Об рунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики (стр. 3 из 6)

Результати дослідження свідчать, що профілактична робота лікаря ЗПСМ регламентована 2 основними документами: "Примірним положенням про лікаря ЗПСМ", де визначено основні вимоги, норми навантаження, права і обов’язки лікаря та "Кваліфікаційною характеристикою лікаря із спеціальності "ЗПСМ", якою затверджено рівень необхідних знань та навичок, у т. ч. з превентивної медицини.

Заходи профілактичного характеру, визначені "Кваліфікаційною характеристикою лікаря із спеціальності "ЗПСМ", згруповано в 4 компоненти, зокрема:

1) організаційно-профілактичний компонент;

2) санітарно-освітній компонент;

3) діагностично-скринінговий компонент;

4) диспансерний компонент.

В результаті аналізу динаміки розвитку закладів ЗПСМ встановлено, що у 2000 р. функціонувало 440 закладів на засадах ЗПСМ, які, в переважній більшості, мали дільниці лікарів ЗПСМ. Однак, за період 2000-2005 років в структурі закладів охорони здоров’я відбулась трансформація, яка внесла зміни здебільшого в первинну ланку. Кількість закладів, що працюють на засадах ЗПСМ протягом 5 років зросла в 7 разів з 440 до 3068, з яких близько 85% розташовано у сільській місцевості. Відкрито 1993 амбулаторії ЗПСМ, що становить 65,1% від усіх створених закладів ЗПСМ. Переважна кількість амбулаторій ЗПСМ розташована у сільській місцевості – 95%. В свою чергу, 20% цих установ створено за рахунок реорганізації ФАПів, що обслуговували понад 1000 мешканців. Встановлено таку структуру закладів ПМСД, що надають медичну допомогу на засадах ЗПСМ (рис.1).

За період 2000-2006 рр. чисельність лікарів ЗПСМ зросла в 13 разів і становить 6263 особи або 1,33 на 10 тис. населення.

В результаті дослідження визначено, що кількість населення, яке обслуговується лікарями ЗПСМ, щорічно збільшується: у 2003 р. цей показник становив 11,1%, 2004 р. – 17,5%, 2005 р. – 23,2%, 2006 р. – 28,2%.

Рис.1. Структура закладів ПМСД, що працюють на засадах ЗПСМ (%).

При дослідженні діяльності структур ЗПСМ встановлено, що загальна кількість відвідувань до лікарів ЗПСМ у 2005 р. становила 2,65 на 1 прикріпленого мешканця. В структурі відвідувань частка відвідувань з профілактичною метою залишалася стабільною: 2004 р. – 30,9%, 2005 р. – 30,5%, тобто майже третина всіх відвідувань до лікарів ЗПСМ відбувалася з метою одержання профілактичної медичної послуги, що є основною складовою діяльності закладів ЗПСМ.

З метою визначення нормативних та кваліфікаційних можливостей лікаря ЗПСМ щодо реалізації стратегічних державних напрямків профілактики нами проведено порівняльний аналіз (табл.3) компонентів профілактичного спрямування, що сформовані при дослідженні ДЦП та КЗПХ та "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ".

Таблиця 3. Порівняльний аналіз компонентів профілактичної спрямованості

Компоненти та розділидержавних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру	Компоненти "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ"	Результати порівняння
Перший компонент. Організація проведення профілактичної діяльності:
Розділ А. Створення окремих структур та удосконалення діяльності існуючих для застосування профілактичних технологій	–	–
Розділ Б. Розробка та організація впровадження науково обґрунтованих профілактичних програм, концепцій, стандартів тощо	1. Організаційно-профілактичний	+/–
Розділ В. Організація попередження керованих інфекцій	1. Організаційно-профілактичний	+
Другий компонент. Застосування санітарно-освітніх технологій:
Розділ А. Розробка і впровадження навчальних програм та освітніх заходів щодо формування здорового способу життя	2. Санітарно-освітній	+/–
Розділ Б. Підготовка, видання, розповсюдження методичних та інформаційно-просвітницьких матеріалів з різних аспектів формування здорового способу життя	2. Санітарно-освітній	+/–
Розділ В. Проведення з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, друковані видання тощо) інформаційних кампаній щодо медичного виховання населення, зокрема підвищення його медичної активності	–	–
Третій компонент. Своєчасне виявлення захворювань:
Розділ А. Проведення скринінг-тестів та діагностичних заходів	3. Діагностично-скринінговий	+
Розділ Б. Проведення диспансеризації, профілактичних оглядів та спостереження за групами ризику	4. Диспансерний	+

Примітки: "+" – повністю співпадають; "+/–" – частково співпадають; "–" – не співпадають.

Встановлено, що:

– перший компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Організаційно-профілактичний" повністю відповідає розділу В та частково розділу Б першого компоненту ДЦП та КЗПХ "Організація проведення профілактичної діяльності";

– другий компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Санітарно-освітній" частково відповідає розділам А і Б другого компоненту ДЦП та КЗПХ "Застосування санітарно-освітніх технологій";

– третій компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Діагностично-скринінговий" повністю відповідає розділу А третього компоненту ДЦП та КЗПХ "Своєчасне виявлення захворювань";

– четвертий компонент "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" "Диспансерний" повністю відповідає розділу Б третього компоненту ДЦП та КЗПХ "Своєчасне виявлення захворювань";

В "Кваліфікаційній характеристиці лікаря із спеціальності "ЗПСМ" немає компонентів, які б відповідали розділу А першого компоненту ДЦП та КЗПХ "Організація проведення профілактичної діяльності" та розділу В другого компоненту ДЦП та КЗПП "Застосування санітарно-освітніх технологій".

