Розробка і підписання Договорів ОСО-1, ПРО та ОСО-2 стали можливими внаслідок ядерного паритету між СРСР та США у 70-х роках, визнання цього факту і усвідомлення загрози, яку несе неконтрольована гонка ядерних озброєнь існуванню не тільки найпотужніших держав, а й всього людства.
В той час, як було досягнуто перших домовленостей в галузі скорочення стратегічних наступальних озброєнь, як СРСР, так і в США проводилася активна модернізація ядерних озброєнь. Основними рисами модернізації стратегічних сил СРСР і США, що проводилася в другій половині 70-х років стали, з одного боку, збільшення противосилового потенціалу засобів доставки, а з іншого – прагнення знизити вразливість стратегічних носіїв.
Уже 80 – ті роки принесли суттєві зміниу процес роззброєння, позначивши перехід від обмеження до скорочення і навіть ліквідації деяких типів та видів ядерної зброї.
Отже, процес скорочення ядерних озброєнь та роззброєння наприкінці 60-х – початку 90-х років поклав початок глобальній трансормації міжнародних відноси взагалі. Політика ядерного протистояння була вдало витіснена політикою балансу та стабільності на основі транспарентності й контролю.
Хоча ядерна зброя і ядерний збройний комплекс в останні 40 років піддалися істотному скороченню й зміні, ці системи є важливими факторами забезпечення національної безпеки й формування світової політики.
Після розпаду СРСР ядерне протистояння ослабнуло, і стали говорити про його зникнення. Чи так це, стане ясно в найближчому майбутньому. Безумовним є тільки те, що відбувалася фундаментальна зміна ядерної політики найбільших у світі держав – США та СРСР.
Список використаних джерел:
И.А. Андрюшин, А.К. Чернышев, Ю.А. Юдин. 50 лет мира (к пятидесятилетию испытания первой советской атомной бомбы), Саров; ВНИИЭФ, 1999.
Белоус В. На пути к глобальной безопасности // МЭМО. 1999. №9.
Борьба СРСР против ядерной опасности, гонки вооружений, за разоружение : Документы и материалы. – М., 1987.
Внешняя политика Советского Союза и международные отношения. 1964-1980: Сборник документов. – М.,1962-1981.
Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней. – М., 1986.
Громыко А. Внешняя политика США: уроки и действительность. 60 – 70-е годы. – М., 1978.
Джонсон П. Современность. Мир с двадцатых по девяностые годы. – М., 1995.
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. До наших часів. – К., 1995.
История международных отношений и внешней политики СРСР : В 3 т. – М., 1986-1987 – т.2, 3.
Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2 т. – М., 2000.
Калядин А. Проблемы запрещения испытаний и распространения ядерного оружия. – М., 1976.
Киссинджер Д. Дипломатия. – М., 1997.
Кокошин. А.А. В поисках выхода. Военно-политические аспекты международной безопасности. – М., 1989.
Коппель О. А., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ сторіччя. – К.,1999.
Корниенко Г.М. Холодная война. Свидетельство её учасника. М., 1994.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000-ті роки): Підручник / Л.Ф.Гайдуков, В.Г. Кремень та ін. – К., Либідь, 2001.
Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки): Підручник / В.А.Манжола, М.М.Білоусов та ін. – К., Либідь, 1999.
Организация Объединненых Наций : Сборник документов. – М., 1981.
Оружие и технологии России. Том 1/Под общей ред. И.Д. Сергеева. – М., 2000.
Пахненко Г. Август 1968 г. Документы // Международная жизнь. 1992. № 8 – 9.
Рощин А. ООН и «холодная война» // Новая и новейшая история. 1991. №5.
Рощин А. Международная безопасность и ядерное оружие. – М., 1979.
Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СРСР с иностранными государствами. – М., 1956-1979.
Советская внешняя политика в годы «холодной войны». – М., 1995.
Советская военная мощь от Сталина до Горбачева. – М.: Издательский дом "Военный парад", 1999.
Современная внешняя политика США. – М.,1984 – Т.1.
СРСР в мировом обществе : от старого мышления к новому. – М., 1990.
Тимербаев Р.М. Контроль за ограничением вооружений и разоружением. – М., 1983.
Цветков Г.Н. СРСР и США : отношения, влияющие на судьбы мира. – К., 1988.
Ядерные испытания СССР. Том 1/Под ред. В.Н. Михайлова. – Саров.: ВНИИЭФ, 1997.
