Восени проводять оранку на зяб на глибину 25—27 см, а на підзолистих грунтах — на повну глибину орного шару плугом з передплужником. Весною грунт, зораний на зяб, боронують в 2—З сліди, перед сівбою культивують і знову боронують. Для вирощування валеріани розсадою культивація з боронуванням повторюється в міру потреби.
Під зяблеву оранку вносять 40 т/га гною, що значно збільшує урожай коренів валеріани. Мінеральні добрива з розрахунку 15 кг/га азоту, 45 кг/га фосфору і 45 кг/га калію також підвищують урожай коренів. Якщо валеріана йде по неудобреному попереднику, рекомендується вносити 30—40 т/га перепрілого гною разом з мінеральними добривами в кількості: фосфору — 40—50 кг/га, азоту і калію — по 25—30 кг/га.
Розмножується валеріана шляхом безпосереднього висівання насіння в грунт і шляхом попереднього вирощування розсади.
Насіння валеріани можна зібрати в кінці липня з дикорослих рослин. Достигає насіння валеріани неодноразово: на одному й тому ж пагоні насіння знизу достигає повністю і осипається, вище починає наливатися, а на вершку ще цвіте.
Висівати валеріану можна в 3 строки: пізно восени — під зиму, весною і влітку (ширина міжрядь 50—60 см). Норма висіву насіння: 7—8 кг/га стратифікованим насінням,, а під зиму — 9—10 кг/га сухим насінням. Літні посіви проводять свіжозібраним насінням тільки в тих районах, де випадає велика кількість опадів. При дуже густих сходах на бідних грунтах рослини валеріани проривають так, щоб відстань між рослинами була не меншою 3—4 см.
Розсадники закладають свіжозібраним насінням в липні—серпні. Весною наступного року або в кінці літа розсаду висаджують на постійні місця при міжряддях в 50—60 см і відстані між рослинами в рядках 20—25 см.
Догляд за плантаціями полягає в розпушуванні міжрядь, прополці бур'янів і підживленні.
Кращим часом збирання коренів валеріани вважається третя декада вересня, а корені від весняної посадки розсади викопують восени наступного року. При доброму догляді валеріана дає до 25 ц/га коренів і кореневищ.