· джерела їх надходження;
· відповідність фінансових ресурсів обсягу накреслених завдань;
· частину коштів, яка має бути перерахована в бюджет, державні цільові фонди, банкам та іншим кредиторам;
· механізм розподілу та використання прибутку на підприємстві;
· ступінь забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.
2.1 Методи фінансового планування
В процесі фінансового планування використовуються різні методи: балансовий; нормативний; розрахунково-аналітичний; оптимізації планових рішень; моделювання. Зміст балансового методу полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб’єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.
За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді. Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:
· максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу
· економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;
· економія поточних витрат;
· мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;
· максимум абсолютної суми одержаного прибутку.
Фінансове планування (крім вже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель – це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв’язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.
2.2 Етапи фінансового планування
Фінансове планування – це складний процес, що включає в себе ряд етапів.
На першому етапі на основі фінансової звітності проводиться аналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередній період. Основна увага приділяється показникам: обсяг реалізації, витрати, розмір отриманого прибутку. На основі проведеного аналізу оцінюються фінансові результати діяльності підприємства, визначаються стан, недоліки і проблеми.
На другому етапі розробляється фінансова стратегія і фінансова політика за основними напрямами фінансової діяльності підприємства (складаються основні прогнозні документи, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються до структури бізнес-плану, якщо останній розробляється на підприємстві).
На третьому етапі уточнюються і конкретизуються основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.
На четвертому етапі погоджуються показники фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планами і програмами, що розроблені підприємством.
На п’ятому етапі здійснюється оперативне фінансове планування шляхом розробки оперативних фінансових планів.
Завершується процес фінансового планування на підприємстві аналізом і контролем за виконанням фінансового плану. Шостий етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, співставлення із запланованими показниками, виявлення причин відхилення від планових показників, в розробці заходів по уникненню негативних явищ.
Система поточного планування фінансової діяльності підприємства основана на розробленій ним фінансовій стратегії і фінансовій політиці. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Останні дають можливість підприємству визначити всі джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду. Порядок складення фінансового плану державними підприємствами (крім казенного), закріплений наказом Міністерства економіки України від 25.12.2000р. № 277 “Про затвердження Положення про порядок складення річного фінансового плану державними підприємствами” (далі – Положення). Для підприємств інших форм власності це Положення носить рекомендаційний характер, однак воно стане необхідним атрибутом при отриманні кредитів і розробці бізнес-планів.
3. Фінансовий план
Фінансовий план відображає обсяги надходжень та спрямування коштів у плановому році з метою забезпечення потреб діяльності, розвитку підприємства, виконання його зобов’язань, включаючи зобов’язання щодо сплати податків і обов’язкових платежів.
Включення окремих надходжень і витрат при розрахунку показників фінансового плану здійснюється з урахуванням національних стандартів бухгалтерського обліку (П(С)БО).
Ставки податків, зборів, обов’язкових платежів, вартість залучення кредитних ресурсів, ставки та порядок нарахування амортизаційних відрахувань, інші показники, що впливають на розрахунок показників фінансового плану, визначаються відповідно до їх рівня на момент складання фінансового плану. У подальшому зміни цих показників та їх вплив на виконання фінансового плану відображаються у звітах підприємства про виконання фінансового плану.
Фінансовий план складається із п’яти розділів:
1. Джерела формування і надходження коштів;
2. Приріст активів підприємства;
3. Повернення залучених коштів;
4. Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;
5. Покриття збитків минулих періодів.
В розділі І фінансового плану “Джерела формування та надходження коштів” відображаються суми коштів, які будуть сформовані (залучені) підприємством у плановому році, а також суми коштів, сформовані (залучені) у попередні періоди, що використовуватимуться для забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, а також виконання зобов’язань у планованому році.
Показники розділу визначаються з врахуванням П(С)БО. Показники “Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування” та “Амортизаційні відрахування” визначаються з урахуванням П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, а інші показники – визначаються з урахуванням П(С)БО 2 “Баланс” (розділ “Пасив”).
Показник “Товари, роботи, послуги, отримані на умовах відстрочки платежу” відображає приріст кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що отримуються підприємством для здійснення діяльності у плановому році на умовах відстрочки платежу.
В розділі ІІ фінансового плану “Приріст активів підприємства” відображаються суми витрат у плановому році, пов’язаних із придбанням та створенням (збільшенням) активів підприємства, визначені з урахуванням П(С)БО 2 “Баланс” (розділ “Актив”).
Так, показник “Капітальні інвестиції” відображає суму витрат на придбання та створення матеріальних і нематеріальних активів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства у плановому році, які обліковуються на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” Плану рахунків бухгалтерського обліку.
Показник “Модернізація, модифікація (добудова, дообладнання, реконструкція) основних засобів” відображає суму витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію основних засобів, які відображаються на рахунку 10 “Основні засоби” Плану рахунків бухгалтерського обліку.
В розділі ІІІ “Повернення залучених коштів” відображається повернення коштів, залучених підприємством з усіх джерел, включаючи кошти, залучені у попередні періоди.
В розділі ІV “Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів” відображається сума витрат підприємства на виконання зобов’язань перед бюджетом, включаючи погашення недоїмки минулих періодів, відстроченої та реструктуризованої заборгованості зі сплати податків та обов’язкових платежів.
В розділі V “Покриття збитків минулих періодів” відображається спрямування коштів на покриття збитків, які виникли у підприємства у минулі періоди.
Якщо фінансовим планом не передбачено отримання прибутку від звичайної діяльності підприємства у плановому періоді, то додатково до нього включається розрахунок фінансових результатів згідно додатку 2 до Положення. Розрахунок показників, які характеризують формування фінансових результатів діяльності підприємства у плановому році здійснюється з урахуванням П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” крім фінансових результатів від надзвичайної діяльності підприємств. Розроблений проект фінансового плану керівник державного підприємства подає на затвердження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном (далі – орган управління) до 1 травня року, що передує плановому, разом із пояснювальною запискою щодо його обґрунтування.