Окремі принципово важливі складові верифікації техногенного впливу (низькодозового малої інтенсивності) на людський організм
| Об’єкт впливу | Імовірний механізм | Результуючі |
| Камбіальні елементи абияких тканин | Альтерація | Атрофія, дистрофія |
| Прискорення регенерації | Збочений фенотип диференційованих клітин, виснаження лімітів Хейфлика (меж відтворення) | |
| Імунокомпетентні клітини | Альтерація | Недостатність імунної відповіді |
| Реалізація гіперчутливості | Аутоагресія | |
| Система сполучної тканини | Індукція синтетичних процесів | Інтенсифікація фібрилогенезу |
VІI. Вважаємо за доцільне щонайширше запровадження у державі медико-соціального моніторингу техногенного впливу на організм людини з урахуванням ландшафтних, геофізичних, етнічних чинників. Вихідними даними і механізмами для такого моніторингу можуть слугувати поточні медичні і статистичні звіти; концепції та методичні підходи, розроблені у зв’язку з медико-соціальними наслідками Чорнобильської катастрофи та інші предметні свідчення. Наявність такого моніторингу дозволить: а) орієнтуватися в істинних масштабах та характері впливу на людську популяцію агресивних факторів довкілля; б) раціонально розподіляти абиякі кошти, скеровані на ліквідацію (мінімізацію) таких впливів; в) прогнозувати ситуації в окремих регіонах і країні у цілому, г) розробляти дієві законодавчі акти в галузі природокористування відшкодування збитків у зв’язку з екологічними катаклізмами тощо; д) суттєво прогнозувати стан здоров’я великих контингентів населення та оптимізувати лікувальну, експертну і профілактичну тактику.
VІІІ. Поглиблений аналіз даних інформаційних джерел про медико-біологічні наслідки техногенних інцидентів (першочергово – аварії на ЧАЕС) надає інформацію щодо справедливості положення про «елімінацію індивідуумів задля збереження виду», а саме: проблеми з репродуктивною сферою у потерпілих (людей і тварин), що перешкоджають заплідненню; пришвидшене старіння плаценти з відповідними наслідками; пришвидшену інволюцію самих потерпілих і їх нащадків. Серед можливих шляхів покрашення ситуації предметне застосування еферентних методів, конкретніше ентеросорбентів, при чому і у медицині, й у ветеринарії. Відгодівля сільськогосподарських тварин із введенням у раціон кормових добавок, на основі природних субстратів (глинистих мінералів та цеолітів), які вибірково сорбують радіонукліди та інші токсичні речовини, Ї опосередкований через очищення харчових продуктів захист мешканців техногенно забруднених територій. До того ж, ентеросорбція принципово дозволяє одночасно впливати на обидві значущі складові поліморбідної патології у потерпілих від Чорнобильської катастрофи (імовірно Ї і від інших техногенних інцидентів) Ї наслідки техногенної агресії та пришвидшену інволюцію. Особливо це актуальне щодо учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ВИСНОВКИ
Робота містить рішення важливої науково-практичної проблеми Ї наукове обґрунтування принципів організації медико-соціального забезпечення постраждалих (стандартів обстеження, лікувально-профілактичних заходів) з їх правовим супроводом на різних етапах ліквідації негативних наслідків великомасштабної радіаційної аварії виходячи з результатів комплексних, в тому числі – патоморфологічних, досліджень віддалених радіобіологічних, медико-соціальних й експертних проблем, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою.
1. На підставі вивчення першоджерел щодо організації медико-соціального забезпечення на всіх етапах мінімізації негативних наслідків аварії на ЧАЕС з’ясовано, що патогенетично значущими для людського організму були наступні її чинники: а)техногенні (іонізуюче випромінювання у різних дозах; різноманітні ксенобіотики, зокрема – свинець, як технологічні складові аварії та її ліквідації; висока температура, кіптява, пил); б) соціально-психологічна компонента; в) стрес (загальний адаптаційний синдром) Ї похідна первинних (за термінами аварії) стимулів. Характер біологічних ефектів цих факторів визначається не лише їх автономними, а й адитивними та синергічними впливами.
2. При проведенні клініко-дозиметричної оцінки залучених до дослідження когорт постраждалих від аварії на ЧАЕС встановлено, що документовані дози поглинутої радіації для цих пацієнтів-ліквідаторів віком (40,5 ± 0,6) років на момент обстеження складали (22,4 ± 1,4) сГр, а для мешканців територій, забруднених радіонуклідами, вікової групи (40,4 ± 1,4) років активність компоненти інкорпорованих 134Cs та 137Cs за показниками лічильника випромінювання людини сягала (21252,8 ± 357,4) Бк. При цьому щодо першої групи (УЛНА) вплив іонізуючої радіації був епізодичним (переважно зовнішнє опромінення та інгаляційне надходження радіонуклідів), а стосовно другої (МТЗР) – перманентним (переважно аліментарне інкорпорування радіонуклідів з їх інгаляційним надходженням для окремих категорій).
