Матеріали дисертаційної роботи використовуються в практичній роботі Київської офтальмологічної клінічної лікарні “Центр мікрохірургії ока”, очного відділення Київської обласної лікарні, у навчальному процесі кафедри офтальмології НМАПО ім. П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача.
Здобувачеві належить аналіз джерел літератури; формування мети і завдань дослідження, створення карт збору первинного матеріалу, проведення відбору пацієнтів у групи, офтальмологічне й клінічне дослідження пацієнтів протягом 5-ти років, статистична обробка й аналіз отриманих даних, їхня інтерпретація. Самостійно здобувачем виконані операції 300 пацієнтам. Разом з науковим керівником сформульовані висновки та рекомендації для впровадження в практику.
Автор брала участь у створенні Деклараційного патенту України на метод хірургічного лікування, (в співавторстві із проф. Сергієнком М. М. і проф. Кондратенком Ю. М.), написанні статей і тез за матеріалами дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і були обговорені на: VIII Міжнародній конференції офтальмологів Одеса-Генуя (Одеса, 1993); XI Конгресі Європейського офтальмологічного товариства (Угорщина, 1997); IV Міжнародній конференції з офтальмології (Київ, 1998); II та IV Українсько-Польській конференціях з офтальмології (Трускавець, 1999, Київ, 2003); III Міжнародному симпозіумі катарактальної і рефракційної хірургії (Київ, 2003), ХІ з'їзді офтальмологів України (Одеса 2006), ІІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією” (Євпаторія, 2006), конференції “Проблеми, досягнення й перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я” (Судак, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з них: 6 статей у наукових фахових журналах, перелік яких рекомендований ВАК України, 1 патент України на корисну модель, 9 статей в інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена російською мовою на 161 сторінках. Робота складається із вступу, огляду літератури, п'яти розділів, у яких викладені результати власних досліджень, аналізу та обговорення, висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел літератури включає 341 найменування, у т.ч. 183 російсько-українських і 158 іноземних. В роботі 41 малюнок, 46 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи. Проведене дослідження, в основу якого лягли результати лікування і 5-ти річного спостереження за 300 пацієнтів (300 очей) (чоловіків - 139, жінок - 161) із первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) в поєднанні з катарактою. Всі хворі були розділені на 4 групи в залежності від способу хірургічного лікування.
– І група – хворі з I - ІІІ стадією ПВКГ та катарактою. Пацієнтам І групи виконувалась операція: модифікація глибокої неперфоруючої склеректомії (ГНСЕ) з одночасною факоемульсифікацією катаракти (ФЕК) і імплантацією ІОЛ з послідуючою лазерною трабекулотомією (ЛТТ), що була розроблена (Деклараційний патент України на корисну модель А61F9/007 „Спосіб хірургічного лікування глаукоми та катаракти” в співавт. із Сергієнком М.М., і Кондратенком Ю.М., 2004). Особливістю запропонованої операції є видалення зовнішньої стінки синуса при невскритому очному яблуці (70 очей).
– ІІ група – хворі з I - ІІІ стадією ПВКГ і катарактою, яким виконувалось двохетапне лікування: антиглаукомна операція (ГНСЕ за методом С.М. Федорова, В.І. Козлова, 1984 - 1986, в модифікації М.М. Сергієнка, Ю.М. Кондратенка, І.В.Москальчука, 1993) і відстрочено (6 міс.-5 років) - факоемульсифікація катаракти з імплантацією ІОЛ (30 очей);
– ІІІ група – пацієнти із I - ІІІ стадій ПВКГ і катарактою, після комбінованої операції ГНСЕ (за методом С.М. Федорова, В.І. Козлова, 1984 – 1986, в модифікації М.М. Сергієнка, Ю.М. Кондратенка, І.В. Москальчука, 1993) в поєднанні з екстракапсулярною екстракцією катаракти (ЕЕК) (за Б.М. Алєксєєвим, 1979) і імплантацією ІОЛ (100 очей, І стадія – 31, ІІ – 47, ІІІ-22);
– ІV група – пацієнти I - ІІІ стадій ПВКГ і катарактою, яким раніше виконана антиглаукомна операція, і відстрочено (6 міс.- 8 років) - екстракапсулярна екстракція катаракти (за Б.М. Алексеєвим, 1979) з імплантацією ІОЛ (100 очей, І стадія – 29, ІІ – 46, ІІІ –25).
