З метою визначення основних причин винекнення в умовно дослідному господарстві остеодистрофії бичків на відгодівлі, було детально проаналізовано епізоотичний стан господарства, проведений аналіз годівлі тварин, якість кормів і води, а також аналіз утримання тварин.

Так за данними проведених досліджень та аналізу ветеринарної звітності за 2004-2006 рр. було встановлено, що сільськогосподарське підприємство «Світанок» Миргородського району Полтавської області благополучне по інфекційним хворобам та отруєнням. Але за вказаний період серед поголів’я корів, досить часто реєструвались незаразні хвороби, виникнення яких було пов’язане з незадовільними умовами годівлі та утримання.

Данні ветеринарної статистики по незаразним хворобам великої рогатої худоби за період 2004-2006 рр. Наведені в Таблиці 3.3.1. З таблиці видно, що в господарстві часто виникали хвороби органів дихання: пневмонії - 7,66% та бронхіти - 8,06% ; хвороби обміну речовин: гіповітаміноз А - 8,06 і Д –8,87, кетоз - 6,45, аліментарна дистрофія - 13,72, остеодистрофія - 15,73; хвороби травного тракту: гастроінтерит -18,55, гостра тимпанія - 8,87; а також артрити - 4,03 .

З таблиці видно, що найбільший відсоток хвороб великої рогатої худоби припадає на остеодистрофію, аліментарну остеодистрофію, гастроінтерит, гіповітаміноз D, гостру тимпанію.

Таблиця 3.3.1

Данні ветеринарної статистики по незаразним хворобам

великої рогатої худоби за період з 2004-2006 рр.

№ п/п	Захворювання	Захворілих голів
№ п/п	Захворювання	2004 р.	2005 р.	2006 р.	всього	%
1	Гастроентерит	14	17	15	46	18,55
2	Гостра тимпанія	8	8	6	22	8,87
3	Гіповітаміноз А	4	7	9	20	8,06
4	Гіповітаміноз Д	5	9	8	22	8,87
5	Пневмонія	8	4	7	19	7,66
6	Бронхіт	5	7	8	20	8,06
7	Аліментарна дистрофія	10	13	11	34	13,72
8	Травматичний ретикулоперекардит	3	4	3	10	4,03
9	Кетоз	5	7	4	16	6,45
10	Остеодистрофія	12	13	14	39	15,73
Всього	74	90	84	248	100,0

Проводячі діагностичний етап диспансерізації, було визначено кормовий раціон бичків, який включав (кг): силос кукурудзяний - 20,0; жом буряковий - 10,0; сіно лугове - 4,0; кухонна сіль – 0,05; дерть пшенична – 6,0 .

Проаналізувавши кормовий раціон тварин (таблиця 3.3.2.), нами було встановлено, що вони мало забезпечені енергією,сирим і перетравним протеіном і цукром, в раціоні не вистачає також вітамінів і мінеральних речовин. А також тваринам недостатньо проводять моціон.

При оцінці якості корму було встановлено, що силос, який згодовують тваринам мав темно бурий колір, його кислотність – 4,6 рН; а співвідношення кислот наступне: молочної – 25%, оцтової – 60%, масляної – 15%. Жом буряковий мав рН – 3,4, співвідношення кислот: молочної – 20%, оцтової – 50%, масляної – 30%, що також відповідає поганій якості данного виду корму.

Що ж стосується інших кормів, які входять в раціон тварин, (дерть пшенична, сіно, солома), то їх якість задовільна, вони мають природний колір, не забруднені і не мають стороннього запаху та ознак плісневого ураження.

При аналізі утримання тварин були встановлені, деякі порушення санітарно-гігієнічних норм. В приміщеннях, де утримуються тварини вентиляція функціонує недостатньо, внаслідок чого відмічено надлишкове сконичення в повітрі приміщень сірководню, та аміаку; крім того освітле- ність дуже погана, є протяги; відносна вологість в межах 75%.

Територія ферми містить вигульні майданчики, але їх використовують в більшості влітку, а також коли суха погода, так як вони перебувають в антисанітарному стані. Що ж стосується санітарного стану господарства то його можно оцінити як задовільний.

Територія ферми огороджена, виїзди та входи на територію ферм обладнені дезбар’єрами та дезкилимками, які періодично заправляються дезінфікуючим розчином. Всі закуплені тварини для племінних та інших цілей підлягають карантинуванню в окремих приміщеннях ферм. На території ферм є ізолятори, де в більшості випадків лікують хворих тварин.

У весняно літній-період випасають на пасовищах. В осінньо-зимовий період тварин утримують в приміщеннях на прив’язі. Напування тварин здійснюється з автономних напувалок ПА-2 з безперервним постачанням води. При випасанні тварин напувають водою транспортованою у спеціальній тарі .

