АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ»
ПІЩИКОВ Валерій Анатолійович
УДК: 574.2:612.311.25:614.876
Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
03.00.01 – радіобіологія
14.02.03 – соціальна медицина
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті екологічної патології людини й Інституті сорбції та проблем ендоекології НАН України.
Наукові консультанти: доктор медичних наук, професор Терещенко Валентина Павлівна, Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, завідувач лабораторії ендоекології та техногенно-індукованої патології; Інститут екологічної патології людини, директор;
член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професорБебешко Володимир Григорович,Науковий центр радіаційної медицини АМН України, генеральний директор
Офіційні опоненти: доктор медичних наук Білий Давид Олександрович, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, старший науковий співробітник відділу радіоіндукованої загальної та ендокринної патології;
доктор медичних наук, професор Авраменко Олександр Іванович Національна медична академія післядипломної освіти ім..П.Л. Шупика, професор кафедри радіології;
доктор медичних наук Скалецький Юрій Миколайович, Інститут проблем національної безпеки при РНБО України, завідувач відділу ядерної безпеки
Захист відбудеться «27»травня 2008 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 в ДУ «Науковий центр радіаційної медицини» АМН України за адресою: 03115, м.Київ просп.Перемоги, 119/121
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ «Науковий центр радіаційної медицини» АМН України за адресою: 04050, м.Київ, вул.Мельникова, 53.
Автореферат розісланий «25»квітня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук Л.О.Ляшенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. За визначенням світової спільноти, аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року є найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. З плином часу трансформуються медико-соціальні проблеми, пов’язані з цим інцидентом, і (відповідно) їх нормативно-правове забезпечення. На жаль, не обходиться без різноскерованих спекуляцій при інтерпретації радіобіологічних наслідків Чорнобильської катастрофи, що, звичайно, має предметні витоки. Навіть соціально-економічний і фаховий (медичний) виміри міжнародного співробітництва задля вивчення наслідків аварії не такі вже й однозначні.
Взагалі Чорнобильській катастрофі притаманні суттєві інформаційні викривлення. Як зазначають, зокрема, А.М. Сердюк і І.П. Лось (2006), перший етап інформаційної проблеми Чорнобилю був пов’язаний із пропагандистсько-політичними аспектами нашого життя тих часів і результувався неадекватною оцінкою ступеню небезпеки негативних чинників аварії. Секретність інформації про реальний стан речей у початковому періоді аварії лише підсилила відчуття тривоги та поглибила наслідки аварійного опромінення населення (першочергово Ї щитоподібної залози) із-за відсутності рекомендацій щодо розумних і досить простих дій (обмеження перебування на повітрі тощо). Це вже, так би мовити, другий етап інформаційної проблеми, де закриття інформації породжує слухи і домисли.
Третій етап вищезазначені автори назвали інформаційною вседозволеністю. Він тривав приблизно з 1989 по 1996 рр. та був пов’язаний із багатьма причинами: «По-перше, з політичними: перебудова, розпад Радянського Союзу, спад економіки (з одного боку) і відчуття свободи, надія на швидке покращення економічних проблем життя – з іншого. По-друге, низький рівень знань у досить складній проблемі протирадіаційного захисту у керівників всіх рівнів, різних фахівців (лікарів, журналістів, вчених…), які переважно щиро хотіли допомогти у вирішенні проблем аварії. Підтвердженням цьому є багато прийнятих рішень у нашій країні, Концепція та закони щодо захисту населення, публікації…» (А.М.Сердюк, І.П.Лось, 2006))Зараз триває, так званий, четвертий етап інформаційної проблеми Чорнобилю Ї на жаль, повної недовіри до абияких джерел.
З України свого часу вийшло кілька кандидатських і докторських дисертацій, зокрема – О.Авраменка та В.Мельника, присвячених аналізові організації медичного забезпечення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи стосовно раннього після аварійного періоду. Парадокс, але і на сьогодні українська фахова спільнота позбавлена можливостей ознайомлення з більшістю цих матеріалів.
На тлі інформаційної проблеми першочерговими лишаються питання захисту здоров’я населення, що пов’язане не лише із радіаційним чинником, тобто з дозами опромінення, а й з соціально-економічними аспектами. Особливо наголосимо на необхідності ефективної, з урахуванням імовірної радіобіологічної компоненти, медико-соціальної експертизи захворювань, пов’язаних з аварією на ЧАЕС.
Отже, на сьогодні існує нагальна потреба у всебічному аналізі медичного забезпечення на всіх етапах (особливо Ї у віддаленому періоді) ліквідації негативних наслідків Чорнобильської катастрофи та в обґрунтуванні на цьому прикладі відповідної тактики щодо великомасштабних радіаційних аварій. Водночас отримання предметної інформації сприятиме оптимальному скеруванню подальших лікувально-профілактичних заходів для раціонального адресного розподілу державних і спонсорських коштів, а також розбудові положень радіобіології, радіаційної медицини, екологічної патології. На жаль, ці питання з плином часу майже не розроблені.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом Національних програм щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який забезпечувався автором відповідно до його посадових функцій організатора охорони здоров’я. Наукові дослідження також поєднанні з довгостроковою програмою Інституту екологічної патології людини (ІЕПЛ) «Структурне підґрунтя патоморфозу захворювань в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС 1986 року» (№ державної реєстрації 01974007676); (автор взяв участь у дослідженнях патоморфозу захворювань органів дихання і травлення та щитоподібної залози); односкерованою науково-дослідною роботою ІЕПЛ під егідою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (№ державної реєстрації 0199U004144) (автором проаналізовані результати вивчення патоморфозу хвороб у постраждалих контингентів з позицій їх використання при медико-соціальній експертизі), а також НДР ІЕПЛ під егідою того ж міністерства «Методологічні засади розпізнавання патології, індукованоїчинниками Чорнобильської катастрофи, для встановлення факту інвалідизації (№ державної реєстрації 0203 U006930) (розроблено власну версію відмежування патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи), НДР «Оцінка віддалених медико-біологічних ефектів опромінювання у військовослужбовців-ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи» (шифр «Радіація ІІ, № державної реєстрації 0101U000059Т) у вимірі сумісних досліджень ІЕПЛ та Української військово-медичної академії (автор взяв участь у верифікації радіобіологічних ефектів високо- та низькодозового опромінення), і, насамкінець, з третім розділом («Типові патологічні зміни в органах інкорпорування радіонуклідів») комплексної теми 8Е «Дослідження закономірностей та механізмів селективної сорбції аніонних металів і радіонуклідів неорганічними іонітами» Інституту сорбції та проблем ендоекології (ІСПЕ) НАН України (автор був задіяний у систематизації даних клініко-морфологічних досліджень для аргументації застосування ентеросорбентів у потерпілих від Чорнобильської катастрофи) та НДР цього ж інституту під егідою НАН України «Впровадження методичних засад лікувально-профілактичного застосування ентеросорбентів при аномаліях імунної відповіді» (№ державної реєстрації 0107U005408)(автор взяв безпосередню участь в обґрунтуванні ширшого включення ентеросорбентів до лікувально-профілактичних заходів в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на підставі верифікованих змін в органах дихання і травлення).
Мета роботи – науково обґрунтувати принципи організації медико-соціального забезпечення постраждалих (стандартів обстеження, лікувально-профілактичних заходів) з їх правовим супроводом на різних етапах ліквідації негативних наслідків великомасштабної радіаційної аварії виходячи з результатів комплексних, в тому числі – патоморфологічних, досліджень віддалених радіобіологічних, медико-соціальних й експертних проблем, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою.
Завдання:
1. Вивчити першоджерела (нормативно-правові акти, методичні розробки, наукові публікації) щодо організації медико-соціального забезпечення постраждалого населення на всіх етапах мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС, проаналізувати їх з радіобіологічних позицій та систематизувати у зручному для використання вигляді.
2. Дослідити результативність основних положень чорнобильського законодавства впродовж післяаварійного періоду й обґрунтувати актуальну на сьогодні скерованість медико-соціальних заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, зауважуючи присутність віддалених радіобіологічних ефектів.
3. Провести клініко-дозиметричну оцінку залучених до дослідження когорт постраждалих.
4. З’ясувати радіобіологічну сутність індукованого патоморфозу захворювань у потерпілих від аварії на ЧАЕС, його клініко-морфологічні відповідності та прогностичні аспекти стосовно найпоширеніших серед цих контингентів населення недуг.