Таким чином, положення "Кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "ЗПСМ" передбачають реалізацію шести (трьох повністю, а трьох частково) з восьми розділів профілактичного спрямування, виділених в ДЦП та КЗПХ.

Медико-соціальна характеристика організації профілактичної діяльності в конфігурації "сімейний лікар – пацієнт". Результати аналізу даних соціологічного дослідження пацієнтів, як споживачів профілактичних технологій свідчать, що 80,7±2,0% опитаних зацікавлені в отриманні компетентної інформації щодо збереження та зміцнення здоров’я. Встановлено, що основними напрямками профілактичних знань споживачі відзначили отримання інформації щодо попередження виникнення захворювань (52,3±2,5%), рекомендацій з раціонального харчування (41,8±2,5%) та формування здорового способу життя (31,2±2,3%). Також пацієнти хочуть бути поінформовані з питань попередження виникнення рецидивів та ускладнень захворювань (29,6±2,2%). Аналіз результатів анкетування свідчить, що основним джерелом знань щодо зазначених профілактичних аспектів для 74,0±2,2% пацієнтів є лікарі ЗПСМ, крім того 92,3±1,4% готові виконувати поради лікаря щодо збереження та зміцнення здоров’я.

За результатами соціологічного дослідження встановлено, що на профілактичну діяльність лікарі ЗПСМ в середньому витрачають 16,5±1,2% робочого часу. За цим критерієм постачальників профілактичних технологій структуровано на 3 групи:

1 група: на профілактичну діяльність витрачається до 15% робочого часу – 58,8±5,2% респондентів;

2 група: на профілактичну діяльність витрачається від 16% до 30% робочого часу – 31,6±4,9% респондентів;

3 група: на профілактичну діяльність витрачається більше 30% робочого часу – 9,3±3,1% респондентів.

Основними профілактичними технологіями, що використовуються лікарями ЗПСМ є санітарно-освітня робота (87,9±1,7%), формування здорового способу життя (81,9±2,1%), протирецидивне лікування (80,2±2,1%) (рис.2).

Рис.2. Спектр профілактичних технологій, які застосовують лікарі ЗПСМ (%).

Серед досліджень, що призначаються лікарями ЗПСМ в якості скринінгових, спрямованих на раннє виявлення захворювань, найчастіше використовують флюорографічне обстеження грудної клітки – 89,0±1,7% опитаних, на другому місці обстеження на виявлення анемії (83,3±2,0%), 70,3±2,4% опитаних проводять обстеження на виявлення артеріальної гіпертензії. Крім того, лікарі обстежують жінок для виявлення новоутворень молочної залози (70,1±2,4%), 33,3±2,5% респондентів призначають обстеження жінок щодо виявлення захворювань шийки матки, а 27,7±2,4% обстеження на визначення рівня холестерину у крові.

При дослідженні у респондентів самооцінки власних знань щодо проведення профілактичних заходів встановлено, що 43,2±2,6% лікарів ЗПСМ не мають достатньої обізнаності з цих аспектів, при цьому всі опитані лікарі ЗПСМ наголосили на необхідності поглиблення існуючих знань з профілактичної роботи. За даними соціологічного дослідження потребують удосконалення та поглиблення знання щодо формування здорового способу життя, профілактики виникнення захворювань, раціонального харчування.

Основні джерела удосконалення професійних знань, в т. ч. і з питань профілактики представлено в табл.4.

Таблиця 4. Зацікавленість лікарів в різних джерелах удосконалення професійних знань

Джерела удосконалення професійних знань	Лікарі ЗПСМ
	%±m	Рангове місце
Участь у конференціях, наукових семінарах	83,6±2,0	1
Цикли удосконалення	68,4±2,5	2
Цикли спеціалізації	64,1±2,5	3
Аналіз спеціальної медичної літератури	58,8±2,6	4
Накопичення особистого досвіду	49,7±2,6	5
Спілкування з колегами	37,8±2,6	6
Передатестаційні цикли	32,8±2,5	7
Навчання з використанням дистанційних технологій (комп’ютера)	28,8±2,4	8

Порівняльний аналіз скринінгових досліджень, що використовувалися лікарями ЗПСМ, з рекомендаціями щодо використання скринінг-тестів, розробленими робочою групою профілактичних програм США (США, 2007 р) свідчить (табл.5), що з 8 досліджень лише 3 мають доказово обґрунтовані рекомендації категорії А (втручання, безумовно, рекомендується, оскільки є надійні докази його позитивного впливу на важливі клінічні результати, а користь від його застосування значно перевищує можливу шкоду) та 1 категорії В (втручання рекомендується, є принаймні один достатній доказ його позитивного впливу на важливі клінічні результати, а користь від його застосування в цілому перевищує можливу шкоду). Інші 4 мають рекомендації категорії І (немає доказів, що дозволяють висловитися за або проти втручання, докази ефективності втручання недостатні, суперечливі або низької якості, а баланс користі та шкоди не може бути визначений).