У дослідженні використана класифікація глаукоми по М.М. Краснову - А.П. Нестерову - А.Я. Буніну (1977). Всі пацієнти до операції перебували на гіпотензивній медикаментозній терапії. На всіх очах після ГНСЕ виконувалась лазерна трабекулотомія (ЛТТ) через 10 - 30 днів. У пацієнтів всіх груп проводились дослідження найближчих і віддалених функціональних результатів, стану гідродинаміки, очного дна, а також частота і характер операційних та післяопераційних ускладнень.
Динаміка показників органа зору після хірургічного лікування відкритокутової глаукоми, поєднаної з катарактою. Клінічну ефективність хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з катарактою можна визначити як комплекс показників, які відображають стан і ступінь стабілізації або покращення функціональних показників на очах пацієнтів 4-х досліджуваних груп. В таблиці 1 представлені дані про стан ВОТ очей після хірургічного лікування.
Таблиця 1.
Динаміка істинного ВОТ (Р0) в оперованих очах (мм.рт.ст)
| Групи | До операції | Після операції | ||||
| 1 місяць | 3 місяць | 6 місяць | 12 місяць | |||
| І | ФТТ | 26,2±2,5 | 14,2±1,5 | 14,3±1,1 | 14,3±1,2 | 14,5±0,9 |
| ІI | ГНСЕ+ФЕК ( в II етапи) | 15,6±2,4 | 17,2±1,5 | 17,3±1,1 | 16,8±1,2 | 16,5±0,9 |
| ІІI | ГНСЕ+ЕЕК | 26,1±2,7 | 21,0±2,1 | 18,6±0,9 | 18,7±0,8 | 18,5±0,6 |
| ІV | а/г+ЕЕК (в II етапи) | 15,6±2,3 | 21,1±2,2 | 15,6±1,4 | 15,6±0,9 | 15,5±0,8 |
| р І/ІI | <0,05 | <0,05 | <0,05 | <0,05 | ||
| р І/IІІ | - | <0,05 | <0,05 | <0,05 | <0,05 | |
| р ІI/ІV | - | <0,05 | <0,05 | >0,05 | >0,05 | |
Можна відмітити, що поліпшуються показники гідродинаміки. На очах після факотрабекулотомії: внутрішньоочний тиск знижується в 2,0 рази, коефіцієнт легкості відтоку збільшується в 2,7 рази, хвилинний об'єм внутрішньоочної рідини знижується в 1,8 рази, а коефіцієнт Беккера знижується в 5,4 рази,- що дозволяє говорити про значний гіпотензивний ефект операцій. В таблицях 2 та 3 представлені дані про стан зорових функцій.
Таблиця 2.
Динаміка гостроти зору з корекцією після операцій (відн. од.)
