Серед основних завдань цього єврорегіону можна виділити такі:
- розвиток і вдосконалення торговельних і економічних відносин;
- розробка нових проектів співробітництва;
- розвиток і спільне впровадження передових технологій;
- практична реалізація сучасних механізмів заходів загальноєвропейської безпеки;
- пошук нових моделей розвитку національних інфраструктур, які ввібрали б енергетичні системи, транспортні й комунікаційні мережі;
- розробка спільної політики в галузі техногенно-екологічної безпеки;
- запобігання забруднення басейнів Дунаю, Дністра та Чорного моря;
- попередження та ліквідація наслідків промислових аварій та стихійних лих;
- збільшення екологічно чистих виробництв;
- активізація та гармонізація діяльності у сферах науки, культури, освіти, спорту, розвитку національних меншин, молодіжної політики;
- модернізація системи охорони здоров'я населення; розвиток рекреаційної діяльності та туризму.
Структура єврорегіону "Верхній Пруг" побудована наступним чином: Рада керівників адміністративно-територіальних одиниць-членів єврорегіону — Рада єврорегіону; виконавчий голова Ради єврорегіону; секретаріат Ради єврорегіону; робочі комісії єврорегіону та експертні групи.
Єврорегіон "Верхній Прут", проект якого органічно вписується в систему сучасних європейських пріоритетів регіонального співробітництва, розбудови системи європейської безпеки та вдосконалення транскордонних фінансово-економічних, комунікаційних і природоохоронних відносин має й інші особливості. Найбільш цікавою є те, що у його складі формується екологічний єврорегіон. 3-4 липня І997 р. українсько-румунсько-молдовський самміт в Ізмаїлі ухвалив рішення української сторони щодо створення спільного екоєврорегіону як моделі співробітництва у складі єврорегіону "Верхній Прут".
Транскордонне співробітництво у єврорегіонах України. Досягнення Україною суверенітету в умовах розвитку глобалізаційних та інтеграційних процесів зумовлює необхідність включення України та її регіонів в активну міжнародну діяльність. Для забезпечення швидкого та найбільш результативного залучення прикордонних регіонів України до міжрегіональної та транскордонної співпраці потрібен вдосконалений чіткий механізм регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва.
Вдосконалення механізму регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва слід спрямувати в напрямку збільшення результативності у досягненні цілей та завдань, які покладаються на цей механізм, а саме:
- формування стабільного правового середовища функціонування суб'єктів міжрегіонального співробітництва;
- створення розвинутої та функціонально виправданої структури управління міжрегіональним співробітництвом;
- обґрунтованість у прийнятті управлінських рішень;
- забезпечення достатньої фінансової бази механізму;
- підвищенні економічної зацікавленості прикордонних регіонів у залученні до процесів міжрегіонального та транскордонного співробітництва;
- ефективне використання експортного потенціалу регіону.
Основними принципами фінансування міжнародного міжрегіонального співробітництва повинні вважатись:
- концентрація (концентрація фондів з метою їх найефективнішого використання);
- адиціоналізм (додаткове фінансування за рахунок місцевих джерел);
- комплементарність (взаємодоповнення).
Вирішення проблеми фінансування міжнародного міжрегіонального співробітництва, на нашу думку, повинно відбуватись через використання наступних можливостей.
1. Емісія цінних паперів з державною гарантією під конкретні проекти та програми.
2. Акумуляція частини податкових відрахувань суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність в рамках міжрегіонального співробітництва.
3. Залучення іноземного капіталу, особливо в межах спеціальних (вільних) економічних зон.
4. Залучення коштів міжнародних фінансових організацій та фінансування програми ЄС TACIS.
5. Амністія тіньового капіталу.
6. Застосування лізингу.
Фінансування повинно ґрунтуватись обов'язково на принципі адресності.
Наступним напрямком вдосконалення економічного механізму регулювання міжнародного міжрегіонального співробітництва є активізація економічного та фінансового стимулювання. Дане питання тісно пов'язане із питанням розподілу фінансових ресурсів.
В межах міжрегіонального співробітництва Західного регіону України із прикордонними регіонами країн Центральної та Східної Європи прикладами таких спільних програм можуть бути:
- розвиток транспортних коридорів, що проходять через вказані території;
- розвиток інфраструктури прикордонних територій;
- вирішення проблеми взаєморозрахунків між суб'єктами міжрегіонального співробітництва;
- спільні програми природокористування і охорони довкілля;
- спільні програми оптимізації використання трудових ресурсів;
- спільні програми проведення науково-дослідних робіт.
