Вода – 5,73 (ціна за 1 кубічний метр)*1570 (ліміт на водопостачання) = 9000 гривень
Газ природній – 1,06 (ціна за 1 кубічний метр) * 19900 (ліміт по газопостачанню) = 21000 гривень
Електроенергія – 0,04 (ціна за 1 кВт/ годину) * 253500 (ліміт по електроенергії) = 10500 гривень.
А для всіх інших видатків установи на наступний рік враховуються фактичні видатки за 2007 рік та наявна потреба в цих коштах, таб. №2.2.3.
Таблиця 2.2.2. «Ліміти споживання газу, води, електроенергії на 2008 рік по Іванківському територіальному центру»
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | липень | серпень | вересень | жовтень | листопад | грудень | Всього | |
| Газ | 3,5 | 3,5 | 2,4 | 1,8 | - | - | - | - | - | 2,0 | 3,2 | 3,5 | 19,9 |
| Електроенергія | 40,4 | 40,4 | 30,4 | 20,2 | 12,2 | 5,1 | 2,1 | 2,1 | 12,3 | 20,4 | 33,4 | 34,5 | 253,5 |
| Вода | 0,14 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 0,13 | 1,57 |
Таблиця 2.2.3. «Планування коштів на 2008 рік по кодам видатків»
| КЕКВ | Найменування витрат за тимчасовою класифікацією видатків | Фактичні витрати у розрізі статей за 2007 рік | Проект на 2008 рік | Відхилення |
| 1131 | Предмети, матеріали, обладнання та інвентар | 5200 | 93000 | 878000 |
| 1132 | Медикаменти та перев’язувальні матеріали | х | 20000 | 20000 |
| 1133 | Продукти харчування | х | 140000 | 140000 |
| 1134 | М'який інвентар та обмундирування | х | 73000 | 73000 |
| 1135 | Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів | 14683,78 | 45000 | 30316,22 |
| 1137 | Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання | 11844,50 | 80000 | 68155,50 |
| 1138 | Послуги зв'язку | 824,72 | 1900 | 1075,28 |
| 1139 | Оплата інших послуг та інші видатки | 1667,87 | 8000 | 6332,13 |
| 1140 | Видатки на відрядження | 975 | 1800 | 825 |
| 1343 | Інші поточні трансферти | 8583,95 | 35000 | 26416,05 |
| 2110 | Придбання обладнання і предметів | х | 30000 | 30000 |
| 2130 | Капітальний ремонт, реконструкція та реставрація | 49000 | 300000 | 251000 |
Після обрахунків та заповнення форм бюджетного запиту, його передають в Головне управління праці та соціального захисту населення для розгляду та затвердження.
На підставі даних про граничні обсяги видатків на наступний рік і отриманих інструктивних матеріалів від розпорядників і нормативних документів бюджетні установи починають складання проектів кошторисів.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюють головні розпорядники так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.
Проекти кошторисів складають усі установи на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який планують видатки з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складають і затверджують для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.
У проектах кошторисів, у частині надходжень зазначають планові обсяги, які передбачається спрямувати на видатки з бюджету із загального та спеціального фондів бюджетів, а також планові обсяги позик, які надійдуть до спеціального фонду кошторису. Під час складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не планують. Складання кошторисів передбачає використання відповідних кодів бюджетної класифікації. Бюджетна класифікація передбачає присвоєння кодів усім доходам і видатків бюджетних установ.
Використовуючи коди, що передбачені бюджетною класифікацією, головний бухгалтер бюджетної установи контролює правильність надходження та витрачання коштів відповідно до кошторису доходів і видатків. Кошториси доходів і видатків складають та затверджують із зазначенням коду органу державної влади, що виділяє кошти (КВК), коду програмної класифікації видатків (КПК) або тимчасової функціональної класифікації (для установ місцевих бюджетів) за КЕКВ (коди економічної класифікації видатків).
Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів узгоджують з показниками цих бюджетів.
Показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включають до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.
Видатки бюджетних установ складають із:
· Витрат на поточне утримання установи (поточні видатки)
· Витрат на капітальні вкладення (капітальні видатки)
· Нерозподілених
· Кредитування з вирахуванням погашення
Поточні видатки, своєю чергою, складаються із адміністративно-господарських і операційних витрат
Адміністративно-господарські витрати – це витрати на утримання управлінського, господарського і допоміжного персоналу, на відрядження, придбання інвентарю, оплату комунальних послуг тощо.
Операційні витрати – це витрати, пов’язані із основною діяльністю установи (витрати на заробітну плату працівникам, на медикаменти, продукти харчування у стаціонарне відділення тощо).
Планування витрат в кошторисі відображається на підставі встановлених норм витрат і діючої мережі установи.
Метод нормування видатків є основним у розрахунку видатків на поточне утримання бюджетних установ і дає змогу порівняти потреби однотипних бюджетних установ. Нормування видатків передбачає однакове задоволення потреб споріднених установ і принцип цільового використання грошових коштів, які надаються їм із бюджету. Водночас цей метод розрахунку видатків уможливлює контроль за виконанням кошторису доходів і видатків.
Норма бюджетних видатків – це обсяг витрат (у натуральній чи вартісній величині), установлений згідно з основними показниками діяльності установи.
Під час формування видатків бюджетною установою враховуються такі показники:
1. мережа бюджетних установ та їхній контингент, тобто оперативно-виробничі показники діяльності установи (ліжок в стаціонарному відділенні, кількість підопічних)
2. норми бюджетних витрат на розрахункову одиницю (одного підопічного, ліжко або ліжко-день у стаціонарному відділенні).
Сума видатків бюджетної установи визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків, своєю чергою, кількість розрахункових одиниць визначають на підставі даних з мережі і контингенту бюджетних установ.
Норми затрат встановлюють за однорідними видатками і однотипними установами. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображають норми, вирізняють дві основні групи норм: матеріальні (натуральні) і грошові (вартісні).
Матеріальні норми витрат (у натуральному вираженні) відображають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному вираженні) на одиницю вимірювання витрат: (склад і кількість продуктів харчування на 1 підопічного, кількість електроенергії на освітлення 1м2 площі стаціонарного відділення, норми витрат паливно-мастильних матеріалів тощо).
Грошова норма є матеріальною нормою, переведеною в грошове вираження на підставі встановлених тарифів. Наприклад, кількість ліжко-днів в стаціонарному відділенні, помножена на встановлену норму витрат на одне ліжко, – це витрати на споживання у стаціонарному відділенні. Грошова норма також диференціюється за видами затрат.
Розглядаючи грошову норму, необхідно виділити поняття – бюджетна норма. Якщо грошова норма відображає усю суму грошових затрат на розрахункову одиницю, то бюджетна норма відображає ту частку видатків, яка покривається за рахунок бюджетних коштів.
Грошові норми поділяють залежно від:
1. методу побудови
· індивідуальні
· комбіновані
· укрупнені
2. органу встановлення
· обов’язкові
· розрахункові
Індивідуальні норми відображають затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма харчування на одного підопічного. Ці норми застосовують переважно для складання індивідуальних кошторисів доходів і видатків бюджетних установ.
Комбіновані норми – показують суму затрат загалом за видом видатків на розрахункову одиницю. Наприклад, норма всіх видатків за видом «оплата комунальних послуг та енергоносіїв» на територіальний центр або стаціонарне відділення. Ця норма відображає загальну суму видатків на оплату теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електроенергії та природного газу. Комбіновані норми застосовують у зведеному плануванні.
Укрупненні норми – відображають усю суму затрат на розрахункову одиницю. Наприклад, норма видатків на стаціонарне відділення, відділення соціальної допомоги вдома.
Комбіновані та укрупнені норми широко застосовують на першому етапі складання бюджету. Разом з тим, вони використовуються і під час складання зведених розрахунків по однорідних бюджетних установах.
До обов’язкових належать норми, розмір яких встановлює, як правило, уряд, і вона обов’язкова при складанні і виконанні кошторисів доходів і видатків бюджетних установ. До обов’язкових норм належать, зокрема, норми видатків на продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали, видатки на відрядження.