у 11 - патологічних змін не виявлено (0);
у 26 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал - 3.
у 36 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал - 3.
у 31 - патологічних змін не виявлено (0);
у 46 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал - 3.
КПІ = (5+0+3+3+0+3) : 6 = 14:6 = 2,33.
Висновок: пародонтит середнього ступеня.
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ІНДЕКСИ
Застосовують для оцінки поширеності і інтенсивності захворювань пародонта серед населення, планування організаційно-методичних заходів щодо лікування захворювань. По деяким з них не можна визначити характер, вид і ступінь тяжкості патологічного процесу у конкретного хворого.
1. Комунальний індекс потреби в лікуванні хвороб пародонта, CPITN (Community Periodontal Index of treatment Needs, CPITN).
Методика визначення. Для оцінки стану тканин пародонта застосовують спеціально сконструйований легкий зонд, що має на кінчику кульку діаметром 0,5 мм і чорну смужку на відстані 3,5- 5,5 мм від кінчика зонда
Секстанти. Порожнина рота поділяється на 6 секстантів, обумовлених зубами, що мають кодові номери 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43 і 44-48. Секстант необхідно оглядати тільки в тих випадках, якщо в ньому присутні 2 зуба і більше, і немає показань до їхнього видалення. Якщо в секстанті зберігся тільки один зуб, його варто включати в попередній секстант. Індексні зуби. У осіб старше 20 років варто оглядати наступні зуби:
| 17 16 | 11 | 26 27 |
| 47 46 | 31 | 36 37 |
У кожнім задньому секстанті в реєстрацію включені два моляри, і якщо один з них вилучений, те його нічим не заміняють. Якщо в призначеному для огляду секстанті немає жодного індексного зуба з вищевказаної формули, тоді в цьому секстанті оглядають усі зуби, що залишилися.
У молодих осіб у віці до 19 років оглядають тільки 6 зубів: 16, 11, 26, 36, 31, 46. Така модифікація методики зроблена для того, щоб уникнути класифікуювання заглиблених зубоясенних щілин, зв'язаних із прорізуванням, як пародонтальних кишень. По цій же причині при огляді дітей до 15 років реєстрацію кишень взагалі не проводять, тобто враховують тільки кровоточивість ясен і наявність каменю. Якщо в секстанті, що підлягає огляду, немає жодного індексного зуба, заміною можуть служити окремі цілком прорізувані різці чи премоляри.
Оцінка ясенних кишень. Для визначення глибини кишень, наявності підясенного каменю і кровоточивості ясен проводиться зондування індексних зубів. Сила зондування не повинна перевищувати 20 г. Практичний тест для визначення такої сили полягає в тім, що кінчик зонда поміщають під ніготь великого пальця руки і надавлюють до появи побіління.
Для відчуття підясенного каменю необхідно прикладати найменш можливу силу, що дозволить переміщати кулястий кінчик зонда уздовж поверхні зуба. Кінчик уведеного зонда варто переміщати відповідно анатомічній конфігурації поверхні кореня. Поява болю при зондуванні свідчить про застосування занадто великої сили.
При визначенні глибини ясенної кишені кінчик зонда варто вводити обережно, глибина занурення відповідає кольоровим міткам. Досліджують загальну довжину кишені, для чого визначають глибину як мінімум у 6 точках кожного зуба: медіально-щічній, середньо-щічній, дистально-щічній, медіально-язичній, середньо-язичній, дистально-язичній.
Огляд і реєстрація даних. Зондування проводять у індексних зубів відповідного віку. Отримані дані вносять у карту оцінки стоматологічного статусу чи спрощений варіант карти (ВООЗ, 1986) відповідно до кодів:
4 - кишеня більш 6 мм (чорна ділянка зонда не видна);
3 - кишеня 4 чи 5 мм (край ясен розташований біля чорній смузі зонда);
2 - відчуття присутності каменю при зондуванні, але вся чорна ділянка зонда видима;
1 - кровоточивість відразу після закінчення зондування, що спостерігається безпосередньо оком чи за допомогою дзеркала;
0 - здорові ясна.
Оцінка результатів.
1. Оцінюють поширеність захворювання:
- відсоток осіб з інтактним пародонтом;
- відсоток осіб, що мають тільки кровоточивість;
- відсоток осіб, що мають кровоточивість і камінь;
- відсоток осіб, що мають кровоточивість, камінь і неглибокі кишені;
- відсоток осіб, що мають кровоточивість, камінь, неглибокі і глибокі кишені.
2. Оцінюють інтенсивність захворювання:
- середнє число секстантів із кровоточивістю;
- середнє число секстантів із зубним каменем;
- середнє число секстантів з неглибокими пародонтальними кишенями;
- середнє число секстантів із глибокими пародонтальними кишенями;
- відсоток осіб з 1...6 інтактними секстантами;
- відсоток осіб з 1...6 секстантами з відповідними ознаками.
3. Оцінюють потребу в лікуванні:
- відсоток осіб, що потребують гігієнічних заходів;
- відсоток осіб, що потребують комплексну терапію.
