Лікарські форми, спосіб вживання і дози. Настоянка гірка (Tinctura amara). Одержують з 60 частин трави золототисячника, 60 частин листя вахти трилистої, 30 частин кореневищ лепехи болотяного, 30 частин трави полину гіркої, 15 частин шкірки мандарина, спирту 40% в достатній кількості для виготовлення (методом перколяції) 1 л настоянки. Є прозорою рідиною бурого кольору, гірко-пряного смаку, ароматичного запаху. Призначають всередину по 10-20 крапель 2-3 рази на день за 15-20 хв до їжі для підвищення апетиту і поліпшення травлення.
Настой трави золототисячника (Infusum herbae Centaurii): 10 г (2 столові ложки) сировини поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл гарячої кип'яченої води, закривають кришкою і нагрівають в киплячій воді (на водяній бані) 15 хв, охолоджують 45 хв при кімнатній температурі, проціджують, сировину, що залишилася, віджимають. Об'єм одержаного настою доводять кип'яченою водою до 200 мл. Приймають в теплому вигляді по 1/3 - 1/2 стакана 2-3 рази на день за 30 хв до їжі як гіркота для збудження апетиту і поліпшення травлення при зниженій функції шлунково-кишкового тракту.
Чай апетитний № 4. Склад: листя трилисника водяного і трави полину гіркої по 7 частин, трави золототисячника 6 частин. Столову ложку суміші заварюють в 200 мл кип'ятку, наполягають 20 хв, потім проціджують. Приймають по 1 столовій ложці перед їжею 3-4 рази на день.
Відвар трави золототисячника: готують з розрахунку 20 г сировини на 1 л води.
Розділ 4. Фітотерапевтичні прописи
1. Rp.: Fior. Tiliae (квіток липи серцелистої)
Flor. Sambuci (квіток бузини чорної)
Flor. Crataegi (квіток глоду колючого)
Flor. Chamomillae (квіток ромашки лікарської) аа 25,0 М. f. species
D. S. 1 столову ложку суміші настояти на 1 склянці окропу 10 хв. Напар пити ковтками протягом доби при ГРВІ, грипі
2. Rp.: Cort. Salicis(кори верби білої) 30,0
Aq. fervidae250,0
Sir. RubiIdaei(сиропу малинового) 30,0 M. f. Decoct.
D. S. Пити щогодини по 1 столовій ложці при парагрипі, грипі
3. Rp.: Cort. Salicis (кори верби білої) 100,0
Rad. Ononidis (кореня вовчуга польового) 50,0 Rhiz. Glyzyrrhizae (кореневищ солодки голої) 50,0 Herb. Herniariae(трави остудника голого) 50,0 М. f. species
D. S. 1 столову ложку суміші кип'ятити 10 хв в 1 склянці окропу. Відвар пити охолодженим ковтками по 1 склянці 3 рази на добу при грипі з ломотою, парагрипі
4. Rp.: Fior. Tiliae(квіток липи серцелистої)
Fruct. RubiIdaei(плодів малини звичайної)
Fol. Fariarae(листків підбілу звичайного)
Cort. Salicis(кори верби білої) __
Fruct. Anisi(плодів анісу звичайного) аа 10,0
М. D. S. 1 столову ложку суміші кип'ятити 10 хв в 2 склянках води. Випити за кілька разів гарячим (замість ацетилсаліцилової кислоти)
5. Rp.: Flor. Lavandulae (квіток лаванди вузьколистої) 40,0
Flor. Calendulae (квіток нагідок лікарських) 40,0
Flor. Sambuci (квіток бузини чорної) 30,0
Flor. Ulmariae (квіток гадючника в'язолистого) 30,0
М. f. species
D. S. 1 столову ложку суміші прокип'ятити в 1 склянці
води 1 хв. Випити по 3—4 склянки на добу при
грипі, лихоманці
6. Rp.: Flor. Sambuci(квіток бузини чорної) 30,0
Herb. Violaetricoloris(трави фіалки триколірної) 20,0 Flor. Tiliae(квіток липи серцелистої) 30,0 Fruct. RubiIdaei(плодів малини звичайної) 20,0 Aq. fervidae1000,0
D. S. Пити щогодини по 0,5 склянки при грипі, лихоманці
7. Rp.: Оl. Eucalypti(евкаліптової олії) 20,0
01. Ріпі folliorum(олії з глиці сосни лісової) 10,0 Mentholicryst. 1,0
М. D. S. Для інгаляцій і розпилювання навколо ліжка хворого на грип
Висновоки
1. Майже при всіх хворобах рослинні ліки можна застосовувати як допоміжні, а нерідко і як основні лікарські засоби. Захворювання часто зумовлені не тільки зовнішніми факторами, але й хворобами внутрішніх органів, порушенням обміну речовин в організмі. В цьому випадку необхідно використати комплексну терапію, і рослинні лікарські форми - саме те, що потрібно для досягнення максимального ефекту. Вони рідко кумулюються в органах і тканинах, не мають токсичної дії, часто є синергістами. Перевагою їх є також і невелика ціна у порівнянні із таблетованими, ампульованими засобами створеними сучасною хімією, що є не менш важливим.
