—контроль за повним і своєчасним надходженням та оприбуткуванням коштів спеціального фонду;
—облік і контроль витрачання коштів спеціального фонду суворо за призначенням відповідно до з кошторисних передбачень;
– своєчасне складання і подання звітності про надходження і використання коштів спеціального фонду для забезпечення вірогідною інформацією всіх рівнів управління.
Зважаючи на важливість раціональної організації обліку коштів спеціального фонду та контролю за їх використанням ГУ ДКУ наказом від 11.08.1998 р. №63 затвердило «Інструкцію про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них» (деякі положення якої на сьогоднішній день, на жаль, уже застаріли), а наказом від 25.03.1999 р. №27 «Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету» (з подальшими змінами і доповненнями) визначило порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ в органах ДКУ та відображення на них руху позабюджетних коштів. Крім того, видано ряд положень та вказівок з обліку окремих видів позабюджетних коштів (гуманітарної допомоги тощо).
Для обліку видатків спеціального фонду призначений активний рахунок №81 «Видатки спеціального фонду», який розподілений на субрахунки.
На субрахунку 811 «Видатки за спеціальними коштами» обліковують фактичні видатки за кошторисом видатків у частині спеціальних коштів. На ньому також можуть облікувати, за рішенням головного бухгалтера, видатки підсобних господарств.
На субрахунку 812 «Видатки за іншими власними надходженнями» обліковують фактичні видатки спецфонду за кошторисом видатків у частині інші власні надходження установ.
На субрахунку 813 «Видатки за іншими коштами» обліковують фактичні видатки спецфонду за кошторисом видатків у частині інших коштів.
При здійсненні фактичних видатків дебетуються рахунки 811, 812, 813 і кредитуються різні субрахунки залежно від роду здійснюваних фактичних витрат.
В кінці року всі накопичені фактичні витрати з наростаючим підсумком з початку року списуються в дебет субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом», 711 «Доходи за спеціальними коштами», 712» Доходи за іншими власними надходженнями», 713 «Доходи за іншими коштами». Субрахунок 682 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом» залежно від того, у розпорядника коштів якого ступеня він застосовується, може бути активним, пасивним і активно-пасивним.
У Іванківському територіальному центрі, який є нижчим розпорядником коштів третього рівня, тобто таким, що не має підвідомчих установ, субрахунок 681 «Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом» пасивний і використовується для обліку сум спеціального фонду, отриманих від вищого розпорядника коштів.
Сальдо наростаючим підсумком протягом року показує отримані суми спеціального фонду, а сальдо на кінець року – суму невикористаних коштів спеціального фонду. Закривається рахунок Дт.432 – Кт.81.
3. Аналіз результатів виконання кошторису видатків бюджетної установи
3.1 Загальна методика аналізу виконання кошторису
Для контролю за відповідальністю асигнувань, визначених у кошторисах, органи Державного казначейства здійснюють реєстрацію та ведуть облік зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та планів спеціального фонду розпорядників вищого рівня за розпорядниками нижчого рівня та одержувачами.
Розпорядники мають право провадити діяльність включно в межах асигнувань, затверджених кошторисами, за наявності витягу, виданого органом Державного казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним Казначейського обліку. Для цього розпорядники, які отримали від органів Державного казначейства витяг, повинні подати цим органам дані про розподіл показників зведених кошторисів за розпорядниками нижчого рівня та одержувачами. Зазначені показники доводять до відповідних органів Державного казначейства за місцем розташування розпорядників нижчого рівня та одержувачів.
Органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів даним казначейського обліку. У разі невідповідності кошторисів витягу, отриманому від органів Державного казначейства, розпорядники повинні перезатвердити кошторис, згідно з витягом.
Здійснення видатків без затверджених у встановленому порядку кошторисів припиняється через 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів. До затвердження в установленому порядку кошторисів підставою для видатків є проекти зазначених кошторисів і планів, засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або головного бухгалтера.
Після закінчення 30-денного терміну органи Державного казначейства здійснюють операції з розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів бюджету тільки відповідно до затверджених та зареєстрованих у обліку органів Державного казначейства кошторисів.
У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджений в установлений законодавством термін, в обов’язковому порядку складають тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, а вищі навчальні заклади та наукові установи – також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їхніми керівниками. Зведені тимчасові кошториси не складаються.
Під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів враховують обсяги здійснених видатків згідно з тимчасовим розписом відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами.
Установи мають право брати зобов’язання щодо видатків відповідно до кошторису, на підставі з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов’язань минулих періодів. Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями у поточному році.
У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов’язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. У разі прийняття відповідного рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники повинні забезпечити приведення обсягів зобов’язань у відповідність з тимчасовим обмеженням асигнувань. Виконання кошторисів здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Звіти про виконання кошторисів подають у порядку та за формами, встановленими Державним казначейством.
Витрати – це суми видатків та витрат, що виникли в результаті фінансово-господарської діяльності з використанням активів бюджетної установи для повного та ефективного виконання кошторису протягом поточного бюджетного року та які підтверджені відповідними первинними документами.
Видатки – це витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності у межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження видатків.
Виробничі витрати – це витрати бюджетної установи, що утворилися під час виробничої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю, що повинна забезпечити повне та ефективне виконання кошторису бюджетної установи.
У складі витрат обліковують: видатки з державного та/або місцевого бюджетів на утримання бюджетної установи та інші заходи, видатки за спеціальними коштами, видатки за іншими власними надходженнями, видатки за іншими коштами
Зміни до кошторису та плану асигнувань вносяться у разі:
· необхідності перерозподілу асигнувань розпорядника
· прийняття нормативного документа про передавання повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому.
· Прийняття рішення щодо розподілу нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками
· Необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету в результаті перевищення надходжень до цього фонду (з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок поточного бюджетного року, не використаних у попередньому бюджетному році), порівняно з надходженнями, врахованими у бюджеті на відповідний рік
· Прийняття рішення, щодо скорочення видатків загального фонду бюджету загалом на рік
· Прийняття рішення про зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам на суму коштів, витрачених не за цільовим призначенням
· Внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет)
Зміни до кошторисів та планів асигнувань вносять після внесення змін до розпису бюджету з урахуванням особливостей спеціального фонду.
У разі внесення змін до кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду обов’язково складають відповідні довідки, які затверджують і виконують у тому самому порядку, що й кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду. Форма довідки затверджена наказом Міністерства фінансів України за №57 від 28.01.2002 року.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду не пере затверджуються.
3.2 Аналіз виконання кошторису видатків загального фонду в розрізі за три роки з 2007 року по 2009 рік