Отримуємо, що Р>0,05, так як критерій Ст'юдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.4., що є свідченням про відсутність достовірної відмінності у показнику ДФА у хворих дослідницької і експериментальної груп у кінці дослідження.
А також отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Ст'юдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01), з таблиці 4.4., що є свідченням про достовірність відмінностей у показнику сіромукоїда. Що стосується показника ШОЕ для хворих контрольної і дослідницької груп у кінці дослідження, то тут йдеться про достовірність відмінностей, так як Р<0,05, критерій Ст'юдента більше значення (Р-0,05) і більше значення (Р-0,01).
Таблиця 4.5 Оцінки показників активності рухів у суглобах на початку дослідження
Суглоби | Дослідницька група | Контрольна група | t | f | ||||
M1 | д | m1 | M2 | д | m2 | |||
І палець кисті між фаланговийЗгинання | 71 | 5,194 | 1,73 | 70 | 5,195 | 1,732 | 0,408 | 18 |
ЛіктьовийЗгинання | 128 | 9,74 | 3,247 | 127 | 10,7 | 3,57 | 0,207 | 18 |
КоліннийЗгинання | 116 | 3,571 | 1,19 | 117 | 3,896 | 1,298 | 0,6 | 18 |
Таким чином, знаючи значення ступеня свободи (f) і значення критерію Стьюдента (t) можна визначити достовірність відмінностей.
Отримуємо, що Р>0,05, так як критерій Стьюдента менше значення (Р-0,05) з таблиці 4.5., що свідчить про відсутність достовірної відмінності у показниках активності рухів у суглобах: І пальця кисті, між фалангового при згинанні; ліктьового при згинанні; колінного при згинанні на початку дослідження у хворих дослідницької і експериментальної груп.
Таблиця 4.6 Оцінки показників активності рухів у суглобах в кінці дослідження
Суглоби | Дослідницька група | Контрольна група | t | f | ||||
M1 | д | m1 | M2 | д | m2 | |||
І палець кисті між фаланговийЗгинання | 81 | 3,896 | 1,299 | 76 | 4,545 | 1,515 | 2,505 | 18 |
ЛіктьовийЗгинання | 141 | 5,51 | 1,839 | 136 | 3,896 | 1,298 | 2,2 | 18 |
КоліннийЗгинання | 130 | 3,92 | 0,973 | 127 | 0,616 | 0,205 | 3,03 | 18 |
Таким чином, знаючи значення ступеня свободи (f) і значення критерію Стьюдента (t) можна визначити достовірність відмінностей.
Отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Стьюдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01) з таблиці 4.6., що свідчить про достовірність відмінності у показниках активності рухів: І пальця кисті і ліктьового в кінці дослідження. Також отримуємо, що Р<0,05, так як критерій Стьюдента більше значення (Р-0,05) і менше значення (Р-0,01), що свідчить про достовірність відмінностей.
Як ми бачимо показники у кінці дослідження у хворих із дослідницької групи відрізняються від показників в кінці дослідження у хворих з контрольної групи. Отже ми провели математично-статистичну обробку результативна на початку і в кінці дослідження.
Достовірність відмінностей показників артеріального тиску і кінці дослідження свідчить про те, що проведений комплекс фізичної реабілітації явився цілеспрямований.
Достовірність відмінностей ШОЕ, сєромукоїду і ДФА говорить про те, що програма фізичної реабілітації сприяла припиненню запального процесу хворих дослідницької групи.
Достовірність показників активності рухів суглобів: І пальця кисті між фалангового (згинання), ліктьового (згинання), колінного (згинання).. Це свідчить про те, що складові програми фізичної реабілітації: масаж, ЛФК, фізіотерапія і працетерапія зробили позитивний вплив на рухів ну спроможність суглобів хворих дослідницької групи.
4.2 Оцінювання результатів дослідження
Фізична реабілітація проводилася нами з дослідницькою групою по спеціальній програмі, яку ми склали, виходячи з особистого стану хворого, які відрізнялися за віком, початковому рівню фізичної підготовки, загальному стану здоров'я, наявності (або відсутності) супутніх захворювань, тому ми розділили хворих на три підгрупи. Відмінно від хворих 1-ї підгрупи, загальний стан і II підгрупи був ускладнений клімактеричними розладами, а III - тривалістю захворювання і більш зниженою рухівною активністю, функційною спроможністю II ступеню.
В цілому дію фізичної реабілітації на хворих можна оцінити як позитивну. Про це свідчать зниження симптомів: болі, припухлості, ранкової скованості, гіперемії суглобів, а також зниження показників біохімічного аналізу крові (аг-глобуліни, С-реактивного білка). Швидкість зниження показників відображена графічно. Не мало важливим є те, що реабілітація в гострому стані оказала свою благотворну дію: заспокоїла нервову систему, стабілізувала адаптивну систему, підготувала хворих до активних вправ.
Загалом ми вважаємо, що наша програма попередила вегето-судинні розлади і зменшила активність запального процесу, сприяла зниженню ексудативного компонента запалення. Рекомендуємо використовувати дану програму для реабілітації хворих на ревматоїдний артрит.
Висновки
1. В цілому реабілітація пройшла благотворно, пацієнти були задоволені тим, що самопочуття покращало.
2. Як показало дослідження помітний востановчий ефект настає вже через 2-ї місяці - зменшується больовий синдром, підвищується життєвий тонус, вивільняються резерви організму.
3. Сучасні тенденції такі, що хворі ревматоїдним артритом - це винятково не стаціонарні хворі; вони можуть і повинні отримувати комплекс лікувальних реабілітаційних мір протягом життя.
