Індекс групи зубів (правих нижніх молярів):
- обчислюємо ІН зубів 46,47,48 (див. вище);
- ІНгр. = (2,5+2,5+3) : 3 = 8:3 = 2,67.
Індекс нальоту індивідуума:
- обчислюємо ІН кожного зуба (принцип див. вище);
- ІНи =(0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75 +0,75+0,75 +0,75+1+1+1+1+1+1+1+1+2,5+2,5+2,5+2,5+2,5+2,5+ 2,5+2,5+2,5+2,75+2,75 +3) : 32 = 50,5:32 = 1,58.
10. Індекс ефективності гігієни (Podshadley, Haley, 1968).
Методика визначення. Будь-яким барвником для гігієнічного індексу обробляються вестибулярні поверхні 16, 11, 26, 31 і язичні поверхні 36, 46 зубів. Після полоскання порожнини рота водою оглядають наступні сектори поверхні кожного з досліджуваних зубів: медіальний - 1, дистальний - 2, серединно-оклюзійний - 3, центральний - 4, серединно-пришийковій- 5.
Оцінюють у балах:
0 - відсутність фарбування на окремому секторі;
1 - фарбування на окремому секторі.
ІЕГ обчислюють за формулами
для зуба:
Sn
ІЕГз = ¾¾¾¾,
5
де S n - сума балів усіх секторів поверхні зуба;
5 - число секторів на поверхні зуба.
для індивідуума
S ІЕГз
ІЕГі = ¾¾¾ ,
6
де S ІЕГз - сума індексів ефективності гігієни кожного зуба;
6 - число обстежуваних зубів.
Оцінка результатів.
0 - відмінна гігієна порожнини рота;
0,1-0,6 - гарна гігієна;
0,7-1,6 - задовільна гігієна;
більш 1,7 - незадовільна гігієна.
Приклад 8:
- обчислюємо ІЕГ кожного зуба (наприклад 11);
ІЕГ11 = (1+1+1+0+0) : 5 = 3:5 = 0,6;
- за аналогією обчислюємо ІЕГ інших індексуємих зубів. Одержуємо:
бали | 0 | 0,6 | 0,4 | |||||||||||||
зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
бали | 0,2 | 0 | 0,6 |
- обчислюємо ІЕГ індивідуума:
ІЕГі = (0+0,6+0,4+0,2+0+0,6) : 6 = 1,8:6 = 0,3.
Висновок: гарний рівень гігієни.
Індекси гігієни порожнини рота для зубного каменю
Багато авторів вважають зубний камінь одним з етіологічних факторів у розвитку пародонтита. Гадають, що зубний камінь, особливо розташований у шийки зуба, викликає механічне подразнення ясен, закриває вихід із зубоясенної кишені і тим самим перешкоджає виходженню з нього мікробів, мігруючих лейкоцитів і продуктів їхнього розпаду (А.П. Левицкий и соавт., 1987).
За допомогою цієї групи індексів оцінюють гігієну порожнини рота з позицій тільки зубного каменю.
1. Індекс поверхні відкладень зубного каменю (CSJ).
Методика визначення. Досліджують 4 різці нижньої щелепи з усіх боків (4-х) на наявність зубного каменю. Кожна поверхня зуба, на якій виявлений зубний камінь, оцінюється в 1 бал. CSJ обчислюють за формулами
для зуба:
S
CSJз =¾¾¾ ,
4
де S - сума балів поверхонь зуба;
4 - число обстежуваних поверхонь.
для індивідуума:
S CSJи
CSJі = ¾¾¾¾¾ ,
4
де S CSJі - сума індексів поверхні відкладення
зубного каменю кожного зуба;
4 - число обстежуваних зубів.
Приклад 9.
Визначаємо CSJз для кожного зуба (умовно):
CSJ32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
CSJ31 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75;
CSJ41 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75;
CSJ42 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75.
Визначаємо CSJ індивідуума:
CSJі = (1+0,75+0,75+0,75) : 4 = 3,25:4 = 0,81.
2. Індекс вертикального розміру каменю (VM).
Методика визначення. Досліджується язична поверхня 6-ти нижніх фронтальних зубів. За допомогою градуйованого пародонтального зонда виміряється найбільша висота зубного каменю в кожного зуба. Індекс дорівнює сумі вимірів висоти в шести зубів.
3. Ретенційний індекс.
Характеризує стан поверхні зуба (шорсткість), що прилягає до ясен.
Методика визначення. Візуально і за допомогою зонда оцінюють ретенційні фактори в пришийковій частини зубів, виражають у балах:
0 - відсутність карієсу, зубного каменю, неякісної пломби;
1 - надясенні: каріозна порожнина, зубний камінь, неякісна пломба;
2 - підясенні: каріозна порожнина, зубний камінь, неякісна пломба;
3 - велика порожнина, достаток каменю, над- і підясенна неякісна пломба.
Індекс обчислюють за формулою:
S
РІ = ¾¾¾
n
де S- сума балів;
n - число обстежених зубів.
4. Метод кількісного визначення відкладення зубного каменю (Т.П. Терешина, 1993).
Методика визначення. Використовують спеціальну індикаторну фарбу, що офарблює тільки зубний камінь: барвник кислотний блакитний - 0,25 г, гліцерин - 1,25 г, поверхнево-активна речовина (твін-80) - 0,25 г, сахарин - 0,1 г, ароматизатор - 0,5 г, вода дистильована -25 мл.