3. З’ясовано, що найвагомішим радіобіологічним наслідком великомасштабної радіаційної аварії, як це було у випадку Чорнобильської катастрофи, є індукований патоморфоз захворювань у постраждалих категорій населення. Його предметне розпізнавання потребує задіяння у діагностичному, лікувальному й експертному процесах морфологічних методів досліджень, що, крім оптимізації лікування та профілактики, дозволяє уникати численних спекуляцій.
4. Сутність індукованого патоморфозу недуг в осіб, які постраждали у зв’язку з аварією на ЧАЕС, полягає у змінах клінічної симптоматики хвороб, що (за даними патоморфологічних досліджень) фундується трансформацією їх топографії, кінетики запальних процесів; інфекції, порушень місцевої регуляції в тканинах, дисрегенерації, а також інтенсифікацією інволюційних змін та фібрилогенезу.
5. Зауважуючи передбачувану масштабність патогенних чинників, при гіпотетичній ситуації, подібній до аварії на ЧАЕС, повністю убезпечити населення від їх впливу нереально, однак мінімізації негативних наслідків сприятимуть: а) адекватна поінформованість всіх верств громадян; б) ефективні засоби захисту (особливо – органів дихання) для контингентів, задіяних у ліквідаційних роботах; в) щонайшвидша евакуація із зони лиха дітей і підлітків; г) використання у лікувально-профілактичних заходах гемо- й ентеросорбентів; д) ефективна йодна профілактика.
6. При організації медичного забезпечення ліквідації наслідків великомасштабної радіаційної аварії слід враховувати, що її чинники, як це відбулося у випадку Чорнобильської катастрофи, зумовлюють стан напруження компенсаційно-пристосувальних процесів у вимірі великих контингентів постраждалих. Мінімізація втрат при виході із подібної ситуації залежить від всебічної поінформованості фахівців-медиків (поза відомчими та іншими спекуляціями) для подальших свідомих дій, а також перегляду окремих положень діагностичної, лікувальної і профілактичної тактик (традиційні часто виявляються неефективними із-за наявного індукованого патоморфозу захворювань, першочергово Ї щитоподібної залози, органів дихання та травлення, у постраждалих) і здійснення медико-соціологічного моніторингу ситуації.
7. На сьогодні, тобто у відтермінованому періоді ліквідації наслідків великомасштабної радіаційної аварії, пріоритетною є скерованість зусиль фахівців на лікування та вторинну профілактику не лише гемобластозів, що є загальновизнаним, а й патології органів аліментарного та інгаляційного інкорпорування радіонуклідів, де доцільні онкологічна настороженість й адаптація діагностично-лікувальних комплексів до геріатричних канонів з огляду на пришвидшене старіння тканин.
8. У щитоподібних залозах постраждалих, котрі зазнали безпосереднього уражаючого впливу інкорпорованого радіойоду, як і в інших органах, на особливу увагу заслуговують ознаки прискореної інволюції тканин, коли у «постарілому» органі виникають зміни, зазвичай притаманні людям старших, ніж конкретний хворий, вікових груп, у зв’язку з чим необхідно предметно опікуватись особами, які в момент аварії перебували у пре- та пубертальному віці, коли відбувались інтенсивні проліферативні процеси в організмі у цілому і в щитоподібній залозі – зокрема.
9. Положення чорнобильського законодавства можуть використовуватись як базові щодо правового поля ліквідації наслідків інших техногенних інцидентів. На сьогодні удосконалення чорнобильського законодавства потребує: а) усунення його внутрішніх суперечностей; б) розробки дієвих внутрішніх механізмів адаптації до змін радіаційної ситуації на забруднених територіях; в) предметного обґрунтування передбачуваних пільг і компенсацій з точки зору протирадіаційного захисту; г) адаптації загальної вартості всіх його положень до економічної спроможності держави; д) приведення у відповідальність ядерному законодавству, тобто в усунені визнаних на сьогодні недоліків, що суттєво сприятиме покращенню медичного забезпечення ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
10. Основними групами медико-соціальних проблем у зв’язку з наслідками аварії на ЧАЕС на теперішній час постають: а) перегляд статусу територій радіоактивного забруднення; б) медико-соціальний супровід статусу осіб першої категорії; в) надання спеціалізованої медичної допомоги усім категоріям постраждалих.
11. При аналізі методичних засад розпізнавання патології, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, встановлено, що аргументами на користь віднесення хвороб до поєднаних із чинниками аварії, є: а) документована доза іонізуючого опромінення; б) верифіковане радіаційне забруднення території; в) час (наближений до аварії) та термін (тривалий) перебування у зоні ЧАЕС; г) присутність в анамнезі стресу, пилового фактора і жорстких умов праці. Аргументами проти Ї збільшення віку постраждалих та наявність в анамнезі шкідливих чинників, які не мають відношення до аварії. Найбільші труднощі виникають при визначенні термінів маніфестації захворювань.