ННА N 2 у якості етичних професійних вимозі аудитора визначає:
- незалежність;
- об'єктивність;
- компетентність;
- конфіденційність;
- доброзичливість.
До методологічних вимог нормативом віднесені:
- планування аудиту;
- обґрунтованість оцінки значимості аудиторських доказів, а також система внутрішнього контролю;
- обґрунтованість вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв сутності і вірогідності;
- дотримання методики оцінки ризику і вибіркової перевірки даних;
- аналіз інформації і формування висновків;
- відповідальність за зроблений висновок;
- дотримання порядку документального оформлення;
- взаємодія аудиторів;
- обґрунтованість використання результатів роботи іншого аудитора чи фахівця іншої галузі;
- повне інформування клієнта;
- контроль якості роботи аудитора.
У зв'язку з тим, що етичні вимоги нами розглянуті раніш, зараз звернемо увагу на дотримання наступних, обговорених у ННА N 2, вимог:
1. Документування аудиту, що передбачає необхідність документування всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості фактів виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень і того, що аудиторські послуги надавалися відповідно до вимог Національних нормативів чи аудита інших стандартів і правил.
2. Планування роботи аудитора з метою забезпечення ефективності результатів аудиторської перевірки.
3. На основі виконання незалежних процедур аудиторської перевірки одержання такої кількості аудиторських доказів, що дозволяє зробити обґрунтований аудиторський висновок.
4. Дослідження аудитором системи обліку і внутрішнього контролю, з метою визначення змісту, термінів і обсягів проведення аудита, а також застосування відповідних процедур аудита.
5. Аудиторські висновки і підготовка аудиторського висновку повинні ґрунтуватися на даних аналітичних досліджень і оцінці аудиторських доказів, отриманих у процесі проведення аудиторської перевірки.
6. У ході аудиторської перевірки і надання аудиторського висновку аудитор повинен дотримуватись принципу обмеження у висловленні аудиторської думки стосовно якості аудиторського висновку і результатів аудиторської перевірки, проведеної іншими аудиторами, а також щодо подій і фактів, сутність яких визначається кримінальним і адміністративним кодексами.
У відповідності зі статтею 22 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудитори й аудиторські фірми мають право:
1) самостійно визначати форми і методи аудита на підставі діючого законодавства;
2) одержувати необхідні документи, що мають відношення до предмета перевірки і що знаходяться як у замовника, так і в третіх осіб. Треті особи, що мають у своєму розпорядженні документи, що стосуються предмета перевірки, зобов'язані надати їх за вимогою аудитора (аудиторської фірми). Зазначена вимога повинна бути офіційно завірено замовником;
3) одержувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва і працівників замовника;
4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, жадати від керівництва суб'єкта перевірки контрольних оглядів, вимірів виконаних робіт, визначення якості продукції, у відношенні яких здійснюється перевірка документів;
5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Обов'язки аудитора визначені статтею 23 Закону України «Про аудиторську діяльність», відповідно до якого аудитори й аудиторські фірми зобов'язані:
1) належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтерського обліку і звітності замовника, їхню вірогідність, повноту і відповідність чинному законодавству і встановленим нормативам;
2) сповіщати власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітності;
3) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту і виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати дані, що складають предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб;
4) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України;
5) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг і інших видів робіт, що мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг у формі консультацій, перевірок чи експертиз.
Статтею 24 Закону встановлені спеціальні вимоги, відповідно до яких забороняється проведення аудита.
1) аудиторам, що мають прямі родинні відносини з керівництвом суб'єкта, що перевіряється;
2) аудиторам, що мають особисті майнові інтереси в суб'єкта, що перевіряється;
3) аудиторам — членам керівництва, засновникам чи власникам суб'єкта, що перевіряється;
4) аудиторам — працівникам суб'єкта, що перевіряється;
Література
1. Закон України від 03.04.93 г. N 3125-ХІІ «про аудиторську діяльність»;
2. Національні нормативи аудиту и Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджено Рішенням Аудиторської палати України від 18.12.1998р. N 73;
3. Д. Р. Кармайкл, М. Бенис — «Стандарты и нормы аудита», Москва, «Аудит», Издательское объединение «ЮНИТИ», 1995 г.;
4. Джек К. Робертсон — «Аудит», Москва, АФ «Контакт», 1993 г.;
5. «Аудит Монтгомери», Москва, «Аудит», Издательское объединение «ЮНИТИ», 1997 г.;
6. Э. А. Арене, Дж. К. Лоббек — «Аудит», Москва, «Финансы и статистика»,1995 г.;
7. «Аудит». Практическое пособие, коллектив авторов под редакцией А.Н.Кузьминского, Киев, «Учетинформ», 1996 г.;
8. Н.Т.Белуха — «Аудит», Киев, «Знання», 2000 г.;
9. С.Я.Зубилевич, С.Ф.Голов — «Основы аудита», Киев, Международный институт менеджмента, 1996 г.;
10. Международные стандарты аудита, Кодекс этики Международной Федерации Бухгалтеров, Москва, ICAR, 2000 г.;
11. Виктор Малахов — «Этика». Курс лекций. Киев, «Либідь», 2001 г.