Ожиріння та вагітність (стр. 1 из 2)

РЕФЕРАТ

на тему:

“Ожиріння та вагітність”

ПЛАН

Вступ

1. Вплив вагітності на розвиток ожиріння,

основні шляхи профілактики

2. Медичні дослідження впливу ожиріння на протікання вагітності

Список використаної літератури

Вступ

Ожиріння визначається як надлишкове відкладення жирової тканини в підшкірній клітковині й інших тканинах організму, пов'язане з порушенням обміну речовин.

Переїдання є основним чинником ожиріння. Умовами, що привертають, до його розвитку є малорухомий спосіб життя, спадково-конституціональна схильність (при нормальній масі тіла батьків ожиріння зустрічається тільки в 9% дітей, при зайво повному одному батьку – 50%, а при ожирінні обох батьків діти з надлишковою масою тіла спостерігаються в 70% випадків).

У жінок факторами, що сприяють ожирінню, є вагітність, лактація і клімактеричний період.

Розрізняють ожиріння як самостійне захворювання – аліментарне ожиріння (70%) і ожиріння як симптом, що супроводжують захворювань ендокринних залоз (щитовидної, гіпофіза), поразкам центральної нервової системи (інфекція, травма, пухлина).

Ожиріння спостерігається в 30 – 40% населення, причому в жінок частіше, ніж у чоловіків, тому дуже часто у вагітних мається надлишкова маса тіла. Потрібно сказати, що при ожирінні страждають всі органи і системи організму, але в першу чергу серцево-судинна система і печінка.

Ступінь ожиріння визначається по формулі Брока: маса тіла + ріст у див – 100. Перевищення маси тіла до 30% відносять до I ступеня ожиріння, від 30 до 50% - до другого, від 50 до 100% - до третього ступеня і більш 100% - до четвертого. Потрібно сказати, що у вагітних з ожирінням відсоток ускладнень вагітності (пізній токсикоз, переношування вагітності, передчасні пологи і т.д.) прямо пропорційне тривалості і ступеню ожиріння. Разом з тим, ожиріння не є протипоказанням для вагітності.

1. Вплив вагітності на розвиток ожиріння,

основні шляхи профілактики

У період вагітності створюються умови для розвитку жирової клітковини, що у надлишку відкладається в області молочних залоз, сідниць, стегон і живота. Це біологічно виправдано, оскільки в такий спосіб організм жінки створює умови для захисту плодового яйця і плодовмістилища. Сприяє ожирінню і порушення вуглеводного обміну, нерідко супровідне гестаційний процес, підвищена продукція жіночих статевих і глюкокортикоїдних гормонів.

Метою лікувально-профілактичних заходів при ожирінні є спроба відновлення порушених обмінних процесів, створення негативного енергетичного балансу. Це можливо при врегулюванні режиму і характеру харчування, що полягає в зниженні калорійності їжі і підвищенні фізичної активності. Особливістю є різке зменшення змісту в раціоні легкозасвоюваних вуглеводів на фоні помірного вмісту жирів і достатньої кількості білків.

Для зниження збудливості харчового центру показаний частий (8 – 6 разів) прийом їжі, що має низьку енергетичну цінність і займає великий обсяг, що сприяє усуненню почуття голоду; а також необхідно виключити з раціону смакові речовини, що підвищують збудливість харчового центра і підсилюють апетит, і речовини, що сприяють переварюванню й усмоктуванню їжі в кишечнику.

Енергетична цінність дієти повинна складати 8.374 – 9.211 кдж (2.000 – 2.200 ккал) і включати 120 м білків, 200 м вуглеводів і 70 – 80 м жирів.

Жінкам високого зросту енергетичну цінність раціону можна збільшити на 10%, а пацієнткам більш низького росту – навпаки, зменшити в межах 10%. Більш різке зниження енергетичної цінності раціонів небажано, тому що може негативно позначитися на плоді, що розвивається.

Кількість білків у дієті визначається з розрахунку 1 – 1,5 м на 1 кг маси тіла, з них не менш половини складають білки тваринного походження.

Такий рівень білків у дієті гладкої жінки пояснюється тим, що білкова їжа викликає відчуття ситості і має найбільшим специфічно динамічну дію, надлишкове введення білків веде до підвищеного (до 40%) перетворенню їхній у вуглеводи.

Вуглеводи являють собою основне джерело утворення жиру. Тому рекомендується зменшити їхня кількість до 200 р. Більш різке обмеження вуглеводів хворі погано переносять.

У дієті при ожирінні обмежують легкоусвояемие вуглеводи (кондитерські, борошняні і здобні вироби, каші, солодкі ягоди і фрукти) і, навпроти, включають у неї в підвищеній кількості продукти, що містять багато незасвоюваних чи повільно засвоюваних вуглеводів (салат, капуста, житній хліб, ріпа й ін.).

Кількість жирів у раціоні різко зменшують і підтримують у межах 35 – 40% енергетичної цінності добового раціону, тому що процеси енергетичної утилізації жирів при ожирінні порушені. Жири придушують функціональний стан ендокринної частини підшлункової залози, що приводить до зниження утворення жиру з вуглеводів. Крім того, незначне обмеження жирів у раціоні сприяє кращої мобілізації його з жирових депо.

