США-233 Бєльгія-42
Великобрітанія-224 Швейцарія-40
Франція-158 Італія-40
Канада-109 Бразилія-33
Голандія-100 Австрія-31
Китай-85 Ірландія-30
Гонконг-60 Мексика-25
Іспанія-53 Саудівська Аравія-25
Росія-52 Сингапур-24
Германія-51 Індія-20
Рис. 2.3.- 20 ведучих країн-отримувачив ПІІ у 2007 році.
У 2006 році також відбувалося збільшення загальносвітового об'єму ПІІ підкріплене розширенням транскордонних ЗіП як за вартістю (на 23%, досягнувши 880 млрд. дол.), так і в кількісному відношенні (на 14%, 6 974 операції), наблизившись до попереднього пікового рівня ЗіП, зареєстрованому в 2000 році. Чинниками зростання стали збільшення вартості на фондовому ринку, зростання прибутків компаній і сприятливі умови фінансування. У 2006 році було зареєстровано вже 172 мегаухвали (тобто на суму понад 1 млрд. дол.), на яких доводилися близько двох третин сукупної вартості транскордонних ЗіП. На рис. 2.4. показано 20 ведучих країн-отримувачив ПІІ у 2006 році.
США-257 Бєльгія-65
Великобрітанія-148 Швейцарія-28
Франція-80 Італія-39
Канада-63 Бразилія-15
Голандія-9 Австрія-8
Китай- Ірландія-0
Гонконг-47 Мексика-20
Іспанія-28 Саудівська Аравія-20
Росія-32 Сингапур-25
Германія-56 Індія-15
Рис. 2.4.- 20 ведучих країн-отримувачив ПІІ у 2006 році.
Притока ПІІ в розвинені країни в 2005 році склала 542 млрд. дол., збільшившись в порівнянні з 2004 роком на 37%, а об'єм потоків в країни, що розвиваються, виріс до рекорд високого рівня 334 млрд. дол. У відсоткових показниках частка розвинених країн дещо збільшилася, досягнувши 59% від загальносвітового об'єму ввезених ПІІ. Частка країн, що розвиваються, склала 36%, а країн Південно-східної Європи і Співдружності Незалежних Держав (СНД) - близько 4%.Транскордонні ЗіП, особливо за участю компаній в розвинених країнах, підстебнули збільшення об'ємів ПІІ в 2005 році. Вартісний об'єм транскордонних ЗіП зріс проти 2004 року на 88%, досягнувши 716 млрд. дол., при цьому число операцій збільшилося на 20% і склало 6134. На рис. 2.5. показано 20 ведучих країн-отримувачив ПІІ у 2005 році.
Великобрітанія-165 Сингапур-22
США-100 Італія-20
Китай-73 Мексика-20
Франція-65 Бразилія-19
Голандія-44 Росія-17
Гонконг-37 Бермудськи острови-16
Канада-35 ОАЕ-15
Германія-33 Кайманови острови-13
Бельгія-31 Чеська республіка-12
Іспанія-25 Австрія-11
Рис. 2.5.- 20 ведучих країн-отримувачив ПІІ у 2005 році.
Процес консолідації на основі транскордонних злиянь і придбань значно сприяв різкому збільшенню загальносвітового об'єму ПІІ. У 2007 році таких операцій було ухвалено на суму в 1 637 млрд. дол., що на 21% вище за попередній рекорд 2000 року. Таким чином, в цілому фінансова криза, що почалася з кризи субстандартного іпотечного кредитування в Сполучених Штатах, не чинила помітного понижувального тиску на глобальні транскордонні ЗіП в 2007 році. Навпаки, в другому півріччі 2007 року було ухвалено ряд дуже крупних угод. У 2005-2006 роках спостерігалося збільшення об'ємів ПІІ особливо завдяки транскордонним ЗіП за участю компаній в розвинених країнах.На рис. 2.6. показано вартісний об'єм транскордонних ЗіП у 2005-2007 рр.
Рис.2.6. Вартісний об'єм транскордонних ЗіП у 2005-2007 рр.
Об'єм виробництва товарів і послуг приблизно 79 000 ТНК і їх 800 000 іноземних філій продовжує збільшуватися, при цьому сумарний об'єм їх ПІІ в 2007 році перевищив 15 трлн. дол. По оцінках фахівців, сукупний об'єм продажів ТНК склав 31 трлн. дол. - а це збільшення в порівнянні з рівнем 2006 року на 21%.
Межі світу ТНК розширюються. Компанії оброблювальної промисловості і нафтового сектора, такі як "Дженерал електрик", "Брітіш петролеум", "Шелл", "Тойота" і "Форд мотор", займають ряд верхніх позицій в складеному ЮНКТАД списку найбільших нефінансових ТНК світу (таблиця 2.1.). Разом з тим ТНК сфери послуг, зокрема інфраструктурних, неухильно укріплювали свої позиції впродовж минулого десятиріччя: у 2006 році в списку 100 найбільших компаній фігурувало 20 з них, в порівнянні лише з сім'ю в 1997 році. Значно активізувалася в 2006 році діяльність 100 найбільших ТНК, при цьому показники закордонних продажів і чисельності працівників за кордоном підвищилися в порівнянні з 2005 роком відповідно майже на 9% і 7%. Особливо значне зростання наголошувалося у разі 100 найбільших ТНК з країн, що розвиваються: у 2006 році їх закордонні активи оцінювалися в 570 млрд. дол., що означає підвищення в порівнянні з 2005 роком на 21%. Географія їх країн походження за останніх 10 років практично не змінилася, і у верхніх позиціях списку 25 таких ТНК переважали компанії з Східної і Південно-східної Азії. Взагалі за період з 1990 року чисельність зайнятих в закордонних філіях ТНК зросла майже в три рази, хоча сумарний об'єм ПІІ ріс швидше.
Отже ми бачимо, що ПІІ зростають беспрецедентними темпами досягши у 2005 році об'єму в 1,6 трлн дол., в 2006 році- 1,7 трлн. дол., а у 2007 році ПІІ досягли рекордної відмітки в майже 1,9 трлн. дол. Рухівною силою цього процесу виступають ТНК. Розвинені країни продовжують оставатися найбільшими отримувачами ПІІ. А найбідніші країни продовжують отримувати найменші ПІІ. Основним стимулом руху ПІІ виступають транскордонні злиття і поглинання. Продовжує збільшуватися сукупний обє’м виробництва та продажів ТНК яки склали 31 трлн. дол. у 2007 році.
2.3 Регіональний та галузевий аспект руху інвестицій ТНК
Притока ПІІ в Південну, Східну і Південно-східну Азію і Океанію в 2007 році - 249 млрд. дол[14]. також досягла безпрецедентно високого рівня. Збільшення булозареєстровано майже по всіх субрегіонах і країнах, за винятком Океанії. Двома головними напрямками як в регіоні, так і серед всіх країн, що розвиваються, залишалися Китай і Гонконг (Китай). Проте притока ПІІ збільшилася і до Індії, яка є найбільшим одержувачем інвестицій в Південній Азії, і в більшість країн-членів Асоціації держав Південно-східної Азії (АСЕАН).Нових висот досяг і вивіз ПІІ з Південної, Східної і Південно-східної Азії, склавши 150 млрд. дол., що відображає підвищення ролі країн, що розвиваються, як експортерів інвестицій. Особливо важливим елементом є внутри- і міжрегіональні потоки. . У динаміці притоки ПІІ до Південної, Східної і Південно-східної Азії в 2006 році зберігалася підвищувальна тенденція, і завдяки зростанню приблизно на 19% був досягнутий новий пік у розмірі 200 млрд. дол. Китай і Гонконг (Китай) зберегли свої позиції найбільших одержувачів ПІІ в регіоні. За ними йде Сінгапур і Індія. Притока ПІІ до Китаю скоротилася в 2006 році вперше за сім років. Невелике зниження (на 4% до 69 млрд. дол.) було обумовлене головним чином скороченням інвестицій у фінансові послуги. Вивіз ПІІ з регіону в цілому зріс на 60% і досяг 103 млрд. дол., причому збільшення було помічене по всіх субрегіонах і крупних країнах. Продовжується розширення ПІІ з Китаю і Індії, орієнтованих на пошук нових ресурсів. Високі темпи економічного зростання в Південній, Східній і Південно-східній Азії, ймовірно, будуть і надалі служити підживленням для зростання ПІІ, орієнтованих на освоєння ринків в регіоні.
Притока ПІІ до Південної, Східної і Південно-східної Азії досягла в 2005 році 165 млрд. дол., що відповідає 18% від загальносвітової притоки ПІІ. Майже половина притоки ПІІ в регіон поступало з країн базування, що розвиваються, в основному з того ж регіону. ПІІ в підприємствах оброблювальної промисловості все ширше притягувалися в країни Південної, Східної і Південно-східної Азії, хоча конкретні точки додатку інвестицій змінюються через просування цих країн вгору по ланцюжку створення вартості. Даний сектор як і раніше привертає крупні об'єми інвестицій, особливо в автомобільну, електронну, сталеву і нафтохімічну галузі промисловості. Країни Південної, Східної і Південно-східної Азії продовжують процес розширення доступу в їх економіку для ввезення ПІІ. Значні кроки в цьому напрямку були зроблені в 2005 році, зокрема в секторі послуг. Крім того, країни Південної, Східної і Південно-східної Азії перетворюються на джерело ПІІ (до країн, що розвиваються), при цьому відток ПІІ склав в 2005 році 68 млрд. дол. Це, правда, означає зниження на 11% в порівнянні з 2004 роком. Багато країн регіону акумулювали крупні іноземні резерви, що, можливо, послужить поштовхом до розширення вивозу ПІІ. Китай і Індія енергійно набувають нафтових активів і навіть співробітничають по деяких заявках. На рис. 2.7. показано динаміку притоки ПІІ в країни Південної та Східної Азії.