3. Рекомендувати постійний контроль якості кормів, особливо в зимово-весняний період.
4. Нормалізувати мікроклімат в приміщенні по таким показникам, як вологість, загазованість, швидкість руху повітря в приміщенні, температурний режим в приміщенні.
5. При виникненні патологій незаразної етіології, зокрема остеодистрофії, потрібно своєчасно проводити діагностику, лікування і профілактику.
6. Лікування остеодистрофії слід проводити індивідуально з урахуванням особливостей перебігу хвороби, особливостей організму той чи іншої породи, умов утримання та годівлі.
7. Список використаної літератури
1. Аликаев В. А. Болезни молодняка. В кн.: Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных:—М.: Агропромиздат, 1985.
2. Анохин Б.М., Данилевський В.Д., Заморин Л.Г., Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1999
3. Батраков А. Я.Лечение и профилактика незаразных болезней на молочных фермах. — Л.: Колос. Ленингр. отдиление. 1980. — 136 с.
4. Ветеринарная рецептура с основами терапии и профилактики /Под редакцией И .Е. Мозгова. –М.:Агропромиздат ,1988
5. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. - Біла Церква, 2002. - 400 с.
6. Внутренние незаразные болезни жвачных, Смирнов С. И., Муравьев М. И., К., «Урожай», 1977. 224c.
7. И о н о в П. С. и др. Внутренние незаразные болезни крупного рогатого скота. М., Сельхозгиз, 1961.
8. Кондрахин И. П.Алиментарные и эндокринные болезни животных.— М.: Агропромиздат, 1989. — 256 с.
9. К а б ы ш А. А. Эндемическая остеодистрофия крупного рогатого скота на почве недостатка микроэлементов. Южно-Уральское изд., 1967.
10. Калашников А.П., Клейменов Н.И., Байкалов В.Н., Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных - М.: Агропромиздат, 1985
11. Кондрахин И. П., Курилов Н. В., Малахов А. Г. и др. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. — М.: Агропромиздат, 1985.
12. Косенко В.М., Достаєвський П.П.,Березовський А.В. Довідник ветеринарних препаратів і кормових добавок - К.: Ветінформ, 1999
13. ЛевченкоВ.І., Кондрахін І.П., Багацько Л.М., Загальна терапія і профілактика внутрішніх хвороб тварин - Біла Церква, - 2000
14. ЛевченкоВ.І., Кондрахін І.П., Судаков М.О., Внутрішні хвороби тварин- Біла Церква, 1999
15. Левченко В.І., Судаков М.О., Мельник Й.Л., Клінічна діагностика хвороб тварин - К.: Урожий, 1995
16. О н е г о в А. П. Алиментарная остеодистрофия. — В кн.: Внутренние незаразные болезни с.-х. животных. М., 1964.
17. Окишев Ф. Р., Ивановский С. А. К вопросу диагностики остеомаляции у крупного рогатого скота. — «Тр. Башкирского с.-х. ин-та». 1960, т. 9, с. 11—16.
18. Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных/А. В. Жаров, В. П. Шишков, М. С. Жаков и др.; Под ред. В. П. Шишкова, А. В. Жарова. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Колос, 2001. — 568 с.
19. Патология обмена веществ у высокопродуктивного крупного рогатого скота./ Д. Я. Луцкий, А. В. Жаров, В. П. Шишков и др.; Под ред. В. П. Шишкова. —М.: Колос, 1978.—384 с.
20. Профилактическая и лечебная работа в животноводстве. В. М. Данилевский, И. П. Кондрахин, В. И. Дульнев, 1971.
21. Профилактика нарушений обмена веществ у сельскохозяйственных животных/Пер, со словац. К. С. Богданова, Г. А. Терентьевой; Под ред. и с предисл. А. А. Алиева.— М.: Агропромиздат, 1986.—384 с.
22. Профилактика внутренних незаразных болезней и лечение крупного рогатого скота в промышленных комплексах/Под ред. А. Н. Баженова. — Л.: Агропромиздат, 1987.
23. Профилактика и лечение болезней молодняка крупного рогатого скота. — Воронеж: Изд-во «Центральное Черноземье», 1983.