У дієті зменшують кількість повареної солі і кількість рідини до 1 л. Виключають гострі блюда, пряності, приправи, що збуджують апетит. Рекомендуються наступні блюда і продукти. Супи – переважно на овочевому відварі і 2 – 3 рази в тиждень на слабкому м'ясному чи рибному бульйонах з овочами. М'ясо (нежирна яловичина, телятина, кролик), птах – в отварном чи тушкованому виді. Риба (нежирна) в основному в отварном виді і тільки 1 раз у тиждень смажена чи під маринадом. Морепродукти показані для підвищення біологічної цінності раціону. Гарніри – овочі в натуральному виді, що містять багато мінеральних солей і вітамінів, квашена і свіжа капуста, горошок, салат, редис, огірки, помідори, кабачки. Картоплі, буряка і моркви вживається не більш 200 м у день.

Яйця краще зварені вкруту (1 – 2 у день). Молоко (знежирене), кефір, йогурт не більш 2 – 3 склянок у день, сметана 1 – 2 столові ложки в їжу, знежирений сир – 100-200 м у будь-якому виді.

Напої – неміцний чай, томатний, фруктово-ягідні соки і кислі сорти. Усього рідини до 1.000 мол у день.

Вершкова олія – не більш 20 м у їжу, рослинну олію (20 г) – у салати. Всієї олії не більш 40 м у добу. Включення в раціон рослинної олії обов'язково в зв'язку з його великою біологічною цінністю, обумовленої високим змістом поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, токоферолів і інших біологічно активних речовин, що приймають активну участь у жировому обміні.

Виключають крім пряностей, гострих блюд, приправ, бульйони, кондитерські вироби, солодкі ягоди і фрукти, шоколад, каші (манну, рисову, пшеничну), білий хліб. Обмежують блюда з круп, макаронні вироби. Рекомендується вживати не більш 150 м чорного хліба в день. Обмеження стосуються і смажених блюд, наваристих бульйонів, супів.

Вагітним з ожирінням 1 – 2 рази в тиждень показане проведення розвантажувальних днів.

Розвантажувальні дні розрізняються по складу уживаних у цей день продуктів. От деякі з них.

Сирний чи сирниковий: 400 м знежиреного сиру використовують у натуральному чи виді для готування сирників. Дозволяється 2 – 3 склянки сподіваючись, можна з лимоном без чи цукру відвару шипшини.

Яблучний: 1,5 кг сирих чи печених яблук. Дозволяється 2 склянки сподіваючись без цукру.

Огірковий: 1,5 кг свіжих огірків, 2 склянки сподіваючись без цукру. Калорійність огірків винятково низька (у 2 рази менше, ніж капусти й у 3 рази менше, ніж яблук).

Салатний: салат з 1,2 – 1,5 кг різних сирих овочів (капусти, помідор, редису, моркви, салату, огірків) з додаванням рослинної олії і 1 – 2 ложок сметани.

Обсяг їжі, що з'їдається, важливо розділити на 5 – 6 прийомів.

Почати краще із сирного дня, оскільки сир, створює більш виражене відчуття ситості, чим овочі і фрукти. Для контролю зміни маси тіла корисно вести графік результатів систематичного зважування.

Крім обмеженого по калорійності, але збалансованого харчування, для запобігання надлишкового відкладення жиру рекомендується ранкова зарядка, лікувальна гімнастика, значення якої полягає в збільшенні енерговитрат, що сприяють мобілізації жиру з депо. Комплекс вправ для вагітних підбирається індивідуально в залежності від терміну, ступеня ожиріння.

У зв'язку з тим, що в гладких жінок нерідко удається виявити схований плин цукрового діабету, їм необхідно 2 – 3 рази протягом вагітності визначити цукор крові.

2. Медичні дослідження впливу ожиріння на протікання вагітності

Незалежно від причин, ожиріння є доповнюючим фактором ризику і частота його складає серед вагітних від 15,5 до 26,9% [Чернуха 1992, 1998]. Так гіпоксія плода у вагітних з ожирінням в 4,1 разів, а асфіксія новонароджених в 6,4 разів спостерігається частіше в порівнянні з жінками з нормальною масою тіла. Прееклампсія зустрічається у жінок з ожирінням в 25,3-62,8%, а слабкість пологової діяльності в 11,7-18% [Синкявичене, 1990]. Характерні для ожиріння метаболічні порушення викликають дисфункцію мікроциркуляції та гемостазу [Кравец, 1992]. Ціллю даної роботи було проведення аналізу перебігу вагітності

та пологів у жінок з ожирінням.

Ожиріння є важливим фактором ризику багатьох серйозних медичних проблем (табл. 2), що призводять до зниження якості життя, значного збільшення захворюваності та передчасної смерті.

Матеріали та методи

Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів в 2312 жінок. Із них: 4 (17,3%) з ожирінням та 1912 (82,7%) (контрольна

група) без ожиріння. Ступінь ожиріння вагітних вираховували на основі таблиць Єгорова та Левицького [Луценко, 1986]. Ожиріння І ст. спостерігали в 250 (62,5%), ІІ ст. - в 129 (32,3%), ІІІ ст. - в 17 (4,2%), та ІV ст. - у 4 (1%) жінок. Вивчали систему згортання крові (тромбоцити, фібріноген, протромбіновий індекс, етаноловий тест, час згортання крові).

Результати

Аналіз отриманих результатів показав (табл. 1), що у жінок з ожирінням загроза переривання вагітності спостерігалась в 1,48 разів (23,0% та 15,48%) частіше в порівнянні з групою контролю, анемія в 3,15 разів (29,5% та 9,4%), гестаційний піелонефрит в 2,64 разів (14,25% та 5,38%), прееклампсія в 1,63 разів (17,75 та 10,87%). Гіпоксія плода спостерігалась частіше в 3,34 разів (відповідно 30,75% та 9,2%), перинатальна гіпотрофія в 1,72 разів (12,75% та 7,41%) (Р<0,05).