У цілому формування на кордонах України могутнього інтеграційного об'єднання з єдиними торговельними правилами, тарифами, адміністративними нормами та процедурами вигідно Україні, оскільки спрощує ведення бізнесу з європейськими компаніями та поліпшує умови торгівлі й інвестування. Розширення стане важливим чинником прискорення економічного розвитку нових членів ЄС, а це означає появу нових бізнесових можливостей для України.
Загалом в економічному вимірі після розширення ЄС для України очікуватимуться такі позитивні зміни:
- ЄС стане найбільш значним ринком збуту українських товарів та джерелом зростання і розширення українського імпорту. Загальне зниження середньозваженого тарифу в результаті розширення ЄС матиме позитивну роль для українських експортерів;
- ЄС максимально сприятиме інтеграції українських енергетичних, транспортних та телекомунікаційних мереж у європейську інфраструктуру;
- в Україні активніше запроваджуватимуться європейські норми і стандарти в усіх сферах життєдіяльності суспільства;
- Україна виграє (передусім малі та середні підприємства) від єдиної системи торгових правил, єдиного митного тарифу та єдиної системи адміністративних процедур у розширеному ЄС;
- Україна отримає вигоду від приєднання нових держав — членів ЄС до Генеральної системи преференцій та відповідного додаткового зменшення митних тарифів;
- можливим є перенесення в Україну ряду виробництв з нових держав-членів;
- очікується позитивний вплив на розвиток прикордонних регіонів України, надходження до них іноземних інвестицій та розбудова транспортної інфраструктури.
Проте є і значні негативних наслідків.
Наслідки розширення ЄС для окремих сфер співробітництва пов'язані з ризиками скорочення доступу українських товарів та послуг на ринки нових держав — членів ЄС.
Основними чинниками, які призводять до небажаних наслідків для України в торговельно-економічній сфері, є такі:
- денонсація угод про вільну торгівлю між Україною та країнами Балтії, що може призвести до погіршення конкурентних позицій України на відповідних ринках;
- поширення на нові держави — члени ЄС європейських угод щодо лібералізації торгівлі з окремими країнами та групами країн, а також митних преференцій для країн, які розвиваються, що може спричинити відносне погіршення конкурентних позицій України на ринках деяких товарів середньої технологічності;
- приєднання нових держав — членів ЄС до системи нетарифних обмежень щодо українського експорту, зокрема запровадження квот на імпорт з України продукції чорної металургії;
- часткова втрата українськими експортерами традиційних ринків збуту в нових державах — членах ЄС унаслідок поширення на експорт до цих країн антидемпінгових заходів, які застосовує ЄС до України;
- обмеження можливостей українського експорту внаслідок запровадження новими державами — членами ЄС європейських норм та правил технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного регулювання, а також правил захисту прав споживачів;
- відносне збільшення конкурентоспроможності продукції агропромислового сектору нових держав-членів ЄС порівняно з українською за рахунок отримання субсидій з бюджету ЄС;
- ускладнення ділових обмінів, прикордонної торгівлі та регулювання трудової міграції на двосторонньому рівні з новими державами—членами, зростання вартості здійснення комерційних угод у зв'язку із запровадженням візового режиму.
Втрата традиційних ринків збуту, передусім металургійної та хімічної продукції, у нових державах-членах унаслідок поширення на них антидемпінгових заходів ЄС щодо України оцінюється на рівні 36,5 — 50 млн. дол. США. Крім того, досі не врегульоване з ЄС питання умов торгівлі деякими сталеливарними виробами. Зволікання з укладенням відповідної угоди може призвести до втрати частки ринку сталеливарних виробів у нових членах ЄС загальною вартістю від 173 до 260 млн. дол. США.
Можлива втрата ринків сільськогосподарської продукції в нових державах — членах ЄС у результаті запровадження нимиєвропейських стандартів та норм технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю оцінюється на рівні 60 млн. дол. США.
У підсумку загальний ефект для України від скасування угод про вільну торгівлю, поширення на український експорт до нових країн-членів антидемпінгових заходів та кількісних обмежень, а також від можливої втрати ринків сільськогосподарської продукції оцінюється на рівні 300—400 млн. дол. США, а з урахуванням позитивних перспектив орієнтовні щорічні втрати.
