ВДОСКОНАЛЕНННЯ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА БА
Використання імунокоригуючих препаратів у терапії захворювань органів дихання у дітей дозволяє значно підвищити ефективність традиційної терапії і є одним з важливих факторів їх профілактики. З цієї точки зору інтерес представляють препарати рослинного походження, ряд переваг яких зумовлений вмістом різноманітних біологічно активних речовин (вітаміни, мікроелементи, глікозиди, алкалоїди, антибіотики тощо), завдяки чому вони можуть діяти на різні етапи патологічного процесу і мають загальнооздоровлювальний вплив на організм. Найчастіше застосовують препарати ехінацеї, які давно і широко використовуються за кордоном як профілактичний і лікувальний засіб при багатьох неспецифічних інфекціях [21], та препарат манакс (кошачий кіготь) [22].
Ехінацея пурпурова має вплив на Т-лімфоцити, Т-хелпери, NK-клітини, підвищує вміст ІgG, знижує рівень ЦІК, виявляє виражену позитивну дію на бактерицидну активність нейтрофілів у НСТ-тесті, знижуючи спонтанну бактерицидність, посилює синтез антитіл. Під впливом ехінацеї макрофаги посилюють секрецію інтерферона, ФНП і ІЛ-1. Таким чином, препарати ехінацеї чинять імуномодулюючий ефект[21].
І.С. Нікольський та співавт. [23] вивчали ефективність препарату ехінацеї “Імунал” у терапії гострого бронхіту у дітей. Ними відмічено, що імунал виявляє виражену позитивну дію на бактерицидну активність нейтрофілів у НСТ-тесті, знижуючи спонтанну бактерицидність вже через 4-5 днів після початку терапії та нормалізуючи після її закінчення. При цьому ці клітини виявляють високу резервну бактерицидність, а їх кількість значно підвищується. Це дозволяє розцінювати зміни активності фагоцитиючих клітин як один з важливих механізмів лікувальної ефективності імуналу. Позитивна дія імуналу виявлялась також у достовірному підвищенні після закінчення курсу лікування вмісту ІgG і зниженні рівня ЦІК.
Д.А. Базика та співавт. [22] вивчали ефективність препарату кошачий кіготь (манакс) у хворих з хронічним обструктивним бронхітом та хронічними запальними процесами носоглотки. Різні алкалоїди препарату мають імуностилюючу, протизапальну, противірусну, антиаритмічну, антиагрегатну, гіпохолістеринемічну дію. Ускладнень та побічних явищ на протязі прийому препарату не виявлено, інфекційні прояви в носоглотці усунені. Покращення загального стану та якості життя супроводжувалось позитивною динамікою імунологічних змін (нормалізація вмісту Т-лімфоцитів та їх мітогенної відповіді, перерозподілення клітин в СD8+- популяції з підвищенням числа антигензалежних цитотоксичних ефекторних лімфоцитів та природних клітин-кілерів). В-ланка імунітету характеризувалась зниженням числа В-клітин, при цьому зростала кількість диференційних клітин, експресуючих поверхневі імуноглобуліни G та ІgG крові, тоді як кількість ІgМ знижувалась.
Дранник Г.М. [24] вивчав ефективність препарату манакс при синдромі хронічної втоми. Ним відмічено, що препарат сприяє зменшенню у хворих з СХУ відчуття втоми, покращенню сну, підвищенню працездатності. Цей препарат чинить також позитивний вплив на стан імунної системи, зокрема сприяє нормалізації числа Т-лімфоцитів і співвідношення між їх окремими субпопуляціями, підвищенню концентрації ІgGі зниженню рівня ЦІК[25].
Р.Б. Чхетіані [26] відмічає ефективність манаксу в терапії і реабілітації хворих герпангіною, І.А. Шаповалова [27] — в реабілітації підлітків з повторними ангінами, В.М. Фролов та співавт. [25] — в реабілітації хворих на тяжкі форми епідемічного паротиту.
Н.А.Тюрін та співавт. [28] вивчали ефективність Тактивіну у дітей з інфекційно-алергічною та змішаними формами БА, середньотяжким та тяжким перебігом, у віці від 9 міс до 14 років, що послужило основою для включення останнього в комплексну терапію БА. При оцінці досліджуваних показників після лікування тактивіном виявлена чітка тенденція до їх нормалізації, що дозволило використовувати цей препарат в якості імумодулятора, здатного подовжувати міжприступний період у хворих з інфекційно-алергічною та змішаними формами БА, особливо при проведенні курсів підтримуючої терапії.
І.М.Кахновський та співавт. [29] розробили схему оптимального використання продігіозану та лейкінферону для ін¢єкцій у хворих стероїдозалежною бронхіальною астмою.
С.В. Ширшев та співавт. [30,31] вивчали клінічну ефективність та характер імуномодулюючої активності поліоксидонію при сублінгвальному його введенні у дітей грудного віку, страждаючих на БОС. Особливо важливим є суттєве зниження рівня ІgЕ під впливом поліоксидонію при лікуванні дітей з стійким та резистентним до традиційної терапії перебігом БА. Монотерапія поліоксидонієм призводила до статистично значимого підвищення фагоцитарного індексу та фагоцитарного числа. Сублінгвальна монотерапія може бути рекомендована як найбільш ефективний спосіб лікування БОС в період рековалесценції.
За даними Л.К. Знаменської [76] використання поліоксидонію у хворих БА які не відповідають по завершенні курса специфічної імунотерапії(СІТ) причино-значущим алергеном в розведенні 1:100 достовірним змінам антиендотоксинового гуморального імунітету призводить до достовірної клінічної ефективності СІТ підвищенню рівня антиендотоксинових антитіл класу А і зниженням рівня загального ІgЕ. На даний час доведено, що поліоксидоній стимулює функціональну активність імунної системи: прямо—нейтрофіли, моноцити/макрофаги і натуральні кілери, опосередковано—клітинний та гуморальний імунітет[77]. В останні роки були отримані дані про ІgЕ-опосередковану модуляцію функції нейтрофілів через ІgЕ-зв”язуючі білки на мембранах цих фагоцитарних клітин і інгібуючий вплив препаратів, що активують нейтрофіли (бестим) на продукцію специфічних ІgЕ-антитіл до амброзії в експериментах на тваринах [78]. Ці результати дають змогу зрозуміти виявлений факт зниження рівня загального ІgЕ при використанні поліоксидонія у хворих БА з ригідним антиендотоксиновим гуморальним імунітетом.
Відомо, що ендотоксин (ЕТ) є важливим тимулятором Тh 1 типа, а рівень природних антитіл до ЕТ відображає як генетично детерміновану реакцію на цей ендогенний стимул, так і стан імунної реактивності організма [79]. Ригідність антиендотоксинового імунітету при проведенні СІТ, являється фактором прогноза її низької ефективності [80].Тому ріст специфічних антитіл до ЕТ, що відносяться до ІgА, можна при використанні поліоксидонія у хворих БА з наявністю ригідного антиендотоксинового імунітету на проведення СІТ можна зв”язати як з його імуномодулюючим ефектом, який відображає переключення імунної відповіді з реагінового Тh 2 типу на Тh 1 тип, так і гуморальною відповіддю при стимуляції функцій антигенпрезентуючих клітин і молекулярної модуляції антигенактивних епітопів ендотоксина[76].
Маргитич С.В. та співавт. [90] оцінювали ефективність інгаляційного глюкокортикостероїда асменекса у хворих БА по зменшенню вираженості клінічних симптомів БА, покращенню бронхіальної прохідності-спірографії, пікфлоуметрії на протязі доби, частоті прийому бронходиляторів, підвищенню фізичної активності (велоергометрія). Помітне зменшення симптомів захворювання (зниження частоти і інтенсивності приступів ядухи, зменшення задишки при фізичному навантаженні і в спокої) відмічалися вже з перших 2-3 днів прийому препарата, значно підвищувалась фізична активність і якість життя обстежуваних хворих.
Т.П. Маркова та співавт., Т.І. Гаращенко та співавт. [32] вивчали механізм дії бронхо-муналу П в групі довго та часто хворіючих дітей,специфічна дія якого пов¢язана з підвищенням синтезу ІgА, фіксацією ІgА на слизових та посиленням системи місцевого імунітету.
Ми вивчали ефективність бронхомуналу у хворих з ХОБ та БА. Відмічено вплив бронхомуналу на функцію макрофагів, посилення активності природних кілерів, Т-лімфоцитів, подавлення синтезу ІgЕ та посилення синтезу SІgА.
Багатьма дослідженнями доведена роль респіторної інфекції в генезі формування хронічного запального процесу при бронхіальній астмі. Враховуючи імуномодулюючі і противірусні ефекти індукторів інтерферона, зокрема імунофана, доцільним є вивчення його призначення дітям, хворим на бронхіальну астму, з метою зниження частоти загострень, тяжкості респіраторних інфекцій, що відповідно могло б позитивно вплинути на протікання захворювання.
Ми вивчали ефективність використання препарата Імунофан в комплексі реабілітаційних мір у дітей, хворих бронхіальною астмою у віці від 5 до 15 років в період ремісії. Імунофан використовувався в дозі 1,0мл внутрішньом”язово №10 через день. Контроль ефективності проводився за клінічними даними, показникам системного імунітету та інтерферонового статусу до та через 14 діб після лікування. Катамнестичний нагляд продовжувався на протязі 1 року.
Хіміч Т.Ю. та співавт. [61] вивчали ефективність імуномодулятора ІРС-19 на хворих на БА, які часто хворіють в осінньо-зимовий період ринофарингітом, що в свою чергу призводить до загострення БА. Відмічена часткова елімінація патогенної флори та зниження захворюванності і попередження загостреь БА.
Р.М. Хаїтов. та співавт. [33]вивчали роль імунокорекції рибомунілом в комплексному лікуванні хворих ХОБ.
Агафонова І.А. та співавт. досліджували імунокоригуючі властивості гропринозина при бронхіальній астмі, асоційованою з персистуючою хламідійно-мікоплазменою інфекцією[81].
Каспрук Н.М. та співавт. вивчали імуномодулюючу ефективність біопрепарату VMM фірми „NewaysInternational” (в складі: ехінацея, тім”ян, женьшень, розмарин, глод, ірландський мох, лист коров”яка).
Аналіз отриманих даних свідчить, що серед хворих, що отримують додатково до традиційного лікування препарат рослинного походжння VMM, крім покращення клініко-функціональних показників, позитивна динаміка стану імнологічної реактивності мала місце у75% випадків, що проявлялося: нормалізацією імунорегуляторного індексу, зникненням ознак дизімуноглобулінемії. Встановлено виражений позитивний вплив на показники неспецифічної резистентності організму — активність клітин моноцитарно-макрофагальної системи (зокрема зменшенням вмісту прозапального Il-1β), а також Т-хелпери 1 типу за продукцією γ-ІФН [85].