До річного фінансового плану державного підприємства згідно затвердженої форми включаються основні показники, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства у плановому році, в тому числі фінансовий результат діяльності підприємства, основні джерела формування та надходження коштів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов’язань, перш за все, зобов’язань по сплаті податків та обов’язкових платежів. За поданого для затвердження фінансового плану зі збитками порівнюється рівень збитків планового року з їх рівнем у поточному році та оцінюються заходи, передбачені підприємством для ліквідації або зменшення рівня збитковості. До фінансового плану підприємства, яке планує отримання збитків, обов’язково включається Розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства у плановому році. Органом управління державним майном аналізуються окремі статті доходів і витрат підприємства, які впливають на формування фінансового результату підприємства. В обґрунтуванні до фінансового плану вказуються заходи, направлені на збільшення доходів та скорочення витрат.
Особлива увага аналізу фінансового плану та діяльності підприємства приділяється у випадку його збитковості, оскільки збитковість свідчить про нераціональність господарської діяльності, пов’язану із неефективним використанням матеріальних та фінансових ресурсів. Діяльність збиткового підприємства припиняється або проводиться його реструктуризація, санація тощо, крім обґрунтування збиткової діяльності підприємства, що викликана соціальним ефектом та заходами у сфері оборони і екологічної безпеки, Затверджена форма фінансового плану є розрахунковим документом, де визначено основні принципові показники, що підлягають контролю в процесі управління підприємством.
До принципових показників відносяться:
· прибутковість діяльності підприємства;
· спрямування коштів на його виробничий розвиток;
· зростання власного капіталу;
· рівень надходжень податків та обов’язкових платежів;
· погашення заборгованості минулих періодів перед бюджетом.
За виконання цих показників відповідає керівник підприємства згідно укладеного з ним контракту.
Складання поточного (річного) фінансового плану починається з розрахунку показника прибутку від звичайної діяльності підприємства. Першим елементом фінансового плану є дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства. У статті Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) згідно П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто без врахування наданих знижок, повернення непроданих товарів та непрямих податків. Дохід (виручка) від реалізації на підприємстві у розрізі окремих видів (груп) товарів, робіт, послуг при співставленні його з рівнем витрат на одиницю продукції (товарів, робіт, послуг), що забезпечує більш детальний аналіз та пошук шляхів оптимізації виробничої і збутової діяльності підприємства, збільшення обсягу прибутку від операційної діяльності, що є основою для підвищення рівня фінансового результату від звичайної діяльності. Для підприємств, діяльність яких більшою мірою пов’язана із задоволенням державних потреб, планування доходів і надходжень доцільно проводити разом з відповідним органом – розпорядником бюджетних коштів. Особлива увага має приділятися органом управління державним підприємством до визначених витратних статей у фінансовому плані щодо раціонального використання бюджетних коштів. Це стосується Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, інших міністерств та відомств, де є такі підприємства.
При складанні фінансового плану приділяється увага елементам операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати) в процесі діяльності підприємства у плановому році за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. При цьому з урахуванням розрахованих обсягів витрат на оплату праці підприємство визначає обсяги відрахувань на соціальні заходи, включаючи відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, інші соціальні заходи.
На формування фінансових результатів діяльності підприємства впливають товарообмінні (бартерні) операції. Використання бартерних схем призводить до зменшення фінансових результатів діяльності підприємства. Підвищенню ефективності процесу планування може сприяти застосування комп’ютерних технологій, зокрема, спеціально розроблених пакетів програмного забезпечення з проектного аналізу, бізнес-планування. Зазначені вимоги до фінансового планування обумовлюють необхідність організації контролю за результатами складання та виконання річних фінансових планів шляхом аналізу зведених показників за окремими галузями управління державним майном.
Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово–господарської діяльності підприємства.
Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану. Більшість підприємств вдається до спрощеної системи оперативного фінансового планування, коли складається лише окремі його елементи – платіжний календар та касовий план. Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).
Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Підприємство самостійно вибирає види та структуру бюджетів. Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді.
Зведений (консолідований бюджет включає: операційний і фінансовий бюджет. До операційного бюджету входять: бюджет продажу, бюджет виробництва, бюджет витрат, бюджет фінансових результатів. о фінансового бюджету включаються: бюджет грошових коштів, бюджет капітальних інвестицій, прогнозний бухгалтерський баланс. Бюджет є інструментом як планування, так і контролю. На початку періоду діяльності бюджет – це план або норматив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефективність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдосконалення діяльності підприємства в майбутньому.
Розробка бюджетів на підприємстві характеризується терміном “бюджетування” і спрямована на вирішення двох основних завдань:
1) визначення обсягу і видатків, що пов’язані з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства;
2) забезпечення покриття цих видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.
Бюджети, що використовуються в процесі оперативного фінансового планування, класифікуються за:
1) сферами діяльності підприємства;
2) видами витрат;
3) обсягом номенклатури витрат;
4) методами розробки.
Особливою формою бюджету є платіжний календар, що розробляється за окремими видами руху грошових коштів і по підприємству в цілому (у даному разі деталізується поточний фінансовий план надходження і витрачання грошових коштів чи план доходів і видатків грошових коштів на короткий строк). Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки, недостатність коштів, з’ясувати причину такого стану, намітити відповідні заходи, і таким чином оперативно уникнути фінансових ускладнень і забезпечити платоспроможність підприємства. Значення бюджетів полягає у підвищенні продуктивності праці працівників підрозділів та ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів.
Бюджетування – це стандартизований процес, відповідно самостійно розроблених підприємством та загальновизнаних вимог і процедур. До яких відносяться:
1. розроблення бюджетів за всіма підрозділами, що сприяє поліпшенню координації дій усередині підприємства;
2. забезпечення єдиного процесу щодо підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;
3. дотримання зкоординованої діяльності між підрозділами підприємства при розробленні бюджетів;
4. структурованість бюджетів;
5. обґрунтованість показників бюджетів на основі досягнутих результатів, тенденцій, економічних чинників та заданих темпів розвитку підприємства;
6. відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування показників бюджету, виявлення та розв’язання потенційних проблем з метою постійного відслідковування змін в обсягах виробництва і продажу);
7. участь у бюджетуванні менеджерів підрозділів, що відповідають за виконання бюджету. Процес бюджетування на підприємстві включає складання оперативного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, управління і контроль за виконанням бюджетних показників. В процесі бюджетування враховуються такі чинники: стадії життєвого циклу продукту; постійні і змінні потреби покупців; рівень конкуренції; трудові ресурси; тенденції у розвитку технології; рівень підприємницького і фінансового ризику; потреби і ресурси виробництва; запаси на складі; вартість сировини; маркетингові і рекламні умови; ціноутворення на товари (послуги); моральне старіння товарів і послуг тощо. Бюджетування здійснюється “знизу нагору” і “зверху донизу”. Бюджетування “знизу нагору” (з рівня підрозділів) проводиться із залученням їх працівників.