Клінічна характеристика симптомокомплексу
у жінок з хронічним аднекситос. Таблиця №6.
| №п/р | Основні симптоми захворювання | До лікування | Після лікування |
| 1. | Психо-емоційні розлади | 51 | 4 |
| 2. | Больовий синдром | 43 | 1 |
| 3. | Порушення секреторної функції | 55 | 20 |
| 4. | Порушення статевої функції | 24 | 7 |
| 5. | Порушення менструальної функції | 27 | 3 |
| 6. | Порушення функції сусідніх органів | 11 | 7 |
| 7. | Порушення репродуктивної функції | 42 | 29 |
Для оцінки ефективності запропонованих методів лікування проведено порівняльний аналіз з контрольною групою хворих (24) із запально-гнійними процесами різної важкості. По локалізації патологічного процесу за віком, важкістю ураження, термінах звернення з моменту захворювання, контрольна група практично не відрізнялася від хворих основної групи. При лікуванні традиційними методами покращення стану хворих проходило повільніше ,болі в ділянці додатків матки зникали на 4-5 днів пізніше аніж в основній групі ,температура тіла утримувалася на субфібрильному рівні ще 5-6 днів (57,69%хворих) . Тоді як в основній групі - тільки у 17,37% хворих .Процес розсмоктування запального процесу і зменшення додатків до нормальрих розмірів не закінчується навіть перед випислою .Тривалість стаціонарного лікування в цій групі складала 26,1+1,3дня. (табл. 7)
Термін усунення основних клінічних
проявів захворювання /дні/ Таблиця №7.
| С и м п т о м и | Основна група | Контрольна група |
| Нормалізація тіла | 3,09±0,24 р<0,01 | 6,6±0,59 |
| Зникнення болю | 3,40±0,57 р<0,01 | 7,6±0,92 |
| Нормалізація сну | 4,33±0,33 р<0,01 | 8,2±0,37 |
| Зняття підвищеної втомленості | 5,75±0,47 р<0,01 | 9,25±0,98 |
| Зникнення подразнення очеревини | 3,50±0,65 р<0,05 | 5,75±0,35 |
| Зменшення дизуричних порушень | 7,25±0,63 р<0,05 | 8,8±0,37 |
При оцінці клічної ефективності комплексної терапії, включенням УФОаК ,здіснило сприйнятливий вплив на перебіг найбільш важких форм захворювання (тубоваріальний абсцес, гнійні метроендометрити та параметрити ). Вже після 2-3 сеансів у 74,1% хворих повністю зникав больовий синдром, нормалізувалася температура та сон, зникли вегето-невротичнірозлади, припинилась нудота , відмічалася тенденція до зменшення перитонеальних явищ, парезу кишківника. Помітно покращився стан хвори. (табл. 8)
Дані бімануальних досліджень Таблиця №8.
| С И М П Т О М И | Основна група | Контрольна група |
| Зниження болючості матки | 6,10±0,24р<0,01 | 8,33±0,33 |
| Зниження болю інфільтрації додатків | 6,21±0,92р<0,01 | 10,75±0,41 |
| Зменшення набряку , інфільтрації параметрію | 5,66±0,81 р<0,01 | 9,46±0,38 |
Про позитивний ефект УФОаК на перебіг неспецифічного гнійно-запального процесу додатків матки ,окрім клінічних симптомів ,свідчили й сприйнятлі зміни показники перифтичної крові . Характерно ,що лейкоцитоз різного ступеню проявляється вже в перші години захворювання і знижувався з приненням гострих явищ.
При аналізі вмісту лейкоцитів в периферичній крові виявилась наступне : при госпіталізації вміст лейкоцитів вище норми зареєстровано у 52(63,69%) ,з них у основній групі -35(64,2%) ,а контрольній-17(69,23%).Зміни лейкоцитозу в динаміці лікування представлено в табл. 9
Рівень лейкоцитів в крові хворих гнійно-запальними
процесами додатків матки. Таблиця №9.
| Група | При поступленні | На 6 добу | На 12 добу | При виписці |
| Основна | 12,7±1.6р<0,01 | 8,8±0,6р<0,05 | 7,8±1,2р<0,05 | 6,7±0,2р<0,01 |
| Контрольна | 12,9±1,1 | 10,0±0,7 | 8.9±0,7 | 8,7±0,9 |
Явні зміни лейкоцитарної формули крові при госпіталізації в 41(51,67%),з них 30(55,22%) в основній та 11(46,15%) в контрольній групі. Терміни нормалізації лейкоцитарної формули (табл. 10):
Показники переферичної крові на 12 добу
з моменту лікування Таблиця №10.
| Показники крові | Основна група | Контрольна група |
| Лейкоцити х 10/9 л | 5,90±0,01 | 8,51±0,32 |
| Сегментоядерні % | 51,77±3,32 | 64,63±3,55 |
| Лімфоцити % | 37,77±3,10 | 22,36±2,86 |
| ШОЕ мм/год | 8,45±1,20 | 21,54±4,96 |
Вивчення в динаміці ШОЕ в обох групах виявило ,що зниження до нормальних показників спостерігалося в стаціонарі лише в основній групі 6,961+1,2;p-0,05.
При аналізі лабораторних даних гормонального фону виявлено гормональну перебудову з нормалізацією концентрації естрадіола ,підвищення рівня ФСГ ,тенденціядо зниження тестостерону в сироватці крові ,що свідчить про покращення функуіонального стану яєчників ,що мабуть ,пов’язано з нормалізацією регуляторних взаємовідносин між яєчником і передньою дольою гіпофіза.
