Вступ
1. Система СОТ і механізми її функціонування
2. СОТ і глобальна економіка
3. Принципи СОТ
Висновки
Список використаних джерел
Перший серйозний крок на шляху прийняття нових правил регулювання міжнародних торгівельних відносин був зроблений одразу ж по закінченні Другої світової війни. Це призвело до прийняття в 1948 році Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (або ГАТТ, як вона широко відома). Її правила стосуються міжнародної торгівлі товарами. Протягом років текст ГАТТ модифікувався і включав нові положення, зокрема ті, що стосуються торгівельних проблем країн, що розвиваються. Крім того, були прийняті додаткові Угоди стосовно деяких з головних положень ГАТТ.
На Уругвайському раунді торгівельних переговорів, який відбувся з 1986 по 1994 роки, правила ГАТТ і додаткових угод були переглянуті і пристосовані до умов світової торгівлі, що змінилися. Тексти ГАТТ та ухвалених відповідних рішень, а також кількох опрацьованих протягом Уругвайського раунду Домовленостей, отримали назву ГАТТ 1994 року. У таких галузях, як сільське господарство, текстиль, субсидії, антидемпінгові заходи, захисні заходи тощо, були прийняті окремі Угоди. Разом з ГАТТ 1994 вони є складовими частинами системи багатосторонніх угод з торгівлі товарами. В результаті Уругвайського раунду також були прийняті нові правила щодо торгівлі послугами та торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності.
Одним з досягнень раунду стало створення СОТ. ГАТТ, під егідою якої проводились переговори, перестала бути окремою „організацією” і увійшла до СОТ.Світова організація торгівлі була створена згідно з рішенням Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів і почала діяти з 1995 р. Вона є наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ: GeneralAgreementonTariffsandTrade — GATT), укладеної відразу після II світової війни. ГАТТ, у свою чергу, має передісторію виникнення та історію розвитку до часу трансформації в СОТ.
1. Система СОТ і механізми її функціонування
Система угод СОТ, яка сформувалась після Уругвайського раунду, зараз складається з:
- багатосторонніх угод з торгівлі товарами, до яких відноситься Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1994) та пов’язані з нею угоди;
- генеральні угоди про торгівлю послугами (ГАТС);
- Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС).
Головними завданнями СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та піднесенню економічного добробуту людей. Країни—Члени СОТ здійснюють це шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, урегулювання торговельних суперечок у відповідності з визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються.
COT є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та пов'язаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок на основі правил, закладених у її правових нормах.
Слід також наголосити, що організація відповідає за впровадження як усіх багатосторонніх угод, так і угод з обмеженою кількістю учасників, а також тих, які розроблятимуться в рамках організації в майбутньому.
Функції COTвикладені в IIIстатті Марракеської угоди. При цьому пріоритетною функцією фактично є імплементація угод і домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, що їх можна вважати є самостійними правилами COT.
Найвищим керівним органом COT є Конференція Міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки на рівні, як правило, міністрів торгівлі чи іноземних справ країн—учасниць COT [4, с. 191]. Повноваження Міністерської Конференції (MinisterialConference) як найвищого органу COT можна охарактеризувати таким чином:
- прийняття рішень щодо всіх питань, які регулюються багатосторонніми торговельними угодами;
- тлумачення Угоди про заснування COTі багатосторонніх торговельних угод;
- внесення змін до Угоди про заснування COT, багатосторонніх торговельних угод (крім багатосторонніх угод з обмеженою кількістю учасників);
- прийняття рішень про приєднання держави чи окремої митної території до COT;
- звільнення від зобов'язань Члена COT;
- формування Комітету з торгівлі та розвитку; Комітету з обмежень, пов'язаних з платіжним балансом; Комітету з питань бюджету, фінансування та управління, а також інших Комітетів у разі необхідності;
- призначення Генерального директора та затвердження його повноважень.
