Курсова робота
„Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень.
Напрями процесу планування”
Зміст
Вступ...................................................................................................................ст. 2
1. Бюджетний контроль та способи аналізу відхилень.................................ст. 5
2. Напрями процесу фінансового планування ...................................ст. 11
2.1 Методи фінансового планування..................................................ст. 15
2.2 Етапи фінансового планування ................................................... ст. 17
3.Фінансовій план ..............................................................................ст. 19
Висновки..............................................................................................ст. 33
Список використаної літератури........................................................ст. 35
Вступ
Метою діяльності комерційного підприємства в умовах ринкових відносин є збільшення прибутку. Досягти цього можна збільшенням виробництва та реалізації продукції, утриманням лідируючого положення на ринку, систематичним оновленням асортименту продукції, поліпшенням технології виробництва і т. ін. Мета діяльності підприємства та шляхи її досягнення визначаються у процесі стратегічного планування, результатом якого може бути план розвитку підприємства на тривалий час та стратегія досягнення визначеної мети.
Деталізація перспективного планування здійснюється шляхом бюджетування, тобто визначення короткострокових (поточних) завдань в межах загальної довгострокової стратегії.
Бюджетування— це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.
Бюджет підприємства— це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників.
Бюджетний період— це термін, для якого підготовлено і протягом якого використовується бюджет (як правило, це господарський рік, в межах якого можуть бути виділені і громіжні періоди — місяць, квартал тощо).
Мета і завдання бюджетування:
· здійснення періодичного планування;
· забезпечення координації, кооперації та комунікації в діяльності окремих підрозділів підприємства;
· залучення менеджерів до кількісного обґрунтування планів роботи їх підрозділів;
· визначення та усвідомлення майбутніх витрат діяльності окремих підрозділів та підприємства в цілому, необхідних ресурсів для забезпечення цієї діяльності;
· мотивація працівників та їх орієнтація на досягнення конкретної мети в межах загальної стратегії підприємства;
· створення бази для контролю діяльності окремих колективів та їх керівників, оцінки результатів діяльності;
· забезпечення виконання вимог законодавства та умов господарських договорів, контрактів і т. ін.
Бюджетування спрямоване на уникнення анархії в діяльності окремих підрозділів, узгодження цілей та інтересів різних членів організації, передбачення майбутніх проблем («вузьких місць») та визначення найкращих шляхів для досягнення стратегічної мети підприємства.
У процесі бюджетування менеджери мають можливість усвідомити вартість своїх рішень. Бюджетування змушує їх краще уявити, чого варті певні дії, та знайти узгоджене рішення при оцінці запропонованих проектів, порівняти витрати і'вигоди альтернативних варіантів дій, визначити найефективніший спосіб використання ресурсів.
У деяких випадках бюджетування є обов'язковим за законодавством або за умовами контрактів (наприклад, при одержанні фінансування з державного або місцевого бюджетів, при одержані позик банку і т. ін).
1. Бюджетний контроль та способи аналізу відхилень
У процесі господарської діяльності завжди виникають відхилення фактичних показників від запланованих (бюджетних). Для їх своєчасного виявлення і відповідного реагування на них необхідний систематичний контроль за виконанням бюджетів, тобто бюджетний контроль, завдання якого - привернути увагу менеджера до тих відхилень від бюджету, які вимагають його оперативного реагування. Це можуть бути або ж значні відхилення, або відхилення, що систематично повторюються. Усуненню таких відхилень сприяє управління за відхиленнями, при якому менеджер концентрує увагу лише на суттєвих відхиленнях від бюджету і, до певної міри, не звертає уваги на відхилення в межах допустимих коливань.
Залежно від причин виникнення відхилення поділяють:
· на відхилення внаслідок планування (помилки та прорахунки при складанні бюджетів);
· відхилення внаслідок діяльності.
Бюджетний контроль і управління за відхиленнями здійснюють на підставі звіту про виконання бюджету, який складає бухгалтер-аналітик і подає менеджеру, який відповідає за прийняття рішень з даного питання.
Звіт про виконання бюджету— це порівняння фактичних і запланованих показників, розрахунок відхилень та вивчення їх причин. Такий звіт готується регулярно (щомісяця) і містить дані про бюджетні витрати за звітний період і з початку року та відхилення від бюджету з поясненням їх причин, а інколи — вжитих заходів для попередження подібних відхилень у майбутньому.
