Фізична реабілітація при патології черевної порожнини (стр. 5 из 8)
Таблиця 1.1 Характеристика експериментальної групи
| № з/п | Ф. І. Б. | Стать | Вік | Діагноз |
| 1 | Луньова О. В. | ж | 38 | Тупа травма живота. Внутрішньочеревна кровотеча. |
| 2 | Пронін А. В. | ч | 50 | Гострий живіт, перитоніт. |
| 3 | Горшков П. М. | ч | 45 | Колота рана передньої черевної стінки. |
| 4 | Сіденко В. В. | ч | 41 | Гострий апендицит, перитоніт. |
| 5 | Василенко Р. М. | ж | 58 | Стан після холецистектоміїнездатність швів. |
| 6 | Федін С.С. | ч | 37 | Перитоніт, поддіафрагмальній абсцес. |
| 7 | Сисоєва Т. В. | ж | 45 | Перитоніт, подпечінковий абсцес. |
| 8 | Чальцев Д. В. | ч | 47 | Інфікована рана передньої черевної стінки, алкогольне сп’яніння |
| 9 | Давидов П. Є. | ч | 49 | Гострий живіт, перитоніт |
| 10 | Рибальченко Л. І. | ж | 54 | Виразкова хвороба шлунку, прободіння язви |
Таблиця 1.2 Характеристика загального стану експериментальної групи на момент захворювання
| № з/п | Температура тіла | Пульс | Артеріальний тиск |
| 1 | 36,4 | 104 | 110/60 |
| 2 | 38,9 | 110 | 120/70 |
| 3 | 36,5 | 80 | 120/80 |
| 4 | 37,8 | 84 | 130/80 |
| 5 | 37,2 | 92 | 120/70 |
| 6 | 37,4 | 94 | 125/70 |
| 7 | 37,5 | 90 | 130/85 |
| 8 | 36,8 | 84 | 140/80 |
| 9 | 38,1 | 90 | 110/80 |
| 10 | 36,5 | 86 | 110/70 |
Таблиця 1.3 Характеристика загального стану експериментальної групи на початок експерименту
| № з/п | Температура тіла | Пульс | Артеріальний тиск |
| 1 | 36,5 | 84 | 120/70 |
| 2 | 36,8 | 80 | 125/80 |
| 3 | 36,5 | 80 | 120/80 |
| 4 | 36,6 | 82 | 125/80 |
| 5 | 36,5 | 84 | 130/80 |
| 6 | 36,4 | 78 | 125/80 |
| 7 | 36,5 | 80 | 130/80 |
| 8 | 36,8 | 84 | 140/80 |
| 9 | 36,6 | 76 | 135/80 |
| 10 | 36,5 | 86 | 120/80 |
Таблиця 1.4 Характеристика контрольної групи
| № з/п | Ф. І. Б. | Стать | Вік | Діагноз |
| 1 | Луговець В. В. | ж | 37 | Гострий апендицит, перитоніт |
| 2 | Орєхов П. Д. | ч | 52 | Гострий живіт, перитоніт. |
| 3 | Жарков Ю. Ю. | ч | 45 | Перитоніт, поддіафрагмальній абсцес. |
| 4 | Скріпник Є. В. | ч | 41 | Гострий апендицит, перитоніт. |
| 5 | Дудко Р. К. | ж | 60 | Перитоніт, поддіафрагмальній абсцес. |
| 6 | Цанько Є. Д. | ч | 32 | Гострий живіт, перитоніт |
| 7 | Нікітенко П. Л. | ч | 44 | Виразкова хвороба шлунку, прободіння язви |
| 8 | Філатова Л. Л. | ж | 48 | Виразкова хвороба шлунку, прободіння язви |
| 9 | Ширшаков В. О. | ж | 49 | Перитоніт, поддіафрагмальній абсцес. |
| 10 | Вітковський Д. Д. | ч | 53 | Гострий живіт, перитоніт |
Таблиця 1.5 Характеристика загального стану контрольної групи
| № з/п | Температура тіла | Пульс | Артеріальний тиск |
| 1 | 37,4 | 90 | 120/60 |
| 2 | 38,2 | 108 | 110/70 |
| 3 | 37,5 | 80 | 120/80 |
| 4 | 37,8 | 92 | 120/80 |
| 5 | 37,2 | 92 | 140/70 |
| 6 | 37,5 | 96 | 130/70 |
| 7 | 36,5 | 94 | 110/75 |
| 8 | 36,7 | 88 | 100/70 |
| 9 | 37,9 | 90 | 120/80 |
| 10 | 37,4 | 86 | 120/70 |
Таблиця 1.6 Характеристика загального стану контрольної групи на початок експерименту
| № з/п | Температура тіла | Пульс | Артеріальний тиск |
| 1 | 36,4 | 72 | 120/80 |
| 2 | 36,8 | 86 | 130/80 |
| 3 | 36,5 | 80 | 120/80 |
| 4 | 36,7 | 92 | 120/80 |
| 5 | 36,5 | 88 | 140/80 |
| 6 | 36,5 | 82 | 125/80 |
| 7 | 36,5 | 86 | 120/80 |
| 8 | 36,7 | 80 | 130/80 |
| 9 | 36,8 | 84 | 135/80 |
| 10 | 36,4 | 86 | 120/80 |
Розділ 2 Методи проведення дослідження
2.1 Методи збору досліджуваних даних
Проба Штанге. Виміряється максимальний час затримки подиху після глибокого вдиху. При цьому рот повинний бути закритий, і ніс затиснутий пальцями. Здорові люди затримують подих у середньому на 40-50 с.
