Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства (стр. 4 из 16)
Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області управління.
Для повнішої характеристики зовнішньоторговельного роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітній рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни відбулися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічному напрямку. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами і за товарами.
Для отримання відповіді на питання про зміну вартісної структури експорту за країнами і товарами складаються таблиці, де за кожним рядком (країна або товар) показуються суми експорту в тис. грн. та їх питома вага у відсотках до загального підсумку.
Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгових операцій є тривалість обороту оборотного капіталу та рентабельність експорту товарів [13, C.273].
Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.
Спочатку визначають середньорічні залишки оборотних коштів за формулою 1.1.
СЗ(середні залишки) = (З(1)/2+З(2)+….+З(п-1)+З(п)/2)/п-1, (1.1)
де З – залишок на початок кварталу (місяця);
п – кількість періодів.
Оборот оборотного капіталу (оборотніх коштів) відбувається за схемою: гроші - товар на складі - відвантаження товару зі складу та розрахунки з покупцями (дебіторами) – гроші.
Далі визначається кількість оборотів (КО) оборотного капіталу (оборотних засобів) за рік. Для цього використовується формула 1.2.
КО =
(1.2)Наступним етапом є визначення тривалості одного обороту:
ОД(оборотність в днях) = (ЗСхД)/З = 360/КО (1.3)
Якщо оборот оборотного капіталу прискорюється, це дає можливість підприємству досягти відносного звільнення капіталу з обороту. Величина звільнення (ВЗ) визначається за наступною формулою:
ВЗ = (З/360) х (ОДзр – ОДмр) (1.4)
Ефективність експортних операцій досягається лише в тому випадку, коли прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж.
Показник рентабельності експорту товарів (R) визначається за формулою:
R = Прибуток від реалізації продукції/Собівартість продукції (1.5)
Крім зміни курсу гривні на показник впливають такі основні фактори:
- експортна ціна;
- рівень витрат у валюті;
- купівельна ціна одиниці товару в гривнях;
- рівень витрат в гривнях тощо.
Зовнішньоторговельний ефект враховує відмінності між країнами обох типів:
- відмінності в умовах виробництва товару, які в кінцевому підсумку відображаються в різних рівнях витрат виробництва;
- відмінності в структурі цін, які обумовлюють те, що рівень ціни на даний товар неоднаково наближається до середнього світового рівня.
Науково-технічний ефект зовнішньоторговельних операцій полягає в досягненні якісно нових результатів НД і ДКР в умовах обміну технологіями підвищені кваліфікації працівників, ініціюванні нових НД розробок.
Ефект спеціалізації і кооперування полягає в можливостях підвищення конкурентноздатності виробу при використанні продукції закордонного виробництва, як комплектуючих. Крім того, в результаті більш вигідного співвідношення між власними витратами у зарубіжних партнерів по кооперації для вітчизняного учасника зовнішньоекономічних зв’язків виникає економія витрат. Ефект пов’язаний також з концентрацією виробництва деталей і вузлів, яка забезпечує зменшення умовно-постійних витрат на одиницю продукції [11].
Ефект виграшу часу проявляється в більш ранньому отриманні економічного результату. В випадку експорту ранній вихід на новий ринок з новим товаром забезпечує ріст конкурентоспроможності і збільшення попиту. При імпорті виграш часу проявляється в швидкій поставці товарів, необхідних для реконструкції підприємства; в наданні ліцензій чи ноу-хау для організацій нового більш ефективного виробництва.
Ефект подолання дефіциту ресурсів (ефект взаємного доповнення) полягає в підключені в тій чи іншій формі дефіцитних матеріальних, інвестиційних, науково-технічних, трудових чи інших ресурсів до вітчизняного виробництва. В цьому випадку особливості оцінки ефекту пов’язані з характером зовнішньоекономічної операції, тобто способом поєднання ресурсів (зустрічна торгівля, наукова і виробнича кооперація, спільне будівництво і виробництво) [12]
Ефект збереження ресурсів на майбутнє, який досягається шляхом імпортної політики щодо ввозу сировинних ресурсів.
Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному виражені, а також про витрати та доходи, пов¢язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав [13, C.272]
Визначення економічної ефективності експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:
- розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);
- розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);
- розрахунок економічного ефекту товару;
- розрахунок економічної ефективності експорту товару.
При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:
- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована в українській валюті;
- ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;
- спосіб оплати за товар – комерційний кредит.
Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах) з врахуванням наведених умов виглядає наступним чином:
Век.б.ц. = Век.в. (1.6)
де Век.б.ц. – беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
Век.в. – повні витрати на експорт товару (витрати, пов¢язані із виробництвом товару та його реалізацією на зовнішньому ринку), грн.
Век.б.ц1 = Век.з./ k в.е. (1.7)
де Век.б.ц1 – беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
k в.е. – курс валюти за даними Національного банку України на розрахункову дату, грн./ вал. од.
Век.б.ц2 = Век.з./ (k в.е х k кр), (1.8)
де Век.б.ц2 – беззбиткова експортна ціна товару, грн.;
k кр – коефіцієнт кредитного впливу.
Використання комерційного кредиту (авансу) у здійсненні експортно-імпортних операцій, які забезпечують обмін продукцією у матеаріально-речовій формі, обумовлює коригування показників економічної ефективності та ефекту за допомогою коефіцієнта впливу та розраховується за формулою 1.9.
k кр = [В ек.т х ((Р х t)/100] / (1+Рн )t, (1.9)
де k кр – коефіцієнт кредитного впливу;
В ек.т – експортна ціна товару, грн.;
Р – розмір комерційного кредиту (аванс), %;
t – термін надання комеційного кредиту (авансу), рік;
Рн - розмір додаткового прибутку.
Комерційний кредит (аванс) як спосіб розрахунку використовується зовнішньоторгівельними суб¢єктами для реалізації міжнародних угод, пов¢язаних із купівлею-продажем машин та устаткування.[1, C.276]
Розрахунок максимально допустимих повних витрат на експорт визначеного товару (при відомій зовнішньоторговельній ціні) необхідно здійснити з врахуванням наведених умов за наступними формулами:
Вmaxек = В ек.т., (1.10)
де Вmaxек – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Вmaxек1 = Вск.т х k в.е, (1.11)
де Вmaxек1 - максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Вmaxек2 = Вск.т х k:в.е х k кр, (1.12)
де Вmaxек2 – максимально допустимі повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Якщо Вmaxек (Вmaxек1, Вmaxек2) > В ск.т, то експорт обраного в даному випадку товару для підприємства є економічно недоцільним.
Розрахунок економічного ефекту еспорту товару необхідно проволити за формулами:
Еек.п = Век.т – Век.в, (1.13)
де Еек.п – економічний ефект експорту товару, грн.;
Век.т – виручка від експорту товару, грн.;
Век.в – повні витрати підприємства на експорт товару, грн.
Еек.п1 = Век.т – Век.в = (Век.r+Вв) – Век.в, (1.14)
Де Еек.п1 – економічний ефект експорту товару, грн.
Век.т = Век.г + Вв, (1.15)
Де Век.r – гривневий еквівалент відрахувань до валютного фонду підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки у гривні за курсом Національного банку України на дату надходження валюти, грн.;
Вв – гривнева виручка від обов¢язкового продажу валюти, грн.
Еек.п2 = (Век.г + Вв) k/кр – Век.в, (1.16)
Де Еек.п2 – економічний ефект експорту товару, грн.
Якщо Еек.п (Еек.п1, Еек.п2) є додатною величиною, то експорт вибраної продукції економічно вигідний, а тому слід шукати можливості для його збільшення з врахуванням досягнутого рівня виробництва.
Розрахунок економічної ефективності експорту товару необхідно проводити за формулами:
ЕЕек.п = Вск.т / Век.в, (1.17)
де ЕЕек.п – економічна ефективність експорту.
ЕЕек.п1 = (Век.r + Вв) / Век.в, (1.18)
де ЕЕек.п1 – економічна ефективність експорту.
ЕЕекп1 – Еек.п2 = (Век.r. + Вв) kкр / В ек., (1.19)
де Еек.п2 – економічна ефективність експорту
Еек.п3 = Оек.т / Сек.т, (1.20)
Еек.п3 – економічна ефективність експорту;