Отже, звіт про виконання бюджету забезпечує зворотний зв’язок між фактичною діяльністю і бюджетуванням. Але він забезпечує можливість дійового контролю лише за умови коректного зіставлення фактичних і бюджетних показників. При аналізі відхилень виходять з того, що зведений бюджет є статичним, тобто постійним, оскільки він складений лише для певного конкретного рівня майбутньої діяльності. Якщо ж обсяг діяльності змінюється (можливо, не з вини виконавців), то відхилення від статичного бюджету втрачають контрольне значення, адже їх показники будуть оманливими. Тому для аналізу такий бюджет необхідно скоригувати на фактичний обсяг діяльності.
Бюджет, який враховує можливі варіанти зміни обсягу діяльності в межах релевантного діапазону, називають гнучким, або динамічним бюджетом. Такий бюджет необхідний, в першу чергу для аналізу тих витрат, які включають постійну і змінну складові (виробничі накладні, витрати на збут, адміністративні). Він складається виходячи із залежності:
Загальна сума витрат = Постійні витрати + (Фактичний обсяг виробництва • Змінні бюджетні витрати на одиницю діяльності).
Такий бюджет може бути розрахований на декілька рівнів діяльності в межах релевантного діапазону.
Використання гнучкого бюджету (а він може складатися як до початку бюджетного періоду, так і в процесі діяльності або ж при підбиванні підсумків) дає можливість порівняти фактичні дані як із статичним, так і з гнучким бюджетом і визначити два види відхилень: за рахунок обсягу діяльності і за рахунок ефективності. Відхилення за рахунок обсягу діяльності характеризують результативність роботи, а відхилення фактичних даних від гнучкого бюджету — ефективність роботи підприємства.
Для поглибленого аналізу відхилень необхідно їх визначити за кожною статтею бюджету і пояснити причини відхилень.
Так, відхилення прибутку за рахунок зміни окремих факторів за допомогою гнучкого бюджету розраховують аналогічно факторному аналізу методом обчислення різниць:
1)загальне відхилення = фактична сума прибутку — бюджетна (планова, нормативна) сума прибутку;
2)відхилення за рахунок зміни обсягу реалізації = прибуток, визначений гнучким бюджетом — прибуток початкового (старого) бюджету;
3)відхилення за рахунок зміни середньої ціни реалізації = фактичний обсяг продаж (виручка) — фактичний обсяг реалізації за плановими цінами = фактичний обсяг реалізації — скоригований обсяг реалізації;
4)відхилення за рахунок економії (перевитрати) матеріалівна одиницю продукції — (фактичні витрати матеріалів — нормативні витрати на фактичний обсяг виробництва) • нормативна ціна одиниці матеріалів = (фактичні витрати матеріалів на одиницю продукції — нормативні витрати на одиницю продукції) • фактичний обсяг виробництва • нормативну (бюджетну) ціну одиниці матеріалів;
5)відхилення за рахунок зміни цін на матеріали = фактичні витрати на матеріали — (фактична кількість витрачених матеріалів • планова ціна одиниці матеріалів) = (фактична ціна — планова ціна) • фактичну кількість витрачених матеріалів;
6) відхилення за рахунок зміни ефективності прямих витрат праці, яка характеризує рівень продуктивності праці або трудомісткості продукції = (фактичні витрати праці — нормативні витрати праці на фактичний обсяг продукції) • нормативний рівень оплати праці = (фактичні витрати праці на одиницю продукції — нормативні витрати праці на одиницю продукції) • фактичну кількість проданої продукції • нормативну ставку оплати за одиницю праці (годину, день тощо);
7) відхилення за рахунок зміни ставок (рівня) оплати праці = фактичні витрати на оплату праці - (фактичні прямі витрати праці • нормативну ставку оплати одиниці праці) = (фактична ставка оплати одиниці праці — нормативна ставка оплати одиниці праці) • фактичні затрати прямої праці у кількісних вимірниках;
8) відхилення за рахунок відхилення постійних накладних витрат = фактична сума постійних накладних витрат — планова (нормативна) сума таких витрат.
Методика аналізу відхилень залежить від системи калькулювання витрат, яку застосовує підприємство при складанні внутрішньої звітності: на основі повної собівартості чи на основі змінних витрат. Але і в одному, і в другому випадку необхідно виділяти змінні витрати і аналізувати їх окремо від постійних. У тих же випадках, коли при аналізі відхилень прибутку має місце незбігання обсягу виробництва з обсягом реалізації продукції, для аналізу відхилень треба складати два гнучкі бюджети: на фактичний обсяг виробництва (для аналізу відхилення витрат) і на фактичний обсяг реалізації (для аналізу відхилення прибутку). Відхилення між цими бюджетами зумовлено змінами у велі чині запасів готової продукції.
Такий аналіз дає можливість об’єктивно оцінити результати роботи та їх залежність від окремих факторів