Розробка стратегії підвищення ефективності експортної діяльності підприємства (стр. 5 из 16)
Оек.т – обсяг екпортних товарів у внутрішніх середньорічних цінах, тис.грн.;
Сек.т – виробнича собівартість експортних товарів. тис.грн.
На підставі показників, які визначаються за формулами (17-20), можна зробити наступні висновки про економічну ефективність експорту:
1. Еек.п (Еек.п.1, Еек.п2), ЕЕек.п (ЕЕек.п1, ЕЕек.п2) ЕЕек.п3, ЕЕек.п4 – доцільно розраховувати при укладанні кожної експортної угоди з метою вибору найбільш оптимальної за критерієм максимуму;
2. Еек.п(Еек.п1, Еек.п2) та за умови ЕЕек.п (ЕЕек.п1, ЕЕек.п2) >ЕЕек.п3;
якщо Еек.п(Еек.п1, Еек.п2)>1, а Еек.п(Еек.п1, Еек.п2)>ЕЕек.п3, то експорт відповідних товарів є для підприємства економічно вигідним і слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів з врахуванням найбільш вигідних напрямків експорту;
3. ЕЕек.п4 свідчить про рівень ефективності експорту відповідних товарів, при цьому перша частина формули (17) показує, який відсоток доходу підприємство отримає від реалізації експортної операції, а друга – визначає, скільки разів за період, що розглядається, капітал, авансований на експорт, зміг обернутися. Відповідно, чим більше обидві частини даної формули, тобто величина ЕЕ ек.п4, тим вигідніше експорт відповідних товарів.
Показники ефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період [13].
Розрахунки економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій базуються на загальних засадах оцінки ефекту комерційних угод (для торгівельних операцій) та інвестиційних проектів (виробництво експортної продукції, імпорт обладнання з метою реконструкції, обмін науково-технічними результатами, тощо).
Особливості розрахунку зовнішньоекономічного ефекту визначаються:
- можливостями конвертації національної валюти і умовами формування валютних курсів;
- побудовою показників ефекту та ефективності;
- умовами розподілу валютної виручки підприємства;
- варіантністю експортних та імпортних програм.
Врахування умов конвертації полягає в тому, що ефективність операції залежить від умов конвертації національної валюти в валюти іноземних країн [11].
Розглядаються три випадки:
- повної неконвертованості;
- часткової неконвертованості;
- вільної конвертованості валюти.
Для першого випадку єдиною можливістю отримання інвалюти є експорт товарів (послуг), тому розрахунки ефекту та ефективності передбачають врахування характеристик зустрічних операцій.
Для частково неконвертованої валюти в розрахунках ефективності враховуються умови такої конвертованості (біржові та аукціонні валютні курси, межі “валютного коридору”, тощо).
Для вільноконвертованих валют в розрахунках використовуються офіційний валютний курс купівлі-продажу.
Показник валютної ефективності (валютний коефіцієнт, купівельна сила валюти, товарний курс) вважаються безпосередньою характеристикою експортної (імпортної) операції [12].
ін розраховується по так званому “експортному еквіваленту” – набору товарів і послуг, експортованих з метою отримання необхідної валюти при повній неконвертованості валюти. Експортний еквівалент визначається для окремої угоди, виду товару, країни, групи валют.
Розраховується валютна ефективність за формулою 1.21:
m
BEiод * NEi
КвЕ = і=1m (1.21) ЗЕіод * NEi
i=1
де, ВEі - зовнішньоторговельна (валютна) ціна одиниці і-го товару або послуги, вал. од./од.;
NЕi – кількість одиниць і-го товару, що входить в склад експортного еквіваленту, шт. (од.);
ЗЕі – дисконтовані витрати на виробництво і реалізацію од. і-го товару (послуги)або внутрішня ціна і-го товару (послуги) у випадку торгівельно-посередницьких операцій, грн./од.
m – число найменувань товарів (послуг) в експортному еквіваленті.
Імпортний еквівалент – це набір товарів (послуг), імпортованих на отриману від експорту валюту. Відповідно коефіцієнт валютної ефективності імпорту:
n
ZIjод * NIj
КвІ = J=1n (1.22) ЗIjод * NIj
J=1
де, Zijод – вартісна оцінка одиниці J-го імпортного товару (послуги) чи, для посередницьких операцій внутрішня ціна J-го товару (послуги), тис. грн./од.
Nij – кількість j-го товару (послуги), що входить в склад імпортного еквіваленту, од.
Зij – валютна (зовнішньоторговельна) ціна одиниці j-го товару (послуги), вал. од./од.
n – число найменувань товарів(послуг) в імпортному еквіваленті.