Оцінку потреби в лікуванні проводять на підставі аналізу індексу CPITN і його складових:
0 - лікування не потрібно;
1 - гігієна порожнини рота;
2 - видалення зубних відкладень + гігієна;
3 - видалення відкладень + консервативна терапія + кюретаж + гігієна;
4 - видалення відкладень + консервативна терапія + клаптеві операції + ортопедичне лікування + гігієна.
Приклад 24.
З метою вивчення поширеності захворювань пародонта і визначення потреби в лікуванні проведене епідеміологічне дослідження в 120 жінок у віці 35-44 років, що працюють на камвольно-прядильній фабриці.
На підставі даних CPITN кожного з обстежених встановлено наступне.
1. Серед обстежених захворювань тканин пародонта не мають 15% (у 18 осіб біля всіх індексуємих зубів реєструються бали, рівні тільки 0).
2. Поширеність захворювань пародонта висока - 85% (у 102 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба зареєстрований один з балів - 1, 2, 3, 4).
Серед осіб з патологією пародонта (102 чоловік):
- 22,5% мають тільки кровоточивість ясен (у 23 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 1 бал, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0 чи 1);
- 51,9% мають кровоточивість ясен і зубний камінь (у 53 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 2 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 1, 2 чи 0);
- 21,6% осіб мають кровоточивість, зубний камінь і неглибокі пародонтальні кишені (у 22 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 3 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0, 1, 2 чи 3 балам);
- 3,9% осіб мають кровоточивість, зубний камінь, глибокі і неглибокі пародонтальні кишені (у 4 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 4 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0, 1, 2, 3 чи 4).
3. Аналіз інтенсивності захворювань пародонта серед обстежених показав:
- тільки кровоточивість відзначається в середньому в 1 секстанті (з 6 секстантів);
- зубний камінь відзначається в середньому в 1,55 секстантах (з 6 секстантів);
- неглибокі пародонтальні кишені відзначаються в середньому в 0,25 секстантах (з 6 секстантів);
- глибокі пародонтальні кишені відзначаються в середньому в 0,03 секстантах (з 6 секстантів);
- інтактний пародонт відзначається в середньому в 3,17 секстантах (з 6 секстантів).
4. Виходячи з вищевикладеного, мають потребу в лікуванні:
- 15% осіб в лікуванні потребу не мають (18);
- 19,2% осіб мають потребу в гігієні порожнини рота (23 з 120 обстежених мають тільки кровоточивість);
- 44,2% мають потребу у видаленні зубних відкладень і гігієні порожнини рота (53 особи з 120 мають зубний камінь);
- 18,3% мають потребу у видаленні зубних відкладень, консервативній терапії, кюретажі пародонтальних кишень і гігієні (22 особи з 120 мають неглибокі пародонтальні кишені);
- 3,3% мають потребу у видаленні зубних відкладень, консервативній терапії, хірургічному лікуванні, ортопедичному лікуванні і гігієні (4 особи мають глибокі пародонтальні кишені).
2. Комплексний періодонтальний індекс (П.А. Леус, 1988).
Застосовується для групового визначення пародонтального статусу у населення усіх вікових груп при масових обстеженнях. Являє собою усереднене значення ознак поразки пародонта (від факторів ризику до розвиненої стадії захворювання).
ВООЗ рекомендує проводити епідеміологічні дослідження у вікових групах: 12 років, 15 років, 35-44 і 65-74 року. В одній віковій групі повинно бути не менш 20 чоловік, що мешкають в одному населеному пункті й обстежених за принципом випадкового вибору.
У залежності від віку обстежуваного вивчають різні зуби:
3-4 роки - 55, 51, 65, 75, 71, 85;
7-14 років - 16, 11, 26, 36, 31, 46;
15 років і більше - 16(17), 11, 26(27), 36(37), 31, 46(47).
Використання КПІ для обстеження дітей до 3 років і 5-6 років автор не рекомендує.
При відсутності зуба, що підлягає дослідженню, можна вивчати найближчий зуб у межах однойменної групи. Якщо відсутні всі зуби однойменної групи, то реєструється максимальна тяжкість стану пародонта. При наявності ряду ознак реєструють більш важку поразку (більш високий бал). У випадку сумніву перевагу віддають гіподіагностиці.
Методика визначення. Для визначення ознак поразки пародонта (кровоточивість, зубний камінь, ясенна чи пародонтальна кишеня), а також зубного нальоту застосовують стоматологічний зонд, для визначення патологічної рухливості зубів - зонд і пінцет. Виражають у балах:
0 - здоровий пародонт (зубний наліт і ознаки поразки пародонта при обстеженні за допомогою інструментів не визначаються);
1 - зубний наліт (будь-яка кількість м'якого білого нальоту, яка виявляється зондом на поверхні коронки зуба, у міжзубних проміжках чи приясенній ділянки);
2 - кровоточивість (видима неозброєним оком кровотеча при легкому зондуванні зубоясенного жолобка чи кишені);
3 - зубний камінь (будь-яка кількість твердих відкладень у підясенній ділянці зуба);
4 - кишеня (ясенна чи пародонтальна кишеня, яка виявляється зондом);
5 - рухливість зуба (патологічна рухливість зуба II-III ступеня).
КПІ визначають за формулами
для індивідуума: