Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей що проживають (стр. 4 из 5)

ІІ фактор (r=+0,50) характеризує вплив загальноприйнятого чинника виконавчої ланки розвитку гінгівіту - стану гігієни ротової порожнини (r=+0,72), наслідком дії якого є запалення (r=+0,55) та кровоточивість ясен (r=+0,51) при зростанні рівня МА (r=+0,71).

ІІІ фактор (r=+0,20) включає активність ГП (r=+0,93), яка має тенденцію до підвищення. Низький рівень фактору, мабуть, можна пояснити до певної міри неспецифічністю вказаного ферменту щодо загального вкладу в механізми розвитку гінгівіту.

Результати власних досліджень, а також аналітичний огляд літератури надали змогу розробити алгоритм окремих патогенетичних ланок дії нітратів, що представлений на рис.1.

Проведені дослідження обґрунтували необхідність удосконалення загальноприйнятої схеми лікування ХКГ у дітей шляхом проведення корекції антиоксидантного статусу. Для цього запропоновано застосування препарату “Протефлазід”у формі полоскань ротової порожнини тричі на день до клінічного ефекту видужання (20 крапель препарату на100 млкип’яченоїводи) та препарату “Імунофлазід” перорально за рекомендованою схемою виробника: з 1-го по 3-й день по 5мл, з 4-го дня – по 6 мл 2 рази в день протягом 14-ти днів.

Клініко-параклінічне спостереження за дітьми під час лікування та впродовж 1 року виявило достатньо високу ефективність запропонованого методу. Так, встановлено скорочення термінів лікування до (4,46±0,27) днів у ІІІА підгрупі та (6,62±0,18) днів - у ІVА проти (8,00±0,36) та (9,62±0,40) днів у дітей підгруп порівняння (р<0,05); зменшення кількості рецидивів захворювання у 2-3 рази та збільшення термінів ремісії до півроку. Аналіз середньої тривалості місцевої терапії в дітей підгруп дослідження дозволив диференційовано підійти до визначення рекомендацій щодо тривалості місцевого лікування ХКГ: при легкому ступені тяжкості захворювання препарат “Протефлазід” слід застосовувати протягом 5 днів, при середньому ступені тяжкості – впродовж 8-9 днів. Результати катамнестичного спостереження вказують на необхідність проведення повторних лікувально-профілактичних курсів у дітей із частотою 1 раз у півроку.

Таким чином, вивчення клініко-параклінічних особливостей ХКГ у дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях, а також проведені експериментальні дослідження надали змогу встановити окремі патогенетичні механізми розвитку захворювання, удосконалити методи діагностики та лікування, що значно підвищило ефективність стоматологічної допомоги дітям.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуального завдання, що полягає у визначенні клінічних особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях, встановленні в умовах експерименту особливостей метаболізму тканин ротової порожнини, а також обґрунтуванні доцільності проведення корекції антиоксидантного статусу на місцевому та загальному рівнях для підвищення ефективності лікування захворювання.

1. Захворювання тканин пародонта в дітей за умов надмірного надходження нітратів діагностуються в 60,00% випадків у віці 6-7 років та 80,00% випадків - у віці 12 років. Структура патології пародонта в дітей 12-річного віку складається з хронічного катарального гінгівіту (90,00%), хронічного гіпертрофічного гінгівіту (8,33%) та генералізованого пародонтиту (1,67%).

2. Особливостями клінічних проявів хронічного катарального гінгівіту в дітей з екологічно несприятливого регіону є ціаноз слизової оболонки ясен, що посилюється на маргінальній частині (21,67%), та виражений симптом кровоточивості (від 2,53±0,22 до 3,63±0,22 уражених секстантів).

3. Виявлені в умовах експерименту функціональні порушення (розлади кровообігу, оксидативний стрес, недостатність антиоксидантної системи захисту, у тому числі ланки глутатіону) і морфологічні зміни (зерниста та гідропічна дистрофії печінки та нирок, ретенційний акантоз слизової оболонки ясен, явища лакунарної резорбції кісткової тканини) є підтвердженням розвитку патологічних процесів у тканинах пародонта та організмі тварин у цілому при надмірному надходженні нітратів. Під впливом препарату “Протефлазід” встановлена позитивна динаміка змін біохімічних показників та гістологічної будови тканин.

Рис.1. Основні ланки патогенетичної дії нітратів та стан АОСЗ.

4. У дітей при нітратному навантаженні відмічається підвищення рівня нітрит-іона в ротовій рідині втричі порівняно з дітьми, які мешкають в умовно екологічно чистому районі. Виявлено тенденцію до підвищення вмісту ксенобіотика зі збільшенням віку дітей та ступеня тяжкості захворювання.

5. Клінічні прояви хронічного катарального гінгівіту в дітей супроводжуються значними змінами біохімічних показників ротової рідини. Встановлено збільшення рівня малонового альдегіду понад (240,17±9,51) мкмоль/мг білка, дієнових кон’югатів – (0,97±0,01) нмоль/мг білка; зниження рівня НS-груп нижче (85,97±8,83) пмоль/мл, відновленого глутатіону – (48,43±4,07) пмоль/мл; зменшення активності глутатіонредуктази до (14,64±0,77) нмоль/хв^.мг білка, глутатіонтрансферази – (22,78±2,19) нмоль/хв^.мг білка, каталази - (2,41±0,15) мкмоль/хв^.мг білка, супероксиддисмутази – (0,58±0,04) ОД/хв^.мг білка при підвищенні рівня нітрит-іона більше (83,09±4,08) мкмоль/л.

6. Розроблений метод лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, які проживають на територіях із підвищеним рівнем нітратів, що включає комплексне застосування препарату “Імунофлазід” перорально та препарату “Протефлазід” місцево, сприяє нормалізації показників антиоксидантної системи захисту ротової рідини. Встановлена клінічна ефективність запропонованого методу підтверджується скороченням термінів місцевого лікування, зменшенням кількості рецидивів у 2-3 рази та збільшенням термінів ремісії захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При клінічній діагностиці хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на

нітратно забруднених територіях, слід враховувати особливості симптоматики захворювання – ціаноз ясен із посиленням на маргінальній частині та виражений симптом кровоточивості.

2. Діти з екологічно несприятливого регіону, в яких діагностовано хронічний катаральний гінгівіт, що характеризується ціанотичним відтінком ясен і ураженням 5-6 секстантів, індексом кровоточивості (1,18±0,06) – (1,38±0,06) балів, значними змінами показників ротової рідини, зокрема, зниженням рівня НS-груп до (37,27±3,22) пмоль/мл, відновленого глутатіону – (19,90±1,17) пмоль/мл; зменшенням активності глутатіонредуктази до (10,71±0,71) нмоль/хв^.мг білка, глутатіонтрансферази – (12,41±0,87) нмоль/хв^.мг білка, каталази втричі, супероксиддисмутази вдвічі, повинні знаходитися на диспансерному обліку в стоматолога з кратністю оглядів 3 рази на рік та під ретельним наглядом педіатра щодо виявлення соматичної патології.

3. Для підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов надмірного надходження нітратів рекомендовано в комплексі загальноприйнятого лікування застосовувати корекцію антиоксидантного стану на загальному та місцевому рівнях. В якості системного антиоксиданта пропонується використання препарату “Імунофлазід” за схемою:дітям віком 12 років - з 1-го по 3-й день по 5мл, з 4-го дня – по 6 мл 2 рази на день протягом 14-ти днів. Для місцевої антиоксидантної терапії рекомендується препарат “Протефлазід” у формі полоскань ротової порожнини тричі на день (20 крапель препарату на 100 мл кип’яченої води) протягом 5 днів при легкому ступені та 8-9 днів – при середньому ступені тяжкості захворювання. Повторні курси лікування слід проводити 1 раз на півроку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Годованець О.І., Рожко М.М., Ерстенюк А.М. Стан прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту ротової рідини в дітей із клінічними проявами гінгівіту за умов надмірного надходження в організм нітратів // Буковинський медичний вісник.-2007.-№2.-С.31-33.

Особистий внесок здобувача – набір матеріалу, його опрацювання, написання тексту статті; проф. М.М. Рожко - загальне керівництво; проф. А.М. Ерстенюк - консультативна допомога з питань біохімії.

2. Годованець О.І., Рожко М.М., Попович З.Б. Особливості клінічного перебігу хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на території з підвищеним рівнем нітратів у питній воді // Галицький лікарський вісник.-2007.-№3.-С.15-17.

Особистий внесок здобувача - набір матеріалу, його опрацювання, написання тексту статті; проф. М.М. Рожко - загальне керівництво; доц. З.Б. Попович - консультативна допомога з питань дитячої стоматології.

3. Годованець О.І., Рожко М.М., Ерстенюк А.М. Вплив хронічної нітратної інтоксикації на стан системи антиоксидантного захисту в щурів // Клінічна та експериментальна патологія.-2007.-№3.-С.21-24.

Особистий внесок здобувача – проведення експерименту, аналіз одержаного матеріалу, написання тексту статті; проф. М.М. Рожко - загальне керівництво; проф. А.М. Ерстенюк - консультативна допомога з питань біохімії.

4. Годованець О.І., Рожко М.М. Ефективність застосування препаратів “Протефлазід” та “Імунофлазід” у комплексі лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей // Современная педиатрия.-2007.-№3.-С.94-98. Особистий внесок здобувача – проведення лікування, аналіз одержаних результатів, написання тексту статті; проф. М.М. Рожко - загальне керівництво.

5. Годованець О.І. Особливості прооксидантної та антиоксидантної систем ротової рідини в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях // Медична хімія.-2007.-№3.-С.54-58.