товарного балансу через розігрітий внутрішній попит на укріплення реального обмінного курсу, (3) значні обсяги надходжень за фінансовим рахунком, в першу чергу прямих іноземних інвестицій та довгострокових кредитів, що дозволяли фінансувати не тільки зростаючий дефіцит поточного рахунку, а й збільшувати міжнародні резерви.
Однак розгортання світової економічної кризи та поширення її ефектів на Україну з вересня зумовило уповільнення прибутку довгострокового капіталу, значний відтік короткострокових фінансових ресурсів та падіння експортних надходжень, і як наслідок, суттєве послаблення обмінного курсу гривні. Внаслідок девальвації та скорочення внутрішнього попиту тренд розширення від’ємного сальдо поточного рахунку уповільнився, і в грудні відбулося суттєве зниження дефіциту порівняно з попередніми місяцями (до 0,04млрд дол. США). [4; ст.6]
За попередніми оцінками в цілому за 2008 рік від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилось до 11,9 млрд. дол. США або 6,7 % від ВВП (порівняно з 5,3 млрд. дол. США та 3,7 від ВВП у 2007 році) насамперед, через зростання дефіциту товарного балансу (до 16 млрд. дол.. США) та від’ємного сальдо доходів (2 млрд. дол. США).
Розширення дефіциту торгівлі товарами, насамперед в першій половині року було обумовлене прискореним зростанням доходів населення, що стимулювались значними соціальними витратами уряду, динамічним розвитком споживчого кредитування, суттєвим укріплення реального обмінного курсу. З іншого боку, високі ціни на традиційні товари українського експорту, в першу чергу продукцію чорної металургії сприяли деякому покращенню торгового балансу в середині року. ВIVкварталі 2008 року різке скорочення внутрішнього попиту разом з послабленням обмінного курсу гривні дозволили компенсувати суттєве зниження цін та зовнішнього попиту на український експорт, що сприяло зниженню дефіциту торгівлі товарами.
У грудні від’ємне сальдо товарного балансу зменшилося до 0,6 млрд. дол. США (порівняно з 1,3 млрд. дол. США у листопаді). Відповідно відбулося досить значне (найбільше з 2006 року) скорочення кумулятивного дефіциту поточного рахунку, що розраховується за останні 12 місяців.
Незважаючи на поширення ознак економічної кризи в Україні, наприкінці року, обсяги експорту в цілому за 2008 рік збільшилися на 35,9 % порівняно з 2007 роком і досягли 67,7 млрд. дол. США. Збереження досить високих темпів прирості експорту товарів насамперед обумовлено ціновими «бульбашками» на світових товарних ринках в середині року, зокрема на продукцію чорної металургії, хімічної галузі та АПК.
Однак в IV кварталі падіння цін і зовнішнього попиту обумовило значне скорочення вартісних обсягів експорту (у листопаді-грудні на 15,4 % порівняно з відповідним періодом у 2007 році). Слід зазначити, що вартісні обсяги експорту у грудні порівняно з листопадом зросло на 9,2 % до 4,1 млрд. дол. США в основному за рахунок збільшення поставок продукції машинобудування та металургійної промисловості.
Найбільший внесок у зростання експорту в 2008 році було забезпечено збільшенням вартісних обсягів експорту: металургійної продукції — на 34,4 %; продукції АПК — в 1,7 рази; машинобудівної продукції— на 29,0 %.
У перших трьох кварталах 2008 року половину приросту експорту забезпечували поставки металургійної продукції, то в IV кварталі вартісні обсяги цієї групи порівняно з відповідним кварталом 2007 року знизились на 21,2 %. Це було зумовлене як падінням цін, так і зменшенням фізичних обсягів поставок металопродукції внаслідок обвального падіння зовнішнього попиту. Однак у грудні скорочення обсягів експорту продукції металургії припинились порівняно з листопадом поставки зросли на 22,4 %.
За підсумками року найдинамічніше зростав експорт продукції АПК, що з одного боку, було зумовлене зростанням цін на сільськогосподарську продукцію, з іншого — суттєвим зростанням поставок зернових.
Високий інвестиційний попит, переважно в країнах СНД, протягом першої половини року зумовив динамічне зростання обсягів експорту машинобудування. Про те, у зв’язку з негативними тенденціями, що були спричинені кризою, зокрема скорочення попиту з боку Росії, обсяги експорту машинобудівної продукції досягли свого максимуму в третьому кварталі 2008 року (3,3 млрд. дол. США), у четвертому кварталі повернулися на рівень першого кварталу (2,4 млрд. дол. США).[3; ст.8]
Вартісні обсяги імпорту товарів за рік зросли на 38,4 % до 83,6 млрд. дол. США, що було зумовлено підвищенням внутрішнього попиту, а також зростання світових цін на енергоносії, сировину та матеріали. Наприкінці року внаслідок зниження цін на світових товарних ринках, скорочення внутрішнього попиту та послаблення гривні, відбулося падіння вартісних обсягів імпорту та середньомісячного рівня 2007 року. У грудні обсяги імпорту скоротилися до 4,7 млрд. дол.. США — на 9,1 % порівняно з листопадом і на 34,4 % порівняно з середньомісячними обсягами імпорту за січень-листопад (7,2 млрд. дол. США).[2; ст.5]
У 2008 році позитивний баланс послуг сформовано у розмірі 2,1 млрд. дол. США. Нерезидентам було надано послуг на суму 18,0 млрд. дол. США, отримано — на 15,8 млрд. дол. США. При цьому темпи приросту імпорту послуг значно перевищили темпи приросту експорту— 34,8 % проти 26,9 %. Прискорення темпів приросту відбулося за рахунок збільшення обсягів послуг з транспортування в 1,6 разу, що пов’язано з високими темпами зростання обсягів зовнішньої торгівлі.