Функції СОТ:
1. СОТ сприяє реалізації, застосуванню, функціонуванню та досягненню цілей цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечує основу для реалізації, застосування та функціонування багатосторонніх торговельних угод з обмеженою кількістю учасників;
2. COTє форумом для переговорів між її Членами щодо їх багатосторонніх торговельних відносин із питань, які регулюються угодами, включеними в Додатки до цієї Угоди. За рішенням Конференції Міністрів COTтакож може бути форумом для подальших переговорів між її Членами щодо їх багатосторонніх торговельних відносин;
3. COTкерує застосуванням Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок (яка надалі іменуватиметься «Домовленістю про врегулювання суперечок» чи «ДСУ»);
4. СОТ співробітничає з Міжнародним валютним фондом та Міжнародним банком реконструкції та розвитку і його підрозділами з метою досягнення більшого єднання в проведенні глобальної економічної політики СОТ.
Багатосторонні угоди з торгівлі товарами
Таблиця 1.1
| Назва угоди | Основний зміст |
| Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року | Визначає основи режиму торгівлі товарами, права та обов'язки Членів СОТ у цій сфері |
| Угода про сільське господарство | Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами та механізми застосування заходів державної підтримки сільськогосподарського виробництва і субсидування експорту |
| Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів | Визначає умови застосування заходів санітарного та фітосанітарного контролю |
| Угода про текстиль та одяг | Визначає особливості регулювання торгівлі текстилем та одягом |
| Угода про технічні бар'єри в торгівлі | Визначає умови застосування стандартів, технічних регламентів, процедур сертифікації |
| Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи | Містить положення, спрямовані на ліквідацію та недопущення наслідків інвестиційних заходів, що можуть спричинити обмеження або порушення торгівлі |
| Угода про застосування Статті VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року | Визначає правила порушення і проведення антидемпінгових процедур |
| Угода про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1 994 року | Визначає правила оцінки митної вартості товарів |
| Угода про перевідвантажувальну інспекцію | Визначає умови проведення перевід-вантажувальних інспекцій |
| Угода про правила визначення походження | Визначає принципи та порядок визначення походження товарів |
| Угода про процедури ліцензування імпорту | Встановлює процедури та форми ліцензування імпорту |
| Угода про субсидії та компенсаційні заходи | Визначає умови та процедури застосування субсидій і заходів, спрямованих на боротьбу із субсидіюванням |
| Угода про захисні заходи | Визначає умови та процедури застосування заходів щодо протидії зростаючому імпорту (в разі загрози шкоди вітчизняному виробнику) |
СОТ здійснює нагляд за виконанням цих Угод (табл..1.1). Організація також виконує функцію форуму для міждержавних переговорів з питань подальшої лібералізації торгівлі товарами та послугами. Вона забезпечує механізм врегулювання торговельних суперечок між країнами-Членами. Будь-яка країна-Член СОТ, яка вважає що її торгівля зазнає шкоди через невиконання іншою країною правил, може, якщо не вдалося знайти задовільного рішення в процесі двосторонніх консультацій, винести справу на розгляд СОТ.Рішення з усіх важливих питань, що знаходяться в сфері компетенції СОТ, приймаються на Конференції міністрів країн-Членів. Конференція проводиться принаймні кожні два роки.
Домовленості та рішення СОТ:
1. Домовленість про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу;
2. Рішення щодо випадків, коли митні адміністрації мають підстави для сумнівів щодо правдивості або точності задекларованої вартості;
3. Домовленість про тлумачення Статті ХVІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (державні торгівельні підприємства);
4. Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок;
5. Домовленість про тлумачення Статті ІІ:1(в) Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (зв’язування тарифних поступок);
6. Рішення про торгівлю та охорону навколишнього середовища;
7. Механізм огляду торговельної політики;
8. Генеральна угода про торгівлю послугами;
9. Права інтелектуальної власності;
10. Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою;
11. Угода про державні закупівлі.
Система яка існувала до СОТ у вигляді ГАТТ, інколи вважалась клубом багатіїв, оскільки було відчуття того, що вона служила в першу чергу інтересам розвинених країн. На початку Уругвайського раунду переговорів (1986 рік) тільки відносно невелика група країн, що розвиваються, виявила зацікавленість у роботі ГАТТ і утримувала постійні представництва у Женеві. Однак, після початку Уругвайського раунду ситуація різко змінилася. На час завершення Раунду і трансформації ГАТТ у Світову організацію торгівлі, значно більша кількість таких країн брала участь у переговорах і дискусіях [2, с. 329].