Смекни!
smekni.com

Британська енергетична стратегія (стр. 3 из 4)

Британський уряд докладає значних зусиль, щоб якомога більше країн включилися в розробку відновлюваних джерел енергії. Причому власне прогрес самій Великобританії в даному напрямку досить помірний: частка поновлюваних джерел енергії в загальній структурі енергоспоживання становить тільки 1,5% проти 9,2% у цілому для країн ЄС-27. За прогнозами Міністерства торгівлі та промисловості Великобританії, до 2020 р. частка поновлюваних джерел енергії зросте до 5% у загальній структурі енергоспоживання країни.

Слід зауважити, що "Брітіш Петролеум" - найбільша британська і європейська енергетична компанія - одна з перших запропонувала інноваційні технології для протидії "глобального потепління". Розбурхає такими повідомленнями в пресі громадськість, вона, однак, продовжувала скуповувати активи видобувних компаній, трубопроводи та роздрібну мережу нафтогазового сектора в різних куточках світу. Головним чином це відбувалося за рахунок скорочення інвестицій саме в сектор досліджень і розробок всередині країни (на це, зокрема, посилаються в доповіді британському уряду під редакцією Р. Ламберта).

Заслуговує на увагу і те, що 38% у структурі споживання енергоносіїв в Англії припадає на транспортний сектор, в якому левова частка - на автомобілі й літаки. При цьому Великобританія залишається одним з найпривабливіших місць у Європі з точки зору розташування заводів провідних автомобільних компаній світу, яких налічується понад 40, причому в останні роки інтерес іноземних інвесторів до розвитку цієї галузі в Сполученому Королівстві зростає. Що стосується авіації, то й ця сфера активно розвивається. Прикладом тому служить відкриття в 2008 р. п'ятого терміналу аеропорту "Хітроу".

Закликаючи інші країни зайнятися виробництвом "палива з кукурудзи", Великобританія спільно зі США (які так і не ратифікували Кіот ський протокол) під гаслами боротьби за демократію веде активні військові дії в різних куточках планети з метою забезпечення доступу до розвіданими запасами нафти і газу. Створюється враження, що англо-американська коаліція намагається не тільки заволодіти що залишилися в світі резервами рідких енергоносіїв, але й сподівається переконати інші країни в комерційну привабливість торгівлі викидами, яка фактично розпочалася 1 січня 2008 р. і сьогодні розглядається в Британії як один з найбільш перспективних і рентабельних ринків у світі.

У той же час існує деяка неузгодженість британських позицій стосовно пріоритетів енергетичної стратегії. Так, на думку керівника наукових досліджень Міністерства навколишнього середовища, харчової промисловості та сільського господарства X. Делона, досягнення вмісту двоокису з'єд лерода рівня 450-550 ppmv (часток на мільйон обсягу) може мати катастрофічні наслідки для людства (сьогодні - 380 ppmv). Однак, на думку керівника економічної служби Н. Стерна, зазначений рівень є мінімальним для виправдання ринкового потенціалу торгівлі викидами.

Саме Великобританії (в період її головування в ЄС та "Великої сімки" в 2005 р. ) належала ініціатива делегувати Європейської Комісії повноваження з розробки Єдиної енергетичної політики ЄС. Вже в березні 2007 р. європейської спільноти була представлена нова європейська енергетична стратегія - амбітний пакет реформ, спрямованих на зниження обсягів викидів вуглекислого газу в економіках країн ЄС і перехід до використання поновлюваних джерел енергії. Стратегія закликала країни Євросоюзу до 2020 р. знизити обсяги викидів вуглекислого газу на 20% при одночасному зниженні споживання енергії також на 20% за рахунок зростаючої енергоефективності та збільшення до 20% частки відновлюваних джерел енергії в структурі енергоспоживання ЄС.

Такі несподівані плани Єврокомісії з розвитку спільного енергетичного ринку викликали критику навіть серед "батьків галузі". Так, глава Міжнародного енергетичного агентства К. Манділ, виступаючи в Лондоні 14 березня 2007 р. на "Українському енергетичному саміті", організованому компанією "Adam Smith Conferences", назвав цілі стратегії "конфліктуючими", а плани ЄС щодо збільшення частки поновлюваних джерел енергії " нереально амбітними ".

Необхідно відзначити, що енергетична стратегія як пріоритет висуває повну лібералізацію енергетичних ринків ЄС до 2010 р. , припускаючи залучити до цього також Туреччину і Україну. Що стосується України, то з юридичної точки зору такий крок може означати повне відкриття української енергорозподільчої та газотранспортної інфраструктури перед компаніями ЄС (у першу чергу, звичайно ж, британськими, які вже давно присутні на українському ринку), з подальшим підвищенням цін на газ і електроенергію для кінцевих споживачів в Україні з метою зрівняти їх з європейськими.

