З анамнезу захворювання було відоме: у всіх випадках має місце нещасливий випадок, у 6 випадках на виробництві, у останніх випадках у домашніх умовах.
Скарги:
Скованість, обмеження рухів у суглобах кисті, болі при рухах, скованість у суглобах кисті, наявність набряку у ділянці травми або поранення.
Об’єктивні дані: блідість слизових оболонок, язик чистий, вологий, лімфатичні вузли не збільшені. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання у легенях везикулярне, хрипів не має, перкуторно легеневий звук. Живіт м’який б/б. Фізіологічне оправлення без змін.
При місцевому обстеженні виявлено: деформація кистей, дефігурація суглобів кистей, післяопераційні та після опікові шрами, набряки у ділянках ураження.
При Ro-графічному обстеженні зміни відповідно до терміну загоєння переломів.
Лабораторні дослідження: без змін.
Таблиця 1.1 – Характеристика експериментальної групи
(вік 20-35 років)
№з/п | П.І.Б хворого | Вік | Стать | Діагноз |
1 | Новіков Роман Сергійович | 21 | Ч | Травматична ампутація II пальця, лівої кисті, стан після реплантації. |
2 | Василенко Римма. Петрівна | 24 | Ж | Термічний опік 1 ст., 5% правої кисті. |
3 | Федорченко Іван Олексійович | 30 | Ч | Рублена рана тильної поверхні лівої кисті. |
4 | Рибальченко Любов Ігорівна | 28 | Ж | Різані рани 5-4 пальців правої кисті. |
5 | Парамонов Ігор Васильович | 32 | Ч | Термічний опік 1 -2 ст., 5% лівої кисті. |
6 | Оглу Руслан Іванович | 30 | Ч | Відкритий перелом 5-4 пальців правої кисті.(післяімобіляційний стан). |
Таблиця 1.2 – Характеристика експериментальної групи
(вік 36-45 років)
№з/п | П.І.Б хворого | Вік | Стать | Діагноз |
1 | Колісніченко Ірина Петрівна | 37 | Ж | Різані рани 3-4 пальців лівої кисті. |
2 | Рогов Сергій Федорович | 40 | Ч | Закритий перелом п’ясних кісток лівої кисті (післяімобіляційний стан). |
3 | Торгонський Олег Іванович | 36 | Ч | Відкритий перелом 1-2 пальців лівої кисті (післяімобіляційний стан). |
4 | Шевченко Сергій Іванович | 41 | Ч | Різана рана долонної поверхні правої кисті. |
Таблиця 1.3 – Характеристика контрольної групи (вік 20-35 років)
№з/п | П.І.Б хворого | Вік | Стать | Діагноз |
1 | Волков Володимир Анатольович | 20 | Ч | Укушена рана правої кисті. |
2 | Макарова Олена Василівна | 25 | Ж | Різані рани 1-2 пальців лівої кисті. |
3 | Бобрик Олександр Вікторович | 29 | Ч | Травматична ампутація І-II пальців, правої кисті, стан після реплантації. |
4 | Ващенко Оксана Вікторівна | 27 | Ж | Різана рана правої кисті. |
5 | Соколов Сергій Семенович | 23 | Ч | Закритий перелом 5-4 пальців правої кисті. |
6 | Голікова Олена Петрівна | 31 | Ж | Термічний опік 2 ст., 5% лівої кисті. |
Таблиця 1.4 – Характеристика контрольної групи (вік 36-45 років)
№з/п | П.І.Б хворого | Вік | Стать | Діагноз |
1 | Романенко Ольга Геннадіївна | 36 | Ж | Різані рани 3-5 пальців правої кисті. |
2 | Луньов Олег Сергійович | 41 | Ч | Термічний опік 2 ст., 5% лівої кисті. |
3 | Кухар Іван Романович | 38 | Ч | Відкритий перелом 3-4 пальців правої кисті (післяімобіляційний стан). |
4 | Шрамко Олег Вікторович | 42 | Ч | Закритий перелом п’ясних кісток правої кисті |
Розділ 2. Методи проведення дослідження
2.1 Методи збору досліджуваних даних
Динамометрія кисті. Кистьовий динамометр має овальну форму і представлений сталевою пружиною, ступінь стиску якої регулюється стрілкою. Використовуються кистьові динамометри різних марок: ДК-25 – для дітей, ДК-50 – для підлітків і жінок, ДК-100 – для чоловіків, ДК-140 – для спортсменів. Ми у своєму дослідженні використовуємо динамометр ДК-100.
Методика проведення дослідження: беремо кистьовий динамометр кистю правої руки, що відводимо від тулуба до одержання з ним прямого кута. Другу руку опустите вниз уздовж тулуба. Стискаємо з максимальною силою пальці правої кисті три рази, роблячи інтервали в кілька хвилин і щораз фіксуючи положення стрілки. Найбільше відхилення стрілки динамометра є показником максимальної сили м'язів кисті.
Для об’єму рухів ми використали углометр, довжина траншей якого відповідає довжині пальців. Положення розгинання суглобів приймали за нульове. Для дослідження ми вимірювали амплітуду рухів у п’ястно-фалангових суглобах. [11]
2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході
експерименту за Ст'юдентом
Для порівняльного аналізу у своїй роботі ми використовуємо. математико-статичний метод обробки даних за Ст'юдентом. Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:
· середнє арифметичне значення величини показника (Х);
· середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (
);· помилка середньої (m);
Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.
Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):
Х =
, (2.1)де
– сума значень показників в групі,n – кількість людей в групі.
Середнє квадратичне відхилення значення показника
вираховуємо за формулою (2.2): = R (max – min)/А, (2.2)де R – різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,
А – табличне значення із значень n (додаток А).
Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):
m =
, (2.3)де
– середнє квадратичне відхилення,n – кількість людей в групі.
Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст’юдента за формулою (2.4):
t =
, (2.4)де Х1 та Х2 – середні арифметичні,
m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.
В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника між контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується додаток Б, в якому в одній з колонок знаходиться значення «ступенів свободи».
Ступень свободи визначається за формулою (2.5):
f = (nконтр + nексп) – 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатку Б, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значення ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значеннями Р ми порівнюватимемо отримані значення t.
Якщо значення t буде менше значення (Р – 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р – 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р – 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп. [12]
Розділ 3. Хід дослідження
На початку нашого дослідження ми вимірюємо показники по динамометрії, та амплітуду рухів у п’ястно-фалангових суглобах для кожної з груп. Отримані дані заносимо до таблиць 3.1 для експериментальної групи та 3.2 для контрольної.
Таблиця 3.1 – Показники експериментальної групи на початку
дослідження
№ з/п | П.І.Б.стать | Динамометрія здорової кисті (кг) | Динамометрія хворої кисті (кг) | Амплітуда рухів здорової кисті (градуси) | Амплітуда рухів хворої кисті (град.) |
1 | Н. ч | 41,1 | 10,2 | 85 | 55 |
2 | В. ж | 27,6 | 18,5 | 87 | 67 |
3 | Ф. ч | 39,8 | 18,2 | 90 | 70 |
4 | Р. ж | 25,9 | 17,5 | 89 | 72 |
5 | П. ч | 38,0 | 19,3 | 82 | 68 |
6 | О. ч | 38,8 | 17,9 | 84 | 78 |
7 | К. ж | 28,7 | 17,4 | 78 | 62 |
8 | Р. ч | 40,8 | 20,4 | 79 | 66 |
9 | Т. ч | 39,7 | 22,4 | 90 | 75 |
10 | Ш. ч | 39,9 | 26,7 | 88 | 78 |
Таблиця 3.2 – Показники контрольної групи на початку дослідження
№ з/п | П.І.Б.стать | Динамометрія здорової кисті (кг) | Динамометрія хворої кисті (кг) | Амплітуда рухів здорової кисті (градуси) | Амплітуда рухів хворої кисті (град.) |
1 | В. ч | 40,2 | 10,2 | 87 | 63 |
2 | М. ж | 28,6 | 19,5 | 87 | 67 |
3 | Б. ч | 39,9 | 15,2 | 89 | 50 |
4 | В. ж | 26,7 | 17,5 | 89 | 70 |
5 | С. ч | 39,1 | 19,8 | 84 | 67 |
6 | Г. ж | 28,8 | 16,9 | 82 | 76 |
7 | Р. ж | 30,1 | 17,4 | 78 | 62 |
8 | Л. ч | 39,8 | 20,4 | 90 | 66 |
9 | К. ч | 40,7 | 22,4 | 80 | 65 |
10 | Ш. ч | 39,2 | 26,7 | 88 | 69 |
Після цього ми перейшли до виконання фізичної реабілітації.