Довголіття та внутрішня екологія людини (стр. 2 из 2)

Народонаселення певного регіону є формою існування людини в конкретних умовах середовища. Воно є своєрідною біологічною системою, функція якої — збереження та відтворення виду Homo sapiens в умовах його існування.

Ще 1866 р. Г. Мендель довів, що будь-які ознаки організму визначаються різноманітними поєднаннями спадкових чинників, котрі передаються від батьків до нащадків через статеві клітини. Відкриті Г. Менделем спадкові чинники датський біолог Йогансен у 1909р. запропонував називати генами. Він також увів генетичні терміни "генотип" — сукупність генів, локалізованих у хромосомах та цитоплазматичних структурах зиготи (диплоїдної клітини, що утворюється внаслідок злиття чоловічої та жіночої статевих клітин), і "фенотип" — сукупність ознак та властивостей організму, прояви яких зумовлені взаємодією генотипу з умовами внутрішнього і навколишнього середовища.

Несподівані зміни спадкових ознак називають мутаціями. Сьогодні ми вже знаємо, що спадкові зміни можуть статися не тільки внаслідок змін генетичної інформації, котра записана в молекулах хромосомних нуклеїнових кислот, а й унаслідок цитоплазматичних мутацій, тобто модифікації спадкових самовідтворюваних цитоплазматичних структур.

Нині близько 37% населення нашої країни проживає в екологічно несприятливих умовах, що призвело до швидкого зростання захворюваності, пов'язаної з погіршенням навколишнього середовища.

Як відомо, порушення середовища існування народонаселення певного регіону, погіршення екологічного стану ведуть до непродуктивної зміни генофонду, накопичення генетичного вантажу популяції.

У природних умовах мутації з'являються під впливом чинників внутрішнього та навколишнього середовища. Чинники, здатні спричинити мутацію, мають назву мутагенів. Вони бувають фізичні, хімічні та біологічні (див.схему).

Чинники (мутагени), здатні спричинити зміни спадкових ознак

Забруднення навколишнього середовища неминуче призводить до збільшення захворюваності населення, оскільки деградація середовища проживання зумовлює, з одного боку, збільшення числа генетичних мутацій (генетичного вантажу популяції); з іншого — збільшується кількість випадків неспадкових захворювань.

Мутації мають дві форми: генеративні мутації, що виникають у зародкових клітинах і передаються по спадковості, та соматичні мутації, що з'являються в одній клітині людського тіла і не передаються нащадкам; виникаючи в будь-якій соматичній клітині, такі мутації успадковуються тільки нащадками цієї клітини, внаслідок розмноження якої утворюється мутантна тканина. Соматична мутація у низці випадків призводить до розвитку ракової пухлини.

6. Онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання

За статистичними даними, впродовж останніх десяти років відзначається зростання злоякісних новоутворень серед населеня України на 27%. Щороку виявляється 5192 особи, які уперше захворіли на рак. Кількість хворих на рак збільшується на 1,5-4% за рік залежно від регіональних особливостей.

Новоутворення (неоплазма, бластома) являють собою особливу форму росту тканини, яка характеризується вираженою автономією. Пухлини ділять на доброякісні та злоякісні. Доброякісні пухлини дуже близькі за своєю структурою та обміном до нормальної тканини, чітких розмежувань між ними немає. Злоякісна пухлина характеризується необмеженим ростом, автономністю і призводить організм до загибелі.

Як відомо, онкологічні захворювання, поряд із серцево-судинною патологією, зумовлюють найбільшу смертність (див.табл.).

Таблиця

Смертність від онкологічних захворювань (Р.Долл, Р.Піто).

№ п/п	Фактор або клас факторів	Відсоток усіх випадків смерті від раку
Найбільш точна оцінка	Діапазон можливих оцінок
1.	Тютюн	30	25-40
2.	Алкоголь	3	2-4
3.	Харчові добавки	1	2-5
4.	Професія	4	2-8
5.	Забруднення атмосферного повітря	6	7-8
6.	Продукти промислового виробництва	3	3-5
7.	Лікарські препарати	1	0,5-3
8.	Геофізичні фактори	3	2-4
9.	Порушення дієти і харчування	35	10-70

Нерівномірність поширення онкологічних захворювань у різних регіонах та зміна показників захворюваності залежно від міграції населення переконливо доводять зв'язок виникнення раку з екологічними особливостями існування людини.

Епідеміологічними дослідженнями встановлено, що онкологічні хвороби мають полі-етіологічну природу. Канцерогенні чинники, що спричиняють виникнення злоякісних новоутворень, мають як ендогенну, так і екзогенну природу (див. рис.).

Ендогенні

Екзогенні

Природа канцерогенних чинників, які спричиняють онкологічні хвороби людини. Як видно з рисунка, більшість онкогенних агентів утворюється та циркулює в природі, а інші виникають в організмі чи зумовлюють канцерогенний ефект, комплексуючись із зовнішніми чинниками.

Дослідники в галузі епідеміології раку простежують чітку кореляцію між захворюваністю та умовами життя населення різних географічних зон і районів. Це свідчить про важливу роль навколишнього середовища в онкологічній захворюваності населення.

За даними Міжнародного агенства з вивчення раку (МАВР), виникнення приблизно 85% пухлин людини можна пов'язати із впливом чинників навколишнього середовища. Це, зокрема, стосується новоутворень органів дихання, печінки, травного каналу.

Література

1. Агаджанян Н.А. Человек и биосфера (медико-биологические аспекты).- М. Знание, 1987.

2. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье.- М.: ФиС, 1991.

3. Андреев Ю.А. Три кита здоровья.-М.:ФиС, 1991.

4. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека. – С.-Птб.:Петрополис,1992. – 124 с.

5. Бабин І.І., Царенко А.В., Черняк В.М., Яцук Г.Ф. Пізнай себе. Матеріали до курсу "Валеологія".- Тернопіль: ТДПІУО, ТОШО, 2002.-232с.

6. Беляев B.C. Здоровье, экология, спорт.- М., 1990.

7. Брехман И.И. Валеология - наука о здоровье.- М.:ФиС, 1990.

8. Будыко М.И. Глобальная экология.-М.:Мысль, 1977.

9. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навч.посібник.-К.:ІЗМН, 1997.

10. Гурвич М. Как быть здоровым.-М.:ФиС, 1991.

11. Иващенко Л.Я., Круцевич Т.Ю. Методика физкультурно-оздоровительных занятий. – К.:УТУФВС, 1994. – 126с.

12. Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Самостоятельные занятия физическими упражнениями. – К.:Здоров'я,1988. – 156с.

13. Казначеев В.П. Биосистема и адаптация.- Нововсибирск, 1983.

14. Касиль Г.И. Внутренняя среда организма.-М.:Наука, 1983.-227 с.

15. Колбанов В.А., Зайцев Г.К. Валеология в школе..- СПб., 1994.

16. Коробков А.В, Движение и здоровье.-М., 1988.

17. Лаптев АЛ. Береги здоровье смолоду.- М.: Медицина, 1988.

18. Кузнецова Т.Д., Левитский П.М., Язловецкий В.С. Дыхательные упражнения в физическом воспитании. – К.:Здоровье,1989. – 136м.

19. Латенков В.П., Губина Г.Д. Биоритмы и алкоголь.- Новосибирск, 1987.

20. Леонтьев А.Н. Потребность, мотивы и сознание.- М.:Мысль, 1980.

21. Лисицин Ю.П., Сахно А.В. Здоровье человека - социальная ценнность. М., 1988.

22.. Муравов И.В. Оздоровительные эффекты физической культуры и спорта. К.-1991.