- гепатотропну терапію (ліпоєва кислота чи ліпамід, по 1000 - 2000 мг - до 100 таблеток у добу; концентровані розчини глюкози; глюкокортикоїди - до 40 мг дексаметазону в добу; карсил в дозі 50 мг/кг),
- вітамінотерапію: вітаміни гр. В, ацетат альфа - токоферолу ( віт. Є) в дозі 50 мг/кг,
- пеніциліна натрієву сіль (до 1 млн ОД на кг маси тіла в добу),
- екстракорпоральні методи детоксикації (плазмаферез, гемосорбція, підключення печінки чи селезінки свині), які доцільно застосовувати якнайшвидше,
- дренування грудного лімфатичного протоку, яке сприяє виділенню токсичної лімфи у цих хворих та зменшенню інтоксикації організму.
Висновки
Клініка отруєння медикаментами проявляється в основному синдромом токсичного ураження центральної нервової системи. . В залежності від наявності розладів інших органів та систем кома може бути неускладненою та ускладненою. Найчастіші ускладнення спостерігаються зі сторони дихальної системи: пригнічення дихального центру, обструкція дихальних шляхів коренем язика, шлунковим вмістом та харкотинням, пневмонії.
Симптоми гострого отруєння грибами виявляються через 4-8 год. після вживання у їжу цих грибів. З'являються сильні спазматичні болі по всьому животі, нудота, неспинна блювота, пронос, іноді з кров'ю, головний біль, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, слино- і сльозотеча. Порушується діяльність серця. Падає артеріальний тиск. Хворі загальмовані, байдужі. Наростає печінково-ниркова недостатність, з'являється жовтяничне забарвлення шкіри. Особливо важко переносять отруєння грибами діти і старші люди.
Принципи надання першої медичної допомоги при гострих отруєннях:
1. Негайне виведення отрути з організму.
2. Нейтралізація отрути протиотрутою (антидотом).
3. Підтримка основних функцій організму. Конкретні заходи залежать від шляху попадання отруйних речовин в організм.
При попаданні токсичних речовин через рот до прибуття лікаря необхідно провести наступні заходи:
1.Механічне видалення отрути. Промити шлунок через зонд (7-10 л води кімнатної температури з однократним прийомом 300-500 мл). Викликати блювоту, дати сольові проносні засоби (магнію сульфат, натрію сульфат, карловарську сіль). Спорожнити кишківник за допомогою сифонної клізми.
2.Хімічне руйнування і нейтралізація отрути.
3.Адсорбція (хімічне зв'язування) отрути. Для цієї мети застосовують активоване вугілля, 5-6 таблеток з водою, білу глину, обволікаючі засоби (крохмаль).
При попаданні отруйних речовин на шкіру необхідно: уражені ділянки шкіри обмити проточною водою; отруту знешкодити хімічним реактивом, тобто нейтралізувати кислоту чи луг. При інгаляційних отруєннях насамперед необхідно винести потерпілого на свіже повітря, відкрити вікно. При попаданні отруйних речовин у порожнинні органи (пряму кишку, сечовий міхур, піхву) роблять їхнє промивання кип'яченою водою.
Список використаної літератури
1. Андрієнко В.І. Обережно: ліки! – К., 2002
2. Отруєння продуктами харчування. – К., 1980.
3. Перша допомога при отруєнні грибами. – М., 1988.
4. Гігієна. Підручник / За ред. Семчишиної В.І. – К., 2004.