Науково методичне об рунтування організації медико соціального забезпечення ліквідації великомасштабної 2 (стр. 2 из 8)

5. Проаналізувати методичні засади розпізнавання патології, поєднаної з чинниками Чорнобильської катастрофи, у зв’язку із проблемами в роботі експертних комісій, а також представити власну версію принципів відмежування патологічних процесів, індукованих складовими аварії (першочергово-іонізуючою радіацією).

6. Сформувати концепцію медичного забезпечення на ранніх та пізніх етапах ліквідації великомасштабної радіаційної аварії виходячи із «чорнобильського» досвіду.

Об’єкт дослідження – медичне забезпечення ліквідації наслідків техногенних катастроф.

Предмет дослідження – проблеми організації медичного забезпечення на етапах ліквідації великомасштабної радіаційної аварії на прикладі Чорнобильської катастрофи.

Методи дослідження. Задіяно комплекс сучасних методів дослідження із формуванням баз даних за допомогою адекватних інформаційних технологій. Медико-статистичні й аналітичні методики забезпечували базисну інформацію, а предметне залучення морфологічних (оглядових, селективних гістохімічних, гістоавторадіографічних, електронно-мікроскопічних) методів з клінічними зіставленнями уможливило деталізацію окремих її положень (верифікацію радіобіологічних ефектів).

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим вітчизняним (це справедливе і щодо двох інших найбільш постраждалих від аварії на ЧАЕС республік – Білорусі та Росії) дослідженням, де з пропозицій організатора охорони здоров’я, котрий тривалий час безпосередньо опікувався медичним забезпеченням ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, вирішена низка пріоритетних питань в галузі радіобіологічних знань.

Розбудовані технології вивчення впливу забруднювачів довкілля на людський організм. Отримано предметну інформацію про дію радіації у малих дозах низької інтенсивності на різні клітинні популяції.

Доведено, що патоморфоз захворювань у потерпілих від Чорнобильської аварії категорій населення – один з її провідних радіобіологічних наслідків. Визначено клініко-морфологічні відповідності патоморфозу хвороб, найпоширеніших серед постраждалих, та прогностичні аспекти вказаного явища.

Вперше проаналізовані методичні засади розпізнавання патології, спорідненої з чинниками аварії на ЧАЕС (першочергово — іонізуючою радіацією), у зв’язку із наявними в роботі експертних комісій проблемами. Запропонована власна версія відмежування такої патології для встановлення факту інвалідізації.

Представлено оригінальне бачення стратегії медико-соціального забезпечення мінімізації ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, актуальних на сьогодні, зауважуючи присутність віддалених радіобіологічних ефектів.

Все разом на цьому прикладі уможливило науково-методичне обґрунтування медико-соціального забезпечення на етапах ліквідації великомасштабної радіаційної аварії, що є пріоритетним творчим доробком.

Практичне значення отриманих даних. Автор тривалий час очолював профільне управління МОЗ України, організаційно забезпечуючи вирішення актуальних питань. Активне впровадження результатів наукового пошуку (зокрема — його радіобіологічної складової) в практичну діяльність сприяло оптимальному скеруванню лікувально-профілактичних заходів для мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи. Ця робота була продовжена у медичних закладах столиці.

Представлене науково-методичне обґрунтування організації медичного забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі Чорнобильської катастрофи) є корисною інформацією для міністерств і відомств, які зазвичай залучаються для мінімізації наслідків техногенних інцидентів. З 2007 року окремі отримані автором дані задіяні в якості аналітичного продукту для розробок Інституту проблем національної безпеки РНБО України.

Одержані свідчення прийнятні для використання в установах, пов’язаних із наданням медичної допомоги, соціальної і правничої підтримки постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС (абиякої відомчої належності і форм власності). Результати наукового пошуку також доцільні у навчальному процесі кафедр радіобіології, гігієнічного скерування, організації охорони здоров’я, екології, патологічної анатомії та різноманітних клінічних спеціалізацій вищих медичних навчальних закладів і установ післядипломної підготовки фахівців.

На сьогодні отримані дані запроваджені у повсякденну діяльність лікувально-профілактичних та експертних закладів міста Києва й загалом України шляхом реалізації положень, викладених у монографіях, методичних рекомендаціях, посібниках, інформаційному листі.