Таблиця 3.3.2

Компоненти раціону тварин

Показники	Дійні корови
Показники	містився		потрібно	Забезбеченість, %
Кормові одиниці	7,6	10,6		71,7
Перетравний протеїн , г	1087	1060		102,5
Кальцій , г	43	73		58,9
Фосфор , г	19	51		37,3
Поварена сіль , г	73	73		100
Магній , г	16	52		30,8
Сірка , г	20	27		74,1
Каротин , мг	127	475		26,7
Цукор ,г	634	955		66,4
Кобальт , мг	3,7	7,4		50
Мідь , мг	50	95		55,6
Цинк , мг	453	635		71,3
Марганець , мг	389	635		61,3
Йод , мг	5,3	8,5		62,4

Роздачу кормів здійснюють за допомогою тракторів-кормороздавачів.

В якості підстилки використовують солому зернових культур. Гній видаляється регулярно, двічи на день. Двічи на місяць проводиться санітарний день з обов’язковоюмеханічною очисткою та дезінфекцію гашеним вапном.

Крім аналізу анамнестичних данних, умов годівлі і утримання тварин, на діагностичному етапі диспансерізації нами було проведено клінічний огляд поголів'я тварин та повне клінічне обстеження поголів’я 100 бичків. При цьому використовувались загальноклінічні методи дослідження тварин (спостереження, огляд, пальпація, перкусія).

При клінічному обстеженні тварин виявляли симптоми характерні для остеодистрофії:Збільшення зап'ясткових суглобів (34 тварини), нерівність країв ребер (28 тварин), часткове розсмоктування останніх хвостових хребців (22 тварини) і останньої пари ребер (16 тварин), «Х» або «О» - подібну постанову грудних кінцівок (17% бичків), кіфоз (14 тварин), звуження грудної клітини (19%). Окрім остеодистрофії, клінічно виявляли: гепатомегалію (34%), болючість ділянки печінки (17%) та нирок (1,7%), анемічність кон'юнктиви (у 25,% молодняку), у більшості бичків (75%)зміни шкіри та волосяного покриву, що вказує на порушення А-вітамінного обміну. Визначилось також, що у деяких тварин спостерігається зниження апетиту, слабовиражена лизуха почащення дихання (понад 30 дихальних рухів/хвилину) тахікардія (понад 80 скорочень/хвилину), гіпотонія рубця (1-2скорочень/5 хвилин), слизові оболонки бліді з жовтяничним відтінком і іноді у тварин виникають запори, які змінюються проносами; у деяких відмічається слабкість тазових, рідше передніх кінцівок.

Для більш детальної оцінки загального стану тварин нами було проведеноо клінічне дослідження проб крові та сечі у ветеринарній лабораторії. Відбір проб крові проводили з яремної вени у дві пробірки:

- перша з гепарином;

- друга без гепарину.

Загальноклінічним дослідженням встановлено гіпохромію у 21% і мікроцитоз у 52% бичків.

Згодовування кислого жому та силосу за нестачі грубих кормів спричиняло розвитток гіпотонії рубці, тенденцію до зменшення величини рН його вмісту (6,4 ± 0,54), зміну співвідношення ЛЖК: зменшується відносна кількість оцтової кислоти (33,8 ± 1,98%), збільшується пропіонової (28,4 ± 0,36%), масляної (25,9 ± 2,25%) і валеріанової (11,8 ± 1,09%). Зменшення величини рНвмісту рубця характеризує розвиток ацидотичного стану в організмі, що підтверджується зміною реакції сечі до нейтральної або кислої у 19% бичків.

Внаслідок алотріофагії остеодистрофія ускладнюється травматичним ретикулоперикардитом, перитонітом, спленітом, гепатитом.

Лабораторнае дослідження проб крові та сечі у тварин контрольної та дослідних груп проводили за загально-прийнятими методиками біохімічного дослідження, внаслідок чого стало відомо, що біохімічні показники різко відрізняються від норми. Стало відомо що рівень кальцію 1,94±0,04 ммоль/л; (таблиця 3.3.3) та неорганічного фосфору (1,38±0,07ммоль/л) знизились, атакож рівень кетонових тіл значно зріс (від норми – 1,0-6,0 мг % ) до 50 мг %, водночас рівень глюкози знизився до 25 мг % (в нормі – 40-60 мг %), знизився і рівень гемоглабіну до 9,2 г/100мл(Таблиця 3.3.4.).

Сеча у окремих тварин кислої, нейтральноїреакції. Питома вага її знижена - 1,010-1,038, осад пухкий, сірий підвищений процент рівня кетонових тіл – 20 мг % , а також рН вмісту рубця знизився до 5 мг%. У сечі з'являються кетонові тіла (до 40 мг %), жовчні пігменти. Збільшується виведення кальцію (342-392 мг/л) і неорганічного фосфору (234- 402 мг/л).

Стан мінерального обміну у бичків та шляхи його корекції (стр. 10 из 18)

Таблиця 3.3.1

Данні ветеринарної статистики по незаразним хворобам

Захворілих голів