· всеукраїнські педагогічні читання: «Педагогіка математики і природознавства» (м. Полтава, 2000, 2001);
· звітні наукові конференції Інституту педагогіки АПН України «Зміст і технології шкільної освіти» (м. Київ, 2004, 2005, 2007, 2008);
· засідання лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки АПН України (м. Полтава, 2000–2008); курси післядипломної освіти вчителів біології та природознавства (м. Полтава, 2005–2008).
Крім цього, результати дослідження перевірялися у власній педагогічній практиці під час викладання довкілля (природознавства) та біології в ЗОШ № 18, АНШ № 37 м. Полтави.
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 28 публікаціях. Серед них – одноосібні статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (7), підручники (3), навчальні та методичні посібники (3), 1 програма, колективні монографії (2), матеріали наукових конференцій (12). Одноосібних публікацій – 20.
Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (299 назв) на 24 сторінках, 8 додатків на 28 сторінках. Повний обсяг дисертації – 249 сторінок, з них 196 сторінок основного тексту. Робота містить 14 таблиць і 10 рисунків на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її доцільність; визначено предмет і об’єкт дослідження; сформульовано мету, гіпотезу, завдання; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження результатів дослідження.
У першому розділі«Теоретичні основи наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів» проаналізовано стан досліджуваної проблеми в філософській, психологічній і педагогічній літературі (вітчизняній і зарубіжній) та в навчально-методичному забезпеченні предметів природничого циклу; конкретизовано поняття «наступність знань» і «цілісність знань»; визначено сутність і структуру поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»; теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.
На основі аналізу філософських (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, І.С. Добронравова, Г.М. Ісаєнко, С.Ф. Клепко, В.П. Кузьмін, І.З. Цехмістро, А.Ю. Цофнас), психологічних (Б.Г. Ананьєв, Л.В. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, Г.О. Люблінська, С.Л. Рубінштейн) та педагогічних (Т.Є. Буяло, К.Ж. Гуз, В.А. Ігнатьєв, В.Р. Ільченко, Г.А. Клековкін, А.А. Киверялг, В.М. Мадзігон, А.В. Степанюк) досліджень уточнено поняття «наступність» і «цілісність». Зокрема, під наступністю у навчанні розуміємо послідовність і системність у розміщенні навчального матеріалу, зв’язок і узгодженість ступенів і етапів навчально-виховного процесу, що забезпечується методично і психологічно обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотриманням послідовності руху від простого до складнішого в навчанні. Цілісність деякі дидакти (С.У. Гончаренко, К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, А.В. Степанюк) розкривають через поняття «інтеграція», яка передбачає об`єднання частин у ціле і підпорядкування їх цілому на основі внутрішніх міжсистемних зв’язків і взаємодій, або через поняття «система» як цілісний комплекс елементів, які перебувають у певних зв’язках і відношеннях.
Аналіз психолого-педагогічних досліджень дає змогу розглядати наступність як умову досягнення цілісності знань, їх розуміння і позитивної мотивації навчання учнів.
Для забезпечення наступності необхідні наскрізні закономірності, на основі яких пояснюються, систематизуються знання при переході від одного розділу, теми чи предмета до наступного, однієї ланки навчання до наступної. Водночас цілісність знань про той чи інший об’єкт, у тому числі і про живу природу, досягається шляхом виявлення однотипних сутностей в елементах знань і об’єднанням їх на основі сутнісних зв’язків. Сутнісні зв’язки наступності й цілісності знань виявляються на основі законів і закономірностей.
Під цілісністю знань про живу природу розуміємо результат сутнісної інтеграції біологічних знань на основі наскрізних закономірних зв’язків, якими постають загальні закономірності природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану), тоді як під цілісністю живої природи – комплекс біологічних систем різних рівнів організації (від молекул до екосистем, біосфери), пов’язаних зв’язками і відношеннями, зумовленими їхньою структурою та функціональними властивостями на основі обміну речовиною, енергією, інформацією.
Ознакою цілісності знань про живу природу є розуміння учнями загальних закономірностей природи як основи пояснення явищ, властивостей об’єктів живої природи, їхньої взаємодії; як фундаменту, на якому базуються уявлення про взаємозв’язок компонентів живої природи. Обґрунтування елементів знань на основі спільних, єдиних для усіх частин, що становлять цілісність, закономірностей природи – необхідна умова розуміння учнем цілісності живої природи. Ніяке розуміння не відбувається інакше, як через введення незрозумілого предмета (нових знань) у цілісність, систему зрозумілих речей.
Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу передбачає готовність учнів після початкової школи та 5–6 класів вивчати окремі предмети природничого циклу (зокрема, біології), що визначається їхнім інтелектуальним розвитком, формами мислення, умінням пояснювати і розуміти явища, процеси, закони та закономірності природи. Природничо-наукові знання 5–6 класів закладають фундамент, «перед розуміння» цілісності знань про живу природу. Наявність «перед розуміння» цілісності живої природи, виражене у попередньому уявленні про єдність систем живої і неживої природи, закономірності існування їх, зв’язки між їхніми об’єктами, забезпечує розуміння окремих фактів, понять, фрагментів знань шляхом введення їх у цілісність, відповідну систему знань.
Теоретико-методологічними основами формування цілісності знань про живу природу в учнів 5–7 класів в умовах дотримування наступності цього процесу та переходу на 12–річний термін навчання є такі положення:
· цілісність знань є умовою розуміння їх, досягнення високого рівня інтелекту учнів та позитивної мотивації навчання;
· експлікатом цілісності знань про живу природу є підлягання усіх елементів знань, що становлять цілісність, загальним закономірностям природи (закономірності збереження, періодичності й направленості процесів до рівноважного стану), які виконують функцію «випереджальних організаторів» знань, за допомогою яких формують узагальнені попередні уявлення про навчальний предмет, його цілісність;
· цілісність знань в учнів про живу природу обумовлюється змістом шкільної біологічної освіти, методами і формами організації навчання, контролем і корекцією знань.
У даному розділі розкрито сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу» як зв'язок і узгодженість ступенів і етапів засвоювання цілісних знань про живу природу, які є результатом безперервної сутнісної інтеграції знань учнів на основі найзагальніших взаємозв’язків у природі, змісту загальних закономірностей природи і методів її пізнання. Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, які забезпечують ефективність цього процесу:
· відображення взаємозв’язку наступності й цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної середньої освіти;
· передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу;
· втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, і методи пізнання природи;
· розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу;
· контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів створювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.
Визначені у дослідженні педагогічні умови можуть бути забезпечені відповідним змістом шкільної біологічної освіти, дидактичною моделлю навчального процесу, комплектом навчально-методичної літератури, методами і формами навчання.
У другому розділі «Методична система забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів та її експериментальна перевірка» розкрито технологію впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи теоретично обґрунтованих у першому розділі педагогічних умов реалізації наступності: подано дидактичну модель забезпечення наступності і методику формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів на основі еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи; обґрунтовано форми і методи навчання, які сприяють формуванню цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; визначено критерії, рівні і показники сформованості цілісних знань про живу природу; розкрито методику організації, проведення педагогічного експерименту та його результати.
Дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів ми розглядаємо як систему, до складу якої входять логічно пов’язані та взаємообумовлені складові: концептуальна, змістова, методична, технологічна та результативно-оцінювальна (див. рис. 1).