3.2. Результати дослідження реактивності організму у хворих з гнійно-запальними процесами додатків матки.
При порівнянні аналізу результатів лікування хворих з УФОаК без нього можна відзначити ,що загальне самопочуття хворих в основній групі покращилося на 2-3 добу, а хворих яким проводили звичайну протизальну терапія - на 7-9 добу .Тривалість гострого періоду захворювання на 4-5 день з забезпеченням більш стійкого ефекту в основній групі .
Щоб виявити вплив УФОаК на рівень інтоксикації хворих ,ми зробили аналіз динаміки лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) ,величини індексу резистененості організму (ІРО) та індексу імулогічної реактивності (ІІР).При поступленні в стаціонар величина ЛІІ у всіх хворих був вище норми .В процесі лікування відбувався спад ЛІІ разом із загальною кількістю лейкоцитів у переферичній крові. Проте, в основній групі темпи зниження інтоксикації були швидшими. Так ,при легкому перебігу хвороби після проведеного лікування ,ЛІІ наближувався до норми в основній групі хворих -1,62+0,32 умов.од.,тоді як в контрольній -2,16+0,35умов.од. При середньому і важкому перебігу хвороби у жінок основної групи зниження ЛІІ відбувалося швидше, ніж в контольній ,але навіть при виписці зі стаціонару він ще залишається вище норми (середній ступінь -1,93+0,98уо ,важкий перебіг -2,26+0,25у в основній групі і відповідно у контрольній - 2,5+0,25уо та 2,6+0,25уо) .
ІРО у хворих змінюється в процесі лікування ,при цьому спостерігалося пришвидшення підвищення резистентності організму під впливом УФОаК. При випискізі стаціонару ІРО у хворих основної групи нормалізувався (для легкого ступеню серозного запалення -21,8+2,37уо ,середнього ступеню гнійного запалення -21,56+2,37уо ,важкого-21,43уо) в той час як в контрольній групі цей показник нижче норми (19,8+1.36уо) (табл. 11).
Динаміка лейкоцитарного індексу інтоксикації, індексу резистентності організму, індексу імунологічної реактивності у хворих з гнійним запаленням додатків матки.
Таблиця №11.
| Група | Термін дослідження | ЛІІ | ІРО | ІІР |
| Основна | При госпіталізації3 день6 день9 деньПри виписці | 2,99+0,362,53+0,782,1+0,451,98+0,361,78+0,29 | 12,84+0,8314,87+1,2116,25+1,3218,84+0,8321,34+0,87 | 3,45+0,634,18+0,754,89+0,695,05+0,435,63+0,67 |
| Контрольна | При госпіталізації3 день6 день9 деньПри виписці | 3,05+0,782,92+0,492,41+0,832,32+0,752,29+0,34 | 11,96+0,8413,45+1,1015,23+1,1817,86+1,1319,35+1,32 | 2,98+0,953,49+1,04,15+0,694,53+0,474,87+0,37 |
Очевидно ,що застосування УФОК в комплексному лікуванні неспецифічних зальних процесів додатків матки сприяє зростанню резистентності організму за рахунок стимуляції імунологічних ,гуморальних факторів , впершу чергу внаслідок покращення локальних фізико- хімічних процесів та мікроциркуляції у зоні уражених додатків .
При цьому ІРО може бути критерієм прогнозу перебігу запалення, оцінкою ефективності його лікування . Зменшення цього показника служить критерієм несприйнятливого завершення недуги. За результатами обстеження хворих можна стверджувати , що запропонований нами метод лікування сприяє збільшенню імунологічної реактивності з повною її нормалізацією до завешення курсу лікування .
Висновки.
1.Ультрафіолетове опромінення -природній фактор для живого організму, тому використання його для опромінення крові має мінімальнопошкоджуючу дію при максимальній терапевтичній дії.
2.Дана методика комплексного лікування гнійно-запальних процесів додатків матки дає сприйнятливий вплив на перебіг найбільш важких форм захворювання(тубоваріальний абсцес , метроендометрити, параметрити).
3.На основі проведеного спостереження за ефектом лікування УФОаК можна ствержувати , що вдається більш стійкої ремісії та клінічної і біологічної реабілітації при хронічних гнійно-запальних процесах додатках матки.
4.Метод не потребує довготривалого лікування , має мімімум побічних ефектів після опромінення, можна використовувати на фоні медикаметозного лікування.
Література.
1.Аббасзаде И.Г. Стимуляция восстановления репродуктивной способности микроорганизмов УФ-излучения в малых дозах: Автореф. дисс.канд.мед.наук .-Тбилиси.-1989.-19c.
2.Бакшев Н.C.,МихайленкоЕ.Т. Влияние эстрогенов и ионов кальция на состояние актомиозиновой системы и углеводно-фосфорный обмен в матке//Акушерство игинекология.-1964.-5.-с.28-34.
3.Бенедиктов И.И.,Бакуринских А.Б., Цуцор В.В. К методике лечения хронических рецедивирующих сальпингоофоритов //Акушерство и гинекология.-1987.-3.-с.66-67.
4.Бодяжина В.И. Хронические неспецифические воспалительные забевания женских половых органов .Москва.-1978.-320с.
5.Бодяжина В.И.,Стругацкий В.М. Методическое обоснование принципов лечния хронических воспалительных заболеваниях матки и придатков//Акуш.и гинекол.-1985.-7.-с.3-7.
6.Вдовин С.В.,Жаркин А.Ф. Нейроэндокринные изменения системы репродукции при острых воспалительных процесах придатков матки//Акуш.и гинекол.-1990.-с.91-94.