Основними негативними наслідками світової фінансової кризи для українських банків, як і у випадку з ВАТ АБ «Укргазбанк», є виникнення класичної кризи «касового розриву», коли строковість ресурсної бази банку є коротше, ніж строковість активної бази операцій банку:
- при ажіотажі всі короткострокові та середньострокові депозити клієнтів були достроково відкликані та з строкових перемістились в поточні («касові») вимоги до повернення;
- міжбанківський ринок не зміг задовольнити обсяги необхідних запозичень банками, оскільки у всіх банків одночасно виникли проблеми з ажіотажним попитом вимог на повернення готівкових коштів;
- іноземні міжбанківські ринки також не мають вільного обсягу готівкових коштів;
- всі кредити (активи до повернення) перемістилися з короткострокових та середньострокових у довгострокові (пролонговані та неповерненні), тобто планова база короткострокових надходжень коштів до банків була практично ліквідована ;
- падіння обсягів виробництва та закриття виробництв в Україні (криза попиту на продукцію) привела до різкого падіння надходження готівкових коштів на рахунки підприємств.
При реалізації цих шляхів відновлення фінансової стійкості на першому етапі в 4 кварталі 2008 року ВАТ АБ «Укргазбанк» отримав стабілізаційний кредит в 1,2 млрд. грн. від Національного банку України під заставу акцій статутного фонду, тобто фактично власність банку є закладеною в Національному банку України (беззаставні стабілізаційні кредити НБУ не надає за законом)
На другому етапі 13 березня 2009 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів (учасників) ВАТ АБ «Укргазбанк». За результатами зборів було прийнято ряд стратегічних рішень, що стосуються подальшої роботи банку.
Зокрема, акціонери Укргазбанку затвердили антикризову програму діяльності і ухвалили рішення про пропозицію державі увійти до акціонерного капіталу кредитно-фінансової установи при додатковій розширеній емісії акцій. При цьому весь обсяг додаткової емісії (5,5 – 6,0 млрд. грн.) викупається державою, що при існуючому статутному фонді в 0,5 млрд. грн. приводить до фактичного переходу ВАТ АБ «Укргазбанк» у власність держави Україна.
Входження держави в капітал Банку забезпечить стабільність і надійність роботи кредитно-фінансової установи. У травні 2009 року спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України в рамках програми ре капіталізації 44,0 млрд.-грн. участі держави у викупі акцій додаткової емісії 6ти найбільших банків України в 2009 році з переходом їх під управління держави – пропозиція ВАТ КБ «Укргазбанк» затверджена до реалізації [61].
Одночасно банк прийняв антикризову програму, яка має три основні напрями [61]:
По-перше, це все та ж участь держави в капіталі. Даний крок це додаткова гарантія для клієнтів того, що банк виконає всі свої зобов'язання перед ними.
По-друге, затверджений план з оптимізації витрат при збереженні незмінно високого рівня обслуговування наших клієнтів.
По-третє, схвалена програма мінімізації банківських кредитних ризиків і реструктуризації кредитної заборгованості наших клієнтів. Розуміючи ту складну фінансову ситуацію, в яку потрапили позичальники , банк ухвалив рішення максимально йти назустріч клієнтам. Зокрема, йдеться про можливість конвертації валютних кредитів у гривневі, зниження процентної ставки, можливість погашати кредити по пільговому курсу, навіть по курсу НБУ. Комплекс таких заходів дозволить забезпечити можливість позичальникам банку обслуговувати кредити, що у свою чергу забезпечить банку стабільні фінансові надходження.
Методологічною основою управління фінансовою стійкістю банку в умовах рекапіталізації є впровадження нових методів регулювання та контролю різночасових грошових потоків формування ресурсів (пасивів) банку та грошових потоків вкладення і повернення коштів банку в активні операції для отримання банківського прибутку [51].
На рис. Г.1 – Г.4 наведені результати аналізу величин гепу та кумулятивного гепу для сумарного гривневого еквіваленту в ВАТ КБ «Укргазбанк» станом на 01.01.2006, 01.01.2007 та 01.01.2008.
Для дослідженої картини часових GAP-розривів в строках та сумах повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів в ВАТ АБ «Укргазбанк» ефективними інструментами імунізації балансу можуть бути запропоновані наступні:
- коротке рефінансування довгострокової іпотечної заборгованості випуском іпотечних облігацій під іпотечні закладні, отримані від клієнтів при видачі іпотечних кредитів;
- додаткова емісія акцій банку як відкритого акціонерного товариства та отримання поточних готівкових коштів (активів) під акції, за якими виплата дивідендів наступить тільки через 1 рік, а ринковий курс акції ВАТ АБ «Укргазбанк» за станом результатів 2008 року становить не менше 150 від номіналу, тобто масового повернення в банк акцій додаткової емісії не очікується.
Імунізація балансу банку при рекапіталізації за допомогою держави у 2009 році виглядає наступним чином:
- ВАТ АБ «Укрназбанк» відкриває додаткову емісію акцій на суму 7 млрд. грн., тобто статутний капітал банку стане 7,7 млрд. грн.;
- Кабінет Міністрів, як представник держави, скупає акції додаткової емісії, надаючи взамін банку не викуплені облігації державної позики 2008 року на суму 7,0 млрд. грн.;
- ВАТ АБ «Укргазбанк» , використовуючи отримані облігації державної позики, рефінансуємі НБУ, отримує в Національному банку України стабілізаційний 3річний кредит на суму не менше 6,8 млрд. грн. коштами на коррахунок банку;
- отримані кошти рефінансування дозволять банку суттєво змінити часову картину GAP-розривів в сумах та строках повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів згідно прогнозу, наведеному на рис.Г.5 додатку Г, розвинувши позитивний геп короткострокові активи;
- поява власного оборотного капіталу, не іммобілізованого в основні засоби та нематеріальні активи, дозволить суттєво підняти рентабельність роботи банку та отримати прибутки для повернення стабілізаційного кредиту Національному банку України.
Таким чином, досліджений в дипломному проекті інструментарій управління фінансовою стійкістю банка не за допомогою інтегральних показників методології НБУ [6], а з використанням GAP-менеджменту є дійовим.
3.2 Програма подолання наслідків світової банківської фінансової кризи в Україні
Національний банк України, реалізуючи програму подолання наслідків світової фінансової кризи, у 2009 році прийняв низку організаційних документів, які проаналізовані в дипломному дослідженні:
1. Постанова Правління НБУ від 2 червня 2009 року N 315 «Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні».
2. Постанова Правління НБУ від 30 квітня 2009 року N 259 «Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України».
3. Постанова Правління НБУ від 1 грудня 2008 року N 405 «Про затвердження Спеціального порядку здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків».
Остання постанова № 405 є практичною програмою фінансового оздоровлення банківської системи України, яка з 1 червня 2009 року підкріплена методологічно організаційними постановами № 315 та № 259.
«Порядок» постанови № 405 розроблено відповідно до вимог Законів України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України" та з урахуванням Порядку участі держави у капіталізації банків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 N 960 (зі змінами) (далі Порядок N 960), з метою підвищення рівня капіталізації банків і забезпечення їх стабільної діяльності: