- підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;
Схема надання першої допомоги при ушкодженні тазових кісток:
- перевірте наявність ознак життя;
- зупинить зовнішню кровотечу у разі її наявності;
- обережно покладіть постраждалого на спину на тверду поверхню, іммобілізувавши його тіло з двох боків у тому положенні, в якому ви його знайшли та утримуючи його тіло у горизонтальному положенні;
- під коліна покладіть валик з одягу, ковдр, подушки (у такому положенні постраждалий повинен перебувати до приїзду лікаря);
- викличте швидку допомогу;
- слідкуйте за наявністю свідомості та дихання;
- підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;
Неприпустимо:
- використовувати шини, якщо потерпілий лежить у позі "жаби";
- робити штучне дихання із розгинанням голови у разі травми шийного відділу хребта;
- транспортувати постраждалого на спині на м’яких носилках.
Перша допомога при вивихах
Вивихи – це повне зміщення суглобних поверхонь кісток, що викликає порушення функції суглобу. Вивих може виникнути при падінні на витягнуту або відведену назад кінцівку. Кінцівка постраждалого відведена у бік, суглоб деформований, рух кінцівки обмежений, присутній сильний біль.
Схема надання першої допомоги:
- забезпечити нерухомість постраждалої кінцівки;
- накласти фіксуючу пов’язку;
- верхню кінцівку зафіксуйте косинкою, нижню – шиною;
- дайте постраждалому знеболювальне та заспокійливе;
- викличте лікаря або доставте постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
- самостійно вправляти вивих;
- прикладати тепло до місць ураження;
- транспортувати постраждалого без іммобілізації місця ураження.
Перша допомога при розтягуванні або розриві зв’язок
Розтягування і розрив зв'язок - пошкодження суглобової сумки при рухах, що перевищують фізичні можливості. Ознаками розтягування (розриву) зв'язок є біль в суглобі, порушення його функції, набряк, крововилив.
Розтягування зв'язок відбувається, коли кістка виходить за межі звичайної амплітуди руху. Надмірне навантаження, що надається на суглоб, може привести до повного розриву зв'язок і вивиху кістки. При цьому не виключений перелом кістки. При легких розтягуваннях зв'язок загоєння звичайно відбувається достатньо швидко. Тому люди часто не звертають ніякої уваги на подібну подію і, в результаті, суглоб може бути травмований повторно.
Важкі форми розтягувань звичайно викликають сильний біль при щонайменшому русі суглоба. Найпоширенішими є розтягування зв'язок гомілковостопного і колінного суглобів, пальців і зап'ястка.
Іноді розтягування зв'язок може мати більш серйозні функціональні наслідки, ніж перелом. Кістка, що загоїлась після перелому, рідко ламається знову, а суглоб після розтягування або розриву зв'язок може стати менш стійким, що підвищує вірогідність повторної травми.
Схема надання першої допомоги:
- допоможіть потерпілому прийняти зручне положення;
- забезпечте нерухомості пошкодженої частини тіла;
- надайте підведене положення пошкодженій частини тіла;
- накладіть пов’язку з еластичного бинта;
- до місці ушкодження прикладіть холод;
- викличте лікаря або доставте постраждалого до лікувального закладу.
Неприпустимо:
- прикладати тепло до місця розтягування або розриву зв’язок;
- не звернутися до лікаря при розтягуванні або розриві зв’язок;
- рухати або навантажувати ушкоджену кінцівку.
Перша допомога при травматичній ампутації
Травматична ампутація кінцівок буває повною і неповною. При повній ампутації відокремлений сегмент не має зв'язку з кінцівкою. При неповній ампутації відбуваються пошкодження судин, нервів, кісток, сухожиль з частковим збереженням м'яких тканин і шкірного покриву. Для успішного відновлення колишньої цілості ампутованої кінцівки має значення правильне надання допомоги потерпілому, виконання умов зберігання і транспортування ампутованого сегменту.
Збереження ампутованого сегменту: сегмент спочатку загорнути в сухе стерильну серветку (чисту хустку), не очищати і не промивати. Потім помістити ампутований сегмент в поліетиленовий пакет, перекрити доступ повітря. Перший пакет помістити в другий, більший по величині; другий пакет заповнити водою з льодом.
Ампутований сегмент повинен знаходитися при достатньо низькій температурі, але не повинен безпосередньо стикатися з холодним матеріалом, оскільки може виникнути поразка тканин.
Схема надання першої допомоги:
- зупиніть кровотечу, накладіть стерильну пов’язку;
- пошкоджену кінцівку тримати в піднесеному положенні;
- укласти потерпілого;
- дати йому знеболюючий засіб, напоїти міцним чаєм;
- провести заходи по пошуку та збереженню ампутованого сегменту;
- терміново доставити постраждалого до лікувального закладу;
- при транспортуванні пакет з ампутованою кінцівкою повинен знаходитися в підвішеному стані, до нього прикріпити записку із зазначенням часу травми;
- при неповній ампутації провести ретельну іммобілізацію всієї кінцівки і охолодження відірваної частини.
Неприпустимо:
- втрачати час на пошук ампутованого сегменту, не зупинивши кровотечу у потерпілого;
- не провести протишокових заходів;
- охолоджувати ампутований сегмент нижче 00С;
- транспортувати ампутований сегмент у не підвішеному стані.
При ураженні електричним струмом
Ураження електричним струмом виникає при безпосередньому контакті людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електрики. Ступінь важкості уражень від електроструму залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.
Характер ушкоджень у залежності від напруженості електроструму є таким:
1. Струм побутового напруження (до 380 В) – електричні мітки у вигляді маленьких кратерів на шкірі, іноді раптова зупинка серця;
2. Струм напруженням до 1000 В – судоми, спазм дихальних м’язів, раптова зупинка серця;
3. Струмом напруженням вищим за 10000 В – електричні опіки, обвуглювання тканин, перелами кісток, травматичний відрив кінцівок.
Найбільш вірогідні причини смерті при ураженні електричним струмом: раптова зупинка серця, набряк головного мозку, спазм дихальних м’язів, ушкодження внутрішніх органів.
Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт з постраждалого будь-яким предметом (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм (палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо – переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але, навіть у гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.
При ураженні електрострумом високого напруження пам’ятайте про правила наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід "гусячим кроком": п'ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Приступати до надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть з постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.
Надання першої допомоги при ураженні струмом високого напруження або блискавкою можуть ускладнюватись появою опіків, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть спостерігатися повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.
Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:
- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);
- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;
- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;
- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;
- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)
- викличте швидку допомогу.
Неприпустимо:
- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;
- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;
- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);
- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;
- закопувати ураженого блискавкою в землю.
При тривалому здавлюванні
При аваріях на транспорті, обрушенні будівель та, навіть, у звичайному поході до лісу можуть виникнути ситуації, коли людина виявиться затиснута між уламками важких предметів. Запідозрити синдром здавлювання слід у таких випадках: коли кінцівка здавлена більше 15 хвилин, при появі набряку та зникненню рельєфу м’язів, якщо не прощупується пульс на кінцівках. Затиснута кінцівка набрякає так сильно, що стає схожою на дерев’яну і за твердістю, і за звуком, який виникає при легкому постукуванні по ній. Ознаками синдрому здавлювання є також і поява рожевої або червоної сечі, різке погіршення стану потерпілого після звільнення від предметів, що здавлюють.