Благодійні організації та фонди Швеції, серед яких “Зірка надії”, “Місія на Сході”, “Скандинавська дитяча місія”, організують лікування та оздоровлення українських дітей, які отримують стипендії Шведського інституту - державної установи, метою діяльності якої є, зокрема, сприяння поширенню шведських цінностей. За сприяння Шведського інституту у Львівському університеті здійснюється викладання шведської мови [2].
3. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ШВЕДСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Протягом останніх тридцяти років Швеція за валовим внутрішнім продуктом на душу населення спустилася у рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку з четвертого місця на сімнадцяте. Показники економічного зростання країни відстають від показників більшості країн-членів ЄС на 1-2%. Найболючіше ж для шведів те, що норвезька та фінська економіки, які сьогодні переживають часи динамічного розвитку, дають сусідам Швеції змогу взяти реванш за багаторічне шведське домінування у скандинавському регіоні.
Сьогодні країна далека від кризи початку 90-х, проте існує ряд небезпечних тенденцій, пов'язаних передусім із падінням рівня якості послуг, що надаються державою, високим податковим тиском, який унеможливлює розвиток малого та середнього бізнесу, переходом найбільших шведських компаній до інших країн, хронічним безробіттям та проблемами імміграції.
Економічний спад у Швеції відбувається повільно, проте впевнено. Загалом макроекономічні показники (приріст ВВП, рівень інфляції, рівень безробіття) лишаються стабільними. Проте рік від року усе більше пересічних громадян починають говорити про погіршення якості життя. Високі податки обмежують фінансову свободу громадян (норма оподаткування стандартної родини у Швеції найвища у світі – 33%). До того ж шведи скаржаться на погіршення рівня головних державних послуг – освіти та медицини. Політика зрівняльної заробітної плати призвела до нівелювання різниці між висококваліфікованою і низько кваліфікованою працею. До того ж через найвищі у Скандинавії виплати безробітним багато шведів і ще більше іммігрантів, які складають одну п’яту населення) надають перевагу статусу соціального маргінала. Загалом, конкурентність у суспільстві, як для європейської країни, вкрай низька.
Через найбільший у Європі податковий тиск на підприємства держава обмежує розвиток малого та середнього бізнесу. Головними наповнювачами держбюджету є 26 шведських транснаціональних корпорацій. Держава не втручається у діяльність компаній, і вони є цілком незалежними у веденні свого бізнесу. Більше того, сама держава потрапляє у заручники доброї волі великого капіталу платити податки. Шведські компанії навчились тиснути на уряд та лобіювати прийнятні для них закони у парламенті, шантажуючи владу можливістю виходу із-під шведської юрисдикції.
Головні офіси частини найбільших компаній було перенесено зі Стокгольма до інших столиць. Так відчутним для державної економіки ударом став переїзд кампанії АВВ - гіганта у сфері високих технологій до Цюріха, продаж легкового автомобілебудівника Volvo американському концерну Fоrd, виробника мобільних систем Ericsson - японському Sony.
Більше того, звільняючи шведських робітників (наприклад, компанія Ericsson зменшила штат зі 100 тис. у 2000 році до 47 тис. у 2004, 29 квітня 2003 року найбільше масове скорочення відбулось –7 тис. робітників), компанії позбавляють соціал-демократів значної частини електоральної бази: однією з опор шведської соціал-демократії слугують об'єднані у профспілки великі трудові колективи.
У пошуках виходу із соціально-економічного застою соціал-демократи обмежуються обережними рухами та локальними експерименти.
Так у 2002 нарешті було відновлено скасоване у 1994 право пацієнтів на пошук альтернативного медичного обслуговування за рахунок держави, якщо їхні районні ради не можуть забезпечити лікування упродовж трьох місяців. Проте і сьогодні на планові операції шведам доводиться очікувати майже рік.
Хоча у Швеції присутні усі сучасні проблеми європейських держав, зокрема безробіття та негативні наслідки іміграції, шведські громадяни не змінили своїх орієнтирів. Соціал-демократам, які із 70 останніх років перебувають при владі 63, вдається зберігати авторитет у суспільстві [3].
У IV кварталі 2008 року світова економічна та фінансова криза серйозно вплинула на фінансово-банківський сектор та більшість галузей шведської економіки. Протягом цього часу національна валюта – шведська крона - девальвувалась на 30%. Основні банки Швеції витримали негативний вплив кризових явищ, окрім Карнегі інвестмент банк, якому Центральний банк Швеції надав серйозну підтримку, Певний час у складному становищі перебував Сведбанк, оскільки у роки, що передували кризі ним були інвестовані великі кошти у банківські системи прибалтійських країн. Однак шляхом збільшення статного капіталу негативні явища були подолані і за результатами 2008 року вказаний банк отримав прибутки.
Разом з тим основні макроекономічні показники у IV кварталі 2008 року свідчили про посилення негативних тенденцій в економіці Швеції. Рівень інфляцій перевищив запланований 3,8% і склав 4,4%, почали знижуватись індекси промислового виробництва, на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року скоротився експорт. Орієнтація основних експортних галузей Швеції, таких як транспортне машинобудування на ринок США та ЄС призвели до скорочення виробництва у цих галузях на 40%, а основні компанії автовиробники поставила на грань банкрутства. На 25 – 30% скоротилося виробництво у залізорудній промисловості та галузях, що були основними суміжниками у машинобудуванні, поставивши деякі підприємства на межу банкротства. Протягом кварталу біля 2500 тисяч підприємств Швеції оголосили себе банкротами.
Основні індикатори, що характеризують стан економіки Швеції
Основні індикатори, що характеризують стан економіки Швеції, протягом IV кварталу мали негативні тенденції, зокрема індикатор впевненості у виробництві знаходився на рівні - 31, індикатор впевненості у розвитку будівництва - 35, індикатор об’ємів продаж показував негативну тенденцію - 32. Протягом кварталу був заморожений ріст заробітних плат. Рівень інфляції протягом кварталу склав 2,5% а рівень оптових цін зріс на 4,5%.
Великі промислові компанії, особливо у транспортному машинобудування значно скоротили виробництво – VOLVO на 50%, SAAB – на 42%. Такі тенденції викликали ланцюгову реакцію суміжників, яких криза в автомобільній промисловості поставила на грань банкрутства. Окрім того кризові явища в банківській системі: проблеми з ліквідністю та підвищення ризиків кредитування реального сектору економіки призвело до вимивання обігових коштів великих підприємств та, практично, колапсу малих і середніх підприємств.
У зв’язку з цим Урядом Швеції була запропонована Програма подолання економічної та фінансової кризи, що передбачала допомогу банківському сектору економіки та кредитування реального сектору економіки за умови застави підприємствами ліквідних цінних рейтингових паперів, викупу Державою акцій приватних підприємств по реальній ринковій вартості для забезпечення контролю за діяльністю вказаних підприємств, яким була надана фінансова допомога. Ця програма була затверджена Риксдагом Швеції у жовтні 2008 року.
У результаті впровадження програми удалось подолати негативні тенденції у банківській системі та повернути довіру населення Швеції до банківської системи. Допомога надана державою Сведбанку дала йому змогу не лише подолати кризові явища але й закінчити 2008 рік з прибутками та зростанням ціни акцій на Стокгольмській фондовій біржі на рівні 16%. Однак у 2008 році залишились проблеми недокредитування малих та середніх підприємств, що не мали достатньо обігових коштів для забезпечення нормального функціонування виробництва. З цього приводу уряд вів діалог з банківським сектором, що участі останнього у подоланні кризових явищ в економіці.
Урядом Швеції також надавалась пряма фінансова допомога основним автовиробникам у сумі близь 600 мільйонів доларів США для подолання кризових явищ.
Для збільшення шведського експорту Урядом передбачена допомога Шведській експортно-кредитній раді у сумі 250 мільярдів крон (понад 30 мільярдів доларів США) додатково до передбачених у бюджеті 100 мільярдів крон для підтримки експорту товарів та послуг та забезпечення експортно-кредитного фінансування великих експортних проектів, що здійснюються шведськими компаніями. Окрім того збільшено статутний капітал Шведської Експортної Корпорації до 10 мільярдів доларів США для прямого кредитування експортних операцій шведських компаній, у тому числі двосторонніх міждержавних контрактів.
Практично усі крупні компанії Швеції переглянули свої плани на майбутній рік, дотримуючись основного принципу скорочення витрат та скорочення кількості зайнятих. Протягом IV кількість безробітних у Швеції збільшилась на 250 000 осіб. Найбільші скорочення спостерігались у машинобудуванні, металургійній промисловості, будівництві. Разом з тим спостерігалась стабільна економічна ситуація в енергетичній галузі (Шведські компанії Wattenfall та інші не лише інвестували у розвиток енергетики у Швеції, але й оголосили про серйозні інвестиційні проекти за кордоном з наміром інвестувати у вказані проекти понад 2 мільярди доларів США);
Стабільна ситуація спостерігалась у галузях машинобудування, що займаються виробництвом товарів військово-технічного призначення. За оцінками експертів виробництво в даній галузі не лише не скоротилось але й зросло, зросли також об’єми експорту продукції цієї галузі на фоні загального скорочення експорту зі Швеції у IV кварталі на рівні 10% [4].