В більшості випадків наряди, які складають з метою привласнення коштів, можуть мати наступні недоліки в оформленні: відсутність порядкового номера і дати видачі; відсутність дати приймання робіт або підпису особи, яка прийняла чи здала роботу; прийняття робіт і затвердження оплати за нарядом здійснено неуповноваженими на це особами; наявність слідів підчисток, дописок і необумовлених виправлень; відсутність реєстрації нарядів в журналі реєстрації у нормувальника, відсутність підпису нормувальника; відсутність затвердження наряду, але подача його до оплати.
Також відомі випадки, коли робота виконується робітниками підприємства для приватних осіб чи організацій, які оплачують її готівкою. Замість видачі наряду на виконання таких робіт складається фіктивний наряд на виконання робіт для власного будівництва, в якому зазначається вартість робіт, рівна тій, яку робітники фактично виконували на стороні. Таким чином, робітники одержують оплату праці за виконання сторонніх робіт за рахунок свого підприємства, а кошти, одержані за цю роботу від замовника, привласнюються.
Крім складання фальшивих нарядів, використовуються також і наряди, по яких роботи вже фактично виконані. В таких нарядах може зазначатись завищений обсяг робіт проти фактично виконаних або завищуються розцінки шляхом віднесення виконаних робіт по наряду до найвищих категорій складності.
Перевіряючи конкретні випадки привласнення грошових коштів, Ревізор повинен встановити, чи міг фізично даний склад бригади або один робітник протягом зазначеного в наряді часу виконати зазначений обсяг робіт, а також, чи були в роозпорядженні робітників необхідні матеріали для виконання завдання, вказаного в наряді. Такі факти можна встановити шляхом зіставлення нарядів з документами на відпуск матеріалів для виконання робіт протягом часу, сказаного в наряді. Якщо ж роботи виконувались за трудовим договором особами, які мають основну роботу на інших підприємствах, то чи мали ці особи необхідний час для виконання завдання, вказаного в наряді. Для цього дається запит і одержується інформація за місцем основної роботи таких осіб.
Іноді в документах зазначається виконання всієї роботи однією особою, хоча з обсягу і характеру роботи видно, що одна особа виконати її не могла.
При отриманні пояснень від одержувача коштів слід враховувати, що серед них можуть бути підставні особи, неспроможні за своїми знаннями, професіями виконати завдання, зазначене в оплаченому наряді. Перевірити це можна одержавши докладні дані про їх професію, кваліфікацію, розряд, стаж роботи, переглянувши їх трудові і розрахункові книжки, довідки та інші документи, які підтверджують стаж роботи і професію.
Окрема увага при перевірці приділяється встановленню зв’язку між виданою заробітною платою, обсягом виконаних робіт, а також їх якістю. Таку перевірку проводять вибірковим способом, використовуючи документи на оприбуткування запасів, зведені відомості, технологічні карти, статистичну звітність, первинні та зведені документи. Так, зазначені в нарядах роботи по капітальному або поточному ремонту автомобілів, іншої техніки, слід зіставити з первинними документами на відпуск ремонтних матеріалів, запасних частин тощо. При виявленні розходжень (наприклад, коли по нарядах робота виконана, а запасні частини не виписувались) встановлюються причини розходжень через осіб, які підписали ці наряди.
Істотне значення має перевірка правильності зазначення в нарядах обсягу робіт і застосування розцінок при розрахунках за навантажувальні і розвантажувальні роботи.
8. Перевірка правильності виплати грошових коштів по трудових угодах. Така перевірка здійснюється за трудовими угодами (договорами), актами приймання виконаних робіт, відомостями на оплату праці найманих осіб видатковими касовими ордерами тощо.
При перевірці необхідно звернути увагу на операції з видачі коштів працівникам з каси, з розрахункового рахунку, у вигляді натуроплати (за необхідністю попрізвищно), так як серед порушень зустрічаються нарахування і видача коштів без відображення їх руху по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» з метою уникнення обов’язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів.
Для спрощення процедури перевірки можна скласти реєстр усіх виданих виплат стороннім працівникам і перевірити наявність для них трудових договорів, договорів підряду чи інших договорів господарсько-провового характеру.
Особлива увага звертається на правильність розрахунків з оплати раці з працівниками, прийнятими на роботу за договорами підряду, трудовими договорами та ін. Часто такі договори оформлюються минулим числом і носять фіктивний характер, тому необхідно встановити, за яку роботу і який обсяг виконаної роботи нарахована заробітна плата, якими документами підтверджується обсяг виконаної роботи, розміри нараховної заробітної плати. Також шляхом перерахунків і прослідковування необхідно визначити, чи немає в первинних документах і розрахунково-платіжних відомостях (особових рахунках) арифметичних помилок, чи нараховується заробітна плата адміністративно-управлінському персоналу та інженерно-технічним працівникам згідно штатного розкладу і контракту, укладеного з ними; перевірити правильність застосування тарифних ставок, розцінок, розрядів і інших параметрів при нарахуванні заробітної плати.
