Дані про реакцію тканин пародонта на збільшення циркулюючих в крові статевих стероїдних гормонів та дані про погіршення гігієнічного стану порожнини рота і значні зміни мікробіологічних та цитологічних показників ясенних та пародонтальних кишень, дозволили розробити схему лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією. Внаслідок проведеного дослідження були встановлені терміни найбільшого ризику виникнення і розвитку захворювань пародонта, що вказувало на необхідність диференційованого підходу до здійснення лікувально-профілактичних заходів з урахуванням терміну вагітності. Саме в ІІ триместрі вагітності спостерігали найвиразніші запальні явища в тканинах пародонта. Враховуючи критичні етапи розвитку плода (до ІІ триместру вагітності завершується органогенез плода і до 20 тижня вагітності закінчується формування плаценти [А. О. Кемерова зі співавт., 1999, Г. К. Степанківська, О. Т. Михайленко, 2000]), був зроблений висновок, що призначення лікувальних схем необхідно проводити після 20 тижня в ІІ триместрі вагітності. До лікувальних схем у ІІ триместрі були включені: «Клімадинон», «Лісобакт», «Стоматидин» та рослинні антисептики (свідоцтво про реєстрацію авторського права № 24335 від 24.04.2008).
Призначення «Клімадинону» було виправданим внаслідок його біологічного впливу через естрогенчутливі рецептори [В. М. Копейкін та співавт., 1995] на тканини пародонта. Він має естрогеноподібні та допамінергічні властивості та позитивно діє на параметри кісткового метаболізму, що підтверджено впливом на біохімічні маркери репарації кісткової тканини – інсуліноподібний фактор росту та кістково-специфічну лужну фосфатазу.
Запропонований комплекс лікувально-профілактичних методів для лікування хронічного катарального гінгівіту був впроваджений у 40 вагітних, а для лікування генералізованого пародонтита у 28 вагітних із акушерською патологією ІІ триместру у віці 18–40 років. Пацієнток ділили на 2 групи: основну та контрольну. Усім пацієнткам було проведене повноцінне клініко-лабораторне обстеження до та після лікування.
Клінічний ефект лікування гінгівіту був позитивним у 20 (100,0 %) пацієнток основної та у 19 (95,0 %) контрольної груп пацієнток, а генералізованого пародонтиту відповідно у 15 (100,0 %) та 12 (92,31 %) вагітних із акушерською патологією.
Загальна тривалість лікування у жінок основної групи для зменшення рівня запального процесу в тканинах пародонта в середньому складала на два відвідування менше, ніж в контрольній групі. Сприятливі результати лікування були підтверджені даними індексної оцінки стану тканин пародонта (індекси Грін-Вермільйона, РМА) та лабораторних досліджень (визначення мікробного пейзажу пародонтальних кишень та кількості ясенної рідини, вивчення цитологічних та букальних мазків).
Ефективність розроблених лікувальних комплексів підтверджена віддаленими результатами комплексної терапії захворювань пародонта. Повторні огляди проводили у наступні терміни: вперше – одразу після вагітності протягом перших
2–3 місяців, вдруге – за півтора роки (18 місяців) після лікування.
Через 6 місяців при повторному огляді пацієнток, у яких під час вагітності спостерігали хронічний катаральний гінгівіт, задовільний стан ясен відмічали у 94,44 % (17 жінок) пацієнток основної та лише у 83,33 % (15 обстежених) контрольної груп вагітних. А за півтора роки (18 місяців) ці величини відповідно склали 94,12 % (16 жінок) та 81,25 % (13 пацієнток).
У пацієнток з генералізованим пародонтитом після лікування з використанням «Клімадинону» задовільний стан пародонта у перші 3 місяці після вагітності відмічали у 93,33 % (14 оглянутих) жінок, а за рік – у 84,62 % пацієнток (11 жінок).
У контрольній групі задовільні результати лікування були виявлені відповідно у 84,62 % (11 обстежених) жінок та 72,73 % (8 жінок) обстежених пацієнток. Віддалені результати комплексного лікування вагітних із акушерською патологією хворих на генералізований пародонтит, яким в терапії застосовували «Клімадинон» (основна група), показали тенденцію до тривалої клініко-рентгенологічної стабілізації.