Позиції українських виробників продукції з високим рівнем доданої вартості в коротко- і середньостроковій перспективі істотно не зміняться внаслідок незначних обсягів такого експорту до нових держав-членів ЄС. У довгостроковій перспективі вони залежатимуть від того, чи зможе Україна досягти європейських технічних стандартів та європейського рівня якості.
Позиції української продукції агропромислового сектору на розширеному ринку ЄС залежатимуть від двох чинників: по-перше, від того, наскільки ці товари відповідатимуть стандартам Євросоюзу; по-друге — від змін, яких зазнає спільна сільськогосподарська політика ЄС.
У цьому контексті Україна має чітко визначити пріоритетні напрями наближення до європейських стандартів та технічних вимог, що застосовуються як у промисловості, так і в сільському господарстві. Адже гармонізації потребують понад 8000 норм і стандартів, а гармонізовано лише близько 1500. [38, 2]
Загалом абсолютна більшість проблем для українських експортерів у зв'язку з розширенням ЄС є наслідком відставання України від його нових членів за глибиною ринкове орієнтованих соціально-економічних перетворень, економічної та технологічної модернізації, що зумовлює недостатню конкурентоспроможність вітчизняних товарів.
Розширення ЄС суттєво вплине і на транспортну галузь. Слід готуватися до того, що зміна вимог до правил митного оформлення вантажів та технічного стану транспортних засобів у нових державах — членах ЄС може спричинити усунення окремих українських перевізників з ринку транспортних послуг ЄС.
Унаслідок уведення візового режиму тимчасово скоротяться обсяги пасажирських перевезень та ускладниться організація регулярного транспортного сполучення між Україною та новими державами — членами ЄС. Необхідність узгодження нових технологічних схем пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та укладення відповідних угод, а також не конкурентоспроможність на розширеному ринку ЄС товарів сусідніх з Україною країн можуть призвести до зменшення обсягів експортних і транзитних вантажів.
Досить чутливою сферою у зв'язку з розширенням ЄС є національне та транскордонне співробітництво. Це пов'язано насамперед з ускладненням ділових обмінів, прикордонної торгівлі та проблемами регулювання трудової міграції.
Отже, розширення Європейського Союзу ставить перед Україною два виклики. Перший із них — це необхідність прискорення економічних реформ у цілому та реструктуризації виробництва зокрема. Адже можливість скористатися позитивними ефектами розширення значною мірою визначати меться рівнем та динамікою розвитку української економіки, її здатністю швидко адаптуватись до змін на міжнародних ринках. Саме на реалізацію цього завдання спрямована Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Послідовність. Ефективність. Відповідальність», яка нещодавно була схвалена Верховною Радою. Другий виклик полягає в нагальній потребі пошуку нової моделі співробітництва з розширеним Євросоюзом, включаючи спільні дії по мінімізації небажаних наслідків розширення.
Ця модель має передбачати як відповідні внутрішні заходи, так і зустрічні кроки з боку ЄС. Її реалізації може сприяти низка інструментів, які пропонує Україні ініціатива ЄС «Ширша Європа — сусідство», та виконання домовленостей, досягнутих на Ялтинському (2003 р.) та попередніх самітах Україна — ЄС.
Наразі, Україна та Європейський Союз перебувають на важливому етапі визначення та закладення підґрунтя подальшої співпраці на найближче майбутнє. Мається на увазі план дій, над яким активно працюють експерти України та ЄС. Змістовне наповнення та належна імплементація останнього сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС з перспективою поширення на неї «чотирьох свобод» (вільного руху капіталів, товарів, послуг і робочої сили, що існують в ЄС) і її участі у відповідних програмах Євросоюзу. А головний результат виконання цього плану Україна бачить у переході до якісно нових договірних відносин з ЄС. Це і буде, на думку фахівців Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, найкращою відповіддю на виклики розширення ЄС.
3.2. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу
Україна розвиває відносини з ЄС на основі дотримання спільних цінностей і стандартів у всіх галузях, передусім у сфері демократії, верховенства права та прав людини. В основу двосторонніх взаємин наша держава поклала ідеологію вступу до Європейського Союзу як консолідуючого чинника українського суспільства та важливого стимулу проведення внутрішніх демократичних реформ.
Період після перемоги Помаранчевої революції характеризується безпрецедентною активізацією наших відносин з ЄС. Без перебільшення, за останній рік для поглиблення двостороннього співробітництва було зроблено більше, ніж за попередні десять років. Серед головних здобутків у відносинах Україна – ЄС можна було б згадати такі: