При обстеженні хворих на БАТП спостерігалося підвищення титру протихламідійних антитіл ІgGChlamуdiapneumonia — у 20 дітей (50%), антигени Chlamуdiapneumonia — у 13 дітей (32,5%), антигени Mycoplasmapneumonia — у 25 хворих (62,5%), антигени до двох збудників — у 15 дітей (37,5%)
При виявленні хламідійної і мікоплазменної інфекції у обстежених дітей ми обстежували членів їх сімей (1-ша лінія рідні).Виявилось, що в цих сім¢ях інфікованість інших членів сім¢ї складала 100% від обстежених. Тому можна вважати, що ця інфекція носить “сімейний характер”.
Наявність атипових збудників спричиняє більш тякий перебіг захворювання, тривалий період загострення, рецидивуючий або затяжний його перебіг, виникнення ускладнень.
З метою імунореабілітації використовували препарат імунофан, призначаючи його по схемі: 1,0 мл 0,005% розчину внутрішньом”язово через день, 10 ін”єкцій на курс лікування. Діючою речовиною препарата ІМУНОФАН є короткий регуляторний гексапептид оригінальної структури з молекулярною масою 836D.
ІМУНОФАН має імунорегулюючі, дезінтоксикаційні, протизапальні та гепатопротекторні властивості. Інактивує вільні радикали і процес перекисного окислення ліпідів. Ефективність цього пептидного імунооксидредуктанта обумовлена нормалізацією функціонального стану імунної і окисно-відновлюваної систем організму. Гексапептид повністю всмоктується із місця ін”єкції, активує клітини-мішені і швидко розкладається до натуральних амінокислот, які входять до його складу.
Імунологічне обстеження хворих проводилося згідно вимог Меморандуму ВООЗ [34]. Воно включало:
— загальний аналіз крові;
— кількісну оцінку Т- та В- ланок імунітету за допомогою непрямого імунофлуоресцентного методу з використанням моноклональних антитіл виробництва ЗАТ „Сорбент” (Москва, Інститут імунології РАМН) проти антигенів лімфоцитів CD3+,CD4+, CD8+, CD16+ та СD22+, та кінцевому підрахунку на люмінесцентному мікроскопі 200 клітин кожного фенотипу (на 1 хворого — 1000 клітин);
— вивчення функціональної активності Т-лімфоцитів за допомогою реакції бласттрансформації з ФГА (фірми WellcomeBurroughs) морфологічним методом [35];
— вивчення функціональної активності В-лімфоцитів за продукцією сироваткових IgG, ІgA та ІgМ [36];
— дослідження субпопуляції активованих Т-лімфоцитів CD2+клітин [37];
— визначення концентрації ЦІК в сироватці крові з використанням ПЕГ-6000 на мікроспектрофотометрі „Specol-21”(Німечина) при довжині хвилі 450 нм [38];
— вивчення фагоцитарної активності нейтрофілів за ступенем поглинання часток латексу із обчисленням фагоцитарного індексу Гамбурга та фагоцитарного числа Райта [39];
— постановку навантажувальних тестів з імуномодуляторами [39];
— дослідження концентрації SІgA за методом Mancini е.а., 1965 [36];
— визначення концентрації ІgЕ, ІЛ-1b і ІЛ-4, IgG- та IgМ-антитіл до хламідії пневмонії за інструкціями фірм — виробників наборів;
Статистична обробка даних проводилася за допомогою стандартних комп”ютерних пакетів програми QuatroPro для Windows, версія 5.00, 2000р. і пакета „Аналіз даних” MicrosoftExcel для Windows 1995, версія 7.0а, 2004р. параметричними та непараметричними методами за допомогою критерія Стьюдента, коефіцієнта кореляції Спірмена для визначення залежності між змінними. Обчислено значення середнього арифметичного (М), середнього квадратичного відхилення (δ), похибки визначення середнього квадратичного (m), рівня вірогідності розбіжності (r), коефіціента кореляції (N).
РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Особливості імунного та цитокінового статусу у дітй, хворих на бронхіальну астму різного ступеня перебігу
Серед хворих на бронхіальну астму з легким перебігом (БАЛП) було обстежено 63 хворих віком 1-6 р.11місяців (І група) та 65 дітей 7-14 років ( ІІ група). Обстеження хворих на бронхіальну астму з легким перебігом (БАЛП) (табл.3.1.1) показало, що в обох групах кількість СD3+ -лімфоцитів, СD4+ та СD8+ -клітин та фагоцитарна активність нейтрофілів була вірогідно нижче за дані контрольної групи.Спостерігалося вірогідне зниження кількості СD22+ - лімфоцитів у дітей І групи та їх підвищення порівняно з контролем в ІІ групі (р<0,001). Рівень субпопуляції СD16+-клітин був вірогідно підвищений в обох групах (р<0,001). Відмічено також вірогідне зниження функціональної активності Т-лімфоцитів у хворих І групи (р<0,001) та Т-активних клітин у дітей ІІ групи (р<0,001) та підвищення концентрації ЦІК в обох групах (р<0,001).
Концентрація сироваткових імуноглобулінів ІgG в обох групах була нижча за дані контрольної групи, а ІgА-перевищувала аналогічні дані в І групі і була вірогідно знижена в ІІ групі дітей (р<0,001). Спостерігалася позитивна кореляція між вмістом СD4+-лімфоцитів і концентрацією ІgG (r=0,694;р<0,05), кількістю СD4+-клітин і концентрацією ІgА (r=0,748; р<0,01) — високий ступінь кореляції); вмістом лімфоцитів з фенотипом СD4+ і концентрацією ІgМ (r=0,566;р<0,05), що вказує на прямий зв¢язок між Т-лімфоцитами/хелперами та сироватковими імуноглобулінами.
У дітей з БАЛП було виявлено вірогідне підвищення вмісту загального ІgЕ до 462±97,47v/ml порівняно з контролем (р<0,001) та зниження концентрації SІgА-0,29±0,02 г/л (в контролі—0,73±0,06г/л, р<0,001).
Таблиця 3.1.1 Стан імунної системи у хворих на бронхіальну астму з легким перебігом(М±m)
| Показники | Контроль діти16р.11міс. (n=30) | БАЛПдіти1-6р.11 міс. (n=63) | Контрольдіти7-15 р.(n=30) | БАЛПдіти 7-15р. (n=65) |
| СD3+лімфоцити, % | 51,20±1,07 | 31,87±1,61* | 52,34±1,50 | 29,45±1,65* |
| ´10 9 /л | 1,98±0,06 | 0,90±0,06* | 1,55±0,32 | 0,71±0,05* |
| СD4+ лімфоцити, % | 29,30±1,30 | 19,97±1,34* | 33,60±1,20 | 18,05±1,25* |
| ´ 10 9 /л | 0,98±0,05 | 0,55±0,04* | 0,86±0,08 | 0,42±0,03* |
| СD8+ лімфоцити, % | 20,30±2,90 | 15,22±1,11* | 44,20±2,40 | 15,00±0,88* |
| ´ 10 9 /л | 0,62±0,06 | 0,43±0,03* | 0,97±0,09 | 0,37±0,03* |
| СD4+/СD8+ | 1,44±0,44 | 1,99±0,23* | 0,76±0,50 | 1,48±0,16* |
| СD22+ лімфоцити, % | 27,96±1,70 | 23,24±0,68* | 21,64±0,50 | 26,29±0,67* |
| ´ 10 9 /л | 1,13±0,08 | 0,67±0,03* | 0,37±0,16 | 0,62±0,02* |
| СD16+ лімфоцити,% | 11,62±0,42 | 17,98±0,58* | 11,63±0,90 | 20,55±0,45* |
| ´ 109 /л | 0,52±0,07 | 0,43±0,07* | 0,62±0,045 | 0,43±0,07* |
| РБТЛ з ФГА,% | 67,60±1,55 | 55,24±1,12* | 55,00±2,10 | 58,92±1,18 |
| ´ 10 9 /л | 2,63±0,09 | 1,57±0,06* | 1,21±1,10 | 1,38±0,06 |
| Фагоцитарнийіндекс, % | 67,00±1,50 | 49,10±0,36* | 58,00±2,50 | 50,62±0,37* |
| Еа-РУК,% | 19,90±0,90 | 18,29±0,86 | 28,00±2,70 | 18,84±0,90* |
| ´ 10 9 /л | 0,52±0,03 | 0,51±0,03 | 0,62±0,05 | 0,44±0,03* |
| ІgG, г/л | 8,34±0,18 | 7,25±0,23* | 12,10±1,10 | 8,07±0,21* |
| ІgА, г/л | 0,62±0,02 | 0,72±0,03* | 2,10±0,20 | 1,29±0,05* |
| ІgМ, г/л | 0,99±0,04 | 0,95±0,06 | 1,03±0,03 | 0,87±0,03 |
| ЦІК,ум.од. | 42,00±0,45 | 54,11±0,95* | 43,00±0,50 | 52,60±0,81* |
| Примітка: *- Р<0,001- вірогідність різниці показників порівняно з контролем | ||||
Характерним було достовірне підвищення рівня ІЛ-4 до79,6±11,45 пг/мл порівняно з контролем (р<0,02), ІЛ-1b-11,3 ±0,29 пг/мл (р<0,001) та НСТ-тесту –28,4±1,61% (р<0,05).
Серед дітей, хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості (БАСТП) було обстежено 30 хворих у віці 1-6 р.11місяців (І група) та 38 дітей у віці 7-15 років (ІІ група).
При обстеженні хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу (БАСТП) нами відмічено (табл.3.1.2) вірогідне зниження кількості СD3+-лімфоцитів, СD4+-та СD22+-клітин в обох групах порівняно з контролем. Спостерігалося вірогідне зниження вмісту СD8+ клітин та Т-“активних”лімфоцитів у дітей ІІ групи. Вміст субпопуляції СD22+- лімфоцитів був вірогідно зниженим в І групі і підвищеним в ІІ групі порівняно з контролем. Кількість СD16+-клітин в обох групах була вірогідно підвищена. Функціональна активність Т-лімфоцитів достовірно знижена в І групі і підвищена в ІІ групі порівняно з контролем. Фагоцитарна активність нейтрофілів в обох групах знижена (р<0,001).
Для хворих з БАСТП характерним є також явище дисгамаглобулінемії: у дітей раннього віку на тлі зниженої концентрації ІgG та ІgМ спостерігається підвищення вмісту ІgА, старшого віку- ІgМ при вірогідній гіпоімуноглобулінемії ІgG та ІgА.
Cпостерігалася позитивна кореляція між вмістом СD4+-клітин і концентрацією сироваткового ІgG (r=0,546; р<0,05); кількістю СD4+-лімфоцитів і концентрацією ІgА (r=0,582; р<0,05); вмістом СD4+- лімфоцитів і концентрацією ІgМ (r=0,532; р<0,05).
У дітей з БАСТП спостерігалося вірогідне підвищення рівня загального Іg Е до 878,90 ± 143,26 v/ml та зниження концентрації SІgА до 0,32 ± 0,02 г/л порівняно з контрольною групою (р<0,001). Спостерігалося достовірне підвищення рівня ІЛ-4 до 110 ± 24,23 пг/мл (р<0,02), рівня ІЛ-1b до 11,9 ± 0,29 пг/мл порівняно з контролем (р<0,001) та НСТ-тесту до 29,2 ± 1,33.
імунодефіцит клінічний бронхіальний карієс імунофан
Таблиця 3.1.2 Показники клітинного та гуморального імунітету у дітей з БАСТП (М ±m)
| Показники | Контроль1-6 .11міс.(n =30) | БАCТП діти1–6р. 11міс. n=30) | Контроль7-15 років( n=30) | БАСТП діти 7-15 років(n=38) |
| СD3+лімфоцити, % | 51,20±1,07 | 30,10±2,42* | 52,34±1,5 | 34,58±2,13* |
| ´ 109 /л | 1,98±0,06 | 1,00±0,13 * | 1,55±0,32 | 0,94±0,08* |
| СD4+лімфоцити, % | 29,30±1,30 | 16,95±2,38* | 33,60±1,20 | 18,92±1,64* |
| ´ 10 9 /л | 0,98±0,05 | 0,56±0,10* | 0,86±0,08 | 0,55±0,07* |
| СD8+лімфоцити,% | 20,30±2,90 | 15,89±2,02 | 44,20±2,40 | 18,88±1,57* |
| ´ 10 9/л | 0,62±0,06 | 0,52±0,10 | 0,97±0,09 | 0,49±0,05* |
| СD4+/СD8+ | 1,44±0,44 | 1,04±0,17 | 0,76±0,50 | 1,13±0,14 |
| CD16+лімфоцити,% | 11,62±0,42 | 19,67±0,58 * | 11,63±0,90 | 20,55±0,45* |
| ´ 10 9/л | 0,52±0,07 | 0,46±0,04* | 0,62±0,045 | 0,43±0,07* |
| CD22+лімфоцити,% | 27,96±1,70 | 23,19±1,15 | 21,64±0,50 | 26,39±0,96 |
| ´10 9 /л | 1,13±0,08 | 0,78±0,09* | 0,37±0,16 | 0,70±0,05* |
| Еа-РУК,% | 19,90±0,90 | 19,30±1,59 | 28,00±2,70 | 20,39±1,23 |
| ´109 /л | 0,52±0,03 | 0,65±0,09* | 0,62±0,05 | 0,58±0,05 |
| РБТЛ з ФГА,% | 67,60±1,55 | 53,62±1,52 | 55,00±2,10 | 63,61±1,48* |
| ´109/л | 2,63±0,09 | 1,78±0,17* | 1,21±1,10 | 1,63±0,09 |
| ФІ,% | 67,00±1,50 | 49,00±0,59* | 58,00±2,50 | 51,03±0,50* |
| IgG, г/л | 8,34±0,18 | 7,35±0,34 | 12,10±1,10 | 8,77±0,31* |
| IgA, г/л | 0,62±0,02 | 1,01±0,09* | 2,10±0,20 | 1,20±0,08* |
| IgM, г/л | 0,99±0,04 | 0,72±0,05* | 1,03±0,51 | 0,93±0,05 |
| ЦІК.ум.од. | 42,00±0,45 | 54,38±1,30* | 43,00±0,50 | 52,45±1,14* |
Примітка:*p<0,01—вірогідність різниці показників порівняно з контролем.