Автором зініційоване створення науково-дослідної лабораторії медико-соціального моніторингу реалізації техногенного впливу у структурі ІЕПЛ.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно визначено актуальність та основні напрямки наукового пошуку, мету і задачі роботи, розроблено методологію дослідження й опрацьовано наукову літературу. Особисто автором реалізовано всі відгалуження наукового пошуку і проаналізовано їх результати, написані та проілюстровані всі розділи дисертації, сформульовані її висновки.

Комплексні морфологічні дослідження та клінічні зіставлення їх результатів здійснені в Інституті екологічної патології людини (директор Ї д.мед.н., проф., В.П.Терещенко). До системного аналізу також залучені інформаційні бази лабораторії ендоекології і техногенно-індукованої патології Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, організованої на базі ІЕПЛ у 2005 році.

Автор висловлює щиру вдячність керівникам та співробітникам вищевказаних закладів за увагу до його досліджень і допомогу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на засіданнях Колегії та підрозділів МОЗ України (1999-2004 рр.), засіданнях Колегії і виробничих нарадах Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації (2005-2007рр.), наукових конференціях і семінарах Інституту екологічної патології людини (2003-2007 рр.), науково-практичних семінарах лабораторії едоекології та техногенно-індукованої патології Інституту сорбції і проблем ендоекології НАН України (2005-2007 рр.), розширеному засіданні РПК «Патологічна анатомія» МОЗ й АМН України (Київ, 2004), засіданнях Республіканської школи патологів (Одеса, 2006), Міжнародній конференції «Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи і стратегія їх подолання» (Київ, 2006), а також відображені у матеріалах Україно-китайського форуму військових медиків (Пекін, КНР, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 28 робіт: колективних монографій і розділів –13; посібників – 3; статей у наукових фахових журналах – 9; у збірниках наукових праць – 3. За участі автора також видано 4 методичних рекомендації й інформаційний лист. У виданнях, що відповідають вимогам ВАК України, опубліковано 24 роботи.

В роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані ідеї дисертанта; у колективних монографіях та посібниках ідеї та результати наукового доробку автора інтегровані у спільні творчі продукти.

Структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 272 сторінках тексту (поза ілюстраціями, списком першоджерел і додатками, які подано на окремих сторінках). Вона містить «Перелік умовних скорочень», «Вступ», «Огляд літератури» (із п’яти частин), розділ «Матеріали та методи дослідження» (із трьох частин), двох розділів за результатами власних спостережень, розділу «Аналіз та узагальнення отриманих даних», «Висновків», «Списку використаних джерел» (468 кирилицею і 161 – латиною), трьох додатків. Роботу проілюстровано 42 таблицями і 39 рисунками, з яких 6 – монтажі із мікрофотографій.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження

Всі матеріали дослідження від початку мали певну скерованість і були взаємно узгодженими (рис. 1, табл. 1).

Рис. 1. Матеріали дисертаційного дослідження та їх скерованість

Таблиця 1Матеріали дослідження

Різновид	Кількість
Нормативно-правові документи, які були принципово значущими для медичного забезпечення та вирішення інших питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС	32(Закони України)
Клінічні та клініко-морфологічні спостереження із інформаційних баз ІЕПЛ, де інтегровані результати сумісних розробок з рядом наукових і лікувально-профілактичних закладів	196647
Наявні на паперових та електронних носіях інформації, свідчення про технологічні й екологічні особливості Чорнобильської катастрофи, наслідки її впливу на здоров’я людей, стратегію подолання цих наслідків впродовж «післячорнобильського» періоду	629 посилань

В роботі використані результати медико-статистичних, клініко-лабораторних, морфологічних (оглядових, селективних гістохімічних, лектиногістохімічних, електронномікроскопічних, гістоавторадіографічних) методів.

При проведенні клініко-морфологічних досліджень (щодо патоморфозу захворювань) пацієнти основних і контрольних груп були однорідні за статтю (чоловіки), віком на момент обстеження; максимально стандартизованими за професійно-побутовими параметрами, згідно катаменеза захворіли на ту чи іншу патологію після 1986 року. Різниця між групами порівняння полягала у присутності чи відсутності радіаційного чинника в анамнезі. Дози зовнішнього опромінення у пацієнтів-ліквідаторів, щодо яких були проведені морфологічні дослідження радіобіологічних ефектів, переважно документовані у межах 25 сЗв, тобто належать до малих доз низької інтенсивності (були накопичені за відносно тривалий проміжок часу) (табл.2).