Від’ємне сальдо балансу доходів у 2008 році збільшилось порівняно з 2007 роком в 3 рази і становило майже 2 млрд. дол. США, що перш за все, зумовлено зростанням виплати дивідендів за прямими інвестиціями в 2 рази та зростанням витрат на обслуговування зовнішнього боргу в 1,4 разу та зростанням витрат. Збільшення надходжень за статтею «Доходи»в 1,3 разу порівняно з 2007 роком відбулося через зростання обсягів оплати праці українських громадян за кордон, а також від доходів розміщення резервів.
Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій в Україні за 2008 рік оцінено в 9,9 млрд. дол. США, що на 7,5 % більше , ніж у 2007 році (9, 2 млрд. дол. США). Світова фінансова криза позначилась, насамперед , саме на обсяг надходжень прямих іноземних інвестицій склав всього 1,2 млрд. дол. США, що в 2,7 раза менше ніж в середньому за три попередні квартали.
Резервні активи. На відмінно від перших трьох кварталів, у четвертому кварталі був зафіксований подвійний дефіцит (як поточного так і фінансового рахунків) у розмірі 9,3 млрд. дол.США, який було профінансована за рахунок резервів та коштів МВФ. В цілому за рік зведене сальдо платіжного балансу сформувалося від’ємним у розмірі 3,1 млрд. дол. США. [2; ст. 9]
3. Напрямки вирішення проблеми пасивного сальдо поточних операцій в Україні у зв’язку з економічною кризою
Одним із наслідків світової фінансової кризи для України є погіршення стану її платіжного балансу, а точніше виникнення ситуації, коли платежі перевищують валютні надходження. В Україні спостерігається тривалий дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який зріс з 2,4 млрд. дол. США на поч. XXI ст. до 8,4 млрд. станом на 1 жовтня 2008 р., і, за оцінками експертів, до кінця 2008 року сягатиме не менше 20 млрд. дол. США.
Стан платіжного балансу потребує врегулювання, що можливо провести за допомогою корекції балансу або фінансування дефіциту балансу. Корекція поточного платіжного балансу є набагато складнішим завданням, ніж фінансування дефіциту, адже вона передбачає значно продуктивнішу працю чи зменшення витрат. Разом з тим суспільно-політична ситуація в країні призвела до зволікання й відкладання корекції, що разом із світовою рецесією стало причиною виникнення надто загрозливого стану – кризи платіжного балансу країни.
Отже, виникає потреба у визначенні джерел, за рахунок яких можна мінімізувати дефіцит платіжного балансу та сприяти оптимізації зовнішньоторговельного балансу регіонів України в умовах фінансової кризи.
Матеріальною основою регулювання платіжного балансу слугують: державна власність, в тому числі офіційні золотовалютні резерви; зростання долі національного доходу, який перерозподіляється через державний бюджет; безпосередня участь країни в міжнародних економічних відносинах як експортера капіталів кредитора, гаранта, позичальника; регламентація зовнішньоекономічних операцій за допомогою нормативних актів і органів державного контролю. [11, cт. 1-2]
Загалом державне регулювання платіжного балансу зводиться до сукупності економічних (у тому числі фінансових, грошово-кредитних, валютних) заходів, спрямованих на раціональне формування його основних статей, усунення причин та факторів появи неврівноваженого стану. Арсенал методів, які можна застосувати до вирівнювання платіжного балансу, доволі широкий та різноманітний. Їх вибір залежить від валютно-економічного стану країни та стану її міжнародних розрахунків. Для країн з дефіцитним платіжним балансом, до яких належить і Україна, звичайно застосовуються заходи, що стимулюють експорт товарів та ввіз іноземних капіталів і стримують імпорт товарів та обмежують вивіз капіталів.
У перелік таких заходів, які можуть значною мірою знайти відповідне адаптаційне використання в умовах України, входять:
- дефляційна політика, тобто обмеження бюджетних видатків переважно на загальносуспільні цілі, „заморожування” цін та зарплати. Вона спрямована на скорочення внутрішнього попиту. Її складовими виступають: фінансові та грошово-кредитні інструменти, що дозволяють досягти зменшення бюджетного дефіциту; зміна облікової ставки національного банку (дисконтна політика); кредитні обмеження; встановлення меж зростання грошової маси. Однак необхідно усвідомлювати, що в умовах системної кризи (загроза виникнення якої є і в Україні) така політика буде загрожувати наростанням соціальних конфліктів;