Слід зазначити, що основним мотивом "зелених" дій є виконання країнами зобов'язань щодо зниження обсягів викидів вуглекислого газу в атмосферу, які передбачені Кіотським протоколом. За кількістю країн, які ратифікували цей документ, його можна умовно порівняти з ГАТТ / СОТ. При цьому слід звернути увагу на те, що ефективність цієї організації протягом останніх років знижується пропорційно кількості антидемпінгових розслідувань і посилення національного протекціонізму в умовах глобальної системної кризи. Не виключено, що саме Кіотський протокол розглядається Великобританією як новий інструмент впливу на багаті ресурсами країни, що розвиваються. З урахуванням закінчення терміну дії Кіотського протоколу в 2012 р. , Великобританія активно лобіює прийняття нового документа, який буде покликаний зв'язати світову громадськість зобов'язаннями щодо зниження викидів вуглекислого газу в атмосферу на більш тривалу перспективу.

Відношення до імплементації Кіотського протоколу досить неоднозначно у світі, про що свідчать як позиції окремих держав, наприклад США (які не ратифікували протокол), так і розбіжності у поглядах деяких країн на доцільність їх приєднання.

У Міністерстві закордонних справ Великобританії дотримуються думки, що Росія, незважаючи на підписання Кіотського протоколу, поки що відділяється від консенсусу, досягнутого міжнародної науковою громадськістю. За словами колишнього Міністра закордонних справ Великобританії М. Бекет, російські вчені схильні занижувати глобальні ризики зміни клімату. Вона висловила впевненість, що в майбутньому такі наслідки стануть відчутні і в деяких частинах Росії, що, відповідно, змінить її ставлення до проблем глобального потепління.

З метою відповідного реагування на зміну клімату у Великобританії розроблена потужна законодавча і регулятивна база, затверджені відповідні програми і стратегії. Слід відзначити високий рівень наукового обґрунтування політики британського уряду в сфері зміни клімату, що досягається шляхом активного залучення до роботи урядових органів експертів і фахівців світового рівня.

Разом з тим питання зміни клімату є досить складною міжнародною проблемою, яка не має однозначного наукового та економічного базису. У міжнародних академічних колах поки не досягнуто консенсусу щодо того, що найгірший сценарій розвитку ситуації зі зміною клімату пов'язаний саме з викидами вуглекислого газу, на чому наполягає Великобританія. Якщо б британці дійсно розглядали варіант затоплення своїх територій, допускаючи прямий зв'язок з обсягами викидів С02, то їх дії зі скорочення викидів були б набагато більш жорсткими. Іншими словами, якщо б справи виглядали настільки серйозно, обмеження "одна сім'я - одна машина" були б набагато більш дієвими. Насправді, Великобританія продовжує посідати одне з провідних місць у світі за кількістю автомобілів на душу населення (32 млн. машин на 60 млн. чол. ).


ВИСНОВОК

На сьогодні Великобританія "із запасом" виконала зобов'язання в рамках Кіотського протоколу, але подальше виконання взятих країною зобов'язань буде ускладнюватися існуючими ризиками структурного характеру британської економіки (надвисоке енергоспоживання, зокрема в транспортному секторі, перетворення на нетто-імпортера енергоносіїв, хронічний дефіцит торговельного балансу, "деіндустріалізація", залежність економічного зростання від кон'юнктури міжнародних фінансових ринків у зв'язку з надмірною часткою фінансового сектора у ВВП). Тому активна позиція Сполученого Королівства з лобіювання питань зміни клімату в рамках "Великої Вісімки" і ЄС вказує на його особливу зацікавленість в їх просуванні, в тому числі з метою вирішення існуючих внутрішніх проблем за рахунок "третіх" країн.


СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Adapting to climate change. UK Climate Projections. London, Department for Environment, Food and Rural Affairs, June 2009, p. 9-14.

2. "Energy. Transport and Environment Indicators ". Eurostat. Luxembourg, Office for Official Publications of the European Communities, 2008, p. 22.

3. Енциклопедичний словник. Видавці Ф. А. Брокгауз, І. А. Ефрон. Під ред. К. К. Арсеньєва, О. О. Петрушевскаго. - СПб. , "Типо-Літографія І. А. Ефрона", 1892

4. The New Encyclopedia Britannica. Macropedia. Knowledge in Depth, 15 * Edition. Chicago, "Encyclopedia Britannica, Inc", vol. 29,1994,1088 p.

5. Meeting the Energy Challenge. "A White Paper on Energy", May 2007. London, Department of Trade and Industry, 2007, p. 109.

6. Our energy future - creating a low carbon economy. "Energy White Paper". London, Department for Trade and Industry, 2003, p. 10

7. Hawkins N. Re-energizing Britain. Promoting investment in our energy future. London, Adam Smith Research Trust, Adam Smith Institute, 2009, p. 9,11.

8. Meeting the Energy Challenge, p. 112.

9. UK Energy Sector Indicators 2007: a Supplement to the Fourth Annual Report on progress towards 2003 Energy White Paper goals. London, Department of Trade and Industry, 2007, p. 11.