Історія косметології (стр. 1 из 6)

Історія гігієни і косметики починається з давніх часів, коли первісні люди почали вмиватися, очищати і пом'якшувати шкіру, захищати її від сонця, вітру, дощу, снігу, намагалися зробити свою зовнішність більш привабливою. Спостереження археологів і вчених, які вивчають життя племен і народів, що збереглися до нашого часу і стояли на нижчих ступенях розвитку, підтверджують це. [4]

Головні досягнення косметики пов'язані із знанням властивостей рослин, з досвідом застосування різних продуктів рослинного і тваринного походження, мінералів. І навіть те, що іноді сприймається всього лише як прагнення прикрасити зовнішність, має лікувальну дію, підтверджену народною практикою. [3]

У багатьох племен існувала та існує дотепер спеціальне бойове розфарбовування. Таке розфарбовування тіла, татуювання, різні притирання та ароматичні речовини використовується і в повсякденному житті. Нанесені на обличчя і тіло знаки означають і приналежність до роду, і відповідність прийнятому стандарту краси, використовуються в магічних обрядах, піднімають бойовий дух воїнів і мисливців. [4]

«Косметика» древніх була пов'язана зі знанням властивостей рослин, із досвідом застосування різних продуктів рослинного і тваринного походження, мінералів. І навіть те, що деколи сприймається всього лише як прагнення прикрасити зовнішність, має лікувальну дію, підтверджену народною практикою. [3]

Навіть в наші дні жінки Таїланду за допомогою спеціальної пудри, змішаної з водою, наносять на обличчя і руки знаки сумішшю, приготованою з особливого роду деревини. Вона містить цінні поживні речовини, які захищають шкіру від пекучого сонця тропіків. Завдяки цьому засобу жінки виглядають молодими навіть у зрілому віці. Всім відома лікувальна дія алое. [4] Вже декілька тисячоліть використовують цю рослину в косметичних цілях. Жителі аравійського острова застосовували зварений і згущений сік алое. У Європі його використовують у вигляді екстракту. [3]

Народний косметичний засіб – листя подорожника – використовувався слов'янами для лікування запаленнь шкіри, при порізах, ударах, укусах.

Особливе значення в косметології має мед, який у поєднанні з масажем пом'якшує шкіру, робить її еластичною. [4]

Масаж був відомий здавна, з часу появи людини на Землі. Найпершим проявом масажу можна вважати природне бажання розтерти, розім'яти місце удару. Він застосовувався в Стародавньому Китаї, Японії та Індії за 2000 років до Гіппократа. У Стародавній Греції ним користувалися ще за декілька сторіч до народження великого лікаря. Але саме Гіппократ визначив масаж, як одну з головних косметичних процедур. [3]

Людина у всі часи прагнула удосконалювати гігієнічну косметику. До винаходу мила для миття рук, обличчя і волосся люди користувалися дрібним річковим піском, попелом. Бруд із тіла не стільки відмивали, скільки відскрібали. В результаті шкіра ставала жорсткою і потребувала пом'якшення.

Паралельно з гігієнічним в давнину бурхливо розвивалися естетичний і ароматичний напрями косметики: причісування, масаж, використання косметичних пом'якшувальних і ароматичних засобів, фарбування волосся, брів, вій, обличчя, манікюр і педикюр. [3]

1. ВИНИКНЕННЯ КОСМЕТИКИ У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ

Вважають, що батьківщина сучасної косметики — Стародавній Схід. Ідеалом жіночої краси Давнього Єгипту 15 ст. до н.е. вважається знаменита Нефертіті, дружина фараона-відступника Ехнатона (який прагнув запровадити культ сонця). Природній красі цієї досконалої особи і чарівної фігури все ж таки допомагала косметика: догляд за шкірою, грим, прикраси. У Єгипті того часу знали не тільки правила гігієнічного догляду за волоссям і шкірою, але й застосовували ароматичні речовини, виявляли цікавість до фарбування нігтів і волосся, укладання волосся, гоління і фарбування бороди. [5]

Вже тоді були відомі бритви і щипчики для видалення волосся на обличчі і тілі, гребені, фарба для нігтів, креми, засоби татуювання. Багаті єгиптянки широко користувалися притираннями, запашними водами, пахощами, оліями для намащування шкіри, засобами для ароматизації шкіри і волосся.