Ядерные испытания СССР. Том 3/Под ред. В.Н. Михайлова. – Саров.: ВНИИЭФ, 2000.
The Longman Handbook of World History since 1914. – London, 1997.
Pacmer A. Dictionary of Twentieth-Century History. – London,1999.
ДОДАТКИ
Додаток 1.
До розділу І.
Президент США Д.Кеннеді підписує договір про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі і під водою |
Підписання перших радянсько-американських документів по обмеженню стратегічних озброєнь (ОСО-1). Москва, Кремль, 26 травня 1972 г. |
До розділу ІІ[19,C.77].
Схема протиракетної оборони Москви
Орбітальна ракета Р-36 |
Бомбардувальник Ту-22М |
До розділу ІІІ.
ТРПКСН 'Тайфун' |
ШПУ МБР Р-36М2 |
Ракетний комплекс стратегічного призначення „Тополя” |
Ракети малої дальності перед ліквідацією |
До розділу IV.
Горбачьов та Рейган підписують Договір РСМД |
Ліквідовані стратегічні бомбардувальники |
Підготовка спільного радянсько-американського експерименту по контролю за ядерними випробуваннями. Невадський іспитовий полігон. Підготовка до спуска колони в свердловину,1987 рік. |
Підготовка спільного радянсько-американського експерименту по контролю за ядерними випробуваннями. Семипалатинский іспитовий полігон. Ядерний заряд установленийу свердловині, 1987 рік. |
Додаток2.
Таблиця 1. Ядерні випробування в США та СРСР
Число ядерних випробувань в поточному році (1945-1956гг.) | ||||||||||||
1945 | 1946 | 1947 | 1948 | 1949 | 1950 | 1951 | 1952 | 1953 | 1954 | 1955 | 1956 | |
CРCР | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | 5 | 10 | 6 | 9 |
CША | 3 | 2 | 0 | 3 | 0 | 0 | 16 | 10 | 11 | 6 | 18 | 18 |
Число ядерних випробувань в поточному році (1957-1968гг.) | ||||||||||||
1957 | 1958 | 1959 | 1960 | 1961 | 1962 | 1963 | 1964 | 1965 | 1966 | 1967 | 1968 | |
CРCР | 16 | 34 | 0 | 0 | 59 | 79 | 0 | 9 | 14 | 18 | 17 | 17 |
CША | 32 | 77 | 0 | 0 | 10 | 96 | 47 | 45 | 38 | 48 | 42 | 56 |
Число ядерних випробувань в поточному році (1969-1980гг.) | ||||||||||||
1969 | 1970 | 1971 | 1972 | 1973 | 1974 | 1975 | 1976 | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | |
CРСР | 19 | 16 | 23 | 24 | 17 | 21 | 19 | 21 | 24 | 31 | 31 | 24 |
CША | 46 | 39 | 24 | 27 | 24 | 22 | 22 | 20 | 20 | 19 | 15 | 14 |
Число ядерних випробувань в поточному році (1981-1992гг.) | ||||||||||||
1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | |
CРCР | 21 | 19 | 25 | 27 | 10 | 0 | 23 | 16 | 7 | 1 | 0 | 0 |
CША | 16 | 18 | 18 | 18 | 17 | 14 | 14 | 15 | 11 | 8 | 7 | 6 |
Усього ядерних випробувань проведено: СРСР - 715, США – 1032
Додаток 3[30,C.99].
Таблиця 2. Ядерні випробування США.
Невадский іспитовий полігон (НІП). Розташований у штаті Невада й займає велику територію площею 3500 км2 з характерними геометричними розмірами 80 км в довжину й 45 км в ширину. Представницькі географічні координати 37° с.ш. 116° з.д. На території НІП проведено 904 ядерні випробування США (у тому числі 100 атмосферних й 804 підземних) у період 1951-1992 р. |
Японія. Військове застосування ядерної зброї в 1945 році (2 атмосферних ядерних вибухи). Хіросіма (острів Хонсю); Нагасакі (острів Кюсю).
Атол Бікіні. Розташований у Полінезії і є складовою частиною Маршаллових островів. Географічні координати 11°30' пн.ш. 165°30' сх.д. У період 1946-1958 р. проведено 23 ядерні випробування (у тому числі 22 атмосферних й 1 підводне).
Атол Еніветок. Розташований у Полінезії і є складовою частиною Маршаллових островів. Географічні координати 11°35' пн.ш. 162°35' сх.д. У період 1948-1958 р. проведено 43 ядерні випробування (у тому числі 41 атмосферних й 2 підводних).