Встановлено, що наявність анатомічних порушень (порожнин, деформацій бронхів, ділянок пневмофіброзу) та запальних змін у легенях сприяє проникненню мікроміцетів у легеневу тканину, що поглиблює патологічні зміни, які притаманні основному захворюванню. Визначено, що плісняві мікроміцети частіше, ніж дріжджоподібні, викликають інтенсивне запалення з деструкцією тканин.
Показано, що інфікованість пневмоцистами НДШ хворих на ХНЗЛ пов‘язана з впливом несприятливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища (холодозалежністю, професійною шкідливістю, алергізацією організму), з недавно перенесеним загостренням, супроводжується порушеннями механізмів місцевого імунного захисту (зниженням життєздатності та поглинальної спроможності альвеолярних макрофагів) і розмноженням у НДШ бактерій та пліснявих мікроміцетів.
Встановлений зв‘язок інфікованості НДШ мікроміцетами та пневмоцистами з падінням легеневої функції [зменшенням об’єму форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1)] у хворих на ХНЗЛ. Визначено, що основними патогенетичними факторами, які погіршують перебіг ХНЗЛ, є підтримання мікроміцетами та пневмоцистами запальних процесів, поглиблення дисфункціональних змін фагоцитарних клітин, алергізуючий вплив, який проявляється у зростанні частоти визначення у сироватці крові хворих середніх та високих рівнів протиаспергильозних Ig E, а також тривалому збереженні протикандидозних Ig E.
Визначено, що інфікування мікроміцетами й пневмоцистами є вторинним процесом, який залежить від наявності запальних змін у дихальних шляхах. Установлено суттєве зменшення інфікованості НДШ хворих мікроміцетами й пневмоцистами під впливом базисного лікування загострення ХНЗЛ, що пов'язане не з прямим впливом застосованих лікарських препаратів, а з редукцією умов для розмноження в НДШ мікроміцетів та пневмоцист (запального процесу). Сформульовані принципи проведення медикаментозної санації НДШ хворих від мікроміцетів та пневмоцист, яку необхідно починати зі своєчасної та інтенсивної неспецифічної протизапальної терапії загострення ХНЗЛ із використанням за показаннями системних антибіотиків й/або системних кортикостероїдних ліків. Визначені показання для проведення подальшого диференційованого лікування із застосуванням протикандидозних, антиоксидантних або імуномодулюючих засобів, що залежить від ефективності базисної терапії та роду мікроміцету. Розроблені нові терапевтичні методи з використанням б-2в-інтерферону та суміші фосфатидилхолінових ліпосом з аскорбіновою кислотою в інгаляціях, застосування яких призводить до підвищення ефективності санації НДШ від мікроміцетів і пневмоцист та сприяє подовженню клінічної ремісії у хворих на ХНЗЛ.
Практичне значення одержаних результатів. Визначені фактори, які сприяють інфікуванню мікроміцетами і пневмоцистами НДШ хворих на ХНЗЛ.
Розроблені загальні та диференційовані підходи до проведення медикаментозної санації НДШ при визначенні мікроміцетів та пневмоцист у хворих із загостренням ХНЗЛ. Рекомендоване обов‘язкове проведення базисного комплексного лікування (із використанням за показаннями системних антибіотиків і/або системних кортикостероїдних ліків) з метою ліквідації умов для їх розмноження, що через 7-10 діб сприяє зникненню кандид у 66,9 % хворих, пліснявих мікроміцетів – у 28,3 % осіб, призводить до суттєвого зменшення інфікованості пневмоцистами у 66,7 % хворих.
Встановлені показання для призначення протикандидозних засобів (незадовільна клінічна динаміка при лікуванні загострення з недостатнім поновленням бронхіальних порушень та виділенням харкотиння з вмістом Candida в концентрації 103 Од/мл і вище), що сприяє покращанню стану хворих, зменшенню кількості виділеного харкотиння й подовженню клінічної ремісії ХНЗЛ на 2,2 місяці.
Розроблені нові терапевтичні методи, які підвищують ефективність лікування хворих на ХНЗЛ з інфікованістю НДШ мікроміцетами та пневмоцистами. При інфікованості пневмоцистами рекомендоване призначення імуномодулятора б-2в-інтерферону, що призводить до повного знищення пневмоцист у 67,9 % осіб і дозволяє подовжити клінічну ремісію захворювання додатково у 26,8 % хворих. Показано, що застосування курсу інгаляцій антиоксидантної суміші фосфатидилхолінових ліпосом й аскорбінової кислоти у хворих на ХНЗЛ на тлі закінчення курсу базисного лікування зменшує на 29,4 % інфікованість НДШ мікрофлорою, включаючи мікроміцети, й сприяє зменшенню на 26,5 % частоти загострень.
Запропоновано використовувати визначення пневмоцист у харкотинні хворих на ХНЗЛ як маркер стану функціональної недостатності альвеолярних макрофагів, що дозволяє скоротити час дослідження з 2 діб до 2 годин.
Основні результати роботи впроваджені в практику роботи відділень ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (м. Київ), Клінічної лікарні нафтопереробної промисловості України (м. Київ), Київської міської клінічної лікарні № 7, Харківської міської клінічної лікарні № 13, Запорізької міської клінічної лікарні № 9.
Особистий внесок здобувача. Дисертанту належить ідея дослідження. Пошукувач проаналізувала наукову літературу та патентну інформацію за темою дисертації, визначила актуальні напрями досліджень, сформулювала мету і завдання наукової роботи, розробила всі положення дисертаційної роботи, особисто проводила відбір та клінічне обстеження хворих. Автором самостійно складена комп'ютерна база даних, проведене статистичне опрацювання матеріалу, аналіз та інтерпретація одержаних результатів, їх зіставлення з літературними даними. Дисертантом розроблені та обґрунтовані нові методи лікування. Текстове та графічне оформлення результатів досліджень належить автору. Усі наукові результати проведених досліджень, які виносяться на захист, висновки і практичні рекомендації на основі виконаних досліджень, сформульовані й отримані автором самостійно.
У дисертаційній роботі були використані результати досліджень, які проводились в рамках науково-дослідних робіт спільно зі співробітниками лабораторій імунології, мікробіології, патоморфології, біохімії та клінічної лабораторії ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України”.
Персональний внесок дисертанта в сумісних винаходах, інформаційних листках складає 80 % і полягає в розробці ідей нових способів лікування ХНЗЛ і діагностики імунодефіцитного стану.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на: науково-практичних конференціях ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (1996-2006 р.р.), ІІ та ІІІ з'їздах фтизітрів і пульмонологів України (м. Київ, 1998, 2003), І з’їзді алергологів України (м. Київ, 2002), Х, ХІІ, ХV Російських національних конгресах по хворобах органів дихання (м. Москва, 1999, 2002, 2005); 6 національному Російському конгресі “Человек и лекарство” (м. Москва, 1999), науково-практичній конференції “Актуальні питання морської медицини. Нові діагностичні медичні технології” (м. Одеса, 1999), пленумі “Наукові та практичні аспекти боротьби з інфекціями в Україні на межі сторіч” (м. Київ – м. Одеса, 2000), 8 конгресі світової федерації українських лікарських товариств (м. Львів – м. Трускавець, 2000), 5 з‘їзді паразитоценологів України “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини” (м. Харків, 2001), I, II, III, IV Всеросійських конгресах з медичної мікології (м. Москва, 2003, 2004, 2005, 2006); ювілейній конференції “Микология и альгология” МГУ ім. М.В. Ломоносова (м. Москва, 2004), науково-методичній конференції НМУ ім. О.О. Богомольця “Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання” (м. Київ, 2005), 2 з’їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (м. Харків, 2005), Щорічних конгресах Європейського респіраторного товариства: IX (м. Мадрид, 1999), XIII (м. Відень, 2003), XIV (м. Глазго, 2004), XV (м. Копенгаген, 2005), VI, VII Турецьких щорічних пульмонологічних конгресах (м. Анталія, 2003, 2004); науково-практичній конференції “Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів” (м. Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 57 наукових праць, з них у провідних фахових журналах – 20. 8 праць написано без співавторів. Автор має 5 патентів на винаходи по темі дисертації: 1) “Спосіб терапії хворих на хронічний обструктивний бронхіт” (Державний Патент України № 30912А. – Пром. власність. – 2000. – № 2, кн. ІІ.– С. 1.64). 2) “Спосіб визначення показань до призначення препарату "Лаферон" при лікуванні хворих на хронічний бронхіт” (Державний Патент України № 31471А. – Пром. власність. – 2000. – № 7, кн. ІІ.– С. 1.75). 3) “Спосіб лікування пневмоцистозу у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень” (Державний Патент України № 42534А. – Пром. власність. – 2001. – № 9, кн. І. – С. 4.27). 4) “Спосіб лікування пневмоцистозу у хворих на хронічний бронхіт” (Державний Патент України № 49320 А. – Пром. власність. – 2002. – № 9, кн. І. – С. 4.53). 5) “Спосіб визначення стану функціональної недостатності альвеолярних макрофагів у хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень” (Державний Патент України № 55202 А. – Пром. власність. – 2003. – № 3, кн. І. – С. 4.25).
Структура і об`єм роботи. Дисертація обсягом 369 сторінок ілюстрована 86 таблицями, 37 рисунками, 2 клінічними прикладами, складається зі вступу, восьми розділів, висновків і практичних рекомендацій; список літературних джерел становить 564 найменувань, із них кирилицею – 108.
Об‘єкт і методи дослідження. Обстежені в динаміці 369 дорослих хворих на ХНЗЛ, які одержували курс стаціонарного лікування в ДУ “Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” та Клінічній лікарні нафтопереробної промисловості України (м. Київ).