Якісні характеристики фінансової звітності регламентовано П (С) БО 1 [1]:
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива;
Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами;
Фінансова звітність повинна бути достовірною;
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди; фінансові звіти різних підприємств.
Фінансова звітність підприємства складається з урахуванням наступних принципів, дотримання яких підтверджується в наказі про облікову політику підприємства, зокрема: автономності підприємства, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності, превалювання змісту над формою, а також - єдиного грошового вимірника.
Нарахування і сплата будь-якого виду податку чи збору (обов’язкового платежу) припускають здійснення належним чином обліку і розрахунку, результати яких відображаються у відповідній формі податкової звітності.
Податкову звітність подають до податкових органів за підсумками звітного періоду у встановлений законодавством строк. Терміни здійснення податкової звітності встановлюються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважають день, що йде за днем закінчення звітного податкового періоду. Якщо останній день подання податкової звітності є вихідним або святковим, то днем подання звітності вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Граничні терміни подання податкової звітності можуть бути продовжені за правилами і на підставах, передбачених податковим законодавством.
Податкова звітність має бути надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками, повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені. Документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності, без підчисток, помарок, малопомітних виправлень, підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.
У випадку втрати платником податків печатки на момент подання звітності до податкових органів, така звітність надається разом з відповідним документом, виданим органом внутрішніх справ, який засвідчує втрату печатки.
На ЗАТ "Рівне-Борошно" сплачуються такі податки: податок на прибуток підприємства (річна форма звітності) [див. дод.12], податок на додану вартість (місячна форма звітності) [див. дод.13], земельний податок (річна форма звітності) [див. дод.14], податок з власників транспортних засобів (річна форма звітності) [див. дод.15], комунальний податок (квартальна форма звітності) [див. дод.16].
Статистичну звітність складають на основі даних бухгалтерського і оперативного обліку для визначення макроекономічних показників.
Статистична інформація, отримана на основі проведених органами статистики статистичних спостережень, існує у вигляді:
первинних даних - інформації щодо кількісної та якісної характеристики явищ і процесів, поданої респондентами під час статистичних спостережень;
статистичних даних - інформації, отриманої на основі проведених статистичних спостережень;
статистичних спостережень - один із етапів статистичного дослідження для формування якісної інформаційної бази (це планова, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища і процеси).
Властивостями статистичної звітності є:
1. Обов’язковість означає, що звіти подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючись уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити (назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту).
2. Систематичність означає регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені строки.
3. Вірогідність (достовірність) означає, що дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності та виключати будь-які викривлення (приховування і приписки).
На ЗАТ "Рівне-Борошно" складають такі форми статистичної звітності, як: звіт з праці (річна форма звітності) [див. дод.17], звіт про використання робочого часу (річна форма звітності)" [див. дод.18], та ін.
Право працівників на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України і забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування за рахунок держави.
Усі бюджетні установи, зокрема органи ДПС, які використовують працю найманих робітників, є платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і збору на обов’язкове пенсійне страхування.
Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
До нарахувань на Фонд оплати праці належать:
збір до Пенсійного фонду [див. дод. 19] ;
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності [див. дод. 20] ;
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття [див. дод.21] ;
збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання [див. дод.22].
Внески на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та на випадок безробіття, сплачують до відповідних фондів одночасно з отриманням коштів в банку на оплату праці, а до пенсійного фонду - до 20 числа місяця наступного за місяцем нарахування заробітної плати.
Іноді, при заповненні тієї чи іншої форми звітності, бухгалтер допускає певні помилки, помилка - це ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотримуванні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідність записів даним обліку.
Помилки бувають: математичні, від невірного використання методів обліку, за неувагою та як наслідок шахрайства. В практичній діяльності можливо виділити два види помилок: помилки, які допущено в поточному періоді, та\або помилки, допущені у попередніх періодах.
Для виправлення помилки у фінансовій звітності необхідно: з’ясувати суть помилки; визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції для виправлення помилки та, водночас, правильність її відображення; провести (у разі необхідності) коригування даних фінансової звітності.
Виправлення помилок у фінансовій звітності здійснюється згідно П (С) БО 6 у такому порядку: виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року; виправлення помилок, що відносяться до попередніх періодів, потребує повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.
Виправлення помилок в податковій звітності.
Оскільки податкові зобов'язання відповідно до чинного законодавства визначаються платником в деклараціях за кожен звітний період (місяць або квартал), то й уточнені декларації у разі виявлення помилок подаються платником за кожний відповідний звітний період.
На даний час для виправлення платником помилок, самостійно виявлених ним у поданій раніше податковій декларації законодавство замість подання нової податкової декларації, що містить виправлені показники (уточненої декларації), визначає два альтернативних шляхи:
подання уточнюючого розрахунку;
відображення відповідних показників у податковій декларації з податку на додану вартість відповідно за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено.
Відповідно до ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.
Цим законом передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Таким чином, будь-які помилки, виявлені платником податків або податковими органами після закінчення терміну 1095 днів, що настає за останнім днем подачі декларації про прибуток підприємства, не підлягають виправленню, а суми відповідних податків не донараховуються та не повертаються.