ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
РИБАЛКО ЛІНА МИКОЛАЇВНА
УДК 37.026.033 – 057.874 (043.3)
НАСТУПНІСТЬ У ФОРМУВАННІ ЦІЛІСНИХ ЗНАНЬ
ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ В УЧНІВ 5–7 КЛАСІВ
13.00.09 – теорія навчання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2008
Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.
Науковий керівникдоктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України
Ільченко Віра Романівна,
Інститут педагогіки АПН України,
завідувач лабораторії інтеграції змісту освіти.
Степанюк Алла Василівна,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,
завідувач кафедри методики викладання біології;
кандидат педагогічних наук, доцент
Буяло Тетяна Євгенівна,
Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова, доцент кафедри
теорії та методики навчання природничо-географічних дисциплін.
Захист відбудеться “11” вересня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема,52-д).
Автореферат розісланий 8 серпня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська
Актуальність дослідження. В умовах оновлення суспільно-економічного життя і загострення проблеми взаємодії суспільства і природи метою сучасної біологічної освіти має бути формування цілісних знань в учнів про живу природу та стратегії поведінки сучасної людини в біосфері. Наявність цілісних знань про живу природу формує людину з екологічним типом мислення, почуттям відповідальності за стабільність біосфери, наслідки взаємодії людини з природою.
Однією з умов формування цілісних знань про живу природу є забезпечення наступності в навчанні. У Національній доктрині розвитку освіти України, Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» зазначено, що пріоритетним напрямом розвитку освіти є вдосконалення її безперервності, яка реалізується шляхом забезпечення наступності змісту і координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, її особистісної спрямованості.
Особливо важливим є розв'язання проблеми наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, бо саме цей вік відповідальний за формування фундаментальних структур мислення, у цьому віці діти мають потребу в цілісних знаннях (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн).
У педагогічній науці досліджувалися різні аспекти проблеми наступності у формуванні цілісних знань про живу природу, а саме: теоретичні загально дидактичні положення (С.І. Архангельський, Ш.І. Ганелін, С.М. Годник, А.А. Киверялг, А.М. Кухта, В.М. Мадзігон, О.Г. Мороз, П.І. Підласистий); змістові складові наступності (А.В. Батаршов, В. Ф. Башарін, Г.А. Клековкін, Ю.А. Кустов), технології формування цілісності знань (С.У. Гончаренко, К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, Н.Б. Кравець, О.М. Мащенко, А.В. Степанюк,); теоретичні й методичні засади навчання в умовах модернізованої шкільної освіти (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, М.І. Бурда, Л.П. Величко, О.Я. Савченко); психологічні аспекти наступності (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, М.В. Кузьмін, В.С. Ледньов, В. Ф. Моргун, С.Л. Рубінштейн).
Проте в педагогічній літературі відсутні спеціальні дослідження, присвячені проблемі наступності у формуванні цілісних знань про живу природу, а шкільна практика показує недостатність методичного розроблення дидактичної проблеми наступності в навчанні, зокрема в аспекті формування цілісних знань про живу природу.
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначено:
· стратегією розвитку освіти України в напрямі створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів;
· соціальним замовленням на формування цілісних знань в учнів про живу природу, ціннісного ставлення до природи;
· відповідністю освітніх пріоритетів запитам особистості, соціальним потребам і світовим досягненням;
· суперечностями між завданням сучасної шкільної біологічної освіти щодо вивчення цілісності живої природи та методичним забезпеченням реалізації цього завдання.
Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів».
Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки АПН України з тем: «Технологія інтеграції змісту природничо-наукової освіти в початковій і основній школах» (номер державної реєстрації 0198U007999) та «Психолого-педагогічні основи формування природничо-наукової картини світу та продуктивних природничо-наукових знань учнів середньої загальноосвітньої школи» (номер державної реєстрації 0102U000328).
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 11 від 15.11.2000 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 29.01.2002 р.)
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні ефективності педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, розробленні дидактичної моделі і методики втілення їх у практику шкільного навчання.
Відповідно до поставленої мети дослідження, визначено завдання:
· на основі аналізу і узагальнення філософської, психологічної та педагогічної літератури розкрити сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»;
· виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів;
· обґрунтувати і розробити дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів;
· розробити і експериментально перевірити методику втілення в навчальному процесі учнів 5–7 класів дидактичної моделі та педагогічних умов реалізації наступності знань про живу природу;
· визначити критерії, показники та рівні сформованості цілісних знань про живу природу.
Об'єктом дослідження є зміст знань про живу природу в 5–7 класах та процес їх формування в учнів.
Предмет дослідження – педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізація наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів буде здійснюватися ефективно за наступних педагогічних умов:
· відображення взаємозв’язку наступності і цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної середньої освіти;
· передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу;
· втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, та методи пізнання природи;
· розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу;
· контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів моделювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.
Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення теорії наукового пізнання і теорії систем; взаємозв’язок і взаємообумовленість понять «наступність» і «цілісність»; системний підхід до пізнання процесів і явищ у природі; принципи інтеграції та цілісності змісту природничонаукової освіти; концептуальні положення філософії, психології, педагогіки про сутність і технологію реалізації наступності в навчанні.
Теоретичну основудослідження становлять:
· ідеї особистісно орієнтованого навчання і виховання (І.Д. Бех, І. С. Подмазін, О.В. Сухомлинська, А.В. Хуторський, І.С. Якиманська); системний підхід до пізнання дійсності (А.І. Авер'янов, В.П. Кузьмін, А.Ю. Цофнас, Е.І. Юдін);
· концепції сучасної парадигми освіти щодо її гуманітаризації та гуманізації (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Ю.І. Мальований), інтеграції змісту природничонаукової освіти (В.Р. Ільченко, І.М. Козловська), формування цілісних знань про живу природу (А.В. Степанюк), цілісної природичонаукової освіти (К.Ж. Гуз);
· теорії формування змісту освіти (В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, О.Я. Савченко, М.М. Скаткін, А.В. Хуторський), поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін), змістового узагальнення (Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов), педагогічної майстерності (І.А. Зязюн);
· теоретико-методологічні та методичні засади процесу навчання в сучасній школі (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, М.І. Бурда, Н.М. Буринська, Л.П. Величко, С.У. Гончаренко, В.Р. Ільченко, О.І. Ляшенко, В.М. Мадзігон, Ю.І. Мальований, О.Я. Савченко).
Методи дослідження.Досягненню мети і розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, а саме: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних і дослідних даних, узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури) для розроблення теоретичних основ наступності у формуванні цілісних знань про живу природу; емпіричні (спостереження, бесіди, анкетування учителів, аналіз змісту програм і підручників, методи системно-структурний та моделювання, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду) для визначення педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, втілення їх у дидактичній моделі забезпечення наступності та методиці формування цілісних знань про живу природу; експериментальні (педагогічний експеримент: констатувальний, пошу ко вий, формувальний), що дали змогу дослідити рівні сформованості цілісних знань в учнів про живу природу, вплив наступності на ефективність процесу формування цілісних знань про живу природу, апробувати і підтвердити ефек тив ність методики формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; статистичні (методи математичної статистики) для оброблення експериментальних даних перевірки ефективності педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; встановлення достовірності висновків дослідження.