Смекни!
smekni.com

Вдосконалення організації експортно-імпортної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (стр. 11 из 14)

- зміна життєвих цінностей - неадекватна оцінка змін, що відбуваються. Зниження, щільно до втрати, необхідного рівня корпоративної культури, почуття причетності до результатів діяльності Підприємства.

Зростання цін на енергоносії на внутрішньому ринку впливає на збільшення цін на продукцію, що призводить до переорієнтації ринків трубної продукції і як наслідок - до падіння обсягів виробництва труб. Суттєвий вплив на діяльність обігових коштів Підприємства має дуже повільне відшкодування ПДВ з бюджету при відвантаженні продукції на експорт.

Основним стратегічним напрямком експортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути запропоновано принципово новий шлях технологічного переозброєння - будівництво цеху електроплавильної переробки сталі та відказ від технології мартенівського цеху. Перехід на електроплавильне виробництво вихідних стальних зливків для виготовлення трубноколесної продукції дозволить використовувати вітчизняну сталь, яку виплавляють металургійні заводи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, тобто знизити витрати на транспортировку матеріалів для виготовлення трубно-колісної продукції, а також суттєво знизити собівартість виробництва за рахунок часткової відмови від імпортної сталі з Росії.

Перспективна отримана трубно-колісна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» з високоякісної та однорідної сталі дозволить довесті якість випускаємої продукції до рівня самих високих нормативних вимог Євросоюзу, що після вступ України в СОТ дає можливість різко нарощувати обсяги експортної діяльності за вигідними конкурентними цінами, не обмежені квотами та антидемпінговими розслідування-ми.

2.3.2 Аналіз проблем та основні шляхи покращання імпортної діяльності підприємства

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» розташовано у м. Дніпропетровську - стратегічно важливому, високоіндустріальному центрі України. Це дозволяє користуватися перевагами близькості основних джерел сировини, матеріалів та інших ресурсів.

Практично вся сировинна база сконцентрована в Придніпровсько-Донець-кому регіоні, тобто в безпосередній близькості від Підприємства, що визначає незначну частку транспортних витрат у загальних витратах на виробництво.

Основною сировиною для Підприємства є чавун, трубна заготовка, штрипс, феросплави, вогнетриви та металобрухт. Основними постачальниками сировини та матеріалів є, в основному підприємства Росії (прямі виробничі поставки) та оптовий металотрейдер концерну «Інтерпайп Україна» (поставки з ринків металопродукції), з якими налагоджено довгострокові надійні зв'язки. Тому на сьогоднішній день ризик втрати одного з постачальників не може привести до зупинки виробництва, зриву договірних відносин.

І. Постачальники трубної заготовки: оптовий металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА"(м. Дніпропетровськ, Україна); ВАТ "Оскольський електрометалургіний комбінат" (Росія, м. Старий Оскол).

ІІ. Постачальники чавуну: оптовий металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Дніпропетровськ, Україна); ВАТ "Ліпецький металургійний завод "Свободний сокол" (Росія, м. Ліпецьк); ВАТ "Новоліпецький металургійний комбінат" (Росія, м. Ліпецьк).

ІІІ. Постачальники штрипса: оптовий металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Дніпропетровськ, Україна).

ІV. Постачальники металобрухту: оптовий металотрейдер ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Дніпропетровськ, Україна).

Джерела сировини доступні, що оцінюється наступними факторами: тривалі комерційні зв'язки, відсутність заходів обмежуючих доступність ринку сировини з боку урядів країн, достатньо великі об'єми виробництва сировини і матеріалів, задовільні умови транспортування сировини.

Поставка імпортної заготовки виконується після 100% попередньої оплати, або в інші строки згідно з узгодженою сторонами спеціфікацією. Середня ціна імпортної заготовки у 2007 році збільшилася на 17% в порівнянні з початком року. Поставка заготовки українських виробників з ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 році виконувалась на умовах оплати 10 днів з дати отримання. Ціна на заготовку українського постачальника у 2007 році в порівнянні з початком року збільшилась на 25%.