Вказані сфери міжрегіонального співробітництва забезпечують подвійний ефект - з одного боку, вони спрямовані на вирішення проблем міжнародного обміну товарами, послугами, технологіями, інвестиціями, людськими ресурсами, розширення "вузьких" місць міжрегіональної співпраці, а з іншого, дають змогу використовувати потенціал прикордонних регіонів.
При реалізації спільних програм необхідно дотримуватись таких принципів:
- завдання спільних програм в переважній своїй більшості повинні мати індикативний характер: відхилення в той чи інший бік відповідно викликають ті чи інші економічні санкції чи заохочення через економічні важелі;
- учасники програм повинні визначатись на конкурсній основі (із залученням закордонних учасників);
- повинна бути повна фінансова та юридична відповідальність сторін (учасників) за результати своєї діяльності, а також розподіл отриманих доходів у відповідності до внеску кожного учасника спільної програми.
Пріоритети інвестиційно-виробничої співпраці на транскордонному рівні:
- впровадження проектів з удосконалення прикордонної і транспортної інфраструктури;
- створення дієвої регіональної інноваційної системи;
- розв'язання екологічних та соціальних проблем;
- розбудова туристичної інфраструктури;
- розвиток інвестиційних відносин в сфері малого та середнього бізнесу.
Реалізація вказаних пріоритетів інвестиційно-виробничої співпраці потребує розробки стратегії трансрегіонального маркетингу і на її основі оптимізації важелів стимулювання інвестиційного механізму в межах транскордонного регіону (фіскальних, інфраструктурних, організаційних, інструментів диверсифікації ринкового середовища).
Найефективніше співпрацюють суб'єкти міжрегіонального співробітництва, якщо воно здійснюється в таких організаційних формах як єврорегіони чи спеціальні економічні зони (СЕЗ). Тому, для регулювання міжрегіонального співробітництва важливо врахувати проблеми, які не дозволяють ефективно реалізуватись даним формам міжрегіонального співробітництва.
В останні роки транскордонне співробітництво України із сусідніми державами набуло ознак зростаючої динамічності, що знайшло своє відображення як на вищому державному рівні, так і на регіональному щаблі. Завдяки цьому, протягом останніх років сформовано належне законодавче поле для взаємовигідної співпраці.
На пожвавлення взаємних контактів спрямовуються численні промоційні заходи на регіональному рівні за підтримки територіальних органів влади, зокрема Економічні форуми з питань транскордонного співробітництва в м. Львові, які вже стали традиційними.
Сьогодні Львівщина розвиває активне міжрегіональне співробітництво з більшістю воєводств Польщі. На сьогоднішній день обласними та районними органами влади підписано понад двадцять п'ять документів про співпрацю з польськими партнерами. І робота у цьому напрямі нами продовжується.
Важливою складовою транскордонного співробітництва є формування і розбудова прикордонних переходів і транспортних коридорів. Тому надзвичайно важливим тут є узгодження міжнародних, державних та регіональних інтересів, особливо, у прикордонних областях.
Слід відзначити, що і Україна, і Львівська область зокрема, вже має значний доробок у рамках єврорегіональної співпраці. Уже майже 9 років ми активно співпрацюємо в рамках міжрегіональної асоціації "Карпатський єврорегіон" та єврорегіону "Буг". Співпраця ведеться і в рамках діяльності міжнародних організацій - Асамблеї європейських регіонів, Конгресу Регіональних та Місцевих Влад Європи.
Слід також відзначити, що за час свого існування в рамках "Карпатського Єврорегіону" здійснено низку проектів транскордонного характеру. Реалізовано цілий ряд місцевих ініціатив двостороннього співробітництва країн-учасниць. В тому числі розширення мережі прикордонних переходів із сусідніми державами, зокрема, будівництво транспортного моста через р. Тису на українсько-угорському кордоні; численні проекти із захисту довкілля, зокрема, спільний проект України, Словаччини, Угорщини та Румуни із створення системи гідроспоруд у прикордонних регіонах тощо; ініціатива будівництва міжнародного автомобільного пункту пропуску "Смільниця–Кросценко", де проробляється питання відкриття спільного пункту пропуску європейського зразка з єдиним прикордонним та митним контролем.
Важливим завданням вважаємо прискорення розбудови прикордонної інфраструктури з української сторони. З цією метою вже понад п'ять років нами проводиться робота з формування спеціальних (вільних) економічних зон у прикордонних районах. Здійснюються заходи з пошуку та залучення інвестицій для реалізації проекту будівництва євроколії від українсько-польського кордону (ст.Мостиська-2) до Львова, міжнародного залізничного вокзалу та комплексу обслуговуючої інфраструктури. Реалізація цього проекту відкриває значні перспективи для розвитку українського-польської співпраці і, в першу чергу, транскордонної.