В практиці аудиту найчастіше зустрічаються наступні способи розкрадання грошових коштів при виплаті найманим особам:
· складаються фальшиві трудові угоди і присвоюються безпідставно нараховані на них суми;
· вносяться підробки до справжніх трудових угод з метою збільшення обсягу фактично виконаних робіт і нарахованих за це сум грошей;
· збільшуються розцінки і приписуються обсяги виконаних робіт
Якщо в процесі дослідження виявляються факти порушень за трудовими угодами, аудитору необхідно перевірити, чи законно складено трудову угоду (ким і коли вона затвержена); чи виконувалась фактично робота, зазначена в трудовій угоді, ким і коли; якщо обсяг роботи завищений, то в якому розмірі і яка вартість завищених робіт; хто з посадових осіб відповідає за завищений обсяг робіт, зазначених у трудовій угоді чи в складанні підробленої трудової угоди.
Використовуючи послуги залучених спеціалістів при огляді відповідних об’єктів, можна встановити, що роботи на них фактично не виконувалися або виконані не в повному обсязі, також можливе виконання цих робіт за іншими трудовими угодами та іншими виконавцями. Тому в сумнівних випадках необхідно перевіряти, коли і ким виконувалися роботи, зазначені в трудовій угоді.
При документальній перевірці трудових угод аудитор повинен враховувати ознаки, що можуть свідчити про недоброякісність таких документів:
· виконання підписів від імені різних осіб одним і тим же почерком або від імені однієї і тієї ж особи різними почерками;
· зазначення різних номерів паспортів у трудових угодах, складених на ім’я однієї і тієї ж особи;
· виконання на підприємстві робіт, які не викликалася виробничою необхідністю;
· оформлення на ім’я однієї і тієї ж особи великої кількості угод;
· дописки, виправлення та інші зміни в трудових угодах і розрахункових документах.
По кожній трудовій угоді, яка викликає сумніви, перевіряють, чи виконувалися фактично роботи, зазначені в ній, і в якому обсязі.
При перевірці нарахування оплати праці найманим працівникам увагу також необхідно звертати на правильність утримань з нарахованих сум і сплати прибуткового податку. Правильність утримання податків можна перевірити, використовуючи законодавчо встановлені норми та з урахуванням представлених найманими особами довідок про склад сім’ї для одержання пільг по податках.
Окрему увагу необхідно приділити перевірці сумісництва працівників, тому що трапляються факти, коли сумісники виконують роботу за сумісництвом під час своєї основної роботи і, отже, одержують заробітну плату не за пророблений час. Зіставляючи час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємствах, можна встановити, чи не працював він у різних підприємствах в один і той же час, визначити кількість невідпрацьований годин.
9. Перевірка стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці. Розпочати таку перевірку доцільно з порівняння залишку, показаного в Головній книзі по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» і в розроблюваній таблиці. Також необхідно встановити відповідність аналітичного обліку по заробітній платі систетичному обліку по рахунку 66, для чого порівнюють сальдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблюваної таблиці, а останні співставляють з даними платіжних відомостей.
У випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком потрібно встановити їх причини. Загальними причинами розбіжностей можуть бути: запущеність обліку; неповне утримання авансів, повторне списання грошових документів з віднесенням виплат по них в дебет рахунку 66 та інше.
При перевірці розрахунків за іншими операціями особливої уваги Ревізора потребує перевірка своєчасності погашення сум раніше виданих працівникам авансів і переплат, правильності утримання із заробітної плати заборгованості за підзвітними сумами і за відшкодування матеріального збитку, а також за товари, придбані в кредит тощо.
При перевірці розрахунків з персоналом за іншими операціями необхідно встановити наявність укладених договорів за окремими іншими розрахунками з персоналом, достовірність і реальність заборгованості по цих рахунках.
Основна помилка, що виявляється при перевірках даного елементу собівартості, - це недотримання принципу виробничої направленості витрат. При перевірці первинних документів з нарахування заробітної плати, аудитор може виявити фактор включення до собівартості основної діяльності витрат на оплату праці працівників, зайнятих у інших видах діяльності. Це досягається шляхом звірки даних по кредиту рахунка 66 в частині сум, списаних на рахунки виробничих витрат і показників за підсумком зведеної відомості з оплати праці в частині її нарахування. Дані за підсумками зведеної відомості, як правило, повинні бути більше, ніж дані по дебету рахунків обліку виробничих витрат.