24. Профилактика и лечение незаразных болезней животных в спецхозах и комплексах / В. Е. Чумаченко, Г. А. Хмельницкий, В. П. Полищук и др.: Под ред. В. Е. Чумаченко.— К.:Урожай, 1986.— 272 с
25. Профилактика незаразных болезней молодняка/С. С. Абрамов И. Г. Арестов И. М. Карпуть и др. —М: Агропромиздат. 1990.— 175 с.
26. Сопиков П. М. Значение ультрафиолетовых лучей в профилактике болезней минерального и витаминного обмена. — «Ветеринария», 1950, № 9, с. 50.
27. Справочник по патологии обмена веществ у животных/Подред. Н. А. Судакова. — Киев: Урожай, 1984
28. Справочник ветеринарного врача. — СПб.: Издательство «Лань», 2002. — 896 с.
29. Справочник ветеринарного врача / Сост. и общ. ред. В. Г. Гавриша и И. И. Калюжного. Изд-е 3-е, испр. и доп. — Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2001. — 576с.
30. Справочник ветеринарного терапевта. 3-е изд., стер. / Под ред. А. В. Коробова, Г. Г. Щербакова. -СПб.: Издательство «Лань», 2003. — 384 с.
31. Справочник ветеринарного фельдшера / Г.М. Андреев , И.Д. Баронцев, Е.О. Воробьев и др.; Сост. Н. М. Калашин.- Л.: Агропромиздат . Ленінград .
отделение, 1988. -479с.
32. Субботин В.М., Субботина С.Г., Александров И.Д.Современные лекарственные средства в ветеринарии. Серия «Ветеринария и животноводство». Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. — 592 с.
33. Судаков М.О., Цвіліховський М.І., Береза В.І., Внутрішні незаразні хвороби тварин - К.: Мета, 2002
34. Учебник по незаразным болезням для оператора по ветеринарной обработке животных / В.У. Давыдов , П.Д. Евдокимов ,А.И. Киселев и др.; Под редакцией
Г.А. Кононова – М.: Колос, 1982 . – 544 с.
35. Черкасов В. А. Минерально-витаминная недостаточность у высокопродуктивных коров. — «Животноводство», 1956, № 5, с. 49—52.
36. Шарабрин И. Г. Определение минеральной недостаточности в питании высокопродуктивных коров. М., 1953.
37. Шарабрин И. Г.Профилактика нарушений обмена веществ у крупного рогатого скота. М., «Колос», 1975. 304 с.
38. Шарабрин И.Г.и др.Патология обмена веществ и ее профилактика у животных специализированных хозяйств промышленного типа/И. Г. Шарабрин, В. М. Данилевский, И. М. Беляков, Л. Г. Замарин. — М.: Колос, 1983. — 144 с.
39. Хмельницький Г. О. Ветеринарна фармакологія / Г. О. Хмельницький, В.С. Хоменко ,О.І.Канюка – Харків : Вид. – комерційне підприємство „ Паритет ” ЛТД : 1995 – 480 с.
8. Додатки
УДК 577.618.3.122:636.2087.73/.74
Ю.В. ЖУК, асистент
Вивчено вплив вітамінно-мінеральної добавки Баланс на показники білкового обміну в організмі високопродуктивних корів у період сухостою. Встановлено вищі його показники в крові корів дослідних груп, що зумовлено біологічно повноцінною їх годівлею, за рахунок введення до основного раціону вітамінно-мінеральної добавки Баланс.
Сухостійний період, білковий обмін, вітамінно-мінеральна добавка
Необхідною передумовою підтримання чисельності поголів’я та забезпечення високого рівня виробництва тваринницької продукції є відтворення тварин.
Відомо, що у високопродуктивних корів обмін речовин протікає інтенсивніше, тому забезпечення високого рівня метаболічних процесів в їх організмі неможливо без організації повноцінної годівлі в різні фізіологічні періоди [3,4].
