Інвентаризація, оскільки вона оформлюється документами, повинна розглядатися в обліку тільки як процедура, в результаті якої бухгалтер отримує документальне підтвердження про факти господарського життя. Яке ж значення інвентаризації в практичній діяльності? Належним чином організований поточний облік дозволяє постійно слідкувати за змінами в господарській діяльності підприємства та своєчасно повідомляти як про позитивні тенденції, так і про негативні явища. Але абсолютно точної картини ні поточний облік, ні складений на підставі його даних зведений облік не гарантують. Відбувається це з наступних причин:
1, Під час звичайної операційної діяльності в кількісних та якісних характеристиках запасів, що знаходяться в місцях зберігання, можуть виникати зміни, ззовні часто не помітні, які неможливо виявити та задокументувати в момент їх виникнення, а саме: природні зміни маси або якості внаслідок біологічних, хімічних та фізичних дій, вплив зміни температури або вологості повітря,
2. Навіть при найохайнішому здійснені розрахунків між підприємством і його Контрагентами можуть виникнути розбіжності та суперечки з приводу окремих вимог і зобов'язань. Для їх вирішення необхідно повертатись до раніше зроблених записів, перевіряти і при необхідності вносити відповідні поправки та уточнення до них,
3. Не завжди виконується вимога щодо вибуття матеріальних цінностей з місця зберігання за наявності бездоганно складених виправдовуючих документів, витрачання будівельних матеріалів відкритого зберігання без документального оформлення.
4. В практичній діяльності зустрічаються порушення діючих правил приймання, зберігання та відпуску матеріальних цінностей (прорахунки, пересортиця, обважування), На практиці розрізняють об'єктивні і суб'єктивні причини таких порушень, Об'єктивні причини не залежать від дій матеріально відповідальних осіб. Суб'єктивні причини безпосередньо залежать від дій матеріально відповідальних осіб.
5. Мають місце недоліки у підборі матеріально відповідальних осіб та встановленні контролю за їх роботою, Інколи на посаду, що пов'язана із збереженням, обліком і розпорядженням цінностями та грошовими коштами призначаються особи, котрі не заслуговують на довіру; часто посади МВО обіймають особи, яку через свою низьку кваліфікацію не можуть забезпечити належного обліку та забезпечення доручених їм цінностей. Результатом таких прорахунків є випадки псування (навмисного і ненавмисного) майна, а також крадіжки.
Інколи порушуються правила оформлення документів. Це є результатом незадовільної організації бухгалтерського обліку, недотримання порядку обліку майна на підприємствах. Такі недоліки сприяють неповному оприбуткуванню, списанню внаслідок псуванню, наявності відходів при сортуванні, списанню продукції на витрати за фіктивними документами. На практиці виникають механічні помітки в обліку - це описки в первинних документах, арифметичні неточності в підрахунках, неправильне відображення документальних даних на рахунках бухгалтерського обліку.
Внаслідок наведених вище причин облікові відомості не відповідають дійсній наявності активів та реальності зобов'язань.
Усунути всі можливі недоліки можна завдяки проведеній інвентаризації, яка дозволяє перевірити достовірність документального оформлення і відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, а також здійснити необхідні виправлення й уточнення в облікові регістри.
Інвентаризація важлива тим, то дає можливість одержати інформацію про загальний стан активів і. відповідно, робити висновки з приводу майнового та фінансового стану підприємства, тобто про його величину та можливості, про те, наскільки наявні ресурси дозволяють йому розгорнути господарську діяльність, в якій мірі воно потребує фінансової допомоги.
Іншими словами, якщо в традиційному розумінні інвентаризація ґрунтується на оцінці матеріальних і фінансових ресурсів підприємства, то їх якісна оцінка через визначення існуючих можливостей (ступінь морального зносу обладнання, динаміка таких показників, як втрати, приріст надходжень платежів, розширення ринків збуту продукції, співвідношення чисельності й оплати праці основного і допоміжного персоналу) характеризує її перспективи.
Отже, інвентаризація є важливим заходом, в проведені якого повинен бути зацікавлений насамперед власник, керівник, головний бухгалтер підприємства.
В економічній літературі до цього часу існують різні думки з приводу формулювання мети інвентаризації активів і зобов'язань.