Поставка чавуну виконується на умовах оплати по факту отримання. Середня ціна виробництва ВАТ "Ліпецький металургійний завод "Свободний сокол" збільшилася на 34% в порівнянні з початком року, виробництва ВАТ "Новоліпецький металургійний комбінат" збільшилася на 22%. Поставка металобрухту і чавуну з ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 році виконувалась на умовах оплати 10 днів з дати отримання. Середня ціна в порівнянні з початком року збільшилась на 32%.

Поставка штрипса з ТОВ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 році виконувалась на умовах оплати 10 днів з дати отримання. Середня ціна в порівнянні з початком року збільшилась на 18%.

В загальному обсязі поставок доля імпортної трубної заготовки становить 40%, доля імпортного чавуну - 59%.

Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:

- можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 70-90 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150-180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країн-членів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;

- можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;

- українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 147 країн-членів СОТ, частка яких у світовій торгівлі становить біля 93%. Це сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.

Таким чином, головним питанням, яке турбує представників промисловості, є “можливі наслідки для вітчизняних промисловців від лібералізації імпортного режиму внаслідок зменшення ставок ввізного мита”.

Зниження ставок імпортних тарифів — це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі металургійного виробництва у результаті вступу України до СОТ.

Нижче наведені основні результати аналізу впливу тарифів та цінової конкурентноздатності продукції металургійної промисловості в Україні за період 1996–2006 років [17]. Такий тривалий період часу надає більшої об’єктивності проведеному аналізу, зважаючи на значні щорічні коливання внутрішньої та світової кон’юнктури ринків продукції.

При аналізі порівнювалися три показники [17]:

1. Діючий імпортний тариф для країн, яким Україною надано режим найбільшого сприяння (РНС), в кожному із проаналізованих років (1996– 2006 рр.), у відсотках;

2. Різниця цін внутрішніх та зовнішніх в кожному із проаналізованих років

(1996–2006 рр.), у відсотках;

3. Очікуваний зв’язаний тариф, що буде максимальною межею захисту українського ринку відповідного товару після вступу до СОТ, у відсотках.

Зв’язаний тариф - це тариф, який буде зафіксовано як максимальну межу захисту ринку, вище якого Україна прийме зобов’язання не підвищувати ставку імпортного тарифу на певний товар у відповідності з домовленостями на переговорах про вступ до СОТ.

Різниця цін являє собою відсоткове відношення різниці між внутрішніми цінами реалізації продукції виробниками конкретного продукту в Україні та зовнішніми цінами (цінами на кордоні України) до відповідних зовнішніх цін (цін на кордоні). Якщо різниця цін має мінусове значення, що позначається на графіку нижче нульової відмітки, то за ціною вітчизняна продукція є більш конкурентно-здатною порівняно з ціною аналогічного імпортного товару. Якщо різниця цін має позитивне значення, що позначається на графіку вище нульової відмітки, то імпортний товар за ціною дешевше, ніж аналогічний товар вітчизняного виробництва. Перевищення позитивного значення різниці цін над граничним тарифом свідчить, що при сплаті ставки імпортного тарифу імпортна продукція залишатиметься більш конкурентоспроможною за ціною, ніж вітчизняна, а в ситуації, коли позитивне значення різниці цін нижче граничного тарифу, вітчизняний товар залишатиметься більш конкурентоспроможним за ціною порівняно з імпортним після сплати мита.

1. Залізна руда

Протягом 2001–2006 років рівень ставок ввізного мита на залізорудний концентрат становив 2%. На цьому ж рівні залишиться зв’язана ставка ввізного мита після вступу України до СОТ.

Аналіз цінової різниці внутрішніх і зовнішніх цін показав, що в цей період відбувалися суттєві коливання цінової різниці — від 12,2% (2006 р.) до 20,2% (2003 р.) (Рис.2.7).

Зміни обсягів імпорту в 2001–2006 роках відповідали змінам цінової ситуації, яка склалася на ринку цього товару. Так, у 2003 році обсяги імпорту залізорудного концентрату до України збільшилися у порівнянні з 2002 роком на 51%, а в 2004 році скоротилися у 2,6 рази в порівнянні з 2003 роком, у 2006 році знову обсяги імпорту зменшились на 23% в порівнянні з попереднім роком.