Добре було відомо стародавнім єгиптянам мистецтво причісування. Природньо пряме волосся прикривалося штучними заплетеними перуками. Перуки використовувалися і жерцями. Стародавні єгиптяни завивали волосся на тонкі прутики, обмащені глиною, і висушували їх на сонці. Пізніше дерев'яні прутики були замінені металевими стрижнями, які нагрівалися, перш ніж накрутити на них волосся. [3]

Фарбували волосся хною, змішаною з грязями. При цьому добивалися різних відтінків — від легкого пурпурового до мідного і темно-коричневого. Пахощі вткористовували не тільки в побуті, але і при відправленні релігійних обрядів. З цією метою використовували віск і смоли, квіти, коріння і трави. До наших днів збереглися деякі з обрядів стародавніх єгиптян: спалювання пахощів у кадилах із застосуванням ароматичних олій — мира, ладану. [4]

Косметика завжди мала одне коріння з медициною. Папірус, присвячений питанням медицини, містить і косметичні рецепти часто впереміш із молитвами та заклинаннями. У Лейпцігу зберігається знаменитий «Папірус Еберса», що датується 2000 р. до н.е. В нім описуються способи обмивання миртовою олією, єлеєм, оливковою або кунжутною олією, а також бальзамом, який поставляли з Північної Африки, Аравії і Палестини. Ці олії не лише очищали шкіру, але й створювали на ній захисну плівку. [3]

Масло мирта використовувалося в суміші з ароматичними речовинами для віддушки тіла, білизни, одягу і приміщень. У папірусі є також рецепт приготування фарби для волосся, що належить єгипетській цариці Сес. Це перший записаний рецепт застосування хни як фарби для волосся.

З 16 століття до н.е. дійшли до нас способи використання як косметичного засобу алебастру і меду, мікстури для депіляції (видалення волосся), склади фарб для забарвлення вій в зелений, а їх країв — у чорний колір. Губи і щоки підфарбовували хною, нігті рук і ніг золотили. Як духи єгиптянки використували рослинні олії з додаванням соку водяних лілій і лотоса. [3]

2. ПОЯВА КОСМЕТИКИ НА БЛИЗЬКОМУ І СЕРЕДНЬОМУ СХОДІ

У країнах Близького та Середнього Сходу косметика теж досягла високого рівня розвитку. Із традицій Єгипту багато запозичили іудеї. Вони застосовували депіляцію та винайшли метод приготування мила із жиру та попелу. У давньоєврейській збірці законів Талмуді було записано, що чоловік зобов'язаний видавати дружині певну суму грошей на придбання засобів для догляду за тілом і для підтримки краси. До цих засобів належали мило, пемза для чищення зубів, трояндове мило та різні мазі. Згадки про косметику можна зустріти у Біблії. Там, наприклад, розповідається про використання різних притирань та парфумів у Древній Іудеї. Наприклад, до бальзаму Марії Магдалини входила речовина, яку добували з кореневища чагарника нард, який росте в Гімалаях.

За однією з історичних версій вважається, що саме перси винайшли парфуми. Римський історик Пліній писав, що "персидські жінки заманювали чоловіків невідомими пахощами". За переказами Магомет говорив, що найбільше на світі він любив жінок, дітей та парфуми. [1]

Немало уваги догляду за шкірою і волоссям приділяла в Ассирії і Вавілоні. У ті далекі часи тіла намащували пахощами, які містили трояндову олію, мірру, мускус, віддушки, зафарбовували волосся на голові і бороду. Трояндова вода і мигдальне молоко вперше з'явилися в Персії.

У Стародавній Іудеї теж користувалися притираннями і пахощами. Іудея торгувала з багатьма країнами світу.

Намагаючись привернути увагу царя Соломона, цариця Савська звеліла приготувати для косметичних цілей цілий набір всіляких мазей і масел і навіть привезла в подарунок іудейському цареві бальзамін — чагарник, смола якого цінувалася, як дорогоцінні метали. [3]

3. РОЗВИТОК КОСМЕТИКИ У СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ

Із Стародавньої Греції культура гігієни та естетики потрапила до Риму, де отримала подальший розвиток.

Всім відомі римські терми (лазні), які займали велике місце в житті знатних римлян. Вони служили місцем відпочинку, спортивних вправ і розваг, тут відбувалися зустрічі політичних діячів, людей мистецтва і літератури. Патриції проводили в публічних купальнях найкращий час.