Отже, розроблений лікувальний комплекс дозволив підвищити ефективність лікування та скоротити терміни лікування хворих. Запропоновані лабораторні показники слугують як прогностичні критерії успішності лікування гінгівіту та пародонтиту та дозволяють визначати тактику терапевтичної дії на патогенетичні механізми запальних та дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонта.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлене нове вирішення наукової задачі сучасної стоматології – підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із акушерською патологією на основі удосконалення методів їх діагностики, обґрунтування та розробки схем профілактики, лікування та оцінки їх ефективності:
1. Встановлена висока розповсюдженість захворювань тканин пародонта, яка становить 96,04 % у вагітних із акушерською патологією та 100 % у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Переважав хронічний катаральний гінгівіт, розповсюдженість якого у вагітних із акушерською патологією в І триместрі склала 82,35 %, у ІІ – 85,15 %, а в ІІІ – 82,18 %. Для жінок з фізіологічним перебігом цей показник склав незалежно від триместру 80 %. Відсоток пацієнток з генералізованим пародонтитом серед вагітних із акушерською патологією у ІІ та ІІІ триместрах склав – 12,87 %, а з фізіологічним перебігом – 20 %.
2. Виявлена залежність показників розповсюдженості уражень пародонта від тривалості перебігу вагітності в обох групах. У вагітних із акушерською патологією в І триместрі вона складає 88,24 %, зростає в ІІ триместрі – 98,02 % і зменшується в ІІІ триместрі – 96,04 %. Аналогічна тенденція відмічена й у вагітних з фізіологічним перебігом вагітності.
3. Встановлена залежність розвитку захворювань пародонта в обох групах вагітних від змін гормонального статусу. На фоні зниження рівня прогестерону (і, відповідно, відносного посилення впливу естрогенів) розвиваються більш легкі форми ураження тканин пародонта. Зниження рівня естрогенів на фоні прогестеронової недостатності є критерієм ризику розвитку більш тяжких уражень тканин пародонта. Так, у пацієнток з генералізованим пародонтитом незалежно від триместру вагітність перебігала на тлі зниження естрогенного фону поряд з прогестероновою недостатністю: у однієї половини (50 %) вираженої і в другої – помірної. Тоді як у вагітних з клінічно здоровими тканинами пародонта – на фоні тієї самої прогестеронової недостатності (помірна, виражена) рівень естрогену в 75 % випадків був підвищеним.
4. Встановлено, що рівень естрогенної насиченості організму вагітних корелює зі змінами клітинного складу ясенних та пародонтальних кишень. Розроблений метод експрес-діагностики естрогенної насиченості організму, який на основі вивчення букальних мазків та цитологічного вмісту ясенних та пародонтальних кишень дозволяє судити про гормональний стан організму вагітних. Так, цитограми ІІ-Б типу спостерігали у жінок із акушерською патологією ІІ триместру, вагітність яких перебігала на тлі помірної прогестеронової недостатності та підвищеного рівня естріолу в 87,5 % випадків і лише у 12,5 % – на фоні вираженої прогестеронової недостатності та фізіологічного рівня естріолу.
5. Запропонована методика терапевтичного лікування уражень пародонта у вагітних із акушерською патологією з використанням препарату «Клімадинон» сприяє швидкій ремісії захворювання, запобігає прогресуванню запального та дистрофічно-запального процесу в пародонті. Після проведеного лікування генералізованого пародонтиту спостерігається нормалізація основних клініко-лабораторних показників стану пародонта. Застосування даної методики дозволяє досягти сприятливого клінічного ефекту лікування у віддалені терміни спостережень, порівняно з контрольною групою обстежених. За півтора роки ці цифри відповідно склали 84,62 % та 72,73 % жінок.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Результати проведених клініко-анамнестичних та лабораторних досліджень у вагітних із акушерською патологією дозволяють рекомендувати для запровадження у практику наступне:
1. Для оцінки ефективності лікування та прогнозування перебігу гінгівіту та пародонтиту у вагітних із акушерською патологією рекомендується, поряд із загальновідомими методами, використовувати спрощений метод кількісного визначення ясенної рідини у ясенній борозні із застосуванням індикатору бромкрезолового зеленого та метод експрес-діагностики естрогенної насиченості організму за допомогою букальних мазків та вивчення цитологічного вмісту пародонтальних кишень. Розроблені методи діагностики та прогнозування досить інформативні, прості та доступні у застосуванні.
2. Розроблений комплекс лікувальних заходів рекомендується для лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у вагітних із акушерською патологією залежно від терміну вагітності.
3. Найбільш доцільним є профілактичний огляд вагітних, незалежно від перебігу вагітності, лікарем-стоматологом один раз на триместр, тобто тричі за вагітність та у перші 2–4 місяці після пологів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
(* – особистий внесок здобувача)
1. Борисенко А. В. Актуальні питання організації стоматологічної допомоги вагітним жінкам (огляд) / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. – К., 2006. – № 2. – С. 159–163 (* – інформаційний пошук та аналіз джерел літератури, написанні статті).
2. Борисенко А. В. Жіночі статеві гормони в патогенезі захворювань пародонта у вагітних / А. В. Борисенко, О. О. Шекера // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. – К., 2007. – № 1. – С. 152–158 (* – проведення клініко-лабораторного обстеження вагітних із акушерською патологією, аналіз отриманих результатів та написанні статті).