Сухостійний період є найбільш напруженим, оскільки саме в цей період відбувається інтенсивний ріст плода та підготовка організму матері до нової лактації. Недостатнє забезпечення раціону, саме в цей період, вітамінами і мінеральними речовинами, призводить до порушення метаболічних процесів в організмі тільних тварин, що в свою чергу може призвести до виникнення родових і післяродових ускладнень, а також до зниження молочної продуктивності. Отже, основну увагу необхідно приділяти профілактиці порушень обміну речовин під час сухостійного періоду [2, 5, 6].
Як відомо, одним із важливих показників стану обміну речовин в організмі тварин є білковий склад крові. Залежно від інтенсивності обміну білків змінюється вміст загального білка та його фракцій у сироватці крові. Альбуміни, перш за все, є пластичним матеріалом для синтезу білків тканин, ферментів та інших сполук, необхідних для безперервних обмінних процесів в організмі тварин, а гамма-глобулінова фракція сироватки крові містить основну масу імуноглобулінів (антитіл), які забезпечують гуморальний захист організму [1].
Метою наших досліджень було дослідити зміни показників білкового обміну у високопродуктивних корів у період сухостою, при корекції їх раціону вітамінно-мінеральною добавкою Баланс фірми Вітамекс ЛТД.
Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводили впродовж 2004-2005 рр. у ДСП ”Чайка” філія ”Дударків” Бориспільського району, Київської області у зимово-весняний період на коровах чорно-рябої голштинської породи європейської селекції 2–3 лактації, із продуктивністю 6,5–7 тис. кг молока. Тварин утримували у типовому чотирирядному корівнику на прив’язі.
Для досліду було сформовано за принципом аналогів 4 групи (контрольна і 3 дослідні) по 10 голів у кожній. Схему досліду показано у табл. 1. Піддослідним тваринам, згідно зі схемою досліду, задавали в різних дозах нову вітамінно-мінеральну добавку Баланс, виготовлену СТ Вітамекс ЛТД.
Табл. 1. Схема досліду
| Група тварин (n=10) | Умови годівлі |
| Контрольна | Основний раціон (ОР) |
| Дослідні І | ОР+100 г добавки Баланс |
| ІІ | ОР+200 г добавки Баланс |
| ІІІ | ОР+300 г добавки Баланс |
Проби крові відбирали вранці до годівлі корів з яремної вени до початку досліду (постановка корів на сухостій) і за 3-5 днів до очікуваного отелення.
Визначення біохімічних показників проводили на біохімічному аналізаторі „Stat Fax” фірми ”AWARENESS TEHNOLOGY, INC” виробництва США за стандартними наборами реактивів фірми ІНТЕРО, Лтд.
Результати досліджень. Як показали результати досліджень (табл. 2), у корів піддослідних груп за 3-5 діб до очікуваного отелення вміст загального білка в сироватці крові вірогідно збільшувався порівняно з початковими даними (початок сухостійного періоду) відповідно на 7,2%; 8,3; 10,6 і 10,3%, альбумінів – на 6,7%; 7,6; 10,4 і 11%, альфа-глобулінів – на 6,3%; 8,4; 10,5 і 7,3%, бета-глобулінів – на 10%; 2,5; 3,7%, гама-глобулінів – на 10,2%; 14,6; 18,0 і 16,5%. При цьому в корів дослідних груп, яким вводили до основного раціону вітамінно-мінеральну добавку Баланс, кількість білка в сироватці крові була більшою, ніж у тварин контрольної групи. Так, у корів першої, другої і третьої дослідних груп вміст загального білка в сироватці крові порівняно з контрольною групою був збільшений відповідно на 1%; 3,1 (Р<0,05) і 2,8% (Р<0,05), альбумінів – на 0,8%; 3,4 (Р<0,05) і 4,0% (Р<0,01), альфа-глобулінів – на 1,9% (Р<0,05); 3,9 (Р<0,01) і 0,9%, гама-глобулінів – на 3,9% (Р<0,05); 7 (Р<0,001) і 5,7% (Р<0,001). В той же час у корів дослідних груп порівняно з контрольною групою відмічено достовірне зменшення бета-глобулінів відповідно на 6,8%; 5,7 і 12,5%.