З поліпшенням фізичної підготовленості в результаті адаптації до рухової гіпоксії час затримки наростає.
Проба Генче. Після неглибокого вдиху зробити видих і затримати подих. У здорових людей час затримки подиху складає 25-30 с. При хронічному стомленні час затримки подиху різко зменшується. [9]
2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Ст'юдентом
Вимірюємо показники локальної вентиляції легень, проби Штанге, проби Генче, та даємо аналіз теоретично й аналіз методом математичної статистики по Ст'юденту.
Використовуємо метод математичної статистики Ст'юдента.
При цьому уся сукупність людей, які беруть доля в експерименті, складає, так звану, генеральну групу. Ця група розбивається на дві - контрольну та експериментальну.
У курсовій роботі для дослідження відібрані хворі - за перебігом захворювання.
Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:
· середнє арифметичне значення величини показника (Х);
· середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (
);· помилка середньої (m);
Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.
Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):
Х =
, (2.1)де
- сума значень показників в групі,n – кількість людей в групі.
Середнє квадратичне відхилення значення показника
вираховуємо за формулою (2.2): = R (max - min)/А, (2.2)де R - різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,
А - табличне значення із значень n (додаток А).
Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):
m =
, (2.3)де
- середнє квадратичне відхилення,n - кількість людей в групі.
Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст’юдента за формулою (2.4):
t =
, (2.4)де Х1 та Х2 – середні арифметичні,
m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.
В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника між контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується додаток Б, в якому в одній з колонок знаходиться значення «ступенів свободи».
Ступень свободи визначається за формулою (2.5):
f = (nконтр + nексп) - 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатку Б, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значення ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значеннями Р ми порівнюватимемо отримані значення t.
Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп. [11]
Розділ 3 Хід дослідження
В дослідженні брали участь 20 хворих. Сформовано дві групи - контрольна й експериментальна. У кожній групі знаходилося по 10 чоловік. Період дослідження складає три місяці. Вимірювання показників проводилися на початку і по закінченні експерименту.
Для початку дослідження беремо експериментальну групу з 10 чоловік на початку експерименту, вимірюємо показники та заносимо в таблицю 3.1:
Таблиця 3.1 Показники експериментальної групи на початку експерименту.
| Показники | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Проба Штанге | 40,1 | 42,4 | 47,9 | 41,3 | 45,5 | 46,4 | 44,2 | 42,8 | 43,1 | 44,6 |
| Проба Генчі | 24,5 | 26,3 | 28,1 | 26,5 | 28,1 | 28,2 | 26,7 | 25,0 | 26,5 | 27,2 |
Тепер в контрольній групі з 10 чоловіків вимірюємо показники та заносимо до таблиці 3.2:
Таблиця 3.2 Показники контрольної групи на початку експерименту.
| Показники | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Проба Штанге | 42,8 | 41,5 | 45,1 | 43,1 | 45,2 | 45,4 | 46,8 | 45,1 | 43,6 | 43,4 |
| Проба Генче | 25,2 | 26,3 | 26,9 | 26,7 | 27,0 | 28,1 | 28,6 | 26,5 | 25,3 | 25,3 |
Комплекс вправ лікувальної гімнастики на 2-3-й день після операції