- проблеми спадкоємності справи: у разі смерті особи, на яку оформлена франшиза, у родичів можуть виникнути проблеми зі спадщиною, якщо франшизою передбачено обов'язковий продаж справи у разі смерті франчайзі.
З позиції франчайзера перевагами вважаються:
- збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;
- економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: франчайзі як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку;
- одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів;
- франчайзі, безпосередньо обслуговуючи споживача, точніше відчувають його настрої, коливання попиту і умови конкуренції, що для франчайзера є продуктивним джерелом новаторських ідей.
Водночас слід зазначити ряд недоліків:
- зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні об'єкта;
- неможливість заміни "небажаного" франчайзі, навіть якщо він невміло управляє точкою: доки він не порушив умови франшизи, він "недоторканний";
- проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність;
- складність проведення контролю: погана репутація одного франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, зашкодити авторитету торгової марки.
Отже, підбиваючи підсумки в цілому, необхідно вказати, що для розвитку франчайзингу в Україні існує ряд перепон:
- нечітка нормативно-законодавча база, яка не регулює багато вищезгаданих питань, пов'язаних з франчайзингом;
- проблеми фінансово-кредитного характеру;
- відсутність необхідного інформаційного забезпечення;
- недостатня обізнаність підприємств щодо можливостей і особливостей такого способу ведення бізнесу, як франчайзинг. Відсутність знань, в першу чергу правових, необхідних для ведення бізнесу як в якості франчайзера, так і в якості франчайзі;
- брак відповідних консультаційних структур.
Для вирішення проблем розвитку договору франчайзингу в Україні необхідно зміцнити законодавчу базу шляхом прийняття Закону України "Про франчайзинг", де передбачити переддоговірне регулювання відносин між франчайзером і франчайзі, особливості правового регулювання товарного, виробничого, ділового франчайзингів, а також, крім субфранчайзингу, доречно передбачити існування регіонального франчайзингу і франчайзингу, що розвивається.
ВИСНОВКИ
Міжнародна діяльність передбачає активний пошук партнерів за рубежем. Перспективні взаємовигідні відносини завершуються укладанням відповідного контракту.
У комерційній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі. Цей документ містить письмову домовленість сторін про поставку товару: зобов’язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов’язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму чи зобов’язання сторін виконати умови товарообмінної операції.
У практиці здійснення зовнішбоекономічної діяльності зазначені вимоги щодо порядку оформлення зовнішньоекономічних контрактів нерідко порушують українські суб’єкти господарювання. Особливо це стосується контрактів, укладених на початку лібералізації зовнішньоекономічної діяльності та у зв’язку з широким доступом українських підприємців на зовнішній ринок. Від імені юридичної особи ці договори підписує або лише її керівник, або коли на тексті договору є два підписи, то нерідко відсутня довіреність на представника, який уповноважується на підписання контракту керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Недодержання форми і порядку підписання зовнішньоекономічного контракту іноді є предметом спору між його сторонами, який передається на вирішення компетентного органу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Багрова І.В., Гетьман О.О., Власюк В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Навч. посіб. / За ред. IB. Багрової. — К.: "Центр навчальної літератури". — 2004. — С 168—169.
2. Кириченко М. Деякі аспекти входження України у світову господарську систему // Економіка України.- 2006. – №7. – С.67-74
3. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. Навч. посіб. – 5-те видання. – К.: Знання, 2004. – 406 с.
4. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Посібник. – К.: Хрінком Інтер, 1999. – 560 с.
5. Макогон Ю. Україна на зовнішніх ринках, перспективи // Економіка України — 2005 — №4 — С. 72-80
6. Международные экономические отношения. Учебник для ВУЗов / Жуков Е.Ф., Капаева Т.И. – М.: Юнити-Дана. – 1999. – 458 с.
7. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. — К.:, КНЕУ, 2003.—948с.
8. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 472 с.
9. Основи економічної теорії. За редакцією А.А.Чухна. Київ "Вища школа". 2001. – 460 с.
10. Рубан А. Про деякі питання і тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України.- 2004. – №10. – С.56-63
11. Cавельев Є.В. Європейська інтеграція і маркетинг. Наукові нариси. – Тернопіль: Карт – бланш, 2003. – 482 с.
12. Cавельев Є.В., Мельник В.В., Чеботар С.І. Українсько-польські економічні відносини у контексті стратегічного партнерства. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 344с.
13. Сухарський В. С. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: теорія, методологія, практика. – Тернопіль: Астон, 2001. – 284 с.
14. www. Kontrakty.com.ua
15. www. niss.gov.ua
16. www.analitik.org.ua
17. www.economics.com.ua