МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Інститут біотехнології та здоров'я тварин
Факультет «Ветеринарної медицини»
Кафедра клінічної діагностики
та внутрішніх хвороб тварин
Курсова робота
З клінічної діагностики
«Клінічне дослідження тварини»
Студентки 3 курсу
Гр. ВМ- 3- 06
Дудко М. В.
Керівник:
Шульженко Н.М.
Дніпропетровськ 2009
Зміст
Вступ 3
1. Попередні дані про тварину 5
2. Власне дослідження тварини 6
3. Висновок 18
4. Список використаної літератури 19
5. Додатки 20
Вступ
Клінічна діагностика – це наука, яка вивчає клінічні, інструментальні та лабораторні методи дослідження хворих тварин, техніку й послідовність їх застосування при дослідженні окремих органів і систем, виявлені при цьому симптоми та ознаки й основні шляхи розпізнавання хвороб.
Метою вивчення предмета «Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин» є не постановка діагнозу при конкретному захворюванні, а вивчення методів обстеження, які застосовуються при діагностуванні різних за своєю етіологією захворювань – внутрішніх, хірургічних, гінекологічних, інфекційних, паразитарних, і тому є основою всіх наступних клінічних предметів: внутрішніх хвороб, акушерства, хірургії, епізоотології та паразитології.
Серед різноманітної патології внутрішніх органів особливо часто спостерігаються хвороби органів травлення, причиною яких є різні порушення годівлі: незбалансований за поживними речовинами раціон, недостатня підготовка кормів до згодовування, порушення режиму годівлі, згодовування неякісних кормів. Серед незаразних хвороб органів травлення значно поширені порушення моторної функції передшлунків (атонія, гіпотонія), переповнення рубця газами (гостра тимпанія), травмування сітки гострими металевими предметами (травматичний ретикуліт), запалення слизової оболонки шлунка (гастрит) та кишечнику (ентерит), захворювання з симтомокомплексом колік.
Крім названих хвороб, значних збитків тваринництву завдають різноманітні інфекції, збудники яких локалізуються у шлунку або кишечнику (колібактеріоз, сальмонельоз, дизентерія, вірусний гастроентерит і чума свиней, паратуберкульоз, ентеровірусний гастроентерит, рота-вірусний ентерит та багато інших). Найбільш поширені шлунково-кишкові хвороби у новонароджених телят незаразно-інфекційної природи, які зустрічаються в деяких господарствах у 70-100 % поголів'я і загибель сягає 10-50 % від захворілих. Органи травлення є місцем локалізації багатьох паразитів - шлункового овода (гастрофільоз коней), монієзій, аскарид, езофагостом, тріхоцефал тощо.
І насамкінець, слід завжди пам'ятати, що при всіх хворобах з тяжким перебігом, наприклад, серця, печінки, легень, нирок, інфекціях і гельмінтозах, спостерігаються функціональні розлади органів травлення: пригнічення секреторної функції, зниження апетиту, активності ферментів, що призводить до загального занепаду сил. Все це примушує лікаря з особливою увагою стежити за станом органів травлення, коригувати їхні функції, що зовсім неможливе за відсутності знання методики дослідження.
1. Попередні дані про тварину
1.1 Реєстрація тварини – Registratio animalis
Дата, час 27.03.2009, 13°°
Вид ВРХ
Стать теличка
Вік 1 рік, 6 міс.
Кличка Машка
Масть червона
Порода Червона степова
Власник тварини Петренко В.А.
Адреса власника тварини:
с. Орлівщина вул. Радянська 56
1.2.Анамнез -Anamnesis
1.2.1.Анамнез про життя тварини - Anamnesis de vitae animalis
Тварина утримується в сараї, який відповідає потребам утримання великої рогатої худоби. Влітку випасається на пасовищі. Двічі на день тварина отримує воду. Мета утримання – вирощують на корову. Зроблені необхідні щеплення проти хвороб, які розповсюдженні у даній місцевості. Раз на місяць тварину оглядає ветеринарний лікар.
1.2.2 Анамнез про хворобу тварини- Anamnesis de morbi animalis
Тварина малорухлива, стогне, у стійлі намагається поставити грудні кінцівки вище, а тазові, навпаки нижче. Тварина відмовляється від корму і води.
2. Власне клінічне дослідження
2.1 Дослідження загального стану - Exploratio status communis
Найважливіші показники стану здоров’я тварини:
Внутрішня температура тіла – 40,5 º С
Частота дихання – 41 дихальних рухів/ хвилину
Частота пульсу - 98 ударів за хвилину
Зовнішній вигляд тварини – габітус – Habitusanimalis
Положення тварини у просторі, природне.
Загальний стан тварини незадовільний, більше пригнічений.
Вгодованість – нижча за середню.
Конституція - ніжна.
Темперамент – флегматичний.
2.1.3 Кон'юнктиви і видимі слизові оболонки
Слизова оболонка ротової порожнини трохи суха та рожева. Слизова оболонка піхви блідо-рожева. Відмічаються витікання з носових ходів. Нашарувань немає. Слизова оболонка цілісна.
2.1.4. Шерстний, волосяний покрив:
Волосся вкриває шкіру рівномірно; волосяний покрив тьмяний, скуйовджений, погано утримується на шкірі. Припухань, ектопаразитів не виявлено.
2.1.5. Шкіра:
Шкіра на дотик суха, нееластична, погано розправляється. Запах шкіри – специфічний, має слабку інтенсивність. На різних ділянках тіла температура однакова. Припухань, набряків і шкірних паразитів не виявлено, ектопаразити відсутні.
2.1.6. Лімфатичні вузли:
Передлопаткові лімфатичні вузли та лімфовузли колінної складки не збільшені, мають продовгувату форму.
Підщелепові лімфовузли не збільшені, округлої форми, рухливі, не болючі, щільної консистенції, гладенькі, температура шкіри над вузлом – нормальна.
2.1.6 Аналіз виявлених змін.
Загальний стан не задовільний. Тварина потребує додаткового дослідження для постановки діагнозу.
2.2. Дослідження окремих органів і систем
2.2.1 Дослідження серцево - судинної системи – Systemacardio– vasculare
Анатомо-фізіологічні дані: Серце – центральний орган кровоносної системи, завдяки ритмічним скороченням якого відбувається рух крові по всьому організму.
Серце розташовується у грудній порожнині у середостінні між правим та лівим легенями, спереду діафрагми. Його основа знаходиться на рівні середини 1-го ребра, а верхівка в ділянці 5-6 міжребер’я.
На серці розрізняють основу, дві поверхні – вушкову і передсердну і два края - правий та лівий шлуночкові. Продольними перегородками серце поділяється на праву та ліву половини, кожна з яких підрозділяється на передсердя і шлуночок, які з’єднуються між собою передсердно- шлуночковими отворами.
План дослідження серцево – судинної системи:
1. Анамнез до серцево-судинної системи.
2. Дослідження ділянки серця.
3. Дослідження серцевого поштовху.
4. Перкусія ділянки серця.
5. Аускультація ділянки серця.
6. Електрокардіограма, фонокардіограма.
7. Дослідження судин.
8. Дослідження ритмів серця.
9. Функціональна діагностика стану серцево-судинної системи.
Методи дослідження:
Із основних - розпитування і опитування; огляд і спостереження; пальпація; перкусія; аускультація.
З додаткових - Флеографія
Анамнез серцево-судинної системи:
Тварина уникає різких рухів і поворотів. При ляганні і вставанні стогне.
Огляд і пальпація ділянки серця:
Положення грудних кінцівок – природне, стан м’язів анконеусів – тонус знижений, фібрилярні скорочення відсутні; порушення цілісності шкіри у ділянці серця, набряки та відчутні тремтіння - відсутні. Серцеві шуми відсутні.
Серцевий поштовх:
Частота серцевих поштовхів становить 98 поштовхів за хвилину,
поштовхи – ритмічні. За силою – слабкі;
Перкусія ділянки серця:
Верхня перкусійна межа трохи зміщена уверх, вище лінії лопатко – плечового суглоба. Задня меже серця доходить до 5 ребра. Больова реакція відсутня.
Аускультація серця:
Тони серця:
Перший – систолічний, другий – діастолічний.
Місце знаходження першого тону – 4 міжреберний проміжок, зліва; 3 міжреберний проміжок з права; Другого тону – 4 міжреберний проміжок зліва; 3 міжреберний проміжок зліва.
Частота – 98 ударів за хвилину.
Серцеві тони – ритмічні. Перший серцевий тон довший, другий – коротший.
Висота: перший серцевий тон – низький, другий – високий.
Тембр: перший – глухий, другий дзвінкий.
Серцеві шуми відсутні.
Дослідження артерій:
Артеріальний пульс складає 98 ударів за хвилину. Норма – 50-80 ударів за хвилину. Пульс – неритмічний, середній.
За наповненням артерій пульс – середнього наповнення.
За напруженням артеріальна стінка - тверда, за формою пульсової хвилі – помірний.
Дослідження венозного пульсу не проводилось.
Аналіз виявлених змін:
При дослідженні було виявлено підвищення артеріального пульсу. Всі інші показники знаходяться у межах фізіологічної норми.
2.2.2.Дослідженнядихальної системи - Systemarespiratorium
Анатомо-фізіологічні дані:
Дихальна система забезпечує в організмі обмін газів між зовнішнім середовищем і кров’ю. Кисень з повітря потрапляє в кров, а з неї виділяється вуглекислий газ, який виділяється із організму з видихуваним повітрям. Процес газообміну, який відбувається у легенях здійснюється за допомогою респіраторно – моторного апарату, який забезпечує вентиляцію легенів, тобто видалення з легень повітря насиченого вуглекислим газом (видох) і надходження свіжої порції зовнішнього повітря (вдох).
Дослідження дихальної системи проводять за такою схемою:
- дослідження дихальних рухів
- дослідження кашлю
- дослідження верхніх дихальних шляхів