Неважко побачити, що розмірність коефіцієнтів є взаємообернена:
КвЕ = вал. од./тис. грн.; КвІ = тис.грн./вал.од.;
Зазначимо, що кожен з них не дає однозначної відповіді про ефективність зовнішньоторговельної операції.
Економічна оцінка вигідності операцій передбачає порівняння вказаних значень з базовим показником, відповідного валютного курсу.
Так, експортну операцію будемо вважати ефективною, якщо показник валютної ефективності перевищує відповідний курс валюти, якщо валюта є повністю або частково конвертованою [11].
Для неконвертованої валюти оцінюється “інтегральна” ефективність експортно-імпортної операції (операцій):
К = КвЕ * КвІ (1.23)
Комплекс операцій буде вважатись ефективним, якщо інтегральний коефіцієнт К>1. Для прикладу, експорт мазуту з наступним імпортом автомобілів буде вважатись ефективним, тому що К = 0,17 * 200 = 34 грн/грн; тобто на 1 грн. вкладених коштів в закупівлю мазуту буде отримано 34 грн.
При неконвертованості національної валюти значення валютної ефективності експорту (імпорту) враховуються при розрахунках показників ефекту відповідних операцій.
Практична оцінка ефекту операції передбачає врахування додаткових факторів, пов’язаних з реалізацією тих чи інших альтернатив. В цих випадках розраховуються модифікації вказаних показників, які відображають зіставну (порівняльну) вигідність по відношенню до альтернативних варіантів.
Для експорту можуть враховуватись додаткові витрати на виробництво товарів-замінників при експорті дефіцитних товарів; втрати від скорочення внутрішнього споживання. При оцінці імпорту обладнання можливості використання вітчизняного обладнання з врахуванням його ефективності в зіставленні з зарубіжним; можливість поставки від альтернативних зарубіжних постачальників [12].
Для випадку повної неконвертованості валюти показники ефекту експорту (імпорту) повинні враховувати купівельну спроможність відповідних валют:
m
ЕЕ = ( BEiод * КвІ – ЗЕіод ) NEi (1.24)
i=1
n
ЕІ = ( ZIjод-ЗIjод / КвE ) NEj (1.25)
j=1
В формулах (1.24), (1.25) валютні коефіцієнти використовуються для переведення іноземної валюти в національну і навпаки.
В практичних розрахунках дотримуються наступних правил при виборі числових значень вказаних коефіцієнтів:
1) В розрахунках ефекту експорту застосовується показник валютної ефективності імпорту продукції, яка буде закуплена за експортну виручку ( тобто, при неконвертованості валюти перевести надходження від експорту в національну валюту для розрахунку ефекту можна використовуючи “товарний курс” – скільки тис. грн. може бути отримано за 1 вал од.);
2) В розрахунках ефекту імпорту використовується коефіцієнт валютної ефективності експорту товарів, які повинні бути продані для отримання необхідної для імпорту валюти;
3) При розрахунках ефекту імпорту в рахунок отриманого раніше кредиту враховується показник валютної ефективності експорту товарів, поставлених в кредит, з врахуванням коефіцієнту кредитного впливу;
4) При розрахунках ефекту від імпорту за валюту, вивільнену внаслідок відмови від імпорту інших товарів, в якості валютного коефіцієнта приймається величина обернена показнику валютної ефективності імпортного еквіваленту по товарах, які не будуть імпортуватись [11].
Як зазначалось, існують межі валютної ефективності, за якими операція вважається неефективною. Для конвертованої валюти такою межею є валютний курс; для неконвертованої – валютна ефективність зустрічної операції.
Графічно ілюстрацією меж ефективності є криві ефективності експорту (імпорту).грн.
вал.од. 1 / KвЕ
Кв* А
КвІ
Вопт ВЕ, ВІ, вал.од.
Рис 1.2 Криві ефективності експорту (імпорту).
Крива ефективності експорту відображає зміну показника оберненого, до валютної ефективності експорту в залежності від обсягів експорту в іноземній валюті (ВЕ). Крива ефективності імпорту відображає залежність показника валютної ефективності імпорту в залежності від обсягів імпорту (ВІ). Розмірність обох величин, які відображаються кривими співпадають (грн./вал.од.). Графіки побудовані на базі припущення про затухання ефективності з кожною наступною експортною (імпортною) операцією.
Це припущення реалізується шляхом попереднього ранжування деякого потенційного набору експортних і набору імпортних операцій.
Площа під кривою ефективності експорту відображає сукупними витрати на експорт продукції, а площа під кривою ефективності імпорту – дохід від імпорту товарів . Сумарний ефект зовнішньоторговельних операцій (ЕЗЕОп = ZI - ЗЕ ) зображається площею між двома кривими . Площа в правій частині графіка з врахуванням знаку відображає збитки від зовнішньоторговельних операцій .