4. Реабілітаційна терапія як метод лікування ревматоїдного артриту має велике значення. Його цілюще зберігання рухливості суглобів, тонусу м'язі і їх сили.
Пропонований вище, метод використання регулярних занять фізичними вправами з ціллю оптимізації якості й тривалості життя оснований на сучасних даних про взаємозв'язок між рухомою активністю і артритом. Без сумніву, що у майбутньому часі буде більше відомо про те, як підвищити ефективність програм реабілітації за допомогою занять фізичними вправами для осіб, які страждають артритом.
Рекомендації
Пацієнтам:
1. Ми би пропонували нашим пацієнтам не припиняти заняття лікувальною фізичною культурою.
Комплекс 1
Вправи для збільшення амплітуди рухів, (повторювати 4-5 разів)
Вправи на розтягання (повторювати 1 -3 рази)
Розтягнувшись, затримуйтеся в кожному положенні 10-20с.
Ізометричні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів, (повторювати 1-3 рази).
Аеробна розминка
Ходьба протягом 5хв.
Вправи для збільшення амплітуди рухів і вправи на розтягання в течії 5 хв.
1. У положенні стоячи (ноги зрушені разом) поволі підняти руки перед собою і одночасно підвестися напальцях ніг. Зрушити кисті разом, зосередити погляд на тильній стороні кистей.Залишаючись на пальцях ніг, поволі повернути руки наліво так, щоб корпус обернувся на 90° по відношенню до ніг. Очі слідують за руками. Ноги як і раніше обернені вперед і не міняють положення. Залишаючись на шкарпетках, по можливості нерухомо, злічити до п'яти. Потім обернутися в початкове положення і опустити руки одночасно з корпусом.
Поволі виконати цей же рух, але в праву сторону, злічити до п'яти і повторити рух спочатку вліво, а потім управо.Повторити на пальцях ніг, виконувати двічі в кожну сторону, поперемінно управо і вліво.
2. У положенні стоячи поволі підняти праву руку над головою. Поволі підняти ліву ногу, згинаючи її в коліні і узятися лівою рукою за ступню лівої ноги. Праву руку можна висунути декілька вперед для утримання рівноваги.Поволі підняти праву руку назад, а ліву ступню підняти якомога вище, але без перенапруження. Відкинути голову назад. У такому положенні злічити до п'яти.
Відпустити руку і ногу.
Виконати аналогічний рух лівою рукою і правою ногою.
Виконати вправи 4 рази, чергуючи руки і ноги.
Комплекс 2
Вправи для збільшення амплітуди руху.
Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.
Вправи на розтягання.
Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.
Ізотонічні вправи для приборкання м'язів з використанням гумових бинтів.
Поволі виконуйте кожне вправи 8-16 разів, тривалість одного повторення -3-5с.
Аеробна розминка
Ходьба протягом 5хв.
Вправа аеробної спрямованості.
Біг підтюпцем протягом 15хв.
Завершальна розминка ходьба в течії 5хв.
Вправа для збільшення амплітуди рухів і вправи на розтягання в течії 5хв.
Ті ж вправи, що і в 1-му комплексі.
2. Ми рекомендуємо нашім пацієнтам наступні вправи аеробної направленості: ходьба, плавання, аква-аеробіка, їзда на велосипеді. Не виключаються заняття іншими видами рухівної активності такими як біг трясцею, біг на місці на батуті, аеробні танці. Кожен пацієнт може вибрати те, що йому більш до вподоби.
Список використаної літератури
1. В.Т. Цончев. Ревматология: Медицина и физкультура. – София: 1962. – 795с.
2. Васичкин В. Все о массаже. – М.: «АСТ – пресс книги», 2005. – 368 с.
3. Дормидонов Е.Н., Коршунов Н.И. Ревматоидный артрит. – М.: Медицина, 1981. – 176 с.
4. Карел Х.Л.Ф. – Клиническая ревматология. – М.: Медицина, 1990. – 446с.
5. Насонова В.А., В. Лайн. Ревматоидный артрит. – М.: Медицина, 1983 239 с.
6. Оржешковский В.В. Клиническая физиотерапия. – К.:Здоров’я, 1984 -446с.
7. Матвейков Г.П. Справочник ревматолога. – М. Беларусь, 1983р. 336 с.
8. Башева О.О Ревматоидный артрит. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007 – 192с
9. Ревматологічний журнал. 1(27). Головний редактор В.М. Коваленко. 1(31)-2008, 4(30) – 2007, 2(28) – 2007, 3(29) – 2007
10. Богданов Ф.Р. Рокитянский В.И., Финогенов С.Н. Физические методы лечения в травмотологии и ортопедии. – К.: Здоровье, 1970. – 196 с.
11. Руденко М.Б., Лещинский А.Ф. и др. Справочник ревматолога. – К.: Здровье, 1984. – 176 с.
12. Кузнецова Т.Д., Левицкий П.М., Язловецкий В.С. дыхательные упражнения в физическом воспитании. К.: Здоровье, 1989. – 136 с.
13. Попов С.Н. Физическая реабилитация. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. 602 с.
14. Епифанов В.А. Лечебная физическая культура. Справочник. – М.: Медицина, 1987. – 528 с.
15. Готовцев П.И., Субботин А.Д., Силиванов В.П. Лечебная физкультура и массаж. – М.: Медицина, 1987. – 302 с.
16. Фиона Гарольд. Массаж. – М.: ООО «ТД», Мир книги. - 2006