Деякі автори[31] зазначають, що метою інвентаризації є забезпечення реальності показників бухгалтерської звітності і балансу.
Однак, на думку професора А. А. Афанасьева, "... інвентаризація - це не метод обліку, а лише контрольна операція і, до того ж, достатньо трудомістка, і що шлях до реального балансу лежить через удосконалення поточного бухгалтерського обліку" [11, с 25-26]. Разом з тим Н.В.Чебанова і Л.Н.Котенко вважають, що метою інвентаризації є доповнення відображення господарських операцій"[31, с. 28].
В сучасних умовах господарювання метою інвентаризації є порівняння фактичної кількості та стану майна., що є в наявності, незалежно від його місцезнаходження ( здане в оренду, передане на зберігання, переробку, отримане від інших власників та інше) з даними в бухгалтерських записів,
Основними цілями інвентаризації є :
- виявлення фактичної наявності майна;
- перевірка повноти відображення в обліку зобов'язань;
- зіставлення фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку.
Серед завдань інвентаризації слід відзначити:
- забезпечення контролю за наявністю і станом майна, його рухом, використанням матеріальних, фінансових, нематеріальних, природних та енергоресурсів відповідно до затверджених норм, плану тощо;
- виявлення майна, що втратило свої споживчі властивості, зіпсованого, невикористаного і непотрібного у господарстві, а також того, що знаходиться поза обліком:
- виявлення стану розрахунків, встановлення фактичної наявності або підтвердження розмірів дебіторської заборгованості;
- виявлення понаднормово використаних та невикористаних матеріальних цінностей;
- перевірку дотримання правил і умов збереження майна;
- виявлення та усунення фактів безгосподарності, безвідповідальності, виявлення резервів матеріальних ресурсів, застосування заходів щодо їх використання;
- визначення розмірів природного убутку та інших витрат:
- контроль за станом обліку і звітності матеріально відповідальних осіб:
- перевірку дотримання діючих положень про матеріальну відповідальність.
При виявлені тих або інших недоліків спектр завдань інвентаризації суттєво розширюється (див. рис. 1.2).
Рис, 1,2. Завдання інвентаризаціїпри виявленні недоліків
Для вирішення основних завдань, що розв'язуються в процесі інвентаризації, необхідним с організаційне, технічне, економічне, юридичне та обліково-аналітичне забезпечення (див. рис. 1.3).
Рис. 1.3. Передумови вирішення основних завдань інвентаризації
В умовах вільного підприємництва та самостійної ініціативи засновниками підприємства в будь-який моментможуть знадобитися відомості про майно, яке перебуває в їх власності. В цьому випадку рішення про строки інвентаризації та її масштаби приймає керівник підприємства.
Другий підхід до проведення інвентаризації обумовлений тим, що в господарській діяльності підприємства зустрічається багато випадків, коли її проведення виступає єдиним методом, за допомогою якого можна визначити фактичну наявність та оцінити оборотні і необоротні активи та підтвердити реальність зобов'язання.
Розглянемо в яких випадках проведення інвентаризації є обов'язковим. До таких подій в господарському житті підприємства належать:
- передача майна державних підприємств в оренду, його приватизація і корпоратизація;
- проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства;
- ліквідація підприємства;
- пожежа, стихійне лихо чи аварія техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані екстремальними умовами;
- зміна керівника колективу (бригади) при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади) більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу (бригади) про її проведення;
- випадки відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензій щодо недовантаження;
- встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;
- розпорядження судово-слідчих органів;
- продаж об'єктів необоротних активів;
- консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробним и х потужностей;
- переоцінка майна;
- зміна матеріально відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;
- складання річної фінансової звітності;
- зміна керівника підприємства[14].
Під об'єктом інвентаризації слід розуміти те, що протистоїть суб'єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності. Об'єктами інвентаризації на підприємстві є об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання (див. рис. 1.4).
Інвентаризація окремих об'єктів здійснюється за місцем знаходження об'єктів або за центрами відповідальності.
Суб'єктами інвентаризації є носії прав та обов'язків - державні інститути,структури та підрозділи, що з чинним законодавством мають право контролювати фінансово-господарську діяльність {Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура), а також власники та керівники підприємств. Суб'єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка відносно нього є виконавчим органом.