| Групи | До операції | Після операцій | |||||
| 1 день | 3 день | 1 місяць | 3 місяць | 6 місяць | 12 місяць | ||
| І | 0,10±0,04 | 0,48±0,03 | 0,54±0,03 | 0,62±0,03 | 0,65±0,03 | 0,60±0,03 | 0,6±0,02 |
| ІI | 0,10±0,04 | 0,40±0,03 | 0,48±0,03 | 0,57±0,03 | 0,55±0,03 | 0,52±0,03 | 0,52±0,02 |
| ІІI | 0,10±0,03 | 0,28±0,03 | 0,32±0,03 | 0,41±0,03 | 0,56±0,03 | 0,55±0,03 | 0,57±0,04 |
| ІV | 0,10±0,04 | 0,28±0,2 | 0,30±0,03 | 0,43±0,03 | 0,42±0,03 | 0,44±0,03 | 0,45±0,04 |
| Д І/ІI (%) | 0,0 | 20,0 | 12,5 | 8,8 | 18,2 | 15,4 | 15,4 |
| р І/ІI | - | <0,01 | <0,05 | <0,05 | <0,01 | <0,05 | <0,05 |
| Д І/ІIІ(%) | 0,0 | 71,4 | 68,8 | 51,2 | 16,1 | 9,1 | 5,3 |
| р І/IІІ | - | <0,01 | <0,01 | <0,01 | <0,01 | >0,05 | >0,05 |
| Д ІI/ІV (%) | 0,0 | 42,9 | 60,0 | 32,6 | 31,0 | 18,2 | 15,6 |
| р ІI/ІV | - | <0,01 | <0,01 | <0,01 | <0,01 | <0,05 | <0,05 |
У хворих після операції факотрабекулотомії в прооперованих очах збільшується гострота зору в післяопераційному періоді в середньому до 0,6±0,02, що на 16 % вище, ніж в інших групах.
Відзначено тенденцію до деякого розширення та стабілізації сумарних полів зору, також стабілізується скотома Бьєррума. Дані проведеного дослідження свідчать, що найкращі функціональні та клінічні результати хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з катарактою досягаються при проведенні факотрабекулотомії.
Таблиця 3.
Динаміка сумарних меж полів зору в оперованих очах після операцій
| Групи | Зміни меж | 3 місяць | 6 місяць | 12 місяць |
| І групаn=70 | Розширення (%) | 28,0 | 32,0 | 42,0 |
| Стабілізація (%) | 72,0 | 68,0 | 58,0 | |
| Звуження (%) | 0 | 0 | 0 | |
| Всього (%) | 100,0 | 100,0 | 100,0 | |
| Зміни поля зору в серед. (град.) | +8,7±2,3 | +15,2±1,5 | +18,9±2,1 | |
| ІI групаn=30 | Розширення (%) | 20,0 | 35,0 | 40,0 |
| Стабілізація (%) | 80,0 | 65,0 | 60,0 | |
| Звуження (%) | 0 | 0 | 0 | |
| Всього (%) | 100,0 | 100,0 | 100,0 | |
| Зміни поля зору в серед. (град.) | +6,9±2,2 | +11,4±1,8 | +17,5±2,4 | |
| ІІI групаn=100 | Розширення (%) | 14,0 | 18,0 | 21,0 |
| Стабілізація (%) | 86,0 | 82,0 | 75,0 | |
| Звуження (%) | 0 | 0 | 4,0 | |
| Всього (%) | 100,0 | 100,0 | 100,0 | |
| Зміни поля зору в серед. (град.) | +6,4±1,2 | +7,8±2,1 | +11,4±3,2 | |
| ІV групаn=100 | Розширення (%) | 0 | 0 | 0 |
| Стабілізація (%) | 100,0 | 94,0 | 93,0 | |
| Звуження (%) | 0 | 6,0 | 7,0 | |
| Всього (%) | 100,0 | 100,0 | 100,0 | |
| Зміни поля зору в серед. (град.) | 0 | -5,2±2,9 | -9,8±3,2 | |
| р І/ІI | >0,05 | >0,05 | >0,05 | |
| р І/ІIІ | >0,05 | <0,01 | <0,01 | |
| р ІI/ІV | <0,01 | <0,01 | <0,01 | |
Можливо, це пов'язане з тим, що факотрабекулотомія є відносно малотравматичним втручанням, при якому через менший розтин післяопераційний астигматизм менш виражений (0,12±0,05 Дптр), в меншому відсотку розвивається післяопераційний набряк у макулярній зоні сітківки за даними ОКТ (2,8% очей), відмічена стабілізація глибини й розміру екскавації диска зорового нерва за даними СЛП (97% очей), уповільнюється втрата нервових волокон сітківки.