2. Гостра респіраторна вірусна інфекція - найбільш важлива в інфекційній патології людини, оскільки це найпоширеніші захворювання, що наносять величезну утрату здоров'ю населення і економіці країни. З особливою частотою вони вражають дітей: діти до року хворіють в 3 рази частіше за решту дітей дошкільного віку і в 5 разів частіше, ніж дорослі. Раніми і особи літнього віку. Ця інфекція сприяє формуванню хронічних захворювань дихальних шляхів, є однією з причин виникнення пневмоній, обтяжує перебіг інших хвороб, сприяючи їх несприятливому результату.
3. До групи гострих респіраторних вірусних інфекцій входять вірус грипу, вірус парагрипу, ларингіт, тонзиліт, аденовіруси, ентеровіруси верхніх дихальних шляхів. У кожного з них є улюблена локалізація поразки дихальних шляхів: при грипі - трахея, при парагрипі - слизиста гортані (ларингіт), при аденовирусной інфекції - слизиста глотки (фарингіт) і слизиста кон'юнктив, при респираторно-синтициальной інфекції - бронхіоли (бронхіоліт).
4. Джерелом інфекції є хвора людина, але і після клінічного одужання може залишатися вірусоносійство: при грипі - до 5-7 днів, іноді - до 10 днів з моменту захворювання, при аденовірусній і ентеровірусній інфекції - до двох тижнів. Шлях передачі - повітряно-краплинний. Сприйнятливі і дорослі і діти всіх вікових груп, включаючи новонароджених.
5. Основними рослинами, що використовується для лікування захворювань ГРВІ є липа серцелиста, бузина чорна, верба біла, глід колючий, багно звичайне, гадючник в'язолистий, алтея лікарська, мальва лісова , волошка синя, золототисячник звичайний.
6. Дія лікарських рослин на дихальний апарат пов’язана з наявністю у їх складі суміші полісахаридів, слизистих і дубильних речовин, алкалоїдів, сапонінів, ефірних олій, флавоноїдів.
7. Всі ці рослини володіють відхаркувальними, пом’якшувальними, протизапальними, захисними, жарознижуючими, потогінні, антисептичними властивостями і тому використовуються при грипі, а також ангінах, ларингітах, тонзилітах, коклюші і фарингітах.
8. У перспективі проводити дослідження у напрямку вивчення нових лікарських рослин, які допомагатимуть у терапії хвороб, зумовлених інфекційними збудниками. Можливе їх поєднання з іншими лікарськими формами.
Список використаної літератури
1.Бензель Л.В., Олійник П.В., Бабій В.Є., Бензель І.Л. Фітодовідник: - Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2004.-292с.
2.Бурков А.Н., Маянський А.М. Современная фармакологія// Химико-фармацевтический журнал.- 1991.Т.31.№1 – С.30 – 32.
3.Довженко В.Р., Довженко А.В. Растения служат человеку: Дов./Художн. В.Д. Фесенко. – Сімферополь: Таврія, 1991. – (Охорона навколишнього середовища). – 368с.
4.Енциклопедичний довідник/ Л-56 Відп. ред. А.М.Грондзінський. – К.: Видавництво “Українська Енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1992. – 544 с.
5.Кукес В.Г., Сметнев А.С. Внутренние болезни: - Москва: “Медицина”, 1991. – 680с.
6.Лагерь О.О. Фітотерапія. – Красноярск: Красноярский рабочий,1988-266с.
7.Муравйова Д.А., Самиліна І.А., Яковлів Г.П. Фармакогнозія: Підручник-4-е видання, доопр.і доп.- М.: Медицина, 2002. – 656с.
8. Олійник П.В., Бензель Л.В., Сятина М.Л., Крамаренко Г.В. Лікарські рослини: Фітодовідник: - К.: Рідний край, 1999.-320с.
9.Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига,2003. – 740 с.
10.Солодухін Є.Д. Аптека в лесу.- М.: Агропроміздат, 1989.-351с.
11.Справочник по лекарственным растениям / А.М. Задорожний С.Я. Соколов та ін. – М.:Лесн.пром-сть, 1988.-415с.
12.Терновой К.С., Кузько Н.В. Профілактика некоторых заболеваний внутрених органов. – К.: Вища школа, 1983. – 360 с.
13.Уженов Г. Новий народный лечебник.- М.:Вече, 2001. – 400с.
14.Факультетська терапія: Підручник/ В.М.Хворостінка, Т.А.Моїсенко, Л.В.Журавльова; За ред. В.М.Хворостінки. – Х.: Факт, 2000. – 888с.