Ватяними валиками закривають вивідні протоки великих слинних залоз, оральну поверхню 4-х нижніх різців висушують, ватяним тампончиком наносять індикаторну фарбу по всій язичній поверхні зубів. Надлишки фарби видаляють ватяним тампоном, поверхню зубів висушують і щільно притискають фільтрувальний папірець розміром 1х3 см на 3-5 секунд.
На папері залишаються відбитки блакитного кольору, проекція яких відбиває місця відкладення зубного каменю. Фільтрувальний папір висушують, кожну пофарбовану ділянку обводять прямими лініями (границею служать виступаючі крапки фарбування) і замикають у чотирикутник. Площу кожної ділянки вимірюють міліметровою лінійкою і підсумовують для визначення загальної площі зубного каменю.
Оцінка результатів. Інтенсивність відкладення зубного каменю виражають у балах:
Площа пофарбованої ділянки (см2) | Бал |
0 | 0 |
1-20 | 1 |
21-50 | 2 |
50-100 | 3 |
100-150 | 4 |
150-200 | 5 |
Інтенсивність відкладення зубного каменю, оцінена в 2 бали і вище, вимагає проведення спеціальних заходів, спрямованих на видалення зубного каменю.
5. Індекс зубного каменю (Ennever, Sturzenberger, Radike, 1961).
Методика визначення. За допомогою стоматологічного дзеркала і зонда візуально визначають наявність над- і підясенного зубного каменю на різцях нижньої щелепи з чотирьох сторін. Виражають у балах:
0 - відсутність зубного каменю;
1 - наявність зубного каменю на одній стороні зуба;
2 - наявність зубного каменю на двох сторонах зуба;
3 - наявність зубного каменю на трьох сторонах зуба;
4 - наявність зубного каменю на чотирьох сторонах зуба.
Індекс обчислюють за формулою:
ІЗК = S1,2,3,4 ,
де S1,2,3,4 - сума балів кожного зуба.
Максимальне значення ІЗК - 16 балів.
Приклад 10. Зубний камінь визначається в 31,41,42 зубів з язичної й апроксимальної поверхонь, у 32 - з язичної, вестибулярної й апроксимальної поверхонь. ІЗК = 3+3+3+4 = 13.
6. Індекс інтенсивності зубного каменю.
Методика визначення. Візуально за допомогою стоматологічного дзеркала і зонда досліджують чотири нижніх різці з чотирьох сторін. Виражають у балах на кожній поверхні зуба:
0 - немає зубного каменю;
1 - зубний камінь менш 0,5 мм ширини і/чи товщини;
2 - зубний камінь шириною і/чи товщиною від 0,5 до 1 мм;
3 - зубний камінь шириною і/чи товщиною більш 1 мм.
Індекс обчислюють за формулою:
S1,2,3,4
ІІЗК = ¾¾¾¾¾¾,
4
де S 1,2,3,4 - сума балів кожного зуба;
4 - число обстежуваних зубів.
Приклад 11.
Зубний камінь визначається:
32 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних, вестибулярній поверхнях більш 1 мм;
3+3+3+3 = 12;
31 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
41 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
42 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
ІІЗК = (12+9+9+9) : 4 = 39:4 = 9,75.
Індекси гігієни порожнини рота комбіновані
Ця група індексів гігієни порожнини рота враховує і зубний наліт, і зубний камінь.
1. Спрощений індекс гігієни порожнини рота Грина-Вермильйона (Oral Hygiene Index-Simlified, Green-Vermillion, 1964).
Дозволяє виявляти не тільки зубний наліт, але і зубний камінь.
Методика визначення. Офарблюють вестибулярну поверхню 16, 11, 26, 31 і язичну поверхню 46, 36 зубів йодвмістким розчином. На відповідних поверхнях досліджуваних зубів визначають індекс зубного нальоту (Debris-index) і індекс зубного каменю (Calcuius-index), виражають у балах:
Зубний наліт (DI):
0 - зубний наліт відсутній;
1 - зубний наліт покриває не більш 1/3 поверхні
коронки зуба;
2 - зубний наліт покриває від 1/3 до 2/3 поверхні зуба;
3 - зубний наліт покриває > 2/3 поверхні зуба.
Зубний камінь (CI):
0 - зубний камінь не виявлений;
1 - надясенний зубний камінь покриває менш 1/3 коронки зуба;
2 - надясенний зубний камінь покриває від 1/3 до 2/3 коронки зуба чи є підясенний у виді окремих частин;
3 - надясенний зубний камінь покриває 2/3 коронки зуба і/чи підясенний оточує пришийкову частину зуба.
Обчислення OHI-S проводять за формулою:
S зн Sзк
OHI-S = (¾¾¾¾ ) + ( ¾¾¾¾ ),
n n
де S зн - сума балів зубного нальоту,
S зк - сума балів зубного каменю,
n - кількість обстежених зубів (6 зубів).
Оцінка результатів. За допомогою OHI-S визначають рівень гігієни порожнини рота за наступними критеріями:
0 - 0,6 балів - гарний рівень гігієни;
0,7 - 1,6 балів - задовільний;
1,7 - 2,5 балів - незадовільний;
більше 2,6 балів - поганий.
Приклад 12.
Визначаємо DI:
бали | 3 | 0 | 1 | |||||||||||||
зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
бали | 1 | 0 | 1 |
DI = (3+0+1+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1.